Від цифр до дій: як аналітичні дані допомагають у шкільному менеджменті — британський досвід

Директори українських шкіл часом нагадують пожежників, які гасять то одне займання, то інше: побилися учні, просяться на термінову розмову батьки, управління освітою підганяє зі звітністю…

Директорам/кам шкіл доводиться швидко реагувати на нові виклики, які сиплються з різних боків, а було б добре мати під рукою готові рішення, як діяти в певній кризовій ситуації. Саме так працюють школи Великої Британії.

Надія Майбогіна, аналітикиня однієї з британських шкіл, розповідає, що в закладі активно працюють з даними, які допомагають відстежувати різні показники: наприклад, поведінку учнівства, відвідування, академічну успішність. Таку систему називають проактивним менеджментом, який, на відміну від реактивного, працює на випередження.

Як саме аналітичні дані можуть покращити роботу закладу освіти, Надія Майбогіна розповіла «Вчися.Медіа».

«З мого попереднього досвіду роботи в українських школах, у них переважає ретроспективний аналіз, тобто аналіз фактів, на які вже неможливо вплинути. Натомість у британських школах розвинена система раннього контролю показників — так званий оперативний аналіз, коли ще можна скоригувати ситуацію», — пояснює Надія Майбогіна.

Так, управління британським закладом, де освітянка працює аналітикинею, базується саме на аналітичній інформації. Вона допомагає завчасно підготуватися до можливих викликів в освітньому процесі, а також попередити їх.

Керівництво школи контролює такі показники:

• відвідування школи учнями й ученицями;
• поведінка (відзначають як негативні, так і позитивні моменти: наприклад, дитина добре виконала домашнє завдання);
• академічні досягнення (у британських школах оцінки ставлять лише тричі на рік, тому педагоги цим не перевантажені).

Основні аналітичні дані відображають на робочому столі кожного/ї працівника/ці школи й оновлюють в онлайн-режимі.

1. Відвідування

Щодня на моніторах працівників закладу освіти відображається динамічна статистика. Вона дає змогу побачити кількість учнів та учениць, що прийшли до школи (цю інформацію в систему вносять вчителі/ки), порівняти її з обов’язковим показником відвідуваності, а також з’ясувати, як часто і з яких причин дитина відсутня (з поважних причин, прогули, запізнення).

Аналізом цих даних займається окремий відділ, який відстежує відвідуваність учнівства та застосовує відповідні заходи, щоб її підвищити (про це розповімо далі).

2. Моніторинг поведінки

Аналогічно працює система моніторингу поведінки: є спеціалісти, які займаються лише цією сферою, фіксуючи проблеми та систематизуючи їх для подальшого аналізу на інтерактивній панелі. Під час натискання на будь-який аналітичний елемент (приклад на фото) дані миттєво оновлюються. На різних інтерактивних панелях завжди є змога зробити drill-down — заглибитися в аналітику детальніше, наприклад, розглянути показники конкретних учня чи учениці.

«Усі поведінкові інциденти ми аналізуємо за ступенем серйозності та за часом, коли вони відбуваються, наприклад, на перших уроках чи на останніх. Також нас цікавлять закономірності поведінки, пов’язані з конкретними предметами. Скажімо, наші спостереження свідчать про те, що найбільше інцидентів або запізнень стається на уроках із математики, англійської та природничих дисциплін.

Програмне забезпечення навіть видає нам звіт про збіги у відвідуванні різних дітей, бо часто вони прогулюють разом. Закономірності в поведінці створюють у керівництва школи уявлення про зони підвищеного ризику та дають змогу реагувати більш прицільно», — розповідає Надія Майбогіна.

3. Академічні досягнення

Дані про успішність учнівства також збирають у системі, щоб розробляти аналітичні звіти, використовуючи різні демографічні показники. Наприклад, аналізувати результати за різними групами учнів та учениць: хлопці та дівчата, учнівство з ООП, діти й підлітки, для яких англійська не є рідною мовою, учнівство з малозабезпечених сімей тощо.

«Зауважу, що в Британії після початкової, середньої і старшої школи діти мають незалежне оцінювання (як наше ЗНО чи НМТ), а тому досить важливо відстежувати їхній поступ і визначати ефективність навчання в школі. Наприклад, середні бали незалежного оцінювання в початковій школі порівнюють із результатами іспитів у середній, а далі — із підсумковими іспитами в старшій школі. Крім того, порівнюють фактичні результати з пробних тестів із прогнозованими або цільовими балами. Якщо учень чи учениця показує кращі результати, ніж очікувалося, тоді прогнозовані оцінки можуть підвищувати», — пояснює Надія Майбогіна.

Також у Великій Британії визначають показник ефективності кожної школи. І, як зауважує освітянка, це не відсоток учнів та учениць, які здобули високі результати на іспитах. Ідеться саме про прогрес — різницю між вхідним «ЗНО» (це іспит попередньої ланки) та «ЗНО» після наступної ланки порівняно із середніми даними в країні для когорти учнів та учениць, які мають такий самий вступний рівень.

Академічний прогрес — ключовий показник якості роботи школи — оцінюють, зокрема, за такими критеріями:

• відсоток учнів та учениць, які склали іспит на мінімальний прохідний бал;
• відсоток учнів та учениць, які склали іспит на високий бал;
• прогрес учнівства на індивідуальному рівні й за різними предметами, насамперед за основними — мовою та математикою;
• прогрес учнівства за групою дисциплін, які мають найбільший «попит» серед університетів під час вступу до вищої школи («кошик бакалаврату»).

Також дані про результати учнів та учениць на кожному етапі навчання збирають й аналізують на державному рівні. Наприклад, учень чи учениця отримав/ла оцінку 6 (якщо перевести на українську систему оцінювання) після закінчення початкової школи. Тоді система прогнозує, що він/вона в 11-му класі має досягти, як мінімум, 6 балів або навіть вищого результату (наприклад, 6,2) на основі загальної статистики в країні. Ці показники допомагають школам встановлювати прогнозовані оцінки для учнівства, формуючи амбітні, але реалістичні цілі.

Читайте також:

На основі аналітичних даних керівництво може впроваджувати різні заходи для підтримки учнівства.

1. Покращення відвідуваності

Школа аналізує статистику відвідуваності: якщо учень/учениця пропускає заняття, адміністрація контактує з батьками або інформує місцеві органи освіти. Додатково запроваджують рейтинги, у яких рівень відвідування є частиною комплексного оцінювання успішності учня/учениці.

Якщо дитина має низьку відвідуваність, це сигнал для батьків, що в їхній зоні відповідальності потрібно щось змінити. Статистика дає змогу вести діалог на основі фактів, що сприяє кращому розумінню проблем і пошуку ефективних рішень.

2. Підтримка учнівства із труднощами в навчанні

Якщо вчителі бачать на платформі, що учень/учениця має потенціал, але демонструє зниження успішності, йому/їй призначають додаткові заняття. Наприклад, у школах створюють групи для дітей, яким потрібно «підтягнути» певні предмети. Такі заняття можуть проводити під час перерв або після основного навчального дня (учителям виплачують зарплату незалежно від кількості уроків). У деяких випадках школа може запросити зовнішніх репетиторів.

3. Підхід до поведінкових проблем

Якщо дитина систематично має труднощі з поведінкою (і це відображено у звітах), школа може залучити організації з корекції поведінки, які допомагають закладам освіти, або перевести дитину на тимчасове навчання в іншу школу для зміни середовища. Якщо хтось з учнівства порушив правила, то його/її можуть відсторонити від навчання на певний час і залишити навчатися вдома.

Такий підхід до організації освітнього процесу створює структуровану, прозору систему, у якій усі учасники й учасниці розуміють свої обов’язки та вплив на результати навчання.

«Звісно, для такого глибокого аналізу потрібне потужне програмне забезпечення. Але за його відсутності навіть кілька формул в Excel можуть стати інструментом для швидкого аналізу та створення аналітичного звіту. Google-форми допомагають збирати бази даних в онлайн-режимі, якщо правильно їх налаштувати. Уміння з’єднати Excel з документом у Word автоматизує підготовку індивідуальних звітів. Якщо ви вмієте з’єднувати ці програми з Outlook, то й розсилка батькам буде автоматизованою. І все це безплатно. Інша проблема — де знайти спеціалістів, які цим займатимуться. Але без цього шкільний менеджмент не вийде на новий рівень», — акцентує Надія Майбогіна.

Фото Надії Майбогіної та Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено)