Ірина Шумік
Ірина Шумік

генеральна директорка директорату професійної освіти МОН України

Професійна освіта в Україні вчить не лише «на слюсаря»: які перспективи мають випускники професійних коледжів

В Україні лише 15 % вступників та вступниць обирають професійну освіту. Водночас ринок праці вже зараз гостро потребує будівельників, електриків і слюсарів. Для порівняння — у Європі понад 50 % учнів й учениць після 9-го класу обирають професійну освіту. Головними аргументами для них є престижність робітничих професій, конкурентний заробіток і впевненість у стабільному працевлаштуванні. 

Як змінюється професійна освіта в Україні, які перспективи працевлаштування пропонує, на які професії найбільший попит та що чекає на майбутніх вступників і вступниць професійних коледжів — у своїй колонці для «Вчися.Медіа» розповіла Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України.

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ

В Україні тільки 15 % вступників та вступниць обирають навчання в системі професійної освіти. Якщо додати до цього показника ще й фахову передвищу освіту, отримаємо приблизно 35 % вступників/ць. Показник значно менший, ніж у європейських країнах, — і на це є вагомі історичні причини.

Уперше заклади професійної освіти почали втрачати популярність ще під час розпаду Радянського Союзу. До того часу вони були чи не єдиною можливістю для більшості населення отримати хоч і мінімальний, але стабільний дохід. Коли ж у людей з’явився вибір, часто він був не на користь професійних напрямів.

У перші роки незалежності галузь професійної освіти, як і промисловість загалом, почала занепадати. Фінансування скорочувалося, кваліфікованих кадрів ставало все менше, тому учні й учениці обирали профтехи переважно за залишковим принципом. Престиж освіти й перспективи подальшого працевлаштування поступово знижувалися.

Ірина Шумік

Ірина Шумік

Сьогодні ринок праці має справді великий попит на професійну освіту — тому держава активно реформує її. 

 Ми підвищуємо якість навчання через оновлення навчальних програм і запуск короткострокових курсів, модернізуємо матеріально-технічну базу професійних коледжів, впроваджуємо дуальну освіту, за якою студенти/ки поєднують навчання та практику на підприємствах.

На майбутніх вступників/ць чекає період масштабних змін, які часто породжують питання. Спробуємо відповісти на п’ять найпоширеніших із них, щоб побачити: що саме чекає на майбутніх студентів/ок професійних коледжів.

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ПІСЛЯ 9-ГО КЛАСУ: ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ

Коледж замість університету — скільки триває навчання

Однією з головних переваг професійної освіти є орієнтація на швидке працевлаштування. На відміну від університетського навчання, де бакалаврат триває чотири роки, а за бажанням ще два роки магістратури, навчання в закладах професійної освіти займає від шести місяців до трьох років — залежно від обраної професії та попереднього рівня освіти (після 9-х або 11-х класів).

Головний акцент підготовки фахівців/чинь у професійних коледжах — практичні навички, які безпосередньо знадобляться в роботі. Завдяки цьому вже за кілька років після завершення школи студент/ка може здобути кваліфікацію та розпочати самостійну трудову діяльність.

Одна з ключових змін — більше практики на реальному обладнанні підприємств та практичні завдання в сучасних майстернях. Такий підхід допомагає швидко адаптуватися до професійного середовища та легше знайти перше робоче місце.

Також розроблено більш гнучкий механізм для вступу — не потрібно складати НМТ, достатньо співбесіди, середнього шкільного бала або творчого конкурсу. Це особливо актуально для тих дорослих, які вирішили здобути нову професію, а також для внутрішньопереміщених осіб та ветеранів. Усі вони можуть пройти короткострокове інтенсивне навчання і швидко знайти нову роботу.

Які професії найчастіше обирають вступники?

Цьогорічна вступна кампанія показала: серед молоді зростає інтерес до технічних професій — саме тих, що відповідають потребам сучасного ринку праці. Серед найпопулярніших напрямів можна виокремити такі:

  • кухар / кондитер / офіціант; 
  • перукар / манікюрник / візажист; 
  • водій / тракторист-машиніст;
  • слюсар; 
  • оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
  • штукатур / лицювальник-плиточник / маляр; 
  • електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування.

Також серед поширених освітніх виборів абітурієнтів — спеціальності кравця, закрійника, електрогазозварника та верстатника широкого профілю (уперше за останні роки!). 

Щоб знати потреби роботодавців, Державна служба зайнятості підготувала перелік вакансій із найбільшим попитом на ринку праці 2025 року: підсобні працівники — 19,2 тис. вакансій; продавець продовольчих товарів — 19 тис. вакансій; водій автотранспортних засобів — 18 тис. вакансій.

Також у 2025 році актуальними залишалися посади електромеханіків та електромонтажників, сантехніків, операторів (машиністів) котелень та механіків.

Для багатьох вступників і вступниць це не перша освіта. Цього року маємо понад п’ять тисяч дорослих студентів/ок — ветеранів/ок, ВПО, людей старших за 45 років, які вже мають професію і хочуть змінити її або ж підвищити кваліфікацію. Така тенденція продиктована сучасними реаліями, коли країна потребує більше робітників, що займатимуться повоєнною відбудовою.

Будь-яка обрана професія — це інвестиція в стабільну й актуальну кар’єру. Сьогодні ринок праці динамічно змінюється, тож робота точно знайдеться всім.

Читайте також:

До 2027 року попит на робітничі професії зросте на 40–60 %

Широкомасштабна війна загострила дефіцит фахівців і фахівчинь, особливо в робітничих професіях. Це дані з дослідження МОН і КШЕ. 

Макропрогноз Мінекономіки на 2027 рік демонструє: необхідними в найближчі роки будуть будівельники, електрики, слюсарі та інші. Тож попит на робітничі професії сьогодні дуже високий, як і дефіцит кваліфікованих кадрів. 

80 % випускників та випускниць професійних коледжів мають постійну роботу як основну зайнятість. Це прямий наслідок того, що держава намагається залучати роботодавців до процесу навчання. Так студенти/ки набувають досвіду на підприємствах, а після отримання диплома — легко входять у виробничий процес. Це основний принцип дуальної форми навчання. Саме такий підхід є одним із головних чинників популярності професійних коледжів у Європі.

Згідно з даними МОН за 2024 рік, серед випускників/ць, які навчалися за дуальними програмами освіти, рівень працевлаштування був вищим — 81,4 %, що демонструє ефективність дуальної освіти. Коли студент/ка набуває практичних навичок одразу на робочому місці — він / вона покращує свої позиції на ринку праці, адже відчуває специфіку й розуміє всі потреби майбутньої професії. Це значно підвищує шанси на швидке працевлаштування та стабільну кар’єру. Часто буває і так, що підприємство, де студент/ка навчався/лася, стає першим місцем роботи. 

Нині є всі умови, щоб зробити професійну освіту реальним стартом для успішної кар’єри.

Скільки можна заробляти після закінчення коледжу у 2026 році?

На це питання може відповісти будь-хто, розглянувши актуальні робітничі вакансії у своєму регіоні.

  • Навіть новачкам найпопулярніших професій, зокрема водіїв, пропонують заробітну плату від 25 до 30 тис. грн.
  • Електромонтери після завершення навчання можуть розраховувати на стартовий рівень оплати праці в межах 22–28 тис. грн.
  • Кухарі, кондитери та інші працівники сфери послуг — від 20 до 24 тис. грн.

Усе залежить від роботодавця, регіону, графіка, досвіду та багатьох інших чинників, що можуть змінюватися. Водночас є загальні тенденції, що прямо впливають на оплату праці:

  1. Високий попит на фахівців. Кваліфіковані кадри потрібні всім і завжди. Через широкомасштабне вторгнення вакансій на ринку значно більше, ніж працівників/ць, тож роботодавці пропонують кращі умови, а знайти потрібний варіант працевлаштування сьогодні значно легше, ніж зазвичай. 
  2. Бізнес цінує випускників та випускниць професійної освіти. Сучасні навчальні програми дають змогу підготувати людей із досвідом практичної роботи або практичними навичками. Такі випускники одразу готові якісно виконувати свої обов’язки. 
  3. Більший досвід — краща винагорода. Так працює стабільне кар’єрне зростання. З кожним роком людина набуває нових професійних навичок, тож її рівень доходу збільшується. Чимало випадків, коли робітники відкривають власний бізнес і починають працювати на себе.

Професійна освіта в Україні набирає популярності

Протягом 2025 року 80 488 вступників і вступниць подали заяви на здобуття професійної освіти. 77 320 з них навчаються зараз. Здебільшого це випускники/ці 9-х та 11-х класів. Також понад п’ять тисяч дорослих вступників і вступниць наважилися змінити професію. Для студентів/ок передбачено стипендію 1 250 гривень та безоплатне проживання в гуртожитку.

Професійна освіта в Україні стабільно рухається вперед і з кожним роком набуває нових перспектив. Як свідчення цього — підписана декларація з країнами ЄС щодо розвитку професійної освіти до 2030 року. Серед головних напрямів: збільшення інвестицій, міжнародні програми з обміну досвідом, розвиток дуальної освіти, підвищення кваліфікації викладачів/ок та доступність здобуття нових спеціальностей для дорослих і вразливих груп населення.

У 2025 році уряд виділив 525 млн гривень на модернізацію 89 майстерень та лабораторій для студентства. Україна створює всі умови для здобуття якісної професійної освіти. Сьогодні це вигідно всім: держава отримує кваліфіковані кадри, а випускники й випускниці — упевненість у майбутньому та стабільний дохід. 

Країні потрібні не абстрактні дипломи, а конкретні фахівці та фахівчині. Саме тому професійна освіта сьогодні — це про економічну доцільність, швидкий старт і зрозумілу кар’єрну траєкторію. Держава інвестує в майстерні, бізнес — у студентство, а випускники/ці отримують роботу. Це проста формула, яка вже працює.

Фото Міністерства освіти і науки 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: