Чому деякі діти мають труднощі з математикою? Дослідження показало несподівану причину
Проблеми з математикою в дітей можуть бути пов’язані не лише з нерозумінням чисел. Нове дослідження Стенфордського університету показало: ключову роль відіграє здатність навчатися на власних помилках, пише «ScienceDaily».
У ЧОМУ СУТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУ?
У дослідженні взяли участь 87 учнів / учениць другого і третього класів. Дітям пропонували прості завдання: визначити, яка з двох величин більша. Це могли бути:
- числа (наприклад, 4 і 7);
- групи крапок, де потрібно швидко оцінити кількість елементів.
У такий спосіб дослідники/ці перевіряли не лише розуміння символічних чисел, а й інтуїтивне сприйняття кількості. Але головний акцент був не на правильності відповідей.
Учені відстежували:
- як стабільно дитина виконує завдання;
- чи змінює вона стратегію після помилки;
- чи коригує підхід у наступних спробах.
Для цього команда розробила спеціальну когнітивну модель, яка аналізувала, як змінюється поведінка під час серії випробувань.
ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Результати виявили чітку закономірність. Діти, які мали труднощі з математикою, значно рідше змінювали спосіб розв’язання після помилки. Навіть якщо вони помилялися по-різному, їхня стратегія залишалася незмінною.
Натомість школярі/ки з типовими математичними здібностями частіше коригували підхід і адаптувалися. Тобто ключова різниця — у здатності оновлювати мислення після невдачі.
Читайте також: https://vchysia.media/news/ukrainski-shkoliari-vtrachaiut-bazovi-matematychni-navychky-rezultaty-doslidzhennia
ЩО ПОКАЗАЛО СКАНУВАННЯ МОЗКУ
Під час виконання завдань дітям проводили нейровізуалізацію (метод дослідження мозку, що візуалізує його структуру, функції тощо). Сканування виявило: у дітей із труднощами з математикою була нижча активність у ділянках мозку, що відповідають за:
- моніторинг виконання завдань;
- контроль помилок;
- корекцію поведінки.
Ці зони пов’язані з так званим когнітивним контролем — здатністю аналізувати власні дії, змінювати стратегії та адаптуватися до нової інформації.
Ба більше, рівень активності цих ділянок давав змогу прогнозувати, чи матиме дитина типові або нетипові математичні здібності.
Читайте також:
ЧИ ЛИШЕ МАТЕМАТИКИ СТОСУЮТЬСЯ ЦІ ВИСНОВКИ
Співавторка дослідження, докторка наук Гесанг Чанг зазначила, що ці порушення можуть виходити за межі суто математичних навичок.
Йдеться про ширші когнітивні механізми:
- уміння аналізувати власні мисленнєві процеси;
- здатність визнавати помилку;
- готовність змінювати підхід.
Ці навички важливі в будь-якому навчанні — від мов до природничих наук.
Надалі дослідники/ці планують розширити вибірку та протестувати модель на більшій і різноманітнішій групі дітей, зокрема з іншими типами навчальних труднощів.
У перспективі ці дані можуть допомогти розробити методики, які навчать дітей не лише рахувати, а й ефективніше реагувати на помилки — і завядки цьомц покращити результати навчання.
Фото Canva
Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: