Чому деякі провайдери підвищення кваліфікації виступили проти платформи «Вектор»

Сумнівна свобода вибору, обов’язковість для провайдерів та зайва бюрократія — такі закиди супроводжують повноцінний запуск державної платформи «Вектор».  Із 1 липня 2026 року всі надавачі курсів та програм підвищення кваліфікації для педагогів/инь мають розмістити інформацію про свої послуги на платформі «Вектор». Водночас провайдери можуть і надалі використовувати власні платформи для навчання освітян/ок. Головне завдання платформи — зібрати в одному місці перевірені можливості для підвищення кваліфікації та дати педагогам і педагогиням право вибору. 

Однак частина провайдерів заявила про додаткове адміністративне навантаження та ризики надмірної централізації системи. Натомість представники платформи заперечують ці закиди й наголошують: «Вектор» має спростити доступ учителів та вчительок до якісних програм і не обмежує їхній вибір. «Вчися.Медіа» розбиралося в ситуації. 

Редакторка освітньої платформи «Всеосвіта» Леся Литвиненко опублікувала допис, у якому розкритикувала нові вимоги роботи на платформі «Вектор». За її словами, тепер недостатньо провести навчання та видати сертифікат — інформацію про програми та документи необхідно також розміщувати у державній системі.

Вона стверджує, що для великих платформ треба опрацьовувати десятки тисяч сертифікатів, що потребуватиме додаткових працівників/ць і, відповідно, збільшення витрат. Також редакторка висловила побоювання щодо централізації даних, зазначивши, що одна система накопичуватиме інформацію про всі програми, сертифікати та учасників/ць підвищення кваліфікації.

Окрім цього, вона поставила під сумнів доцільність нового механізму та заявила, що не бачить проблеми, яку він має розв’язати.

Менеджер проєктів із навчання та професійного розвитку офісу впровадження НУШ при МОН Владислав Штегельський у коментарі під дописом відповів на висловлені зауваження. Він заперечив твердження про необхідність вручну вносити кожен сертифікат. За його словами, провайдери можуть завантажувати реєстри документів файлами, а окреме підписання кожного документа кваліфікованим електронним підписом не передбачене.

Владислав Штегельський додав, що поява «Вектора» не скасовує власні сайти чи платформи суб’єктів підвищення кваліфікації, а лише запроваджує обов’язкове розміщення інформації про програми та документи.

Також представник платформи запевнив, що зміни не звужують права педагогів/инь. Навпаки, вони, за його словами, уточнюють право вчителя/ки обирати не лише суб’єкта підвищення кваліфікації, а й конкретну програму навчання.

Щодо побоювань про тотальний контроль, Владислав Штегельський зазначив, що система не формує персоналізованої аналітики щодо окремих педагогів і педагогинь, а використовує лише знеособлені статистичні дані. Крім того, платформа ще перебуває на етапі розвитку й надалі доопрацьовуватиметься на основі відгуків користувачів/ок.

«Вектор» — це національна платформа професійного розвитку педагогічних працівників/ць, створена Міністерством освіти і науки спільно з Українським інститутом розвитку освіти на базі цифрової платформи EdWay, яку ГО «ЕдКемп Україна» передала державі.

Платформа є ключовим елементом програми «Гроші ходять за вчителем». Уже з початку 2026 року педагогів/инь долучають до пілотного проєкту, у межах якого вони одержують державне фінансування на підвищення кваліфікації та самостійно обирають курси.

На платформі провайдери розміщують інформацію про свої програми, а вчителі/ки можуть обирати навчання, проходити самооцінювання професійних компетентностей, отримувати рекомендації щодо курсів та зберігати інформацію про пройдене підвищення кваліфікації.

Також «Вектор» передбачає створення особистих кабінетів для закладів освіти, центрів професійного розвитку та інших учасників системи, а в перспективі — інтеграцію з процесами атестації педагогів/инь.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.