1500 гривень на професійний розвиток: пояснюємо, як працюватиме механізм «Гроші ходять за вчителем» і що він має змінити

Уже із січня-лютого 2026 року перші 100 тисяч педагогічних працівників і працівниць розпочнуть пілотування програми «Гроші ходять за вчителем», яка, зокрема, передбачає персональне фінансування підвищення кваліфікації.

Кожен учитель та кожна вчителька в межах пілоту одержуватиме «віртуальні гроші» для навчання й самостійно вирішуватиме, які курси ними оплатити. Для цього вчительству пропонують національну платформу підвищення кваліфікації «Вектор» — своєрідний маркетплейс, де можна обирати курси та оплачувати їх державним коштом.

Розширили й коло надавачів освітніх послуг: тепер підвищення кваліфікації можуть пропонувати як інститути післядипломної педагогічної освіти, так і заклади освіти (їхні структурні підрозділи), наукові установи, юридичні особи та ФОПи, що провадять освітню діяльність із підвищення кваліфікації.

• Як працюватиме програма «Гроші ходять за вчителем» і які проблеми вона має розв’язати?
• Хто може долучитися до пілоту і як це зробити?
• Як можна витрачати кошти, що надходитимуть на підвищення кваліфікації?
• Як розв’язуватимуть проблему із застарілими програмами та курсами?
• Чи зміниться роль інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО)?

Про все це в інтерв’ю для «Вчися.Медіа» розповіла Ганна Гладкова, начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників державної установи «Український інститут розвитку освіти» (УІРО). 

— Чому нова модель підвищення кваліфікації має назву «Гроші ходять за вчителем»?

— Змінюється механізм державного фінансування підвищення кваліфікації вчительства. Раніше модель виглядала так: гроші з державної субвенції надходили до інститутів післядипломної педагогічної освіти, і саме вони вирішували, як ці кошти розподілити. Учителі та вчительки мали обмежений вибір, адже зазвичай проходили лише ті курси, які пропонували ІППО їхнього регіону.

Через це педагоги й педагогині часто висловлювали невдоволення, зазначаючи, що хотіли б самостійно обирати, де саме, у якого провайдера та за якою програмою підвищувати кваліфікацію, а не бути «прив’язаними» до одного закладу післядипломної освіти.

Саме тому ми пілотуємо новий механізм фінансування — «Гроші ходять за вчителем». Він передбачає, що держава нараховуватиме кошти для підвищення кваліфікації безпосередньо на віртуальні рахунки вчительства певних категорій. Нагадаю, що долучитися до пілоту наразі можуть:

• учителі/ки 7–9-х класів НУШ;
• учителі/ки 10-х пілотних класів старшої профільної школи у 2026–2027 навчальному році;
• директори/ки та їхні заступники/ці.

Цьогоріч додадуть ще практичних психологів й асистентів вчителів, а також учительство спеціальних закладів загальної середньої освіти, зокрема вчителів-дефектологів та вчителів-логопедів.

Загалом на кожного з учасників та учасниць пілотування надають по 1500 гривень. Це віртуальні кошти, які надходитимуть до особистих кабінетів педагогів і педагогинь на спеціальній платформі «Вектор» (про її можливості розповімо далі — ред.).

Читайте також:

«Гроші ходять за вчителем»: що змінює нова модель підвищення кваліфікації

Напрями підвищення кваліфікації визначає держава відповідно до своїх пріоритетів. У межах пілоту у 2026 році вчительству доступні такі напрями:

• подолання освітніх втрат;
• психосоціальна підтримка, травма-інформоване навчання;
• реалізація Державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками та працівницями;
• кар’єрне консультування;
• формування наскрізних умінь здобувачів/ок освіти через запровадження соціально-емоційного навчання;
• інструмент підтримки педагогів/инь в організації навчальної діяльності «Skaffold»;
• оцінювання навчальних досягнень учнівства в НУШ;
• сучасні підходи до навчання в НУШ;
• особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнівства з особливими освітніми потребами;
• цифрові технології педагогічної діяльності;
• підготовка наставників для вчителів-інтернів;
• підготовка супервізорів/ок;
• підвищення кваліфікації керівництва закладів освіти.

Отримавши кошти, учительство зможе самостійно обирати суб’єкта та програму підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб.

— Як визначали суму, яку надаватимуть учительству для підвищення кваліфікації? На чому базуються ці 1500 гривень?

— Передусім аналізували вартість послуг суб’єктів підвищення кваліфікації. Зважаючи на ринок освітніх послуг та його ціни, сума в 1500 гривень є немалою. Наприклад, деякі дистанційні курси тривалістю 30 годин стартують від 430 гривень. Натомість їхня середня вартість становить приблизно 1000–1100 гривень. Саме на цих показниках і ґрунтувалися розрахунки.

Крім того, враховували обсяги фінансування, які держава щороку спрямовувала на підвищення кваліфікації вчительства: орієнтовно йдеться про 100 тисяч педагогів і педагогинь. Тож сума 1500 гривень відповідає як середній вартості курсів, так і тим бюджетним обсягам, які держава виділяла на ці потреби раніше.

— Чи є якісь обмеження щодо кількості курсів, які можуть обрати педагоги й педагогині? Чи можна, наприклад, замість одного великого курсу обрати кілька коротких?

— Педагоги й педагогині можуть обрати як один курс, так і декілька. Очікуємо, що вже на старті роботи на платформі «Вектор» буде представлено понад 2000 програм за напрямами, які визначила держава. Платформа даватиме змогу фільтрувати програми за ціною, тривалістю, напрямом та надавачами послуг. Водночас провайдери мають розуміти, що вартість однієї послуги не може перевищувати 1500 гривень (вони можуть встановлювати й нижчу ціну — залежно від формату й тривалості курсу).

Програми підвищення кваліфікації можуть бути різної тривалості: 15, 30 або 45 годин. Учительство самостійно обиратиме, як використати доступну суму. Наприклад, можна обрати:

• два курси по 30 годин вартістю по 700 гривень;
• один курс на 30 годин за 1000 гривень і ще один на 15 годин за 500 гривень;
• поєднати курс з іншими послугами, зокрема супервізією, яка також буде доступна на платформі в межах пілоту і яку фінансує держава.

Тож варіантів може бути багато, головне — вкластися в загальну суму. За бажанням учителі та вчительки доплачуватимуть власні кошти, якщо після використання частини державних у них буде певний залишок, але його бракуватиме для оплати якогось курсу. Та наголошу: витрачати державні кошти можна лише на ті курси, які представлені на платформі «Вектор» і які мають позначку верифікації для участі в пілоті (бо на платформі також будуть представлені курси, які не фінансує держава).

— Розкажіть докладніше про можливості платформи «Вектор».

— Це національна платформа професійного розвитку педагогічних працівників і працівниць, яку запустило Міністерство освіти і науки спільно з Українським інститутом розвитку освіти. Вона створена на базі колишньої цифрової платформи для професійного розвитку освітянства «EdWay», яку УІРО безплатно отримав від громадської організації «ЕдКемп Україна». Але платформа зберігає попередній функціонал.

Це своєрідний маркетплейс, куди ми доєднуватимемо провайдерів освітніх послуг, а також самих педагогів і педагогинь. Кожен і кожна з них матиме окремий кабінет. Суб’єкти підвищення кваліфікації вноситимуть на платформу інформацію про свої програми навчання (форми можуть бути різні: як онлайн, так і офлайн; від вебінарів до тренінгів та супервізій), ліцензії та акредитації, документи про підвищення кваліфікації, а вчительство обиратиме й оплачуватиме потрібні програми.

• Механізм самооцінювання

Також на платформі педагоги й педагогині можуть пройти самооцінювання, щоб розуміти, які компетентності слід підвищувати. Відповідно до результатів платформа автоматично пропонуватиме потрібні курси. Однак обирати ці курси чи ні — добровільне рішення вчителів та вчительок.

