Що відбувається зі старшою школою в Україні? Зібрали все, що варто знати про нову реформу

Уже з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи (її також називають Профільною). Це фінальна частина реформи «Нова українська школа» (НУШ), яку впроваджують із 2017 року (початок пілотування). Саме тоді передбачили перехід на 12-річне навчання. Тож перше покоління учнів та учениць, які навчаються за НУШ, уже здобуває 12-річну середню освіту.

Реформа старшої школи має змінити навчання саме в 10–12-х класах. Одна з головних змін — профільна освіта за трьома кластерами: STEM, мовно-літературним та соціально-гуманітарним. У їх межах старшокласники та старшокласниці самостійно обиратимуть профілі й предмети відповідно до інтересів і бажаної майбутньої професії та вивчатимуть їх поглиблено.

• Що ще зміниться для учнівства в оновленій старшій школі;
• як відбуватиметься навчання;
• у яких закладах навчатимуться старшокласники та старшокласниці;
• що робити теперішнім дев’ятикласникам, які не навчаються за НУШ;
• чи можна взагалі скасувати реформу старшої школи.

«Вчися.Медіа» зібрало основну інформацію в цьому матеріалі разом із додатковими роз’ясненнями від Міністерства освіти і науки.

*Також ви зможете поставити свої запитання щодо реформи старшої школи під час онлайн-вебінару, який проведе наша редакція в межах рубрики «Година з експертом (або експерткою)». Запрошений гість — Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження реформи НУШ, співавтор Державного стандарту профільної середньої освіти. Зустріч відбудеться 19 лютого о 17:00 у Zoom. Реєстрація доступна за посиланням.

Україна має одну з найкоротших систем здобуття повної середньої освіти в Європі (11 років), тоді як у більшості країн це 12–13 років. Реформа НУШ у старшій школі (10–12-ті класи), як відповіли в МОН на запит «Вчися.Медіа», має розв’язати дві головні проблеми:

• перевантаженість: учнівство 10–11-х класів вивчає до 20 предметів одночасно, що не дає змоги глибоко опанувати ті дисципліни, які потрібні для вступу та майбутньої професії;
• невідповідність потребам: школа має стати місцем, де дитина готується до реального життя, а не просто «прослуховує» загальний курс.

У МОН зауважують: дискусії навколо «провалу» фінської моделі освіти часто стають інструментом у руках скептиків, проте детальний аналіз міжнародного досвіду свідчить не про крах, а про закономірну еволюцію системи. 

Фінляндія не відмовляється від фундаментальних принципів дитиноцентризму, а коригує курс у відповідь на зниження результатів у тестах PISA. Зокрема, з 2025–2026 років країна повертає до шкіл більше структурованості. Серед ключових корекцій — запровадження національних критеріїв оцінювання для дев’ятикласників/ць, збільшення годин на вивчення математики та рідної мови, а також відмова від надмірно відкритих освітніх просторів (невдовзі ми розповімо про новий етап освітньої реформи у Фінляндії в окремому матеріалі — ред.).

Як відповіли в МОН, для України це критично важливий урок: ми не копіюємо чужий досвід, а впроваджуємо власну реформу, враховуючи переваги й прорахунки міжнародного досвіду.

Профільна реформа пропонує:

• перейти від принципу «вчити все поглиблено» до «вчити своє поглиблено»;
• замість перевантаженості — фокус на важливих предметах;
• замість страху помилки — право на свідомий вибір;
• замість однієї дороги для всіх — різні освітні шляхи для різних дітей.

Тож учнівство отримає змогу обирати:

• профіль навчання в межах трьох кластерів: STEM, мовно-літературного та соціально-гуманітарного;
• предмети / курси в межах профілю;
• предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду). Наприклад, учениця математичного профілю зможе вибрати додаткові курси з природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

Будуть і обов’язкові предмети для всіх профілів: українська мова й література, історія і громадянська освіта, англійська, математика, природничі науки, інформатика, технології, мистецтво, фізкультура, інтегрований курс із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та «Захист України». Однак із кожним роком частку обов’язкових предметів зменшуватимуть, а більше уваги приділятимуть профільним.

Обов’язкові предмети учнівство вивчатиме в одному класі, а вибіркові та поглиблені — в окремих групах з учнями та ученицями, які теж їх обрали.

Розгляньмо орієнтовний приклад, як може виглядати індивідуальна освітня траєкторія учнів та учениць, що обрали профілі з мовно-літературного кластера:

Більше про індивідуальні освітні траєкторії в старшій школі читайте в матеріалі «Вчися.медіа» за посиланням.

Навчання в старшій школі відбуватиметься в академічних ліцеях, які будуть переважно відокремленими від початкових шкіл та бажано від гімназій. Саме академічні ліцеї готуватимуть до вступу до закладів вищої освіти. На паралелі в ліцеї має бути щонайменше два класи, учні й учениці яких навчаються за щонайменше трьома профілями. Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів — завдяки обʼєднанню учнівства в групи. Докладніше про кількість учнів / учениць в академічних ліцеях «Вчися.Медіа» розповідало тут.

Водночас, як запевняють у міністерстві, це не означає, що початкові школи та гімназії закриватимуть. Змінюється лише структура старшої школи. Повністю відокремлені ліцеї — це ідеал, до якого прагне реформа. Утім, ліцеї зможуть мати 5–9-ті класи за рішенням засновника.

Читайте також:

Початкові школи закриють, а ліцеї будуть далеко від дому? Як зміниться шкільна мережа через профільну реформу

Навіщо відділяти старші класи?

У міністерстві пояснюють, що модель «1–4-ті класи — початкова школа, 5–9-ті — гімназія, 10–12-ті — ліцей» успішно працює в більшості європейських країн. А безперервність освіти забезпечують не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а завдяки логічній послідовності етапів освіти, увазі до індивідуальних потреб учнів та учениць і якості освітнього процесу на кожному рівні.

Також у МОН наводять такі аргументи:

• учнівство старших класів має свої освітні, соціальні та психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання, до того ж учительству не потрібно буде перемикатися між навчанням молодших і старших учнів та учениць;
• заклад отримає більше свободи, наприклад можливість фокусуватися на організації змінних груп для вивчення окремих предметів і курсів;
• традиція залишатися в 10-му класі свого закладу освіти звужує вибір учнівства, натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє самореалізації;
• якщо в одній будівлі будуть вчитися 1–9-ті класи, то там може не вистачити приміщень для навчання старшокласників/ць у змінних групах. А отже, вибір предметів і курсів буде фізично обмежений.

Загалом для учнівства після 9-го класу в межах реформи старшої школи пропонують дві основні освітні траєкторії:

• академічна (академічні ліцеї);
• професійна (професійні або фахові коледжі).

В академічних ліцеях учні / учениці зможуть:

• готуватися впродовж 10–12-х класів до вступу до закладів вищої освіти;
• обирати профілі навчання й вивчати предмети та курси поглиблено;
• обирати предмети та інтегровані курси, що відповідають їхнім зацікавленням і цілям;
• окрім вибіркових, вивчати обов’язкові для всіх предмети.

У професійних і фахових коледжах учнівству пропонуватимуть:

• свідоцтво про повну загальну середню освіту;
• здобуття професії;
• вибір предметів, які пов’язані з майбутньою професією;
• швидший вихід на ринок праці;
• можливість вступити до ЗВО після закінчення.

Читайте також:

Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіанти

Учні та учениці, які у 2025–2026 навчальному році випускатимуться з 9-х класів у закладах, що з вересня 2027-го будуть гімназіями (навчатимуть лише до 9-го класу), не зможуть продовжити там навчання. Повну загальну середню освіту забезпечуватимуть лише академічні ліцеї. Учні й учениці, яке все ж підуть у 10-ті класи в таких гімназіях, після закінчення навчального року будуть змушені шукати інші заклади для навчання в 11-му класі.

МОН передбачило для таких школярів і школярок три варіанти подальшого навчання:

1. Вони можуть залишитися у своїй школі, якщо вона стає академічним ліцеєм, але продовжать навчатися за старою програмою.
2. Можна перейти до 10-х класів академічних ліцеїв, які братимуть участь у другому етапі пілотування реформи з 2026–2027 навчального року, тобто долучитися до реформи й навчатися не два роки, а три. Тоді, зокрема, їх чекатиме бонус у вигляді вступу до ЗВО з меншою конкуренцією (учні й учениці пілотних ліцеїв будуть єдиними випускниками у 2029 році), а також скорочений бакалаврат (додамо, що вже зараз заклади вищої освіти в Україні мають право скорочувати тривалість бакалаврських програм до трьох років у межах власної автономії — ред.).

Випускники 9-х класів, які у 2026–2027 році вступлять до академічного ліцею, випускатимуться з нього у 2029 році. Це буде обмежена когорта: очікують, що загалом кількість вступників того року становитиме 15 тисяч осіб. У МОН переконані, що зменшення кількості абітурієнтів/ок у 2029 році змінить логіку вступної кампанії. За словами Надії Кузьмичової, в Україні може виникнути так звана «обернена конкуренція», коли університети змагатимуться за випускників та випускниць академічних ліцеїв, а не навпаки.

3. Або ж випускники/ці 9-х класів у 2026 році можуть перейти до закладу, який не братиме участі в пілотуванні, але в майбутньому буде академічним ліцеєм. Тоді вони можуть продовжити навчання не на три, а на два роки (10–11-ті класи), тобто без переходу на стандарт профільної середньої освіти (10–12-ті класи). У такому разі учні й учениці так само отримають свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти, але за старим стандартом, який передбачав 11 класів.

Однак наголосимо, що може бути й четвертий варіант: вступити до закладів професійної чи фахової передвищої освіти.

Більше на цю тему читайте тут:

Реформа старшої школи: що зміниться для випускників 9-х класів у 2026 році та куди їх переводити, якщо заклад змінює свій тип

Планування мережі ліцеїв, як пояснювали раніше в МОН, базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань від місця проживання дитини до ліцею — до 30 км, у багатьох випадках — ближче (10–20 км).

[ГІС-картографування — це створення цифрових інтерактивних карт за допомогою геоінформаційних систем, які поєднують зображення території з різними статистичними даними, списками тощо — ред.]

Під час формування мережі уряд передбачає також довезення учнівства. Із держбюджету виділяють кошти на закупівлю автобусів:

• у 2024 році на це спрямували майже 2 мільярди гривень (придбано понад 600 автобусів);
• у 2025-му виділили 2,4 мільярда гривень (вартість орієнтовно 740 автобусів);
• у 2026-му планують придбати 645 автобусів, а до 2027-го — повністю закрити критичну потребу в них. 

Якщо ж відстань до ліцею понад 30 км, то там мають створити пансіони (цим питанням опікуються громади), у яких учні та учениці зможуть жити впродовж робочого тижня, а на вихідні приїздити додому.

Наразі на сайті реформи старшої школи йдеться про те, що кількість потенційних академічних ліцеїв у 2027 році становитиме 2587 (із загальної кількості шкіл — 13 686).

• Що буде зі школами, які не стануть академічними ліцеями?

Такі заклади не зникають із системи освіти. Вони продовжать працювати як гімназії (5–9-ті класи) або початкові школи.

Як пояснюють у МОН, реформа Нової української школи не передбачає закриття закладів освіти. Її головне завдання — забезпечити якісну освіту незалежно від місця проживання. Зміни мережі шкіл у громадах відбуваються насамперед через демографічні процеси: кількість дітей зменшується, тож утримання повного циклу школи інколи стає освітньо та фінансово неефективним. Це рішення ухвалюють громади як засновники, а не центральна влада.

Водночас держава й громади підтримують розвиток доступу до освіти, зокрема підвезення учнів та учениць, щоб вони отримували ширший вибір предметів і сучасні умови навчання.

Навпаки, реформа старшої профільної школи спрямована на зменшення освітньої нерівності, зазначає МОН у відповіді для «Вчися.Медіа». Сьогодні деякі заклади освіти, особливо в невеликих громадах, фізично не можуть забезпечити широкого вибору профілів, сучасних лабораторій чи викладачів вузьких спеціалізацій.

Через це учні / учениці часто отримують формально «профільне», але фактично загальне навчання. Нова модель передбачає формування академічних ліцеїв із достатнім контингентом учнів та учениць, ресурсами та можливістю співпраці з університетами, роботодавцями тощо. Це якраз спроба зробити якісну профільну освіту доступною не лише у великих містах.

Про звільнення педагогів і педагогинь через реформу не йдеться. Однак місце роботи може змінитися у зв’язку з трансформацією закладів освіти.

Як раніше пояснював для «Вчися.Медіа» Олег Фасоля, освітянин, керівник напряму підтримки освіти на місцевому та регіональному рівнях шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», у багатьох випадках відбудеться не звільнення, а перехід учительства з одного закладу до іншого. Там, де буде зростання кількості старших класів — у новостворених ліцеях, — зросте й потреба в педагогах і педагогинях. Водночас у школах, які стануть гімназіями, навантаження зменшиться. Тобто це буде природне «перетікання» кадрів.

«Ключове — це поетапність змін. Якщо реформу впроваджувати поступово, переходи будуть максимально безболісними. Так, дехто з педагогів має вийти зі своєї зони комфорту — змінити школу, у якій працював чи працювала багато років. Однак зміни — це не завжди щось погане. Це виклики, але водночас нові можливості, новий досвід, нові успіхи. Ми живемо в динамічному світі, де й самі вчителі мають бути готові навчатися та змінюватися протягом життя», — зазначив Олег Фасоля.

До масштабного запуску реформи старшої школи в МОН передбачили два етапи пілотування:

• перший стартував у 2025–2026 навчальному році. У ньому беруть участь 30 ліцеїв-амбасадорів із різних регіонів України. Ці заклади почали підготовку до пілотування в червні 2024 року. Упродовж цього часу вони розробляли стратегію розвитку, визначали профілі, а також створювали курси за вибором для учнівства. Згодом колективи закладів-амбасадорів стануть менторами для інших пілотних академічних ліцеїв, а їхні напрацювання ляжуть в основу масового пілотування, а пізніше — реалізації реформи;
• 1 вересня 2026 року розпочнеться другий етап пілотування реформи. До нього планують долучити ще приблизно 150 закладів освіти (наразі набрали вже 79 закладів освіти). У березні 2026 року комісія при МОН сформує остаточний перелік учасників другого етапу пілотування.

1 вересня 2027 року відбудеться масове впровадження реформи старшої школи. Саме тоді має повноцінно запрацювати мережа академічних ліцеїв, які пропонуватимуть учнівству профільне навчання, предмети та інтегровані курси за вибором, матимуть оновлену матеріально-технічну базу тощо. Із вересня 2027-го профільну освіту здобуватимуть учні й учениці, які пішли до 1-го класу у 2018-му, коли масово стартувала реформа НУШ.

Також додамо, що до 2027 року в межах підготовки до реформи ще вноситимуть зміни до законодавства, розроблятимуть нові програми, підручники й навчальні матеріали, забезпечуватимуть професійний розвиток учительства, оновлюватимуть матеріально-технічну базу академічних ліцеїв тощо.

Чи можна зупинити реформу старшої школи?

«Ні. Реформа старшої профільної школи є складовою реформи Нової української школи, яка триває з 2017 року і вже перейшла у фазу практичної реалізації. Затвердили Державний стандарт профільної середньої освіти, розробили й затвердили Типову освітню програму для академічних ліцеїв, громади формують мережу закладів, триває підготовка педагогів і розробка навчальних матеріалів. Це означає, що система вже працює в новій логіці, а не лише готується до змін», — відповіли в Міністерстві освіти і науки.

Фото МОН, а також із сайтів «Профільна» та Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм,
• Х, тредс, ютуб.