Як перетворити заклад освіти на простір демократії та громадянської стійкості: розповідаємо про нову програму розвитку шкіл

Партнерська публікація

Як згуртувати шкільну команду та зміцнити демократичну культуру в школі? Чому зміни важливо починати з керівництва закладу освіти? Навіщо проводити спільні навчання для цілого колективу? Як школам налагодити тісну співпрацю з громадою?

Знайти відповіді на ці питання та напрацювати конкретні рішення школам допомагає навчальна програма «Організаційний розвиток для демократичної стійкості». Її розробили на основі десятирічного досвіду роботи програми «Демократична школа», яку реалізує Європейський центр ім. Вергеланда (Норвегія) в партнерстві із Центром освітніх ініціатив. Головна мета програми — дати школам практичні інструменти для інституційного розвитку відповідно до міжнародних стандартів і вимог Державної служби якості освіти, акцентуючи на демократичних процесах у закладах освіти.

Упродовж 15 місяців 30 шкіл із різних куточків України разом із провідними освітніми експертами й експертками працюватимуть над стратегією демократичного розвитку своїх закладів, підтримуватимуть професійний ріст педагогічних колективів, створюватимуть власні демократичні проєкти й налагоджуватимуть співпрацю з місцевими громадами.

«Вчися.Медіа» побувало на одному з тренінгів для керівництва шкіл та дізналося, що мотивує учасників й учасниць розвивати демократичну культуру у своїх закладах, які ініціативи вже успішно працюють, що потрібно вдосконалити і як у цьому допоможе навчальна програма «Організаційний розвиток для демократичної стійкості».

Директорка Авангардівського ліцею, що на Одещині, Ганна Марченко переконана: демократія починається з кожного та кожної з нас. На її думку, якщо керівництво школи хоче, щоб демократичні цінності впроваджували в закладі на всіх рівнях, то насамперед варто починати із себе. Саме це стало однією з причин її участі в програмі «Організаційний розвиток для демократичної стійкості».

«Я завжди прагнула до демократичного стилю керівництва, демократична культура виявляється в усіх аспектах нашого шкільного життя — від управлінських рішень до організації дозвілля», — наголошує директорка.

Зокрема, у ліцеї долучають учнівство та батьків до ухвалення важливих рішень — наприклад, під час вибору профілів навчання. Крім цього, у закладі активно розвивають учнівський парламент, щороку проходять відкриті вибори. 

«Також ми враховуємо пропозиції учнів та учениць щодо плану роботи школи. Для цього в нас є скринька, куди діти можуть помістити свої побажання, або ж можна озвучити їх в учнівському парламенті. Потім разом обговорюємо запропоновані ідеї та думаємо, як їх утілити. Дуже важливо, щоб ініціатива йшла саме від дітей, а ми їх у цьому підтримаємо», — акцентує Ганна Марченко.

Водночас, беручи участь у програмі, директорка хоче оцінити, над чим варто ще попрацювати, знайти нові форми розвитку демократичної культури в закладах освіти.

Олена Кулініч, директорка Житомирського ліцею № 36 імені Ярослава Дубровського, ще одна учасниця програми, теж переконана, що системні зміни в закладі освіти починаються з керівництва та команди. Якщо адміністрація й учительство не співпрацюватимуть на демократичних засадах, то як вони можуть навчити цього учнів та учениць?

«Якщо педагоги не вміють жити за демократичними принципами, то не можуть навчити цього дітей. Очікую, що програма дасть змогу побудувати демократичну культуру не тільки серед учнівства, а й у колективі», — ділиться Олена Кулініч.

У ліцеї вже реалізують низку демократичних освітніх ініціатив для учнівства. Зокрема, два роки поспіль учні й учениці беруть участь у проєкті «Ми — законотворці», у межах якого знайомляться з роботою Верховної Ради, вчаться писати петиції, формулювати власну позицію та відстоювати її.

«Сьогодні багато хто вважає, що має право сказати все що завгодно, не замислюючись над наслідками. Та демократія — це передусім повага, культура взаємодії та вміння працювати разом, розуміючи внесок кожного та кожної. А ще це відповідальність за свої слова та дії», — наголошує Олена Кулініч.

Олексій Терновой, директор Вінницького ліцею №27, переконаний, що заклади освіти мають не лише надавати учням та ученицям знання, а й виховувати свідомих громадян/ок своєї держави та формувати в дітей толерантність, повагу та взаєморозуміння.

У ліцеї активно розвивають учнівське самоврядування, щоб діти вчилися ухвалювати рішення, долучалися до змін у роботі школи. Також практикують відкриті зустрічі з батьками, щоб отримувати зворотний зв’язок.

«У цій програмі прагнемо ще більше посилити роль учнівського самоврядування в освітньому процесі та підвищити рівень довіри між учнівством та вчительством», — розповідає Олексій Терновой.

У Журавнівській школі-ліцеї, що на Львівщині, також намагаються будувати свою роботу на демократичних цінностях. Директорка закладу Надія Цибак розповідає, що в школі активно працює учнівське самоврядування: діти представляють свої програми, розповідають, що хочуть змінити і як це робитимуть. Крім цього, учнів й учениць активно долучають до створення власних проєктів. Наприклад, за їхньою ініціативою ліцей виграв грант й отримав контейнери для сортування сміття. Також діти беруть активну участь у благодійних акціях.

«Одного разу ми за день зібрали до 100 тисяч гривень на допомогу армії. Ця ініціатива повністю йшла від дітей, які все організували самостійно — від ідеї до реалізації. І це найважливіше, адже так ми показуємо, що вони теж мають змогу допомагати та впливати», — ділиться Надія Цибак.

Директорка прагне вдосконалювати демократичну культуру закладу, зокрема через професійний розвиток педагогічного колективу.

«Наші вчителі й учительки — чудові фахівці та фахівчині, але, як і в багатьох закладах, мають певний консерватизм. Іноді вони бояться дати дітям більше свободи, мовляв, на уроці буде шум чи хаос. Але ж демократія — це не хаос, а співпраця й партнерство», — наголошує Надія Цибак.

У школах досі немає повного розуміння, що таке демократія й демократична культура, розповідає Христина Чушак, керівниця освітніх програм «Демократичної школи».

«Звісно, за останні роки в освіті змінилося сприйняття поняття “демократія”. Якщо колись її ототожнювали з уседозволеністю чи хаосом, то сьогодні освітяни частіше говорять про неї як про цінність. Проте глибшого розуміння, як саме втілити демократичну культуру в повсякденному житті школи, ще бракує», — ділиться співрозмовниця.

Іноді, за її словами, демократію сприймають формально. Наприклад, директори/ки можуть казати: «Ми розробили документи для учнівського самоврядування». Але демократичний підхід полягає в іншому — долучити учнів й учениць до створення цих документів, щоб вони стали частиною процесу.

Крім цього, важливо, щоб демократія виявлялася у взаєминах між адміністрацією та колективом. Наразі не в усіх закладах є відчуття спільноти всередині шкільного колективу. Це одна з найчастіших проблем, про яку говорять директори шкіл, зауважує Христина Чушак.

Упродовж 15 місяців (жовтень 2025 — грудень 2026) колективи 29 відібраних шкіл проходитимуть серію навчань (очно та дистанційно) із провідними освітніми експертами й експертками щодо розвитку та впровадження демократичної культури. Також закладам освіти пропонуватимуть менторський супровід від тренерської команди «Демократичної школи».

Навчальна програма складається з двох частин:

• навчання для керівництва (директора/ки та заступника/ці) — очні та онлайн-сесії;
• навчання для всього педагогічного колективу.

«Робота зі шкільними адміністраціями — перший важливий крок у програмі, адже зміни в школі неможливі без змін у мисленні керівництва. Проте навіть найкраще підготовлений директор чи директорка не зможе реалізувати нові ідеї без підтримки колективу. Тож ми починаємо з навчального курсу для шкільних адміністрацій, а далі організовуємо навчання для всіх педагогів закладу. Головна ідея — це спільне професійне зростання керівництва школи та педагогічного колективу», — наголошує Христина Чушак.

Загалом упродовж програми говоритимуть:

• про цінності демократії та прав людини;
• про методи їх реалізації;
• про підтримку професійної спільноти та загальношкільний підхід, що передбачає залучення всіх учасників й учасниць освітнього процесу (керівництво, вчительство, учнівство, батьки, громада) до обговорення та ухвалення рішень.

«Якщо ми хочемо впроваджувати певні зміни, то маємо дивитися на школу як на цілісний організм. Тож важливо враховувати думки всіх учасників та учасниць», — наголошує Христина Чушак;

• про те, як впроваджувати демократичні цінності через різні навчальні предмети, види та форми діяльності під час уроків;
• як покращувати співпрацю з місцевою громадою, зокрема через проєктне навчання, яке спрямоване на посилення участі молоді в житті громади тощо.

Також у межах програми учасники й учасниці через Інструмент демократичного розвитку школи проводитимуть самооцінювання, яке фасилітуватимуть тренери/ки програми, щоб допомогти школам з’ясувати, що вдається, а що — ні.

Водночас Христина Чушак наголошує: заклади працюватимуть у спокійному та стабільному темпі, адже основна мета — не перегони, а запуск сталих змін, які справді увійдуть у щоденне життя.

«Ми прагнемо, щоб демократична культура стала не просто родзинкою, а складовою ідентичності кожної школи. Тож очікуємо побачити зміни в стилі керівництва директорів, які розуміють, що сталих результатів досягають через обговорення, співпрацю та спільне ухвалення рішень, у діяльності учнівського самоврядування, у ставленні вчительства до учнівства, а також у співпраці шкіл та громад», — ділиться Христина Чушак.

Наступний набір на програму оголосять навесні 2026 року. Але почати зміни в демократичній культурі школи можна зараз із маленьких кроків. Для цього, за словами Христини Чушак, варто:

• завантажити з бібліотеки «Демократичної школи» Інструмент демократичного розвитку школи й спробувати розібратися, якими можуть бути вияви демократії в щоденному житті вашого закладу. Це допоможе побачити, що саме ви вже робите, а над чим варто попрацювати;
• почати обговорювати шкільні питання спільно — з учнівством, батьками, вчительством. Це може бути непросто, адже перші розмови часто викликають спротив.

Також важливо розвивати громадянські компетентності — як в учнівства, так і в учительства. Неможливо виховати громадянську свідомість у дітей, якщо педагоги й педагогині не володіють цими компетентностями.

«У своїй роботі ми спираємося на Рамку компетентностей для культури демократії Ради Європи й радимо школам ознайомитися з нею. Цей документ допомагає зрозуміти, які саме вміння, знання формують культуру демократії, як їх можна розвивати в школі — під час уроків, позакласної діяльності чи щоденної взаємодії в колективі», — ділиться Христина Чушак.

За словами спікерки, навіть такі початкові кроки можуть наблизити школу до того, щоб стати спільнотою, де демократія — не слово, а спосіб життя.

Публікація підготовлена за сприяння програми «Демократична школа: освіта для демократичної стійкості», яку реалізують Європейський центр ім. Вергеланда (Норвегія) та Міністерство освіти і науки України в партнерстві з БО «Центр освітніх ініціатив», ВФ «Крок за кроком», БФ savED та освітньою програмою «Крок за кроком» (Молдова) за фінансової підтримки Норвегії. 

Фото Юрія Сколоздри