Всесвітній день гідності у школі: готові вправи та поради, як із ними працювати
Усесвітній день гідності (Global Dignity Day) — це міжнародна соціальна ініціатива, яка допомагає молоді глибше розуміти, що таке людська гідність. Для шкіл цей день може стати нагодою поговорити з учнівством про повагу до себе й інших, рівність, права людини і відповідальність за власні вчинки.
В Україні за ініціативи EdCamp Ukraine цей день відзначають із 2015 року. Заклади освіти проводять один урок або присвячують цілий день темі гідності. Організовують тематичні заняття у період від 21 листопада, коли в Україні відзначають День гідності та свободи, до 10 грудня — Міжнародного дня прав людини.
На допомогу вчительству EdCamp Ukraine щороку розробляє путівник із тематичними вправами, які можна запропонувати учнівству. До розробки частини вправ цьогоріч долучилася і ГО «Вчися».
У цьому матеріалі розповідаємо докладніше про те, як провести Всесвітній день гідності в закладах освіти і які вправи й активності використовувати, щоб урок був інтерактивним і не перетворювався на лекцію.
*Також про те, як інтегрувати ці вправи у свої уроки та позакласні заняття, Юлія Топольницька розповість під час вебінару від ГО «Вчися», який проведуть 19 листопада о 15:30. Для участі потрібно зареєструватися за посиланням.
ЯК З’ЯВИВСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІДНОСТІ І ЯКА ЙОГО МЕТА
Всесвітній день гідності — це незалежний, соціальний, політично й релігійно нейтральний міжнародний проєкт. Його головна мета — навчити молодь, учнівство і студентство розуміти та відстоювати почуття власної гідності, поважати права інших, а також усвідомлювати, що кожна людина має право на гідне життя незалежно від її соціального статусу, походження, раси чи переконань.
Міжнародну ініціативу Global Dignity Day започаткували у 2006 році члени спільноти Молодих глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму — спадковий принц Норвегії Гокон, фінський філософ Пекка Хіманен та американський підприємець Джон Гоуп Браянт.
За попередні 11 років Усесвітній день гідності об’єднав 786 568 учасниць і учасників із 5731 закладу освіти. В Україні Всесвітній день гідності проводять із 2015 року, коли спільнота EdCamp Ukraine стала офіційним амбасадором цієї ініціативи.
«Для EdCamp Ukraine гідність — одна з основ освіти, в центрі якої перебуває дитина, її потреби, досвід, здібності та право бути собою. Ми впевнені, що школа має бути місцем, де кожна дитина відчуває повагу до себе, може висловлювати власну думку, помилятися і навчатися без страху осуду. Саме тому ми щороку повертаємося до теми гідності, щоразу відкриваючи її з нового боку. Світ змінюється, діти й підлітки стикаються з новими викликами, а разом із ними змінюються і питання, які потребують обговорення», — каже Олександр Елькін, національний голова (координатор) міжнародного руху Global Dignity в Україні.
Основою Всесвітнього дня гідності стали уроки гідності в закладах освіти. Під час них учнівство обговорює, що означають повага, свобода вибору, підтримка інших та відповідальність за свої вчинки, а також ділиться власними історіями.
Головний фокус цьогорічної ініціативи — соціально-емоційні навички, соціально-емоційне та етичне навчання (СЕЕН). Учасниці й учасники досліджуватимуть, як розуміння власних емоцій, емпатія, усвідомлене спілкування та етичні рішення впливають на стосунки між людьми й атмосферу в освітніх спільнотах.
«Гідність часто проявляється у взаємодії з іншими, особливо тоді, коли ми не погоджуємося або маємо ухвалити складне рішення. Уміння помічати власні емоції, давати собі час на відповідь і чути співрозмовника та співрозмовницю допомагає зберігати гідність навіть у складній розмові. Соціально-емоційні навички потрібні нам саме в таких ситуаціях, адже вони допомагають краще розуміти себе й людей поруч, знаходити слова для діалогу та зважати на те, як наші рішення впливають на інших. Так повага й гідність стає частиною щоденної взаємодії, де б ми не були: у класі, родині чи професійній спільноті», — пояснює Олександр Елькін.
ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ШКОЛАМ І ЩО ВАРТО ВРАХОВУВАТИ, ГОТУЮЧИСЬ ДО УРОКУ?
Заклади освіти можуть провести урок або цілий день, присвячений гідності. Для цього можна обрати один із днів від 21 листопада до 10 грудня. Кожен заклад самостійно визначає формат участі: тематичні уроки можна провести в очному, дистанційному чи змішаному форматі, а самі активності — адаптувати до віку дітей і потреб конкретної спільноти.
Щоб допомогти педагогам і педагогиням підготуватися, команда EdCamp Ukraine розробила методичний путівник із практичними вправами, історіями та запитаннями для обговорення. Вони допоможуть організувати відкриті розмови з дітьми та молоддю.
Водночас потрібно враховувати: в умовах війни діти можуть мати дуже різний досвід, зокрема втрати, вимушеного переміщення, розлуки з рідними. Не варто очікувати від усіх однакових реакцій або вимагати від учнівства розповідати про особисті переживання. Безпека й добровільність мають бути основою кожної такої розмови під час занять.
Олександр Елькін
Олександр Елькін також зазначає: варто враховувати й те, що соціально-емоційні навички не означають, що дитина завжди має бути веселою. Злість, сум, страх, розгубленість — природні людські емоції, і їм теж має бути місце. Важливо допомагати дітям розуміти власні переживання, висловлювати їх безпечно та знаходити способи взаємодії з іншими, каже координатор.
Завантажити путівник від EdCamp Ukraine можна тут:
СВОБОДА ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: ПРО ВПРАВИ ВІД ГО «ВЧИСЯ»
До розроблення частини матеріалів путівника долучилася і ГО «Вчися» за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Авторами вправ від ГО «Вчися» стали методистка з історії, кандидатка історичних наук Юлія Топольницька та кандидат історичних наук, дослідник Університету Бірмінгема Олександр Охрименко.
«Всесвітній день гідності — це нагода поговорити з дітьми про те, як повага до людини і її свободи проявляється в щоденних рішеннях: як ми реагуємо на несправедливість, домовляємося про спільні правила й чи поважаємо одне одного. Такі розмови допомагають дітям усвідомити власні права, поважати свободу інших і брати відповідальність за свій вибір. Для ГО “Вчися” це важлива частина якісної освіти, яка допомагає учням і ученицям зростати самостійними та відповідальними. Тому ми долучилися до створення вправ, які дають учительству практичні інструменти для цих розмов, а дітям — можливість осмислити гідність і свободу через власний досвід та нашу історію», — зазначає Вікторія Топол, голова правління ГО «Вчися».
Наскрізною темою підготовлених організацією вправ стала свобода через соціально-емоційне навчання. Вправи передбачають різні формати роботи з учнівством — від дискусій і дебатів до малювання та написання коротких текстів. Частину з них адаптували для молодших, а частину — для старших учнів і учениць. Відповідне вікове маркування є біля кожної вправи.
Частина вправ увійшла до спільного збірника EdCamp Ukraine, а повний набір ви можете знайти на сайті «Вчися.Медіа» в розділі методичних матеріалів у вигляді окремого посібника.
*Нагадаємо, що про те, як інтегрувати ці вправи у свої уроки та позакласні заняття, Юлія Топольницька розповість під час вебінару від ГО «Вчися», який проведуть 19 листопада о 15:30. Для участі потрібно зареєструватися за посиланням.
ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ВПРАВИ ВІД ГО «ВЧИСЯ»
Педагоги й педагогині можуть самостійно обирати завдання для свого класу: загальна добірка містить більше вправ, ніж потрібно для одного уроку. Їх також можна використовувати окремо або інтегрувати в уроки історії та громадянської освіти протягом навчального року.
Путівник від ГО «Вчися» складається із зупинок, які пов’язані між собою, але не залежать одна від одної. Це означає, що ви самі вирішуєте, над якою зупинкою хочете попрацювати, пояснює Юлія Топольницька. Також зупинки обʼєднані в три блоки, від «я» до «ми»:
Кожна зупинка має позначку цільової аудиторії: початкова школа, базова школа, старша школа і студентство, для всіх. Зверність увагу: на зупинках завжди можна сказати «пас», тобто ділитися своїми думками чи ні, кожен і кожна вирішує самостійно, зазначає методистка.
