Типова освітня програма для академічних ліцеїв: для кого і як використовувати?

Вибір профілів, позапрофільних предметів і курсів, навчання в динамічних групах та, зрештою, цілеспрямована підготовка до вступу в університет — це основні зміни, які з’являться в 10–12-х класах із 2027 року в межах профільної реформи.

Нещодавно Міністерство освіти й науки завершило громадське обговорення проєкту Типової освітньої програми для старшої школи. Нагадаємо, з 1 вересня 2026 року МОН розпочинає пілотування профільної реформи, а 30 академічних ліцеїв-амбасадорів тестуватимуть її елементи на рік раніше — з 1 вересня 2025 року. Типова освітня програма для 10–12-х класів є важливим документом для адміністрацій, оскільки на її основі заклади розробляють освітні програми.

У цьому матеріалі спробуємо розібратися із тим, як читати ТОП, які аспекти навчання в профільній середній школі вона регулює, чим разюче відрізняється від старої Типової освітньої програми для 10–11-х класів, а в чому зовсім не має від неї відмінностей.

Оприлюднена ТОП стосується лише академічних ліцеїв. Вона розроблена на основі Державного стандарту профільної середньої освіти, який затвердили постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2024 року № 851. ТОП для академічних ліцеїв не стосується закладів професійно-технічної освіти. 

Також, як зазначив під час вебінару МОН для шкільних адміністрацій Ігор Хворостяний, вечірні, заочні, екстернатні, спеціальні заклади освіти (наприклад, для дітей із нозологіями) матимуть окремі типові освітні програми, розроблені / адаптовані на основі ТОП для академічних ліцеїв.

ТОП визначає загальний обсяг навчального навантаження (у годинах) в адаптаційному циклі (10-й клас) та циклі базового предметного навчання (11–12-й класи), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. З огляду на гнучкість нових типових навчальних планів, порівнювати їх зі старими немає сенсу. Однак важливо, що гранично допустиме навчальне навантаження не змінилося: це 33 + 3 (фізкультура) години на тиждень у 10–11-х (а тепер і 12-х) класах.

Що містить ТОП?

• Варіанти типових навчальних планів (додатки 3, 4 — для академічних ліцеїв з українською мовою навчання та мовою навчання корінних народів чи національних меншин поряд з державною мовою відповідно).
• Перелік модельних навчальних програм (додаток 5).
• Рекомендовані форми організації освітнього процесу (ідеться про кластери, які описані в пункті 6).
• Опис інструментарію оцінювання (пункт 7). 

ТОП «окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення академічними ліцеями та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (профільно-адаптаційний цикл та профільний цикл) профільної середньої освіти».

Про які ж підходи йдеться? 

«Освітня програма академічного ліцею може містити кілька навчальних планів, кожен із яких відповідає певному профілю (і, відповідно, кластеру)», — ідеться у ТОП.

Кластерів передбачено три: 

• мовно-літературний кластер;
• соціально-гуманітарний кластер;
• STEM кластер.

Умовно кажучи, кластер, — це найвища «одиниця поділу» учнівства. Нижчий рівень — профілі. Наприклад, мовно-літературний кластер може включати профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури чи іноземної мови та літератури; соціально-гуманітарний — профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти або ж географії та іноземної мови; STEM-кластер — профілі з поглибленим вивченням хімії та біології, математики та фізики, інформатики, математики, технологій.

Профіль може бути моногалузевий (у ТОП наведений приклад математичного профілю) та багатогалузевий (під час вебінару Ігор Хворостяний навів приклад біотехнологічного профілю). Після 10-го класу учень або учениця можуть змінити профіль. 

Відкритим, однак, залишається питання: чи може підліток / підлітка змінити профіль, переходячи з одного ліцею до іншого? Під час вебінару спікери не були готові дати на нього відповідь, але взяли цю проблему до уваги.

Батькам варто звернути увагу: кластери ТОП не передбачають поглибленого (практичного) вивчення різних видів мистецтва, професійних занять фізичною культурою та спортом чи військової підготовки. Підліткам, які обирають для себе таку кар’єру, слід звертатися до спеціалізованих закладів освіти: наприклад, військових ліцеїв, художніх та музичних коледжів тощо. Такі заклади не входять до мережі академічних ліцеїв.

