Бакалаврат, магістратура й аспірантура: чим відрізняються рівні вищої освіти

Вступаючи до університету, важливо не лише обрати спеціальність, а й розуміти, як побудована система вищої освіти. Бакалаврат, магістратура та аспірантура — це різні рівні навчання, які відрізняються вимогами, можливостями та перспективами для кар’єри чи наукової діяльності.

Пояснюємо, що передбачає кожен із них і як обрати свій освітній шлях.

Бакалаврат — це перший рівень вищої освіти.

Зарахування на бакалаврські програми відбувається на підставі:

• свідоцтва про повну загальну середню освіту (11 або 12 класів) і результатів національного мультипредметного тесту;
• або диплома фахового молодшого бакалавра.

Зауважимо, що диплом фахового молодшого бакалавра можна здобути у фахових коледжах, до яких вступають на базі 9-го або 11-го класу. Після завершення закладу фахової передвищої освіти є можливість вступити на скорочений бакалаврат до університету.

Також випускники/ці шкіл (після 11–12-го класу) можуть обирати спеціалізовані ЗВО: мистецькі, військові чи спортивні. Для вступу треба мати попередню профільну освіту, а також скласти творчий конкурс.

На бакалаврат до українських ЗВО можуть вступати абітурієнти/ки, які виїхали з України за кордон через війну і склали національні іспити в країні перебування, наприклад, Matura в Польщі, Abitur у Німеччині або Baccalauréat у Франції. Із 2026 року їм зараховують результати закордонних випускних іспитів замість НМТ.

Вступити до закладу вищої освіти можуть також особи, що евакуювалися із тимчасово окупованих територій. За Порядком прийому до закладів вищої освіти у 2026 році, для абітурієнтів/ок із ТОТ діють спеціальні умови:

• їм не обов’язково складати НМТ — натомість можна пройти співбесіду в закладі освіти з предметів національного мультитесту, якщо перебувають на ТОТ або перемістилися з ТОТ після 1 жовтня 2025 року;
• для подання документів достатньо свідоцтва про народження (якщо не мають українського паспорта); свідоцтво про повну загальну середню освіту можна отримати за спрощеною процедурою через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна».

Також Міністерство освіти і науки спростило процедуру визнання результатів навчання для школярів/ок та молоді з ТОТ. Тепер заклади освіти в Україні визнають результати навчання на підставі заяви в довільній формі — її можна подати як особисто, так і дистанційно.

Навчання на цьому рівні освіти зазвичай триває чотири роки. Університети можуть впроваджувати експериментальні програми з трирічним бакалавратом, та наразі такою можливістю майже ніхто не скористався.

Стимулом для цього стане реформа старшої школи. Вона передбачає, що випускники/ці академічних ліцеїв матимуть скорочений варіант бакалаврату для певних спеціальностей: три роки замість чотирьох. Перші програми мають з’явитися у 2029 році.

Читайте також

Кредити, модулі, рейтингування: короткий гайд для першокурсників від викладачки ЗВО «Трирічний бакалаврат — це насамперед індивідуальні освітні траєкторії студентів», — Тимофій Брік

Навчання на бакалавраті має обсяг 180–240 кредитів ЄКТС (Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система — ред.). Кредит — це одиниця вимірювання навчального навантаження студента/ки, необхідного для здобуття визначених результатів навчання. Один кредит дорівнює 30 годинам навчального навантаження.

У разі вступу за дипломом фахового молодшого бакалавра заклад вищої освіти може визнати та перезарахувати кредити, які студент/ка здобув/ла на попередньому рівні освіти. Тоді термін навчання на бакалавраті можуть скоротити.

Після завершення навчання на бакалавраті випускники/ці отримують диплом бакалавра, у якому зазначені:

• інформація про здобутий ступінь вищої освіти;
• спеціальність та спеціалізація;
• у певних випадках — професійна кваліфікація.

Диплом дає змогу працювати за спеціалізацією або продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти.

Також низка українських ЗВО доєдналася до україно-британської програми подвійних дипломів за 19 пріоритетними напрямами: від оборонних технологій і штучного інтелекту до медицини, агро- та біотехнологій. Студенти/ки можуть навчатися одразу в двох університетах й отримати диплом як українського, так і британського ЗВО.

Магістратура — це другий рівень вищої освіти, який передбачає початок наукової діяльності. Диплом цього рівня освіти дає змогу викладати у ЗВО чи розбудовувати наукову кар’єру.

Вступ до магістратури відбувається на основі диплома бакалавра або магістра (якщо прагнете здобути ще одну спеціальність на магістерському рівні, тобто подаєтеся вдруге) та результатів єдиного вступного іспиту (ЄВІ), який включає:

• тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК);
• тест з іноземної мови.

Водночас вступники/ці до магістратури за окремими спеціальностями та галузями знань, перелік яких визначений у Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році, додатково складають єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). До переліку входять такі галузі знань:

• Освіта (крім спеціальності A7 «Фізична культура і спорт»);
• Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини;
• Бізнес, адміністрування та право;
• Інформаційні технології (крім прийому на спеціальність F5 «Кібербезпека та захист інформації» осіб, які складали ЄДКІ зі спеціальності 125 «Кібербезпека та захист інформації» у рік вступу).

[ЄДКІ — це єдиний державний кваліфікаційний іспит, стандартизований державний тест для студентів/ок певних спеціальностей (медицина, право, транспорт, публічне управління), який перевіряє рівень фахових знань перед випуском — ред.]

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування можна здобувати на основі:

• повної загальної середньої освіти;
• диплома фахового молодшого бакалавра.

Для здобуття освітнього ступеня магістра цих спрямувань на основі фахової передвищої освіти університет має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС.

Навчання на цьому рівні вищої освіти триває півтора-два роки і становить 90–120 кредитів ЄКТС. Ступінь магістра можна здобувати за двома варіантами програм:

• освітньо-професійною (90–120 кредитів);
• освітньо-науковою (120 кредитів).

Освітньо-наукова програма магістра обов’язково охоплює дослідницький (науковий) компонент обсягом не менше ніж 30 %.

Навчання на певних спеціальностях (медицина, фармацевтика, ветеринарія) може тривати п’ять-шість років (300–360 кредитів), адже вступники/ці здобувають єдиний кваліфікаційний рівень магістра без етапу бакалавра.

Після завершення навчання в магістратурі студент/ка отримує диплом магістра й може:

• працювати за спеціалізацією;
• викладати у ЗВО на посаді асистента/ки, викладача/ки або старшого/ї викладача/ки;
• продовжити наукову діяльність на наступному рівні вищої освіти.

Аспірантура — це третій рівень вищої освіти, на якому здобувають ступінь доктора/ки філософії (PhD — Doctor of Philosophy) чи мистецтва. Це форма підготовки науково-педагогічних і наукових працівників/ць закладів вищої освіти, а також науково-дослідницьких установ.

[Ступінь доктора філософії або доктора мистецтва після навчання в аспірантурі та захисту відповідної наукової роботи (дисертації) в Україні присуджують із 1 січня 2021 року. До 31 грудня 2020 року результатом такої діяльності був ступінь кандидата наук. Нині він прирівняний до ступеня доктора філософії, дає такі самі права, як і PhD, і не потребує жодного додаткового підтвердження — ред.]

Ступінь доктора філософії або доктора мистецтва здобувають ті, хто хоче займатися науковими дослідженнями чи творчою діяльністю на професійному рівні. Навчання відбувається за освітньо-науковими або освітньо-творчими програмами й завершується отриманням відповідного диплома (після захисту наукової роботи перед разовою спеціалізованою вченою радою, яку створюють спеціально для цієї процедури).

Вступ до аспірантури відбувається на підставі:

• диплома магістра;
• результатів вступних випробувань ЄВІ;
• іспиту з методології наукових досліджень (ЄВВ);
• або альтернативного варіанту всупного випробування — презентації дослідницьких / творчих пропозицій чи досягнень.

Строк підготовки доктора або докторки філософії в аспірантурі становить чотири роки, доктора/ки мистецтва — три роки, а обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми в обох варіантах — 30–60 кредитів ЄКТС.

Нещодавно в Україні запустили експериментальний формат проєктної аспірантури. Підготовка докторів/ок філософії відтепер може відбуватися через участь у реальних дослідницьких проєктах із фінансуванням і практичними результатами.

Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці. Умовою є успішне виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічний захист дисертації.

Випускники/ці отримують диплом доктора філософії або мистецтва й можуть обіймати посади:

• наукових і науково-педагогічних працівників/ць у наукових установах і закладах вищої освіти (доцента/ки, професора/ки);
• наукових консультантів/ок;
• експертів/ок та аналітиків/инь у дослідницьких установах і підрозділах підприємств, установ, організацій.

В українській системі вищої освіти бакалаврат, магістратура та аспірантура утворюють послідовну освітню траєкторію, а ступінь доктора наук є наступним етапом для тих, хто прагне будувати професійну наукову кар’єру.

Доктор наук — це ступінь, який докторанти/ки здобувають на науковому рівні вищої освіти. Термін навчання — зазвичай до двох років. Ступінь передбачає набуття найвищих компетентностей:

• у розробці і впровадженні методології дослідницької роботи;
• у проведенні оригінальних досліджень й отриманні наукових результатів, які забезпечують розв’язання проблеми й мають загальнонаціональне або світове значення.

Вступ на рівень доктора наук можливий із дипломом доктора філософії чи мистецтва або зі званням кандидата/ки наук. Ступінь доктора наук присуджує спеціалізована вчена рада закладу вищої освіти чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень: дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю статей в українських і міжнародних фахових виданнях.

Крім змоги продовжувати наукову діяльність, диплом доктора чи докторки наук відкриває шлях до вищих посад у ЗВО та наукових установах.  

Для більшості вступників та вступниць першим кроком стане бакалаврат — саме він дає базову вищу освіту та можливість розпочати кар’єру за обраною спеціальністю.

Магістратура допоможе поглибити професійні знання, здобути додаткову спеціалізацію або підготуватися до наукової діяльності.

Аспірантура та подальша підготовка на рівні доктора чи докторки наук потрібні насамперед тим, хто планує займатися дослідженнями, викладати в закладах вищої освіти чи працювати в науковій сфері.

Водночас не існує універсального сценарію для всіх. Хтось після бакалаврату виходить на ринок праці, хтось продовжує навчання в магістратурі, а дехто поєднує роботу з подальшим здобуттям освіти. Головне — обирати наступний крок відповідно до власних професійних цілей, а не лише тому, що так роблять інші.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.