Яку домашню роботу має зробити кожна школа в межах Профільної реформи — пояснює Ігор Хворостяний

З 1 вересня 2027 року старшокласники/ці навчатимуться за профільною системою освіти, зможуть обирати предмети для поглибленого вивчення, а також курси, пов’язані з профілем. Яку «домашню роботу» мають зробити до цього часу заклади освіти та чого варто очікувати від змін учнівству та батькам — розповів Ігор Хворостяний, керівник офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України під час зустрічі «Година з експертом (або експерткою)».

Нагадаємо, що «Вчися.Медіа» започаткувало рубрику «Година з експертом (або експерткою)», щоб разом із фахівцями та фахівчинями шукати відповіді на запитання, які найбільше хвилюють освітян/ок та батьків.

Для тих, хто не зміг приєднатися, ми підготували короткий конспект розмови. Переглянути відеозапис можна за посиланням.

— Хто відповідає за формування ліцейної мережі, утримання та розвиток закладів освіти? До кого можуть звертатися батьки та вчительство по пояснення щодо створення мережі академічних ліцеїв?

— Мережу формують обласні ради й Київська міська рада. Станом на 1 вересня 2024 року вони мали затвердити плани формування мережі з урахуванням пропозицій відповідних громад. Своєю чергою засновники закладів освіти, громади або міські ради до 1 вересня 2027 року мають виконати плани й увідповіднити свої установчі документи до вимог закону. Школа організовує навчання в межах рішень засновника. 

Оскільки громади подавали пропозиції щодо формування мережі, а також є відповідальними за реалізацію ухвалених рішень, зокрема щодо визначення статусу закладу освіти, його утримання та розвитку, по такі пояснення найперше треба йти до засновників. Вони мають надати офіційне рішення щодо того, чи заклад, який вас цікавить, стане ліцеєм. Далі звіритися з планами формування мережі можна в департаментах освіти в областях, або, у випадку столиці, — Київської міської державної адміністрації.

— Повноцінно Профільна реформа стартує у вересні 2027 року, а нині МОН пілотує її з окремими закладами. Тож є питання: чи зможуть випускники 9-го класу у 2026 році продовжити навчання в 10–11-х класах у своїй школі? І чи може заклад набирати учнівство до 10-го класу, якщо з 2027 року він не буде ліцеєм, тобто стане гімназією?

— Це залежить від громади. Вона (відповідно до своїх повноважень) має знайти оптимальне рішення щодо забезпечення дотримання права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти. І таке рішення повинне, зокрема, враховувати реальні можливості щодо переведення одинадцятикласників в останній рік навчання до інших закладів освіти (створених або вже наявних ліцеїв). При цьому всі рішення засновників мають бути оформлені належним чином.

Категорично неможливий варіант, коли після 1 вересня 2027 року заклад, який не стане ліцеєм і матиме статус гімназії, набиратиме 10-ті класи. 

Засновникам закладів освіти найперше потрібно відповісти на два ключові запитання.

1. Де саме у вашій громаді з 1 вересня 2027-го буде ліцей чи ліцеї?
2. Якою є модель для дітей, що закінчують 9-й клас у 2026-му році, і чи передбачений перехідний етап?

— Чи мають бути дві окремі юридичні особи й два директори, якщо в складі академічного ліцею є гімназія? 

— Якщо гімназія є структурним підрозділом ліцею — це одна юридична особа й один керівник. Якщо в межах одного закладу є дві окремі юридичні особи, тоді має бути два окремі керівники. Але таке рішення ухвалює не МОН, а засновник закладу освіти. 

— Чи може бути початкова ланка в академічному ліцеї? 

— Як виняток, законодавство дозволяє мати початкову ланку в академічному ліцеї. Але треба розуміти, що специфіка дітей початкової школи і старшої профільної — це дві абсолютно різні речі, тому змішувати їх нелогічно. 

— Чи може школа, яка буде ліцеєм, у 2026 році ще набрати перші класи?

— Якщо ви наберете цьогоріч перший клас, то (у разі, якщо ліцей не забезпечуватиме здобуття початкової освіти) дітей доведеться переводити наступного року в іншу школу. Робити такий перехід посередині циклу дуже важко для учнівства. Теоретично, якщо засновник таке передбачить, то можливість є, але я б дуже не радив цього робити: це маленькі діти, для яких після 1-го класу в такому разі має помінятися все, включно із закладом освіти. 

— Чи відомо, яким буде вступ до 10-го класу академічного ліцею: за результатами ДПА / НМТ після 9-го, на конкурсній основі чи наразі треба чекати якогось фінального рішення від міністерства?

— Ні, тут рішень очікувати не треба. НМТ — інструмент вступу до закладу вищої освіти, а не переходу в старшу школу (10–12-ті класи), а тому не може бути використаний для зарахування в академічний ліцей. Система освіти передбачає проведення державної підсумкової атестації після 9-го класу. ДПА передбачена після всіх рівнів освіти: після 4-го, 9-го й 12-го класу. 

На період дії воєнного стану в Україні ДПА щороку скасовує Верховна Рада. Після завершення воєнного стану й нашої перемоги ДПА після 9-го класу можлива у формах, які визначає МОН. Щойно повертається ДПА, обов’язково має бути проведена роз’яснювальна робота щодо формату атестації. ДПА за мирного часу є однією з підстав для видачі свідоцтва про базову освіту (9-й клас), а цей документ — єдина вимога закону для вступу до 10-го класу.

Законодавство чітко визначає: якщо в закладі освіти, до якого вступає дитина, достатньо місць, зарахування відбувається без конкурсу на підставі свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. Якщо охочих більше, ніж місць у закладі, тоді можливий конкурс. Заклад освіти визначає самостійно, які додаткові іспити, співбесіди або інші формати призначити для цього конкурсу. Його правила мають заздалегідь оприлюднити заклади на своїх сайтах до старту вступної кампанії.

— Раніше в МОН пояснювали, що для створення ліцею заклад має набрати мінімум 100 учнів та учениць на паралелі. Нещодавно Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, зазначала, що достатньо 60 учнів й учениць. То зрештою — скільки учнів має бути в академічному ліцеї?

— 60 учнів та учениць на паралелі — мінімум життєздатності ліцею. Закон передбачає, що в ліцеї обов’язково має бути принаймні два класи й три профілі. 100 учнів та учениць на паралелі — це рекомендація для високої якості освіти. Коли учнів на паралелі більше, то закладу легше організовувати вибіркові курси, які є важливим складником ідеї профільної освіти. Щоб був реальний вибір предметів, курсів, профілів та груп, кількість 60 дітей не є оптимальною. Саме тому рекомендовано 100 дітей на паралелі, але мінімальна прохідна вимога — 60. 

Щодо приватного закладу: теоретично він може функціонувати, якщо сформовано два класи з меншою за 60 кількістю учнів та учениць, адже коштів від держави не одержує. Уточнення в іншому: приватний заклад має усвідомлювати додаткове фінансове навантаження й брати на себе відповідальність, щоб забезпечити цій кількості дітей різні освітні траєкторії для реалізації профілів. Вимога трьох профілів за законом все одно залишається чинною для приватного закладу. 

— Якою має бути мінімальна кількість учнів та учениць в одній групі й чи залежить це від предмета?

— Якщо йдеться про групи для вибіркових курсів, то на них учні та учениці можуть сходитися з різних класів на паралелі й формувати так звані міжкласні групи. Мінімальна межа наповнюваності міжкласної групи — вісім учнів та учениць. 

Якщо йдеться про поділ на групи під час вивчення профільних та непрофільних навчальних предметів або курсів, то його регулює Порядок поділу класу на групи (наказ МОН № 128). Цей порядок передбачає, що в профільних курсах, незалежно від предмета, поділ можливий, коли учнів та учениць у класі понад 16. Знову ми маємо логіку: мінімум вісім дітей у групі. Якщо це непрофільні предмети, то в наказі є чітка табличка із цим розподілом. 

Отже, якщо йдеться про вибіркові курси — це мінімум вісім учнів та учениць у групі. Якщо йдеться про профільне вивчення предметів чи курсів — понад 16 дітей у класі. Якщо це непрофільні предмети — треба читати наказ у розрізі кожного предмета. 

— Родзинка старшої школи — це можливість обрати профіль, тобто предмети, у яких дитина хоче зростати та з якими пов’язує свою професію. Як академічні ліцеї мають сформувати свою «профільну пропозицію», якою має бути кількість профілів та від чого це залежить?

— Вимога закону до академічного ліцею — це мінімум два класи й три профілі. Заклади можуть формувати профілі в межах кластерів: мовно-літературного, соціально-гуманітарного і STEM.

У мовно-літературному кластері, наприклад, можуть бути профілі української та іноземної філології. У соціально-гуманітарному — пов’язані з економікою, поглибленим вивченням історії, філософією, правом чи юриспруденцією. Третій кластер — це STEM, так званий багатогалузевий. Він охоплює природничі предмети й курси: фізику, хімію, математику, біологію. Тут може бути поєднання: хіміко-біологічний, фізико-математичний, технологічний профіль. 

Загальне правило: профілів має бути мінімум три. І тому логічно, що, коли в громаді є лише один ліцей, він має забезпечувати профільність у межах всіх трьох кластерів, щоб реалізувати інтереси всіх учнів та учениць. Загалом кількість профілів у конкретних ліцеях залежить як від кількості учнів та їхніх запитів, так і від кадрового ресурсу закладу. Якщо в закладі освіти бракує кадрів для вивчення природничого циклу, то навряд чи він буде штучно створювати профілі в межах STEM-кластеру — найпевніше, зосередиться на тому, де має більше спроможностей.

Суттєвий вплив може мати й співпраця із закладами вищої освіти та місцевим бізнесом. Заклад освіти може налагоджувати її, щоб випускники та випускниці школи (а пізніше — закладів вищої освіти) працювали в цьому конкретному регіоні. Головний принцип: вибір має бути реальним, а не із трьох назв того самого профілю. Реформа створена не для закладу, міністерства чи Офісу впровадження, а для учнів та учениць. Саме вони повинні мати вибір і можливість реалізовувати свої вподобання. 

Громада має подбати про те, щоб на її території був один ліцей із трьома кластерами. Якщо є кілька ліцеїв, то вони мають пропонувати різні профілі. Не може бути в громаді трьох ліцеїв, які націлені лише на математику чи природничі науки. Має бути різноманітність, щоб дитина могла обрати те, що їй до душі.

— Освітян цікавить, як вплести в їхні навчальні плани курси за вибором, як це все адаптувати під свою звичну роботу? 

— Якщо цікаво подивитися на готові рішення, на основі яких можна здизайнувати своє, варто зазирнути до Типової освітньої програми. Навчальні плани в програмі згруповано за трьома кластерами. Кожен план, незалежно від кластера, містить три частини:

• обов’язкове ядро; 
• вибіркові курси за профілем;
• вибіркові курси поза профілем. 

Як їх скомпонувати, можна подивитися в цих готових рішеннях. Складаючи навчальний план, заклад може взяти за основу готове рішення, наявне в Типовій освітній програмі, й адаптувати його під свої потреби та можливості. 

У навчальних планах також вказаний мінімальний обсяг годин, які заклад може збільшувати, адже граничної межі не визначено. Якщо, наприклад, комусь мало трьох годин на тиждень для вивчення іноземної мови, то можна збільшити до чотирьох чи п’яти.

— Як планувати курси за вибором, якщо заклад не має середньої ланки?

— Наявність чи відсутність базової ланки на вибіркові курси ніяк не впливає. Навіть якщо у вас відокремлений заклад, у якому є тільки 10–12-ті класи, всю модель вибірковості можна реалізувати. Найперше закладу варто:

• проаналізувати власні можливості; 
• переглянути наявні модельні програми вибіркових курсів; 
• зрозуміти запити учнівства;
• зібрати групи. 

Вибірковий курс може охоплювати учнів та учениць від 10-х до 12-х класів. Це дає більше можливостей для того, щоб набрати мінімум вісім дітей для групи. 

— Чи може школа створювати власні вибіркові курси? 

— Так. Новація Типової освітньої програми в тому, що вона дає закладу змогу розробляти власні програми непрофільних курсів. Закладу не обов’язково грифувати такий курс — його можна затвердити рішенням педагогічної ради, і цього достатньо для впровадження. Це стосується не лише непрофільних курсів, а й вибіркових компонентів поза профілем.

— У якому журналі фіксувати вибіркові курси, якщо на заняття разом ходять учні та учениці 9–11-х класів?

— Не можна змішувати варіативного складника із базової школи з вибірковими курсами старшої. Логіка й завдання старшої профільної освіти зовсім інші, аніж базової. Тож ці курси від початку мають бути різними, а отже, і журнали так само будуть різними: вибіркові курси будуть писати в журнали 10-го, 11-го, 12-го класу профільної школи, а вибіркові курси базової школи — у відповідний журнал.

— Яким буде навчально-методичне забезпечення академічних ліцеїв? Чи будуть готові курси з програмами, методичними матеріалами, вправами, збірниками, посібниками — або ж це задача шкіл? Чи є плани розширити асортимент готових напрацювань до 2027 року? 

— Змістове навчально-методичне забезпечення передбачає наявність освітніх стандартів, типової освітньої програми, модельних програм, підручників, посібників. Перші пункти: стандарт, типова програма, модельні програми й підручники — це рівень держави. Рівень посібників і матеріалів — це, як правило, добра воля авторських колективів, які їх розробляють.

Державний стандарт профільної освіти вже затверджено в липні 2024 року. Типова освітня програма затверджена в 2025-му. Модельних програм станом на сьогодні доступно на сайті МОН понад 30 (мають відповідні грифи міністерства), усього розроблено й перебуває на експертуванні понад 100 (що забезпечує ключові потреби академічних ліцеїв). Подавати програми на грифування можна постійно.

Міністерство освіти і науки вже оголосило потребу в підручниках, і з 1 вересня 2026 року має розпочатися процедура їх апробації в закладах, що беруть участь у пілоті профільної освіти. За результатами апробації підручники будуть вдосконалювати й друкувати. Станом на 1 вересня 2027 року всі вони будуть надруковані. 

Щодо посібників, матеріалів і розробок уроків, то, наприклад, проєкт «Зміст» розробив великий пул вибіркових курсів із відповідними грифованими програмами й виклав у вільний доступ на сайті. Фактично на момент входження в пілот ми маємо як основні, так і вибіркові курси, а також значні розробки матеріалів, готових до апробації та до пізнішого впровадження в освітній процес.

На рівні школи лишається:

1. сформувати свою освітню програму; 
2. визначитися з профілем та навчальним планом;
3. обрати з-поміж курсів і матеріалів ті, які підходять;
4. працювати за цими матеріалами.

— Чи буде МОН проводити навчання для вчителів і вчительок ліцеїв? 

— До 1 вересня 2026 року мають бути підготовлені вчителі та вчительки, які почнуть працювати в закладах, що пілотують реформу старшої школи. Запланована підготовка тренерів для всієї системи освіти й учителів та вчительок пілотних ліцеїв. Найближчим часом ми анонсуємо старт набору на навчання.

Якщо попередні роки були спрямовані на розроблення змісту та роботу з формуванням нормативно-правової рамки процесу, то цей рік — рік навчання вчительства, і цьому буде приділено значні зусилля.

— Чи можливо в дистанційному форматі забезпечити здобуття якісної профільної середньої освіти?

— У пілоті, який стартує з 1 вересня 2026 року, передбачені різні категорії закладів освіти. Наприклад, обов’язково мають бути представлені ліцеї з гірської території та заклади, які надають тільки дистанційну освіту. Міністерство свідоме того, що у зв’язку з війною будуть дистанційні заклади освіти. І зрозуміло, що матеріально-технічне забезпечення, проведення лабораторних, практичних та інших робіт у них — це завдання із зірочкою. Потрібно апробувати моделі, підходи й відповідне програмне забезпечення, щоб такі заклади мали готові інструменти для дистанційного формату.

— Якою має бути професійна орієнтація і на якому етапі освіти вона має починатися?

— На моє переконання, мета кар’єрного освітнього радника не в тому, щоб розказати дитині, ким вона хоче бути, а показати, ким вона є: її сильні сторони й зони розвитку. У нашому теперішньому світі професії та їхня актуальність змінюються дуже динамічно. Мета кар’єрного освітнього радника — допомогти дитині зрозуміти потенційні можливості для реалізації в мінливому світі. 

Про кар’єрного радника в такому розумінні має йтися навіть не з базової школи, а ледь не з початкової: у низці прогресивних країн робота з кар’єрного орієнтування розпочинається з 1-го класу, а почасти навіть із дошкілля, просто на різних рівнях і з різним ступенем заглиблення. 

Наразі МОН працює над введенням посади кар’єрного освітнього радника в класифікатор професій. Уже розроблено державний стандарт цієї професії, подано документи для внесення в класифікатор професій цієї посади. Щойно офіційна частина завершиться і ми матимемо всі документи, зможемо говорити про внесення посади в штатний розпис закладів освіти. Все це точно відбудеться до 1 вересня 2027 року. Паралельно ми з партнерами будемо навчати кар’єрних освітніх радників, які працюватимуть безпосередньо в пілоті, а потім зможуть навчати інших. 

Фото Canva, Валківський ліцей

Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер