Як навчати учнівство початкової школи: думки освітян про нову Типову освітню програму для 1–4-х класів

Скільки уроків рідної мови матимуть учні й учениці початкових класів? Чи варто зберігати інтегрований підхід у викладанні української мови та читання? Наскільки ефективною є інтеграція читання в предмет «Я досліджую світ»? Ці питання активно обговорює освітянська спільнота після того, як Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт Типової освітньої програми для 1–4 класів.

Інна Большакова, освітянка, методистка й авторка підручників для початкової школи, вважає, що нова ТОП зменшує кількість годин на вивчення рідної мови із 7 до 6, що критично мало в нинішніх умовах. Деякі педагоги/ні коментували в соцмережах, що на вивчення рідної мови має бути 10 годин.

Керівник Офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний пояснював, що про скорочення годин не йдеться: у вчителів/ок залишається додаткова година, яку вони можуть виділити саме на рідну мову й мати 7 уроків на тиждень.

Редакція «Вчися.Медіа» зібрала коментарі вчителів і вчительок початкової школи, які безпосередньо працюють із дітьми й бачать зсередини, які саме зміни в ТОП потрібні, зокрема скільки годин на вивчення рідної мови можна вважати нормою.

Насамперед нагадаємо, що нова Типова освітня програма для 1–4-х класів набуде чинності у 2028 році. Нині триває її громадське обговорення — хороша нагода для освітян та освітян надіслати в МОН зауваження та пропозиції, що саме варто змінити в ТОП. Це допоможе розробити адекватний та ефективний документ, який враховує нинішні реалії навчання, учительський досвід, а також відповідає новому Державному стандарту початкової освіти.

Власне, розробка ТОП — це логічне продовження в оновленні нормативної бази для початкової школи. Спочатку МОН оновило стандарт (попередній був ухвалений у 2018 році), тепер готує нову Типову освітню програму для 1–4-х класів. ТОП визначає загальний обсяг навантаження, типовий навчальний план та вимоги до модельних програм, на основі яких заклади створюють власні освітні програми.

Так, на основі стандарту 2018 року були розроблені дві навчальні програми: під керівництвом Романа Шияна та Олександри Савченко.

• У програмі за редакцією Романа Шияна українська мова та читання викладалися по 5 годин на тиждень плюс 2 години в межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». У новому проєкті Типової освітньої програми передбачено по 6 годин на тиждень. 
• Щодо програми Олександри Савченко, де було по 7 годин, у новому документі закладено 6 базових годин. Але передбачено додатковий ресурс навчального навантаження, який школи можуть перерозподіляти. За словами Ігоря Хворостяного, це дає змогу зберегти попередній обсяг — фактично 6+1 годину.

Однак частина освітянської спільноти обурена скороченням кількості годин у програмі Олександри Савченко. Інна Большакова підготувала відкритий запит до МОН та Офісу впровадження НУШ, у якому просить обгрунтувати: із чим пов’язане скорочення годин української мови.

«Офіс реформ зобов’язаний опублікувати на сайті МОН чіткі розрахунки, де буде вказано: скільки хвилин / годин закладено на кожну конкретну навичку, прописану в стандарті. Яким чином учитель має реалізувати чинний Державний стандарт за ту куцу кількість годин, що ви пропонуєте в типових планах. Як враховано коефіцієнт втрат часу на повітряні тривоги та психологічне розвантаження учнів. Яким саме алгоритмом учитель має досягти результатів стандарту в умовах дефіциту годин, якщо стандарт вимагає 100 % знань, а навчальний план дає лише 50 % часу?», — зазначала Інна Большакова на своїй фейсбук-сторінці.

Читайте також:

Ігор Хворостяний ще раз нагадав, що наразі школи працюють за двома програмами з різним розподілом годин: одна розінтегрована (О. Савченко), інша — пропонує інтеграцію (Р. Шиян).

«Тепер запропоновано проєкт єдиної типової освітньої програми (як це є в базовій і старшій школах), яка дає вчителям два шляхи: або ж викладати українську мову й читання як окремі предмети 6 разів на тиждень і ще 1 годину інтегрувати в курс “Я досліджую світ”, бо він реалізує результати мовно-літературної галузі, або ж читати інтегрований курс із мови й читання (а частину результатів мовно-літературної галузі так само пропрацьовувати в межах ЯДС). Більшість учителів і без того викладають окремі предмети. Для них не змінюється нічого, окрім пропозиції все ж спробувати присвятити мові та читанню 1 годину в ЯДС. Тобто інтеграція не є обов’язковою, як це комунікується і розноситься на вчительство. Є або / або. Бо, зрештою, є вчителі, які чудово вміють працювати за цим підходом і забирати в них це право було б нечесно. Кожен може й має працювати так, як відгукується. У цьому і є академічна свобода вчителя», — наголосив керівник Офісу впровадження НУШ при МОН.

Учителька Ірина Баландіна поділилася в соцмережах досвідом викладання за програмою Романа Шияна, яка передбачає інтеграцію мови й читання. За її словами, якби довелося обирати ще раз, то свій вибір не змінила б. Хоча визнає, що працювати за інтегрованим курсом складно, витратно за часом, але водночас цікаво й пізнавально.

«У програмі Шияна передбачено 5 годин на вивчення інтегрованого курсу “Українська мова” та ще 2 години, які входять до інтегрованого курсу “Я досліджую світ”. І я абсолютно не погоджуюсь із тим, що 2 години укрмови в інтегрованому курсі — то пусте і їх там немає. Вони є, якщо правильно розподіляти види діяльності на уроках, — пояснювала пані Ірина.

Для мене вивчення української мови — не просто писати весь урок вправи з підручника (і, давайте будемо чесними, для багатьох саме це і є ОК). За ці 2 години щотижня можна читати за темою уроку наукові тексти / статті (адаптовані під вік дитини або брати з дитячих журналів), шукати ключові слова, тренуватися користуватися словниками для того, щоб знайти тлумачення незрозумілого (нового) слова. Так само як і знайти синоніми та переписати речення так, щоб ввести цей синонім, шукати етимологію слова (не завжди, але це теж цікаво), вчити створювати ментальні карти на основі отриманих знань (а не давати готові, зроблені ШІ), розвивати медіаграмотність, шукати в тексті факти та думки, а також перевіряти ці факти... Сюди можна додати й розвиток слухання (аудіювання) та говоріння, театралізацію…».

Завдяки інтегрованому курсу «Я досліджую світ», у який теж вплетені години рідної мови, діти вчаться шукати відповіді на свої запитання на основі аналізу та будувати причинно-наслідкові зв’язки, обговорювати, дискутувати, додає Ірина Баландіна. Також вони розвивають нові навички: уважно слухати опонента, не перебивати, говорити конкретно, спираючись на факти, апелювати / будувати докази з опорою на вибірку з тексту.

Як додала Леся Павлюк, учителька початкових класів у Ліцеї № 7 Івано-Франківської міської ради, переможниця премії Global Teacher Prize Ukraine 2024, — кількість годин на вивчення української мови не зменшують:

«У новому документі передбачена одна година, яка призначена для перерозподілу між навчальними предметами / інтегрованими курсами освітніх галузей, курсів за вибором, проєктної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат. Відповідно, учителі та вчительки матимуть право використати її для вивчення української мови»

Нова ТОП для початкової школи має обов’язково врахувати наслідки ковіду та чотирьох років широкомасштабної війни. А також те, що діти народжені й ростуть у хронічному стресі, мають проблеми з увагою, саморегуляцією, мовленням, труднощі з крупною моторикою, тілесною організацією і володінням тілом.

На цьому наголосила Галина Сищук, учителька початкових класів, півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020 і Teacher Innovation Cup 2020, засновниця центру діяльнісної освіти для учнів/ць початкової школи «Стежка». Освітянка опублікувала в соцмережах свої пропозиції до ТОП для 1–4-х класів, у яких звертає увагу на найбільш вразливі сфери: мовлення і мову.

За словами Галини Сищук, нині фахівці й фахівчині фіксують, що сучасні першокласники/ці мають обмежений словниковий запас українською мовою, труднощі із формуванням зв’язного висловлювання, порушення звуковимови та фонематичного слуху. Значна частина дітей цього віку потребує логопедичної підтримки, однак чинне навчальне навантаження не враховує ці об’єктивні особливості.

«Нині є дві зони ризику. Перша — це раннє вивчення англійської мови. Українська й англійська мають різні фонетичні системи. Постійне “перемикання” заважає автоматизації звуковимови українською, — коментує освітянка. — Друга зона ризику — неконтрольовані освітні експерименти, які потрібно призупинити на час війни й післявоєнний період (альтернативні до НУШ навчальні програми, які часто перевантажені — ред.).  Зараз нашим дітям потрібна не інтенсифікація навчання, а час і простір для відновлення. Початкова школа — це база когнітивних навичок, а не накопичення академічних знань», — наголосила Галина Сищук.

На її думку, перерозподілити навчальні години можна так:

• 1-й клас — 8 годин на українську мову, 1 годину на англійську, 4 години — на «ЯДС»; 
• 2-й клас — усе без змін, а до англійської додати ще одну годину;
• 3–4-й класи — 7 годин на українську мову, 3 на англійську та 4 на «ЯДС».

Загалом Галина Сищук пропонує зменшити на 30 % навчальне навантаження на учнівство початкової школи з огляду на зниження його когнітивних можливостей.

Читайте також:

Усе нове завжди викликає спротив та обурення. Однак нагадаємо: нині триває громадське обговорення нової ТОП — до 18 лютого всі охочі можуть надсилати свої зауваження та пропозиції в МОН. 

Як батькам школярів, яким не байдуже, що вивчатимуть їхні діти, хотілося б почути в цих пропозиціях, на що саме вчителі/ки хотіли б витрачати 10 годин на рідну мову? Саме стільки нині вимагає частина освітян та освітянок.

• Ідеться про збільшення часу на вивчення орфографії, фонетики, правопису, морфології тощо? Хоча зараз програма для початкової школи й так насичена такими темами.
• Чи під вимогами дати 10 годин на рідну мову мають на увазі вивчення української загалом як мови побуту, дозвілля та її максимального використання, щоб діти не говорили на уроках чи на перервах російською? Тоді це геть інша проблема. Вивчення рідної мови — це не лише вправи на визначення відмінків в іменниках чи складання плану до прочитаного тексту, а спільне читання книг удома, розмови з батьками і друзями державною мовою, перегляд українськомовних мультиків…

Як медіа, відкриті до спільного обговорення проблеми на наших сторінках. Якщо хочете поділитися своїм баченням, що саме варто змінити в ТОП для початкової школи, пишіть на пошту: [email protected] (опублікуємо ваші думки як авторські колонки).

Фото Артема Галкіна, передрук суворо заборонено

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм,
• Х, тредс, ютуб.