Ті ж, хто навчатимуться в академічних ліцеях, будуть вивчати предмети, які можна поділити на три види:

• обов’язкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів;
• обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем відповідно до освітніх галузей (наприклад, більше географії та англійської мови для майбутніх фахівців із туризму, хімії та біології — для тих, хто бачить себе в природничій галузі, тощо);
• вибіркові освітні компоненти (те, що учні й учениці обирають самостійно, — і не обов’язково за профілем).

У додатку 5 ТОП міститься перелік модельних програм обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів (для основного й поглибленого рівня вивчення).

Ідеться, зокрема, про такі дисципліни: 

• українська мова, українська література,  зарубіжна література (або відповідні інтегровані курси), література корінного народу або національної меншини (або відповідні інтегровані курси);

• географія (або інтегрований курс природничої галузі); 

• мова корінного народу або національної меншини; 

• історія України;

• всесвітня історія;

• іноземна мова;

• громадянська освіта (або інтегрований курс історії та громадянської освіти — лише для 10–11 класів);

• математика (або ж алгебра та геометрія);

• фізична культура, 

• біологія, фізика, хімія.

Захист України, інтегрований курс соціальної та здоровʼязбережувальної освітньої галузі (на основному рівні) вивчають лише в 10–11-х класах, інформатику, мистецтво та технології на основному рівні (якщо ці предмети не входять до багатогалузевого профілю, наприклад, інженерного) — лише в 10-му. 

Щодо переліку обовʼязкових предметів державної підсумкової атестації, то в Державному стандарті профільної середньої освіти на С. 400 зазначено, що такий перелік визначений законодавством. Скажімо, у наказі МОН № 1369 від 7 грудня 2018 року «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» зазначено (розділ ІІ): 

«1. Кожен здобувач освіти має пройти атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики, а після здобуття базової та профільної середньої освіти — також з історії України та іноземної мови (крім мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом), крім випадків, визначених законодавством».

До повномасштабної війни державну підсумкову атестацію (ДПА) складали у формі ЗНО. На час воєнного стану ДПА скасовано (за це Верховна Рада щорічно голосує окремо), тож чи відбудеться ДПА для перших майбутніх дванадцятикласників, у якій саме формі, із яким набором дисциплін, залежить від об’єктивних обставин. Наразі дати відповідь на це питання неможливо.

Додаток 1 ТОП містить таблиці «Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12-х класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою». Вони окремі для кожного кластеру й орієнтовних профілів: 

• мовно-літературний кластер (профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури);
• мовно-літературний кластер (профілі з поглибленим вивченням іноземної мови); 
• соціально-гуманітарний кластер (профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти);
• соціально-гуманітарний кластер (профілі з поглибленим вивченням географії та іноземної мови);
• STEM кластер (профілі з поглибленим вивченням хімії та біології);
• STEM кластер (профілі з поглибленим вивченням математики та фізики);
• STEM кластер (профілі з поглибленим вивченням математики, інформатики, технологій).

На вебінарі від МОН наголосили: перелік профілів у ТОП не вичерпний. Ліцеї можуть створювати унікальні профілі, послуговуючись типовими навчальними планами.

Додаток 2 містить аналогічні таблиці для академічних ліцеїв з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Додатки 3, 4 містять типові навчальні плани (далі — ТНП) для академічних ліцеїв. Заклад освіти не мусить повторювати ТНП літера в літеру — це лише основа для складання навчальних планів академічних ліцеїв. 

Окремо, однак, наголошено на таких аспектах:

• кількість годин на вивчення української мови не може бути меншою, ніж у ТНП; 
• у всіх ТНП на предмет «Захист України» відведено 2 години на тиждень у 10–11-х класах, і якось перерозподіляти ці години не можна; 
• фізкультура — не менш ніж 3 години на тиждень і не входить до граничного навчального навантаження. 

У ТНП визначено такі аспекти: 

• орієнтовний перелік освітніх компонентів, що реалізують зміст відповідних освітніх галузей;
• розподіл навчального часу за роками навчання (10, 11 і 12);
• мінімальну кількість навчальних годин за кожною освітньою галуззю;
• максимальну кількість навчальних годин, що фінансується з державного бюджету;
• кількість навчальних годин для обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем (навчальні предмети / інтегровані курси / міжгалузеві інтегровані курси / проведення індивідуальних консультацій, групових занять та проєктної діяльності);
• кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (навчальні предмети, зокрема друга іноземна мова, інтегровані курси, міжгалузеві інтегровані курси; без урахування поділу на групи);
• кількість годин гранично допустимого навчального навантаження. 

