Як провести STEAM-подію в закладі освіти: покрокова інструкція для освітян

Навіть найцікавіша тема може «не зайти» дітям, якщо подати її як звичайну лекцію. Слайди, терміни й довгі пояснення більше не працюють із сучасним учнівством. Діти хочуть взаємодіяти, ставити запитання, експериментувати й відчувати, що наука — живий процес, до якого вони можуть долучитися вже зараз. Відповіддю на цей виклик може стати інтерактивний формат STEAM-подій.

Як підготувати такий захід, де знайти науковця чи науковицю, як обрати тему, втримати увагу дітей і перетворити складні наукові поняття на зрозумілу й захопливу розмову? «Вчися.Медіа» розпитало про це ГО «Інсайнс» і зібрало добірку практичних порад та ресурсів для проведення STEAM-подій.

STEAM — це освітній підхід, назва якого складається з п’яти напрямів:

1. Science — наука;
2. Technology — технології;
3. Engineering — інженерія;
4. Art — творчість;
5. Math — математика.

Ключова відмінність STEAM від класичного STEM — додавання мистецького складника (Art). Він не замінює науковості й не зводиться до творчих занять заради творчості. Його роль — підсилити креативність, навчити дітей мислити гнучко та критично, знаходити власні рішення й формувати особисте ставлення до процесів і явищ.

У межах STEAM-підходу дитина засвоює факти з природничо-технічних дисциплін і навчається:

• ставити запитання, зокрема й ті, що виходять за межі теми;
• фантазувати та моделювати альтернативні сценарії;
• критикувати, аналізувати, порівнювати;
• формувати емоційне ставлення до наукових процесів.

Виступ ученого або вченої перед дитячою аудиторією — це можливість запалити інтерес до науки, показати її живою, зрозумілою та захопливою. Щоб така зустріч справді вдалася, підготовка спікера чи спікерки має бути продуманою та системною.

Плануючи STEAM-подію чи заняття, педагоги/ні насамперед мають визначити формат. І онлайн, і офлайн мають свої переваги, тому вибір залежить від умов і цілей заходу.

На дистанційний урок можна запросити вченого/у чи науковця/ицю з будь-якої країни — такий формат спрощує логістику та дає змогу проводити події навіть в умовах навчання з дому або з укриттів. Крім того, багато освітян/ок уже мають досвід модерування онлайн-подій і знайомі з основними цифровими інструментами.

Очні зустрічі, своєю чергою, дають живе спілкування, зоровий контакт і можливість проводити досліди або тактильно взаємодіяти з експонатами. Під час них учасники/ці також менш залежні від технічних збоїв, браку електроенергії чи інтернету.

Пошук спікера/ки для заходу за участі дітей потребує уважного та відповідального підходу. Важливо, щоб запрошені гість або гостя мали фахові знання й уміли цікаво та доступно їх подати. Серед ключових критеріїв, на які варто зважати під час вибору науковця / науковиці:

• Підтверджений науковий статус: запрошені гість чи гостя мають практично займатися наукою. Це можна перевірити на офіційному сайті установи, де він або вона працює чи навчається.
• Наявність публікацій, досліджень або релевантного практичного досвіду роботи за темою, яку науковець/иця представляє.
• Уміння й бажання розповідати про свою роботу, адже хороший спікер — це людина, якій справді подобається ділитися знаннями.
• Відкритість до діалогу, запитань та обговорень, зокрема з дітьми.

Починати варто з чіткого розуміння умов, у яких відбуватиметься виступ. Це допоможе науковцю/иці адаптувати матеріал до потреб аудиторії та уникнути перевантаження. Обов’язково слід обговорити:

• тривалість виступу;
• вік і кількість дітей;
• формат події (лекція, інтерактив, дискусія);
• наявність додаткових активностей: експериментів, майстер-класів, запитань із залу тощо.

З’ясуйте також, у якому форматі гостю/і легше виступати — монолога чи інтервʼю. Якщо це інтервʼю (ви запитуєте, він / вона відповідає), то завчасно погодьте запитання. Так у спікера чи спікерки буде менше стресу під час зустрічі.

Під час вибору теми варто відштовхуватися від наукової спеціалізації спікера/ки й інтересів дітей. Для цього можна поставити собі та гостю/і декілька запитань:

• Що вас цікавило в цьому віці (наприклад у 7–9 або в 10–13 років)? Про що вам хотілося слухати, читати, дізнаватися?
• Чи достатньо є науково-популярних матеріалів на цю тему?
• Чи можна звести тему до одного ключового запитання? Один 20-хвилинний виступ не здатен охопити роки досліджень, тож краще сфокусуватися на чомусь одному (але зрозуміло та яскраво).

Презентація — це не текст лекції, а її візуальна підтримка, тому важливо не перевантажувати слайди й дотримуватися головних принципів:

• мінімум тексту: на слайдах мають бути тези, а не суцільні абзаци;
• одна думка — один слайд;
• сучасним дітям (та й дорослим людям) потрібна динаміка, тож краще не затримуватися на одному слайді довше, ніж на хвилину.

Крім того, кожна презентація потребує акцентів. Ними можуть бути:

• цікаві факти або спростування міфів («Чи знали ви, що насправді чорні діри не всмоктують усе навколо, як пилотяг?»);
• вражаючі числа («Восьминоги можуть відкласти до 200 тисяч яєць за один раз»);
• неочевидні для дітей твердження («Найбільший орган у людини — це шкіра»).

Корисним інструментом також є запитання до аудиторії — як прості (із відповідями «так» / «ні»), так і відкриті, із варіантами відповідей чи інтерактивними елементами («Підійміть жовту табличку, якщо думаєте ось так, синю — якщо так, зелену — ... »).

Щоб освітня зустріч була динамічною, ефективною та комфортною для дітей, варто заздалегідь продумати й підготувати додаткові тематичні активності. Вони допомагають утримувати увагу учасників/ць, залучати їх до взаємодії та створювати позитивну емоційну атмосферу. Це, зокрема:

1. Активності для концентрації уваги — короткі завдання на спостережливість, запам’ятовування, пошук відмінностей, логічні або асоціативні вправи, пов’язані з темою зустрічі.
2. Активності для творчої реалізації — малювання, створення простих моделей, мініпроєктів, історій або ідей, які допомагають краще засвоїти матеріал через практику та самовираження.
3. Активності для покращення психоемоційного стану — руханки, вправи на дихання, короткі ігри на взаємодію або обговорення емоцій, які допомагають дітям розслабитися та відновити ресурс.

Саме на цьому етапі можна помітити слабкі місця виступу та вчасно їх виправити. Тож зверніть увагу на те, щоб:

• дотримуватися таймінгу;
• говорити зрозумілою мовою;
• не звучати монотонно.

Не бійтеся давати зворотний зв’язок. Однак враховуйте, що він має бути тактовним, конструктивним і мотивувальним.

На початку зустрічі необхідно представити запрошеного науковця / науковицю, коротко розповісти про сферу їхніх досліджень і пояснити, чому саме ця тема цікава та важлива. Також варто окреслити формат події: як вона відбуватиметься, скільки триватиме та коли діти зможуть ставити запитання.

Під час заходу педагогу/ині також слід:

• уважно стежити за рівнем концентрації дітей;
• подбати про зміну формату роботи приблизно кожні 20 хвилин;
• модерувати процес під час сесії запитань і відповідей: надавати слово дітям по черзі, допомагати формулювати запитання, за потреби уточнювати або перефразовувати їх, а також стежити за таймінгом.

Після зустрічі попросіть учнівство й спікера/ку поділитися відгуком про подію. Але пам’ятайте: головна мета будь-якого наукового виступу для дітей — не дати вичерпні відповіді на всі питання, а стимулювати бажання запитувати й пізнавати світ.

Щоб утримати увагу дітей, фахівці/чині радять використовувати інтерактивні платформи та групову динаміку. Серед інструментів, які можуть бути помічними для педагогів/инь:

• Kahoot — застосунок для повторення чи вивчення матеріалу у форматі гри;
• Scratch — безоплатна платформа, де можна створити ігри, анімації та інтерактивні проєкти;
• Tinkercard — безоплатний ресурс для 3D-моделювання, програмування та створення віртуальних електричних кіл;
• National Geographic Mapmaker — онлайн-інструмент для створення, дослідження й аналізу інтерактивних мап;
• Algodoo — програма для створювання та проведення реалістичних симуляцій з фізики та інженерії;
• Mentimeter — платформа, що дає змогу проводити інтерактивні опитування.

І найголовніше: STEAM-події покликані сформувати цікавість і сміливість мислити, а також створити безпечний простір, у якому дитина не боїться запитувати й досліджувати світ. Саме із цього починається справжній інтерес до науки.

Фото Freepik

* Важливість STEAM-напряму в закладах освіти обговорювала експертна й освітянська спільнота в межах INSCIENCE Conference, що відбулася в жовтні 2025 року за підтримки благодійного фонду Nova Ukraine та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, партнерів Tokarev Foundation, SoftServe, Kiss My Apps.