Вступ до університетів у 2026 році: які правила діють зараз і що пропонує змінити МОН

Міністерство освіти і науки України оновлює Порядок прийому до закладів вищої освіти у 2026 році. До 16 січня тривало громадське обговорення проєкту оновленого Порядку, а через два тижні МОН опублікує ключові зміни у вступній кампанії-2026. 

Наразі відомо про основні новації прийому у 2026 році: скасування мотиваційних листів, посилення ролі вступних іспитів, цифровізацію процедур, новий підхід до пільг і впровадження «нульового курсу».

Під час презентації запланованих правил прийому в МОН наголосили, що текст документа значно спростили, упорядкували та скоротили. Якщо Порядок прийому 2025 року складався з 16 розділів, то в проєкті на 2026 рік їх залишилося дев’ять. Така структура, за словами представників міністерства, має зробити правила вступу зрозумілішими для вступників та вступниць. 

Пояснюємо, як працював вступ у 2025 році та що саме МОН пропонує змінити у 2026-му.

У 2025 році вступ до університетів проходив за єдиним Порядком прийому для всіх ЗВО — державних, комунальних і приватних. Конкурсний відбір базувався на результатах Національного мультипредметного тесту, фахових вступних випробувань і творчих конкурсів для окремих спеціальностей. Усі вступники/ці подавали заяви через електронний кабінет у системі ЄДЕБО та брали участь у єдиному конкурсі з урахуванням пріоритетів (абітурієнти та абітурієнтки позначали заяви номерами від 1 до 15 — від найбільшого до найменшого, залежно від бажання навчатися у відповідному ЗВО).

Вступники та вступниці могли претендувати на навчання на бюджеті, на контракті або на контрактній формі з частковою компенсацією вартості навчання коштом державного гранту. При цьому для кожної заяви обов’язковими були мотиваційні листи. Їх подавали окремо до кожної конкурсної пропозиції.

Під час вступу на бакалаврат, а також на магістратуру медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань треба було скласти:

• НМТ (обов’язкові українська мова, математика, історія України + предмет на вибір);
• творчі конкурси або іспити з фізичної підготовки — для окремих спеціальностей.
  

На магістратуру:

• Єдиний вступний іспит (ЄВІ) — іноземна мова + тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК);
• Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) — для низки спеціальностей (право, економіка, журналістика тощо).
  

До аспірантури:

• Єдине вступне випробування (ЄВВ) із методології наукових досліджень;
• ЄВІ або співбесіду з іноземної мови;
  
• іспит зі спеціальності та інші випробування в ЗВО.
  

Вступники/ці могли подати до 15 заяв загалом, із яких до п’яти — на бюджет. Діяв єдиний конкурсний механізм із пріоритетами.

Читайте також:

Проєкт Порядку прийому на 2026 рік передбачає збереження загальної логіки конкурсного відбору, однак містить низку суттєвих змін. 

Перша й одна з головних змін — це повна відмова від мотиваційних листів. У МОН пояснюють, що за останні роки цей інструмент втратив ефективність. Масове використання штучного інтелекту та комерціалізація цього процесу нівелювала цінність листів як особистого звернення вступника/ці. Олег Шаров, генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих у МОН, переконаний, що в перші роки впровадження (2022–2023) мотиваційні листи виконували свою функцію і допомагали відібрати справді вмотивованих претендентів та претенденток, але наразі ця новація вичерпала себе. У міністерстві наголошують, що конкурсний добір має ґрунтуватися на об’єктивних показниках, як-от результати вступних іспитів, а не тексти сумнівного походження.

«Час мотиваційних листів у вступних кампаніях до закладів вищої освіти закінчився. Міністерство освіти і науки України пропонує у вступній кампанії 2026 року мотиваційні листи не використовувати взагалі», — зазначив Олег Шаров.

Проєкт Порядку прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік передбачає зміну в кількості заяв, яку можуть подавати вступники/ці. Якщо у 2025 році абітурієнти/ки мали право подати до 15 заяв загалом, із яких не більше ніж п’ять — на бюджетні місця, то у 2026 році МОН пропонує зменшити цю кількість до 12. Водночас ліміт на бюджет залишається незмінним — до п’яти заяв.

За словами Олега Шарова, позитивна практика розставлення пріоритетів, яку у 2025 році застосовували на рівні бакалаврату, у 2026-му буде розширена та діятиме як для вступу на бакалаврат, так і на магістратуру. Ідеться про пріоритетність не лише бюджетних, а й контрактних заяв, що має зробити систему вступу більш прогнозованою та зменшити кількість відмов від наданих рекомендацій.

Нагадаємо, у 2025 році в Україні вперше запровадили обов’язкове розставлення пріоритетів і для контрактної форми навчання. Раніше пріоритетність визначали лише для бюджетних заяв.

У проєкті Порядку прийому передбачені додаткові можливості для вступників/ць, які пройдуть навчання на підготовчих відділеннях закладів вищої освіти. Ідеться про так званий «нульовий курс». За його успішне завершення абітурієнт або абітурієнтка може отримати додаткові бали — від 0 до 10, а для спеціальностей із переліку тих, що мають особливу підтримку, — до 15 балів. Цей бонус зараховують за умови участі в конкурсному доборі за результатами НМТ 2026 року та вступу саме до того університету, де вступник/ця проходив/ла навчання на підготовчому відділенні.

Читайте також:

«Нульовий курс» — це спеціальна програма тривалістю від трьох до шести місяців, покликана допомогти підготуватися до НМТ. Вона охоплює українську мову, історію України, математику та один предмет на вибір із розрахунку 90 аудиторних годин на кожен. Після завершення навчання слухачі та слухачки складатимуть іспити, а в разі успіху можуть розраховувати на додаткові бали до конкурсного результату.

Програма орієнтована насамперед на молодь, яка з різних причин не змогла вступити одразу: 

• випускників/ць, які не склали НМТ; 
• осіб із тимчасово окупованих територій;
  
• тих, хто пропустив строки вступної кампанії;
  
• військовослужбовців/иць і колишніх полонених. 
  

Для учасників/ць із вразливих категорій передбачена фінансова підтримка: державний грант, щомісячна стипендія та компенсація за проживання в гуртожитку.

Як повідомляють у МОН, із 1 січня 2026 року зареєструватися на «нульовий курс» можна у 45 закладах вищої освіти, підпорядкованих міністерству. 

Якщо раніше вступники та вступниці мали завантажувати до електронного кабінету фото та сканкопії документів (про освіту, паспорта / ID-картки, ІПН, дані сертифіката ЗНО або НМТ), а також вручну їх підтверджувати, то тепер підхід змінюють. Достатньо вказати серію, номер або інші реквізити документів, а перевірка відбудеться автоматично. Але це працюватиме за умови, що відповідна інформація вже є в державних реєстрах.

Як пояснив Олег Шаров, це рішення має одразу кілька підстав. З одного боку, відповідає вимогам законодавства про державні реєстри, з іншого — є частиною виконання державної антикорупційної програми. Також МОН розраховує на подальше розширення доступу до реєстрів, що дасть змогу автоматизувати перевірку документів і мінімізувати ручне втручання з боку приймальних комісій. Особливу увагу при вступі у 2026 році планують приділити верифікації статусу учасників/ць бойових дій саме через державні реєстри.

Спрощують і процедуру підтвердження спеціальних умов вступу, тобто пільг. 

Вступники/ці, які мають право на пільгові умови вступу, вносять до електронного кабінету лише реквізити документів, що підтверджують пільгу, якщо відповідна інформація є в державних реєстрах. Заклад освіти підтверджує це право через ЄДЕБО. 

Вступники/ці, які проживають на ТОТ або переселилися з них після 1 січня року вступу, можуть подати лише реквізити свідоцтва про народження замість паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. 

У МОН наголошують: мета цих змін — зменшити бюрократичне навантаження на вступників/ць, знизити ризики зловживань і зробити вступну кампанію максимально прозорою. У перспективі це має пришвидшити роботу приймальних комісій і зменшити кількість помилок, пов’язаних із ручною перевіркою документів.

Крім диджиталізації прийому, МОН пропонує змінити перевірку військово-облікових документів. Раніше вступники, які є військовозобов’язаними, резервістами або призовниками, мали подавати паперові довідки, які перевіряли заклади вищої освіти. Тепер потрібно внести номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі та QR-код військово-облікового документа безпосередньо в електронний кабінет вступника. Надалі приймальна комісія самостійно перевірятиме валідність цих даних через систему «Резерв+».

Читайте також:

Під час презентації нових правил прийому Олег Шаров звернув увагу на прозорість вступних випробувань у закладах вищої освіти. За його словами, практика відеозапису творчих конкурсів, запроваджена у 2025 році, показала позитивний результат. Тож її вирішили поширити на всі формати вступних іспитів: співбесіди, творчі конкурси, фахові випробування та інші оцінювання, які проводять в університетах. 

За словами Олега Шарова, головна мета цієї новації — посилити прозорість вступу та протидіяти корупції. Він наголосив, що відеофіксація допоможе уникнути ситуацій, коли результати вступних іспитів у конкретних університетах суттєво перевищують бали зовнішнього оцінювання чи НМТ, що створює нерівні умови для вступників/ць і підриває довіру до системи.

У самому проєкті Порядку прийому-2026 прописані чіткі технічні вимоги до відеофіксації вступних випробувань. 

• Відеозапис кожного вступного випробування треба здійснювати щонайменше з двох камер.
• Після оголошення результатів оцінювання університети зобов’язані оприлюднити відео на своїх офіційних сайтах протягом трьох робочих днів.
  
• ЗВО мають зберігати записи у відкритому доступі у форматі активних посилань не менше ніж один рік. 
  

Однак відеозаписи вступників/ць із тимчасово окупованих територій, а також військовослужбовців/иць не публікуватимуть на загал. Доступ до них матимуть лише приймальні комісії закладів освіти.

Паралельно з посиленням контролю за прозорістю іспитів МОН планує змінити підхід до вступу на мистецькі спеціальності. Міністерство пропонує збільшити ваговий коефіцієнт творчого конкурсу з 0,6 до 0,7. Це означає, що 70 % конкурсного бала для вступу на бакалаврат із мистецьких спеціальностей формуватимуть саме за результатами творчого випробування. Натомість вагу результатів НМТ із кожного предмета планують зменшити до 0,075. У сумі чотири предмети національного мультитесту даватимуть лише 30 % загального конкурсного бала.

За задумом МОН, такі зміни мають зробити творчий конкурс визначальним для майбутніх художників/ць, музикантів/ок, дизайнерів/ок, акторів/ок та представників/ць інших мистецьких напрямів. Під час презентації Олег Шаров пояснив, що це рішення покликане надати більше шансів вступникам/цям із яскраво вираженими творчими здібностями, навіть якщо їхні результати з теоретичних предметів НМТ середні.

Також МОН планує переглянути доцільність творчих конкурсів для окремих спеціалізацій. За словами Шарова, для тих напрямів, де фах не потребує перевірки специфічних художніх чи фізичних навичок у реальному часі, творчий конкурс можуть скасувати. Ідеться, зокрема, про спеціальність «Мистецтвознавство» та окремі напрями «Аудіовізуального мистецтва».

МОН пропонує розширити ЄФВВ та запровадити новий предметний тест — із біоетики. Якщо ініціативу затвердять, у 2026 році частина вступників/ць до магістратури складатиме обов’язковий іспит із біоетики в межах ЄФВВ, зокрема ті, хто обрав напрями «Біологія», «Екологія», «Біоінженерія», «Біомедична інженерія» та «Ветеринарна медицина».

У МОН наголошують, що йдеться про спеціальності, пов’язані з біологічними, медичними та суміжними науками, де питання біоетики є невіддільною частиною професійної підготовки.

Для так званої наскрізної магістратури, зокрема медичних спеціальностей, де навчання триває п’ять-шість років після школи, цю вимогу не застосовуватимуть.

Українські вступники і вступниці, які здобувають середню освіту за кордоном, зможуть вступати до державних університетів за результатами національних випускних іспитів країн Європи. Ідеться про ті країни Європи, де діють стандартизовані системи національних випускних іспитів, як-от польська матура, німецький абітур та інші аналогічні системи.

Олег Шаров назвав таке рішення важливим кроком до інтеграції України в європейський освітній простір. За його словами, новий підхід покликаний зняти надмірне навантаження з українських школярів/ок, які через війну навчаються за межами країни.

Також це допоможе уникнути дублювання іспитів. Наразі українські діти за кордоном часто складають як випускні іспити в країні перебування, так і український НМТ. Нова модель має усунути цю проблему та спростити повернення молоді до української системи вищої освіти.

• Результати іноземних іспитів зараховуватимуть як вступні випробування до українських закладів вищої освіти. 
• Рішення про їх визнання ухвалюватиме приймальна комісія конкретного університету. 
  
• Порядок і критерії такого зарахування мають бути уніфіковані та детально прописані в окремих методичних рекомендаціях, які наразі розробляє МОН.
  

Скористатися результатами європейських випускних іспитів можна буде протягом одного року після завершення середньої школи за кордоном й отримання відповідного документа про освіту.

У 2026 році зміниться система пільг під час вступу до ЗВО. Олег Шаров зауважив, що чинна система вступу вже працює на межі можливостей: у 2025 році на спеціальні умови під час вступної кампанії претендували майже 30 тисяч осіб, і система «ледь перетравлює» таку кількість пільговиків. Якщо ж їх стане ще більше, є ризик, що механізм вступу просто не витримає навантаження.

Тож МОН пропонує змінити підхід до відбору вступників і вступниць пільгових категорій. Ключовою є ідея із розділенням конкурсних потоків. У 2026 році планують запровадити окремі конкурси для тих, хто вступає за результатами НМТ або ЗНО, і для тих, хто проходитиме вступні випробування безпосередньо в університетах. Такий крок має запобігти ситуаціям, коли вступники/ці з високими балами зовнішнього тестування опиняються в одному рейтинговому списку з тими, кому високі оцінки виставили за результатами внутрішніх іспитів у ЗВО.

Також МОН переглядає умови надання пільг для вступників/ць із ТОТ:

• змінюють критичну дату, яка підтверджує право на спеціальні умови. Якщо раніше для цього потрібно було виїхати з ТОТ або мати відповідну реєстрацію до 1 січня року вступу, то тепер пропонують встановити граничною датою 1 жовтня попереднього року;
• пільги надаватимуть лише тим, хто мав реєстрацію на ТОТ на момент офіційного визнання території окупованою. За словами Олега Шарова, це має стати запобіжником проти зловживань, коли реєстрацію на окупованих територіях оформлювали безпосередньо перед вступом заради отримання пільг.
  

Окремо Олег Шаров наголосив на пільгах під час вступу до аспірантури. Позиція МОН принципова: аспірантура — це насамперед наукова діяльність, а не черговий освітній рівень. Тож перелік пільг тут буде мінімальним: особи, які мають медичні протипоказання до комп’ютерного тестування, замість ЄВІ складатимуть іспити безпосередньо в університеті.

Фото Canva