Українські школярі втрачають базові математичні навички: результати дослідження

Українські учні й учениці демонструють суттєве зниження рівня математичної підготовки, а ключові освітні втрати формуються вже в шостому класі. Таких висновків дійшли автори трирівневого дослідження «Освітні втрати з математики», яке у 2024–2025 роках провела студія онлайн-освіти «EdEra» спільно з «The Tokarev Foundation».

За даними PISA-2022, 42% українських підлітків і підліток не досягають базового рівня математичної грамотності. Це означає, що вони мають труднощі з елементарними повсякденними розрахунками: плануванням витрат, визначенням часу в дорозі або аналізом простих числових даних.

Водночас, за результатами НМТ-2025:

• середній бал із математики — лише 5–6 правильних відповідей із 30 можливих;
• 12 % учасників і учасниць (кожен/а восьмий/а) не впоралися із завданнями рівня 5–7-х класів. Для порівняння: з української мови та історії таких всього 1 %, тобто кожен сотий. 

«Невтішні результати НМТ за 2023–2024 роки підтверджують тренд: кількість учнів та учениць, які набирали максимальні 200 балів, скоротилася на 40 % — з 1905 до 1131. Простими словами: ми втрачаємо таланти, а значна частина дітей опановує лише найпростіші математичні навички», — додають аналітики.

Згідно з даними дослідження, критичний період — шостий клас. Адже:

• у п'ятому класі ще триває повторення матеріалу початкової школи;
• у шостому класі закладається фундамент для алгебри та геометрії;
• далі з’являються предмети, що потребують сформованих обчислювальних навичок: фізика, хімія, географія.

Серед тем, з якими у школярів і школярок виникають найбільші труднощі:

• арифметичні дії зі звичайними дробами;
• буквені вирази та їх перетворення;
• додатні й від’ємні числа;
• робота з координатною площиною;
• побудова геометричних фігур і просторове мислення.

Докладніше з проблемними темами в кожному з класів можна ознайомитися за посиланням.

Окрему увагу дослідники приділили феномену математичної тривожності. За їхніми даними, 40 % українських школярів/ок регулярно відчувають тривогу перед контрольними, а 60 % дітей сумніваються у власних здібностях. 

Це неабияк впливає на навчальний процес, адже тривожні учні й учениці рідше відповідають вголос, соромляться просити про допомогу та мають гірші оцінки навіть тоді, коли їхній рівень знань такий же, як у менш тривожних однолітків/ок.

Війна та уривчасте навчання лише посилили проблему. Адже:

• часті переїзди та зміни формату навчання знижують впевненість;
• постійний стрес і розфокусування уваги ускладнюють мотивацію;
• високий рівень тривожності характерний для учнів / учениць із нестабільним навчальним досвідом (втрата контакту з класом, нерегулярне навчання — то онлайн, то офлайн).

Тривожність вчителів/ок теж впливає на атмосферу: 7 із 10 опитаних педагогів/инь відчувають виснаження та бояться не надолужити програму. Освітяни/ки працюють під тиском часу та обставин, часто без належної підтримки, що ще більше посилює напруження в класі. 

Аналітики називають декілька причин системної кризи у вивченні математики:

1. Учні й учениці часто не бачать зв’язку між теорією та реальним життям: не розуміють, як математика допомагає планувати маршрут, розрахувати час у дорозі чи зрозуміти принципи роботи алгоритмів.
2. Дефіцит учителів/ок математики та природничих дисциплін.
3. Накопичення однакових прогалин із року в рік.
4. Відсутність масштабних національних рішень, спрямованих на системне підвищення якості математичної освіти.

Недостатній рівень математичної підготовки учнівства має наслідки, що виходять далеко за межі шкільного класу. Йдеться не лише про результати тестів, а про фінансову спроможність, якість мислення та довгостроковий економічний розвиток держави.

Міжнародні аналітичні дані вказують: у країнах із вищим рівнем когнітивних навичок школярів/ок економіка щороку зростає на 0,6–0,7% швидше, ніж у державах із нижчими освітніми показниками. Тобто математична грамотність є фактором макроекономічної стабільності.

Крім того, рівень базових обчислювальних навичок безпосередньо впливає на здатність людини керувати власними фінансами. За результатами досліджень, українські десятикласники/ці в середньому набирають лише 3 із 12 можливих балів у тестах на фінансову грамотність.

Дані Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) також свідчать, що молодь віком 18–19 років демонструє найнижчий серед дорослого населення рівень математичних навичок — 10,1 за відповідним індексом. Для порівняння, серед осіб старших за 60 років цей показник становить 11,6, а у віковій групі 25–34 роки — 12,7.

Низький рівень математичної грамотності означає складнощі з плануванням бюджету, оцінкою кредитних ризиків, розумінням умов договорів і довгострокових фінансових рішень.

До того ж, математична підготовка тісно пов’язана зі здатністю аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. За наявними оцінками, лише 11% українців/ок здатні впевнено відрізняти правдиву інформацію від сумнівного або маніпулятивного контенту. Математика формує навички логічного аналізу, роботи з даними та причинно-наслідковими зв’язками — тобто ті інструменти, що лежать в основі критичного мислення.

За даними UNICEF, математична грамотність належить до фундаментальних навичок розвитку поряд із емоційними, безпековими та навичками самоідентифікації. Дослідження також показують, що тривале вивчення математики у віці 14–18 років підтримує пластичність нейронних мереж мозку. А відмова від системного навчання у цей період може знижувати здатність до планування та ухвалення рішень. Зокрема, у United Kingdom було провели дослідження серед підлітків, які припинили вивчати математику після 16 років. Результати засвідчили нижчий рівень γ-аміномасляної кислоти (GABA) — нейромедіатора, що відіграє ключову роль у розвитку когнітивних функцій. Це корелює зі зниженням показників виконавчих функцій мозку.

Проблема має і стратегічний вимір. Нині кількість заяв на фізику та математику серед вступників/ць до закладів вищої освіти становить менш ніж 5% від кількості заяв на менеджмент. Це означає скорочення кадрового резерву у сферах, критично важливих для оборони, технологій та інноваційного розвитку.

«Ми живемо в умовах технологічної війни, коли математичні навички напряму пов’язані з економічним зростанням 
і національною безпекою. Україна не може дозволити собі ще одне покоління дітей, які вважають, що в них немає хисту до математики, тоді як насправді їхній досвід навчання не завжди давав змогу розкрити власний потенціал», — Анастасія Дєєва, виконавча директорка «Tokarev Foundation.

Фото Freepik, скриншоти з дослідження «Освітні втрати з математики»