«Закривати чи ні — це вибір громади»: як малокомплектні школи Буковини готуються до нового навчального року

Із 1 вересня 2025 року малокомплектні школи, у яких навчається менше ніж 45 учнів і учениць, не фінансуватимуться коштом освітньої субвенції. Відтак громади мають самостійно вирішити — або дофінансовувати школу власним коштом, або ініціювати її оптимізацію: реорганізувати, приєднати до іншого закладу чи закрити.

Як розв’язують цю проблему в Чернівецькій області, де зі 343 шкіл чотири заклади є малокомплектними? Докладно з’ясовувало медіа «Шпальта» (матеріал опублікований у межах співпраці між «Шпальтою» та «Вчися.Медіа»).

Оксана Сакрієр, директорка департаменту освіти Чернівецької обласної військової адміністрації, пояснює, що державна політика спрямована на укрупнення таких шкіл. Якщо в закладі навчається 15–20 дітей — це означає, що один / одна педагог/иня змушений/а викладати декілька предметів, а це не завжди гарантує якість освіти.

«Малокомплектна школа не може забезпечити якісну освіту — педагоги змушені викладати два-три предмети, що знижує ефективність навчання. Утримання таких закладів є економічно неефективним, оскільки вартість навчання одного учня чи однієї учениці значно вища, ніж у великих школах», — пояснює Оксана Сакрієр.

Фінансування таких шкіл покладається на органи місцевого самоврядування. Якщо кількість учнівства в закладі менша ніж 45 — освітня субвенція з державного бюджету на нього не поширюється.

«Громада має сама ухвалити рішення: якщо вона хоче зберегти школу — будь ласка, але власним коштом. У деяких випадках утримання такого закладу коштує місцевому бюджету 5–7 мільйонів гривень. І коли керівництво громади розуміє, що за ці гроші можна відремонтувати дорогу, купити автобус або ж оснастити опорний заклад — переглядає своє рішення», — зазначає директорка департаменту.

До шкіл Буковини, які перебувають у «зоні ризику», належать Припрутська гімназія Буянської сільської ради (39 учнів), Могилівська гімназія Герцаївської міської ради (24 учні), Берестянська гімназія Новоселицької міської ради (41 учень) та Хлівищенський заклад першого-другого ступенів Ставчанської сільської ради (38 учнів). Значна частина учнів і учениць навчається дистанційно або за екстернатною формою. Так, у Припрутській гімназії з 39 учнів лише 22 навчаються офлайн, а в Берестейській гімназії лише 18 із 41 вчиться очно.

Тим часом у громадах уже ухвалюють рішення щодо малокомплектних шкіл.

Попри зменшення кількості учнів, у Припрутській гімназії вирішили зберегти школу, приєднавши її як філію до опорного закладу — Боянського ліцею № 1.

Могилівська гімназія вирішила не боротися за збереження середніх і старших класів — заклад реформують у початкову школу. Учнів 5–11-х класів направляють до інших закладів — залежно від мови навчання, а громада забезпечує підвіз.

У Хлівищі школу не закривають, а реорганізовують — її переводять у статус філії Ставчанського опорного закладу. Учнівство вчитиметься на місці до 9-го класу, а далі зможе перейти в опорну школу.

Берестянська гімназія приєднується до сусіднього закладу — Динівецького ліцею.

«Наразі триває процедура ліквідації закладу як юридичної особи — через два місяці гімназія стане філією ліцею. Учні продовжать навчання в тому ж приміщенні. Міська рада гарантує співфінансування шкільного автобуса. У разі зменшення кількості учнів буде можливість змінити ступінь гімназії (до початкової школи — ред.) та організувати підвезення до опорного ліцею», — повідомила Аделіна Руснак, керівниця управління освітою Новоселицької міської ради.

Читайте також:

Не пониження статусу, а пошук можливостей — як гімназії Лубен знайшли свої сильні сторони та успішно конкурують за учнівство

За словами Оксани Сакрієр, наразі громади підготували документи щодо оптимізації шкільної мережі та організовують підвезення учнівства до більших за кількістю дітей закладів, які розташовані неподалік.

Чернівецька область торік одержала на закупівлю шкільних автобусів понад 130 мільйонів гривень. Це дає змогу придбати 37 автобусів із мінімальним співфінансуванням із боку громад.

Також із 2027 року стартує реформа старшої профільної школи. Вона передбачає, що учнівство 10–12-х класів навчатиметься в академічних ліцеях за чітко визначеними профілями.

«Цього року область одержала 22,7 мільйона гривень для оснащення кабінетів у таких ліцеях. Але ми не можемо інвестувати в малі школи, які не мають майбутнього. Ці кошти підуть на обладнання класів у ліцеях, де навчатимуться діти з кількох громад», — пояснює освітянка.

Фото в тексті Ігоря Константинюка

Титульне фото Freepik