 Тож навчання, контроль його результатів та видача документа про підвищення кваліфікації відбуватимуться за тими правилами, які були раніше.

• Уся інформація про пройдені курси — в особистому кабінеті

Після завершення навчання документ про підвищення кваліфікації буде відображатися на платформі «Вектор». Вона зберігатиме повну базу даних про всі видані документи, що значно спрощує доступ до інформації як учительству, так і адміністраціям шкіл. Самі ж провайдери освітніх послуг зможуть завантажувати сертифікати або ж генерувати їх одразу на платформі.

• Оцінка привабливості курсів та зворотний зв’язок

Окремо зазначу: на «Векторі» буде доступна така опція, як оцінка привабливості програм. Її автоматично розраховуватимуть засоби платформи на основі зворотного зв’язку від користувачів та користувачок. Після завершення навчання вчителі й учительки матимуть змогу оцінити навчання за визначеними критеріями. Це формуватиме рівень популярності кожного курсу. Завдяки цьому, коли інші педагоги й педагогині шукатимуть підвищення кваліфікації за певним напрямом, вони зможуть порівняти провайдерів освітніх послуг за оцінками привабливості. 

Крім того, учительство зможе залишати анонімні відгуки. У разі виникнення проблем або зауважень інформація надходитиме адміністраторам платформи (Українському інституту розвитку освіти — ред.), які реагуватимуть на звернення користувачів та користувачок.

• Можливості платформи «Вектор» для закладів освіти та центрів професійного розвитку

Додам, що на платформі заклад освіти теж матиме свій кабінет. Там він проводитиме верифікацію своїх працівників і працівниць, які бажають взяти участь у пілотному проєкті, планувати графік проходження курсів, моніторити процес професійного розвитку, перевіряти документи, створювати автоматизовані плани тощо.

Окремий кабінет матимуть і центри професійного розвитку, які бачитимуть ситуацію з підвищенням кваліфікації на рівні своїх громад та проводитимуть індивідуальне консультування.

Також у майбутньому на платформі може з’явитися модуль з атестації, де атестаційна комісія аналізуватиме підвищення кваліфікації того чи того працівника або працівниці.

— Чи є участь у новому механізмі «Гроші ходять за вчителем» обов’язковою?

— Учителі та вчительки можуть реєструватися на платформі за бажанням, оскільки йдеться про пілотний проєкт. Якщо він виявиться успішним, держава може ухвалити рішення про його продовження та масштабування.

Водночас провайдери освітніх послуг мають обов’язково зареєструватися на «Векторі» з огляду на ухвалені зміни до Постанови № 800 щодо підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Відповідно до цих змін, усі програми, які вважаються підвищенням кваліфікації, передбачають нарахування годин і видачу документа, повинні бути представлені на національній платформі «Вектор». Це стосуватиметься всіх форматів навчання: очного, дистанційного, довготривалого й короткотермінового.

— Як учительству та суб’єктам підвищення кваліфікації долучитися до пілоту «Гроші ходять за вчителем»?

— Реєстрація для педагогічних працівників і працівниць та суб’єктів підвищення кваліфікації стартувала в грудні 2025 року. Обирати й оплачувати курси вчительство почне в січні-лютому 2026-го. Пройти навчання й використати кошти потрібно до листопада цього самого року.

Щоб долучитися до пілоту, педагогічним працівникам і працівницям потрібно дотримуватися такого алгоритму:

• передусім зареєструватися на платформі «Вектор»;
• доступ до функціоналу платформи, особистих кабінетів та оцінювання з’явиться з 19 січня;
• верифікація профілю через ID.GOV.UA або BankID буде доступна з 16 лютого, тоді ж заклад освіти має підтвердити інформацію про своїх працівників та працівниць, які долучилися до пілоту;
• із 16 лютого в особистому кабінеті потрібно подати заявку на участь у пілотуванні;
• до 16 березня надійде підтвердження участі та самі кошти на навчання;
• після цього можна обирати курси, оплачувати їх та розпочинати навчання.

Для суб’єктів підвищення кваліфікації участь у пілоті виглядатиме так:

• із 19 січня — створення особистого кабінету на платформі «Вектор»;
• із 26 січня — початок подання програм на верифікацію УІРО через платформу;
• із 16 лютого — подання заяв на участь у пілоті;
• до 2 березня надійде підтвердження участі. Після цього також почнеться другий цикл верифікації програм (про це йтиметься трохи нижче — ред.).

Читайте також:

Стартувала реєстрація для участі в пілоті «Гроші ходять за вчителем»: що варто знати педагогам

— Як розв’язуватимуть проблему із застарілими програмами та курсами підвищення кваліфікації?

— Український інститут розвитку освіти здійснюватиме верифікацію і суб’єктів підвищення кваліфікації, і їхніх програм. Ми будемо перевіряти програми на відповідність чинним нормативним документам — передусім Постанові Кабміну № 800, професійним стандартам і типовим програмам (припустимою є зміна змісту до 30 %), які затвердило МОН. Ознайомитися з вимогами до програм підвищення кваліфікації та їхніми критеріями можна у відповідному наказі міністерства.

Також звертатимемо увагу на те, чи відповідають програми пріоритетним напрямам, чи є вони практикоорієнтованими та якими є критерії результатів навчання (зважатимемо на наявність практичних завдань після завершення курсу, виконання яких підтверджувало б, що учасники та учасниці справді його відвідували). Лише після верифікації провайдери отримають спеціальні позначки на платформі й зможуть брати участь у пілоті.

— У які терміни провайдери мають подати свої програми на верифікацію?

— Ми зараз пропонуємо провайдерам працювати хвилями. Першу хвилю плануємо провести з 26 січня до 2 березня, а другу — з 2 березня відповідно. Але загалом провайдери можуть подавати програми на верифікацію до серпня, а завершити навчання — у листопаді. Ми просто розуміємо, що найбільший наплив буде саме на початку року, тож намагаємось уникнути затримок та рівномірно розподілити навантаження.

— Які є запобіжники, якщо на платформі певний провайдер отримуватиме багато негативних відгуків?

— У нас є порядок реєстрації суб’єктів підвищення кваліфікації, у якому визначено: УІРО може деактивувати кабінет такого суб’єкта, якщо він порушуватиме правила, буде недоброчесним тощо. Якщо недоліки згодом виправлять, можемо відновити доступ.

— А якою тепер буде роль інститутів післядипломної педагогічної освіти, які раніше були монополістами в підвищенні кваліфікації?

— Вони залишаються суб’єктами підвищення кваліфікації, адже це установи, які мають потужний кадровий склад і великий досвід. Просто ринок освітніх послуг розширюватиметься, а конкуренція, як ми очікуємо, буде покращувати їх якість.

Але всі суб’єкти підвищення кваліфікації матимуть рівні права — незалежно від того, це курс, який запропонували ГО, ІППО чи фізична особа-підприємець. Єдине, на що варто звернути увагу: в інститутів післядипломної освіти є ліцензії, а це означає, що їхні документи про підвищення кваліфікації не має підтверджувати педагогічна рада. Документи, які надають суб’єкти підвищення кваліфікації, що не мають такої ліцензії, потребують визнання педагогічної ради.

— Насамкінець, на вашу думку, чому освітянам та освітянкам варто взяти участь у пілоті «Гроші ходять за вчителем»?

— Завдяки новому механізму педагоги й педагогині отримають широкий вибір: на одній платформі, за одним посиланням будуть зібрані всі пропозиції з різних тем і напрямів, що дасть змогу легко орієнтуватися в доступних можливостях. Учителі й учительки зможуть фільтрувати курси за компетентностями, напрямами, провайдерами або формами навчання та обирати ті програми, які є актуальними, практичними й потрібними саме їм.

Для держави ж цей пілот означає формування прозорого та конкурентного ринку освітніх послуг, що стимулюватиме підвищення якості програм.

Фото Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено), а також з особистого архіву Ганни Гладкової