Адаптація за віком (таблиця Юлії Топольницької)
Усі вправи, як розповідає Юлія Топольницька, мають однакову структуру, тож їх легко читати й поєднувати:
- вступний абзац пояснює ідею вправи і її звʼязок зі свободою;
- «Що робимо» — покрокова інструкція;
- «Запитання» — для рефлексії після вправи;
- «Поле для відповіді» — опис шаблону, який можна роздрукувати або намалювати;
- Компас — наскрізний персонаж, який підсумовує думку;
- «Звʼязок з Україною» і «Свобода у світі» — історичні та сучасні приклади для розмови з ученицями й учнями;
- варіанти для роботи в парах, групах чи онлайн;
- «Джерела» з короткими посиланнями для тих, хто хоче заглибитися в тему.
Як працювати з посібником:
- Оберіть вправи за позначкою цільової аудиторії.
- Для уроку візьміть 3–4 зупинки, бажано по одній із кожного блоку. Так урок пройде шлях від власних відчуттів до спільної дії. Окрему зупинку можна провести як ранкову зустріч чи хвилинку на будь-якому уроці.
- Заздалегідь підготуйте шаблони з блоку «Поля для відповіді». Достатньо паперу, олівців, стікерів, деколи крейди чи мотузки.
- На початку проголосіть правило «пас» і дотримуйтеся його до кінця.
- Рубрики «Звʼ'язок з Україною» і «Свобода у світі» використовуйте як привід, щоб заглибитися в контекст. Досить одного прикладу й запитання «А як би вчинили ви?».
- Підлаштовуйте вправи під свій клас: скорочуйте, замінюйте приклади на локальні, обирайте онлайн-варіант під час дистанційного навчання.
«Також під час розмов про історію я раджу починати з особистого досвіду дитини чи досвіду історичної або сучасної постаті. А вже потім можна переходити до дат і подій. А щоб урок не перетворився на лекцію, не потрібно переказувати історію. Краще організувати роботу з джерелами. Нехай учні й учениці ставлять запитання, шукають взаємозвʼ'язки між подіями й роблять висновки», — наголошує Юлія Топольницька.
Завершити таке заняття методистка радить спільною дією. Урок має залишити після себе щось зроблене разом і відчуття опори. Наприклад, учні та учениці спільно напишуть маніфест, складуть асоціативне дерево чи пазл.
Орієнтовна структура уроку відповідно до зупинок із путівника (45 хв). Розробка Юлії Топольницької
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО УРОК ВДАВСЯ
Юлія Топольницька зауважує: краще не перетворювати урок на лінійку чи лекцію з переліком дат, фактів, подій, імен. Також варто уникати патетики й гучних гасел, які діти не можуть наповнити власним змістом, або вимагати, щоб усі висловилися.
Такі заняття, на думку методистки, не варто оцінювати балами. Натомість на виході з класу можна попросити учнів і учениць анонімно дописати на стікері одну з фраз: «Свобода для мене — це…» або «Сьогодні я зрозумів чи зрозуміла…». Добрий знак, якщо у відповідях є приклади з власного життя, а не лише повторення дат чи фактів.
Юлія Топольницька
Нехай спільний продукт, який ви створите під час заняття, наприклад маніфест, лишиться на стіні класу. До нього можна повертатися під час конфліктів або спільних рішень. Так розмова про гідність і свободу стане не одноразовим заходом, а частиною життя класу.
Зрештою, як наголошують в EdCamp Ukraine, найкращий показник результативності такого уроку — чи матиме учнівство й молодь змогу застосувати ці принципи у своєму повсякденному житті; чи стане в класі чи групі більше поваги до особистих кордонів; чи зважатимуть діти / молодь на почуття одне одного й чи відчуватиме кожна дитина, що її голос важливий і вона має право бути собою.
Ще кілька корисних посилань
- Путівник Усесвітнім днем гідності
- Посібник із проведення уроку
- Відеорекомендації з проведення
- Повна добірка вправ про свободу й гідність, яку розробила ГО «Вчися»
Фото з особистого архіву співрозмовників/ць та «Вчися.Медіа»
Проєкт «Формула свободи» реалізовує ГО «Вчися» за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Матеріал представляє позицію героїв і не обов’язково відображає позицію Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні.
Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: