Трирічний бакалаврат після профільної школи: коли стартує нова модель та хто може нею скористатися

Реформа старшої школи передбачає 12-річний термін навчання. Першими нову модель апробують учні й учениці, які нині в 9-х класах пілотних шкіл (ці заклади впроваджують реформу «Нова українська школа» з 2018 року). Також у трирічній старшій школі можуть навчатися учні й учениці тих академічних ліцеїв, які пілотують профільну реформу у 2025–2026 та 2026–2027 навчальних роках. Тут учнівству старших класів пропонують перейти на трирічну модель замість дворічної, а натомість вони матимуть бонус — три роки на бакалавраті університету замість чотирьох. Згодом така модель (12 років у школі та три на бакалавраті) має поширитися на всіх випускників/ць академічних ліцеїв.

• Коли вона стартує?
• Як зменшення тривалості бакалаврату вплине на магістратуру?
  
• А також як це позначиться на фінансуванні ЗВО?
  
• Як зміниться навантаження студентства — йому доведеться опанувати 240 кредитів за три роки?
  
• І хто насамперед претендуватиме на трирічний бакалаврат?
  

Про все це «Вчися.Медіа» розпитало Міністерство освіти і науки. 

Як пояснили в МОН, трирічний бакалаврат — це можливість швидше здобути кваліфікацію для випускників/ць шкіл, які пройдуть трирічну профільну програму старшої школи та вступатимуть на бакалаврат за тим самим профілем. Відтак частину змісту й результатів навчання, які нині «дотягують» на першому курсі бакалаврату, профільна середня освіта має забезпечити ще в школі — відповідно до стандарту освіти та навчальних планів.

Упровадження трирічного бакалаврату передбачає два кроки.

1. Експериментальний — 2029 рік. 

Трирічний бакалаврат стане доступним для випускників/ць пілотних закладів — перших академічних ліцеїв профільної середньої освіти, де й буде перший випуск трирічної профільної середньої освіти (йдеться про тих, хто у вересні 2026 році обере трирічну профільну середню освіту).

2. Постійний — із 2030 року. 

Модель трирічного бакалаврату має перейти в постійний режим і стати базовою: 12 років загальної середньої освіти + 3 роки бакалаврату (зі збереженням профілю освіти) + 2 роки магістратури. Винятком будуть спеціальності, де неможливо на рівні профільної середньої освіти забезпечити окремі компетентності та результати навчання, які нині належать до бакалаврського рівня.

Важлива умова: трирічний бакалаврат не є універсальним для всіх. Якщо випускник/ця профільної середньої освіти вступає на спеціальність, що не відповідає здобутому профілю, або обирає напрям, де профіль у школі не може покрити потрібну базу, тоді вступ і навчання відбуватимуться за традиційною чотирирічною траєкторією, або через додатковий «компенсаційний курс» як рік навчання для набуття бази профілю.

Читайте також:

Що відбувається зі старшою школою в Україні? Зібрали все, що варто знати про нову реформу

У МОН наголошують, що ключовий виклик — це академічний дизайн. Системі доведеться оновити стандарти вищої освіти та освітні програми так, щоб чітко розмежувати, які компетентності формують на рівні профільної середньої освіти, а які — залишають у бакалавраті.

На практиці це означає перехідний період тривалістю 1–2 роки, коли система «налаштовуватиметься»: 

• коригуватимуть програми;
• уточнюватимуть профільні вимоги до вступу;
  
• вирівнюватимуть можливі розриви в підготовці. 
  

Саме для цього передбачено експериментальний запуск у 2029 році — щоб відпрацювати модель до її повноцінного впровадження.

Також є демографічні та організаційні чинники. У 2029 році кількість вступників / вступниць може суттєво зменшитися. І причина не в трирічному бакалавраті, а в реформі старшої профільної школи: 12-й рік навчання завершать лише випускники/ці пілотних академічних ліцеїв (орієнтовно 15 тисяч осіб). Для порівняння — зараз школи щороку випускають орієнтовно 200 тисяч учнів і учениць.

У МОН пояснюють: це змінить логіку вступної кампанії: можлива так звана «обернена конкуренція», коли університети змагатимуться за випускників і випускниць, а не навпаки.

Щодо аргументу про можливе зменшення доходів закладів вищої освіти через скорочення тривалості бакалаврату, у міністерстві не очікують автоматичного падіння надходжень саме через трирічність. Модель змінює структуру з «4 роки бакалаврату + 1,5 роки магістратури» на «3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури» та додає окрему траєкторію для тих, хто змінює профіль — через компенсаційний курс.

Тож середньорічна кількість здобувачів / здобувачок вищої освіти через перехід на іншу структуру не має зазнати суттєвих змін. Натомість демографічні та економічні чинники впливають на фінансову ситуацію університетів значно ширше, але це вже інша площина управлінських рішень, а не прямий наслідок трирічного бакалаврату.

Для трирічного бакалаврату базовий обсяг становитиме 180 кредитів ЄКТС. Варіант «240 кредитів за три роки» не розглядають, адже це означало б неприйнятне навчальне навантаження та суперечило б логіці європейського простору вищої освіти.

За 180 кредитів середнє навантаження залишатиметься стандартним — 60 кредитів на навчальний рік.

Водночас студенти / студентки можуть брати до 80 кредитів на рік. Це стосується індивідуального навчального плану конкретного здобувача чи здобувачки (наприклад, якщо людина хоче пришвидшити навчання або додати вибіркові компоненти). Це не є основою для проєктування типової освітньої програми на рівні університету.

Для запуску трирічних програм знадобляться зміни на рівні стандартів вищої освіти та «перезбирання» освітніх програм у закладах вищої освіти. Необхідно формально зафіксувати:

• нову структуру результатів навчання;
• вхідні вимоги з профільної середньої освіти;
  
• механізми компенсації освітніх розривів у разі зміни профілю (через компенсаційний курс або інші перехідні рішення).
  

У МОН розраховують розпочати цей процес одразу після остаточного відпрацювання змісту освіти трирічної профільної старшої школи.

Фото Canva 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер