Визнання результатів навчання на ТОТ — які є виклики та перспективи

Молодь із тимчасово окупованих територій (ТОТ) прагне бути з Україною — хоче навчатися, працювати та жити в рідній державі. Україна поступово втілює ті кроки, які допомагають молоді з ТОТ інтегруватися до українського простору. Нещодавно уряд затвердив Порядок визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі — Порядок). Ідеться саме про визнання результатів навчання, а не документів про здобуття освіти (дипломів тощо), адже освітні документи, отримані на ТОТ, Україна не визнає.

Такий Порядок мав з’явитися до 24 березня 2024 року (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України»). Попри те, що його затвердження відбулося із запізненням, загалом це позитивне зрушення та очевидний сигнал для осіб, які здобули освіту на ТОТ. Утім, є низка запитань, як втілювати на практиці деякі положення Порядку, зокрема є певні виклики в його застосуванні:

• немає затвердженого Міністерством освіти і науки переліку закладів освіти;
• є питання до того, чи є процедура повністю безплатною;
• чи є доцільною обовʼязковість для молоді з ТОТ проходження спеціального курсу про наслідки агресії РФ та протидію пропаганді.

Як можна усунути невідповідності та справді підтримати молодь із ТОТ, яка прагне інтегруватися в Україну, — пояснюємо докладніше в матеріалі.

Відповідно до нормативного документа процедура визнання виглядає так:

• підготовка, заповнення та подання документів;
• проведення відповідною комісією установчої співбесіди;
• ухвалення комісією рішення щодо можливості проведення оцінювання результатів навчання заявника/ці;
• оцінювання результатів навчання;
• ухвалення рішення щодо надання рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання;
• затвердження наказу про визнання результатів навчання.

Звичайно, є певні обмеження щодо визнання результатів навчання, зокрема воно не допускається за такими галузями знань, як воєнні науки, національна безпека, право, журналістика тощо, що є цілком виправданим. Водночас заборона визнання певних професій, приміром, адміністратор, спричиняє питання щодо її доцільності.

Також не визнають результати навчання, отримані на магістерському та освітньо-науковому / освітньо-творчому рівні вищої освіти, окрім результатів навчання за освітніми програмами підготовки магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування.

За загальним правилом процедуру проводять очно, дистанційно це можна зробити за умови надійної автентифікації особи (наприклад, за наявності кваліфікованого електронного підпису — КЕП). Утім, у разі перебування на ТОТ використання КЕП або автентифікація іншим суміжним засобом може бути проблематичними для заявників/ць. Навіть на підконтрольній території створення КЕП у деяких випадках може бути складним процесом.

Читайте також:

Перший, підготовчий етап, здається найпростішим. Спершу треба обрати заклад освіти, а далі заповнити освітню декларацію типової форми, затвердженої МОН. Однак списку закладів освіти, упорядкованого міністерством, наразі немає, також у Порядку не передбачена форма декларації.

Другий етап — подача заяви та копії документів. Тут виникають певні непорозуміння: спершу зазначається про можливість дистанційного проведення процедури, а вже далі про можливість дистанційної подачі документів, але із зазначенням можливого строку прибуття для проходження процедури. Такі формулювання, що не відповідають одне одному, можуть вводити в оману як уповноважену установу, так і заявника/цю.

Для ініціювання процедури необхідно мати документ, що посвідчує особу, а за його відсутності — посвідчення водія. У деяких випадках особи, які не мають таких документів, можуть бути допущені до проходження процедури визнання за свідоцтвом про народження, проте комісія може ухвалити рішення лише за умови подання документа, що посвідчує особу. Молодь, яка переміщується з ТОТ, часто не має паспорта громадянина/ки України, тому вона зможе почати процедуру визнання без таких документів, проте не зможе її завершити до їх отримання.

Упродовж 10 робочих днів після реєстрації заяви та документів уповноважена установа здійснює їх розгляд та визначає, чи є можливість розпочати процедуру визнання, водночас критерії визначення не вказані. Окрім цього, уповноважена установа може повернути заявнику / заявниці документи, якщо «немає можливості щодо проведення процедури визнання». Так само критерії цієї неможливості невідомі, що потенційно може спричинити безпідставні відмови.

Читайте також:

Установча співбесіда проводиться не пізніше ніж через п’ять робочих днів від дня отримання запрошення заявником / заявницею. Однак як підтвердити запрошення, адже його отримання в деяких випадках неможливо встановити?

Водночас позитивним моментом є можливість проведення співбесіди в інші строки за зверненням заявника чи заявниці.

«Під час установчої співбесіди комісією разом із заявником здійснюється попередній аналіз відповідності структури і змісту задекларованих заявником результатів навчання на освітній (освітньо-професійній) програмі уповноваженої установи з урахуванням спеціальності, професії, кваліфікації, визначаються рівень володіння заявником українською мовою, узгоджуються організаційні питання можливого проходження оцінювання результатів навчання і додаткового навчання української мови, історії України, основ держави і права та в разі потреби відвідування адаптаційних занять із психологічної допомоги», — ідеться в Порядку.

Однак у ньому не зазначається, що до складу комісії має доєднатися особа, яка має відповідні навички та знання, щоб оцінити рівень володіння українською мовою чи спосіб визначення рівня, як і те, що для самого визнання потрібно володіти конкретним рівнем.

Для забезпечення обʼєктивності та прозорості процедури на відповідному рівні мають бути розроблені критерії оцінювання знань зі згаданих предметів та визначення кількості необхідних занять. Викликає питання й теза про додаткове навчання та адаптаційні курси: чи зарахують заявникам/цям це навчання, як саме його організують та в який спосіб фінансуватимуть, чи дійсно заклад освіти зможе забезпечити адаптаційні заняття з психологічної підтримки?

Упродовж 15 робочих днів після проходження співбесіди уповноважена установа ухвалює рішення щодо відмови або ж допуску до проведення оцінювання та щодо визначення обсягу додаткового вивчення української мови, історії України, основ держави і права тощо, хоча оцінювання знань більшості із цих предметів не проводилося попередньо, що не дає змоги визначити рівень знань та необхідний обсяг занять.

Зрештою, після попередніх дій відбувається оцінювання результатів навчання, отриманих на ТОТ, що проводиться за правилами, встановленими уповноваженою установою, що своєю чергою може впливати на ефективність та рівність оцінювання в різних закладах освіти.

Уповноважена установа та заявник/ця можуть здійснювати відеофіксацію проведення оцінювання.

Наразі типова форма протоколу, оформленням якого має закінчуватися кожен захід з оцінювання результатів навчання, не затверджена Міністерством освіти і науки.

Фінальним етапом є рішення комісії щодо визнання результатів навчання, яке може бути таким:

• «надання рекомендації для вступу для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти в закладі освіти, у якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, зокрема зі скороченням строку навчання, за індивідуальною освітньою траєкторією, що передбачає вивчення української мови, історії України, проходження спеціального курсу про наслідки агресії Російської Федерації проти України і протидію російській пропаганді, формування загальнокультурних та громадянських компетентностей;
• надання рекомендації для проходження кваліфікаційної атестації в закладі освіти, у якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, з метою присвоєння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти «кваліфікований робітник» за конкретною професією;
• присвоєння в закладі освіти, у якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти «кваліфікований робітник» за конкретною професією;
• надання рекомендації для проходження атестації здобувачів у закладі освіти, у якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, для присудження освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та присвоєння відповідної кваліфікації;
• присудження в закладі освіти, у якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, ступеня фахової передвищої освіти, а також відповідної професійної кваліфікації у випадках, передбачених законодавством та/або освітньою програмою».

Проходження спеціального курсу про наслідки агресії Російської Федерації проти України і протидію російській пропаганді, формування загальнокультурних та громадянських компетентностей уже не вперше згадується щодо молоді з ТОТ, адже ще в Законі України «Про освіту» були внесені відповідні зміни й закономірно, що така норма зʼявилася в Порядку. Але чи не суперечить це ст. 24 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про освіту», які гарантують рівний доступ до освіти без будь-яких форм дискримінації? Виділення лише молоді з ТОТ як групи, що потребує додаткових вимог, створює необґрунтовану нерівність та закріплює стигму за ознакою походження з окупованої території.

Відповідно до законодавства, однією з ключових засад державної політики у сфері освіти є забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема за місцем проживання. Однак у випадку із Порядком фактично встановлюється додаткова вимога лише для тих осіб, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Це створює ситуацію, коли молодь, яка вже зробила свідомий вибір продовжувати життя в Україні, інтегруватися в її соціальне та економічне середовище, автоматично стигматизується як така, що нібито більшою мірою зазнала впливу російської пропаганди чи не усвідомлює наслідків агресії РФ. Молодь із ТОТ дійсно належить до вразливих категорій, однак виділення саме цієї групи в окремому порядку без належного обґрунтування мети та адекватності обраних засобів може розглядатися як невиправдане та потенційно дискримінаційне.

До того ж подібний підхід може бути сприйнятий як образливий і такий, що закріплює стигму «менш підготовлених» чи «менш свідомих» громадян/ок.

З огляду на це, якщо йдеться про необхідність формування в молоді розуміння наслідків агресії РФ та протидії пропаганді, то такий курс має бути передбачений для всіх здобувачів/ок освіти на відповідних рівнях, а не лише для осіб із ТОТ. Тільки в такому разі він відповідатиме принципам рівності, запобігатиме дискримінації та стане інструментом справжнього громадянського виховання.

Читайте також:

Відповідно до Порядку процедура визнання є безплатною для заявника. Проте тривожить те, що після рекомендацій для вступу до закладу вищої освіти та навчання зі скороченим строком, саме зарахування можливе за квотою на місця державного або регіонального замовлення для вступників/ць із тимчасово окупованої території:

• на вакантні місця державного або регіонального замовлення в разі зарахування зі скороченням строку навчання;
• коштом фізичних (юридичних) осіб.

Та державних місць зазвичай не вистачає, у такий спосіб тягар оплати навчання лягає на заявника/цю, який / яка не має повноцінної можливості працювати без освіти. До того ж якщо заявник/ця звернувся/лася, приміром, у листопаді задля визнання результатів навчання, то в який спосіб відбуватиметься зарахування посередині навчального року й чи відбуватиметься взагалі? Чи потрібно чекати майже рік, аби розпочати навчання? Усе це демотивує до використання такої процедури.

Тож Порядок порушує чимало питань, на які нині немає чітких відповідей. Досі не затверджені типові документи, необхідні для його реалізації, а описані невідповідності не сприяють утвердженню довіри молоді з ТОТ до України. Швидким та правильним реагуванням на ситуацію, що склалася, може стати розробка рекомендацій МОН щодо реалізації Порядку, що своєю чергою допоможе як уповноваженим установам, так і потенційним заявникам/цям зрозуміти саму процедуру визнання та реалізувати її на практиці.

Фото Canva