Години, визначені в ТНП на різні види освітніх компонентів, можна перерозподіляти так: 

• години на обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем можна перерозподілити на обов’язкові, але спільні для всіх (умовно кажучи, перенести з курсу «Ділова англійська мова» на курс звичайної англійської) — утім, не можна перерозподіляти на вибіркові;
• години вибіркових компонентів можна переносити на обов’язкові за профілем (скажімо, години умовного курсу «Мистецтво Давнього Риму часів Республіки» для STEM кластеру перенести на поглиблений курс фізики в межах профілю), але не можна — на обов’язкові, спільні для всіх;
• годин на вибіркові дисципліни має бути не менше ніж 2 за кожним роком навчання.

Якщо креативні вчитель чи вчителька хочуть розробити авторський спецкурс, таку програму не треба затверджувати на рівні міністерства — за умови відповідності до додатку 6 ТОП навчальну програму може затвердити педагогічна рада закладу освіти. Цей додаток містить вимоги до модельних і навчальних програм.

Водночас на вебінарі МОН наголосили: підручниками передусім будуть забезпечені програми з освітніх компонентів, спільних для всіх.

Візьмімо за приклад учня, який навчається за профілем з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти. Профільна для нього галузь — громадянська та історична, ці предмети він вивчатиме на поглибленому рівні (обов’язковий освітній компонент за профілем). Це може бути інтегрований курс історії та громадянської освіти (3 години в І семестрі 10-го класу й 6 годин — із ІІ семестру 10-го класу до завершення 12-го) або ж три окремі предмети (історія України, всесвітня історія та громадянська освіта, і сумарно години на них відведені в такій самій кількості). Для порівняння: учнівство, яке обере профіль з поглибленим вивченням іноземної мови, матиме мінімально 3 години на тиждень на громадянську та історичну галузь. 

Щодо обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх галузей, то для нашого майбутнього історика (крім профільних предметів), це будуть: 

• 4 години мовно-літературного курсу (або 2 години української мови і 2 — інтегрованого курсу літератур); 
• 3 години іноземної мови; 
• 2 години математики (у І семестрі 10-го класу — 3); 
• 2 години «Захисту України» в 10–11-му класі; 
• по 1 годині інформатики, технологій та мистецтва в 10-му класі; 
• 1 година інтегрованого курсу соціальної і здоровʼязбережувальної галузі в 10–11-му класі;
• по 2–4 години інтегрованого курсу природничої галузі залежно від класу (у 12-му цього курсу немає). 

Сумарно, разом із профільними предметами з громадянської та історичної галузі, це, наприклад, 26 годин на тиждень в 11-му класі (умовно по 5 уроків на день). 

Ще 10 годин до граничного навантаження припадає на обов’язкові предмети за профілем та вибіркові предмети.

• 6 годин в 11-му класі за профілем з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти відведено на обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем. Це можуть бути спецкурси з окремих періодів історії України, з історії окремих країн світу, із джерелознавства чи археології, міжгалузеві інтегровані курси, наприклад, історія літератури в історичному контексті, іноземна мова для істориків, історична статистика тощо.
• 4 години в 11-му класі для цього профілю відведено на вибіркові освітні компоненти (із цього резерву також можна взяти години на вивчення другої іноземної мови). Вони можуть охоплювати специфічні аспекти обраного профілю — або зовсім його не стосуватися. Скажімо, наш умовний учень відвідуватиме прикладний курс конструювання теплиць (на стику природничої і математичної галузі), актуальний в умовах глобальної зміни клімату. Разом із одинадцятикласником на такий предмет можуть ходити десятикласники й випускники з різних профілів — ТОП не забороняє такого формування змінних груп, адже це полегшує укладання розкладу. 

Безумовно, створення розкладів у таких умовах стане викликом для шкільних адміністрацій. У пригоді може стати, утім, досвід університетів, де вибіркові дисципліни давно є частиною освітніх програм. Забезпечити учнівству вибір курсів — означає дати підліткам змогу вивчати те, що їм справді цікаво, те, із чим вони хочуть пов’язати професійне життя.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонений