Скільки учнів та учениць має бути в академічному ліцеї? Пояснює МОН
Реформа старшої школи передбачає, що в академічному ліцеї має бути мінімум 100 учнів та учениць на паралелі. Однак міністр освіти і науки Оксен Лісовий нещодавно озвучив інші цифри — від 600 (такі дані він навів під час презентації результатів соціологічного дослідження щодо профільної реформи, повідомляє «Укрінформ»).
Нагадаємо, що з 2027 року стартує реформа старшої школи, до якої нині активно готується Міністерство освіти і науки. Основне нововведення полягає в тому, що заклади середньої освіти мають змінити статус — на початкову школу, гімназію чи академічний ліцей. Усі перетворення відбуватимуться з урахуванням особливостей громад: у кожній з них зрештою має бути академічний ліцей (їх кількість визначають з огляду на специфіку регіону), де вчитимуться учні й учениці 10–12-х класів за певними профілями. Фактично академічний ліцей стане шляхом якісної підготовки до університету: підлітки обиратимуть кілька предметів для поглибленого вивчення впродовж трьох років — і водночас додаткові курси в межах профілю чи поза ним.
- На які цифри спиратися громадам, що формують або переглядають мережу академічних ліцеїв? Адже від кількості учнів й учениць у закладі залежить і кількість учителів та вчительок, і вибір профілів, і організація підвезення, якщо в цьому є потреба.
- Скільки учнів та учениць має бути в академічному ліцеї?
- Чому міністерство радить 600 осіб, а закони пропонують 100 на паралелі?
Далі читайте пояснення МОН.
600 УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ У ЛІЦЕЇ — ІДЕАЛЬНИЙ ВАРІАНТ. ОДНАК ЧИ РЕАЛЬНИЙ?
Під час презентації дослідження щодо старшої школи Оксен Лісовий пояснював, що до її мережі увійдуть заклади, де навчатимуть не менше ніж 600 учнів та учениць. Це нижня межа, яка дає змогу якісно реалізувати вибір профільного навчання, формувати групи за профілями та будувати індивідуальні освітні траєкторії для кожного/ої учня / учениці. Однак з огляду на демографічну кризу та наявну мережу закладів середньої освіти такий підхід неможливо реалізувати в кожній громаді: кількість учнів та учениць зменшується, а мережа закладів середньої освіти часом залишаться без змін.
«Деякі регіони сформували якісну мережу, де в кожній школі буде 600 учнів і більше. Це той мінімум, який має бути. Це виклик для нас, тому що “плече” підʼїзду до закладу освіти має бути 30 хвилин», — зауважив міністр.
За його словами, наразі є певні проблеми з формуванням мережі академічних та професійних ліцеїв у малонаселених областях. Ці регіони матимуть небагато таких закладів, найімовірніше, для них доведеться робити винятки, наприклад, один ліцей працюватиме на п’ять громад. У такому разі треба організовувати підвезення або створювати ще й пансіони, де учнівство зможе перебувати протягом навчального тижня, а на вихідні повертатися додому.
Водночас у парламенті зареєстровані два законопроєкти (№ 13120 і № 13120–1), у яких ідеться про мінімум 100 учнів / учениць на паралелі або до 300 в ліцеї. Як пояснювала в інтерв’ю «Вчися.Медіа» освітня обмудсменка Надія Лещик, нині ці проєкти законів на паузі. У будь-якому разі слід пам’ятати про право дітей на освіту — жодні законодавчі ініціативи не мають його порушувати. Також варто зважати на аналітичні дані щодо кожної громади: скільки автобусів вона має, чи готові дороги для підвезення, у який спосіб громада забезпечить доступ до освіти учнів та учениць 9-х класів.
«Закон “Про повну загальну середню освіту” був ухвалений у 2020 році, і відтоді ми вже втретє хочемо змінити підходи до формування мережі ліцеїв, — розповіла Надія Лещик. — Згідно із законодавством громади мали її затвердити до 1 вересня 2024 року. Однак змінилася демографічна ситуація — знову треба переглядати мережу. Кожна зміна передбачає обговорення з батьками, які, знову ж, пишуть про це скарги».
Тож, на думку освітньої омбудсменки, будь-які зміни щодо наповнюваності академічних ліцеїв та формування їх мережі має супроводжувати комунікація між батьками, учителями та громадами.
КІЛЬКІСТЬ УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ ЧИ ВИБІР ПРОФІЛІВ — НА ЩО МАЮТЬ ЗВАЖАТИ ГРОМАДИ?
Зараз немає точної цифри, тож по коментар щодо того, скільки ж учнів та учениць має бути в академічному ліцеї (300 чи 600), «Вчися.Медіа» звернулося до Міністерства освіти і науки. У відповідь на наш запит у МОН пояснили, що 600 учнів та учениць в академічному ліцеї — це показник, який експерти розглядали раніше як оптимальний для забезпечення широкого вибору профілів і предметів / інтегрованих курсів.
«Утім, під час громадських обговорень за участі голів громад і представників управлінь освітою щодо моделювання мережі закладів загальної середньої освіти стало зрозуміло, що чимало громад не зможуть забезпечити таку кількість учнів і водночас зробити ліцеї територіально доступними. В Україні є громади, які зможуть забезпечити великі ліцеї, де будуть навчатися 500–600 учнів, проте сільські й селищні громади матимуть дещо менші ліцеї», — наголосили в МОН.
Водночас кількість учнів / учениць на паралелі в ліцеях менших громад має давати змогу запроваджувати вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів. Зокрема, здобувачів / здобувачок освіти на паралелі має бути стільки, щоб академічний ліцей міг забезпечити організацію змінних груп для вивчення освітніх компонентів у межах профілю й поза ним. Це створить умови для індивідуальних освітніх траєкторій.
Натомість жорсткої законодавчої вимоги щодо наявності саме 600, 100 чи іншої фіксованої кількості учнівства наразі немає. У МОН радять брати за основу чинний Закон України «Про повну загальну середню освіту», який визначає, що на паралелі в ліцеї має бути щонайменше два класи, учні й учениці яких навчаються за щонайменше трьома профілями.
«Громада, як засновник академічних ліцеїв, та адміністрації закладів, плануючи свою мережу, мають зважати на те, чи для запланованої кількості старшокласників реалістично запропонувати широкий вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів. Не формальний вибір, а можливість індивідуалізувати освітню траєкторію учнів, — пояснюють у МОН. — Це можливо забезпечити виключно за можливості обʼєднання учнів у групи для вивчення різних предметів і курсів».
Тож за поясненнями МОН в основі формування ліцейної мережі має бути вибірковість профілів, а кількість учнів та учениць другорядна. Власне, суть реформи старшої школи полягає у варіативності профілів та врахуванні запитів старшокласників/ць на поглиблене вивчення певних предметів чи інтегрованих курсів.
Не забуваймо, однак, про згадані вище законопроєкти про 100 учнів та учениць на паралелі. Обидва документи спричинили гострі дискусії в громадах через побоювання, що не наберуть достатньої кількості учнівства й не матимуть змоги створити бодай один ліцей на громаду. З огляду на це кількість старшокласників/ць в академічних ліцеях усе-таки стоїть на першому місці.
Фото «Укрінформу», Міністерства освіти і науки та Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено
