Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіанти
Реформа старшої школи передбачає, що випускники та випускниці 9-х класів зможуть обирати між закладами академічного або професійного спрямування. Перші — академічні ліцеї, які дають змогу підготуватися до вступу в університет. Заклади професійного спрямування — це професійні та фахові коледжі, де можна набути прикладних навичок, з якими вдасться швидше вийти на ринок праці. Спеціалізовані заклади освіти дають змогу розвиватися в спорті, мистецтві, науці чи військовій справі.
У чому особливості всіх цих закладів? Чи можна вчитися в університеті після, скажімо, фахового коледжу? І чи можна взагалі нікуди не вступати після 9-го класу? Розповідаємо про це далі.
АКАДЕМІЧНІ ЛІЦЕЇ
Якщо учень/иця хоче продовжувати здобувати освіту у ЗВО, то після 9-го класу він / вона може обрати академічний ліцей. Тут поглиблено вивчатимуть профільні предмети, які учень / учениця обере відповідно до своїх здібностей, інтересів та життєвих намірів.
До 2027 року громади мають сформувати мережу академічних ліцеїв (тоді реформа НУШ масово зайде в 10-ті класи). У них учнівство здобуватиме повну загальну середню освіту (10–12-ті класи).
Наразі невідомо, яким буде вступ до академічних ліцеїв — через конкурс чи на основі результатів державної підсумкової атестації після 9-го класу. Це залежить від низки чинників, насамперед від відновлення ДПА, яку Верховна Рада скасувала на час воєнного стану. Зауважмо, що Український центр оцінювання якості освіти розробляє онлайн-платформу для проведення державної підсумкової атестації та планує провести пілотну ДПА для 9-х класів восени 2026 року.
В академічному ліцеї учні та учениці матимуть більше часу на дослідження, на проєктну й практичну роботу в оснащених лабораторіях. Тут їм надаватимуть більше свободи у виборі особистої траєкторії навчання: можна обрати не тільки профіль, а й позапрофільні предмети та курси. Обов’язкові предмети учнівство вивчатиме разом з усім класом, а профільні чи додаткові — в окремих групах з тими учнями та ученицями, які також їх обрали.
Академічні ліцеї пропонуватимуть учнівству на вибір щонайменше три профілі, сформовані в межах мовно-літературного, соціально-гуманітарного чи STEM-кластеру.
Після академічного ліцею учень/иця отримає свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. На його основі та з результатами ЗНО (НМТ) можна вступати до закладу вищої освіти.
ПРОФЕСІЙНІ ТА ФАХОВІ КОЛЕДЖІ
Обидва типи закладів спрямовані на здобуття прикладних навичок, які стануть у пригоді на ринку праці.
Професійні коледжі
За новим законом «Про професійну освіту» всі заклади із цієї сфери (профтехучилища, вищі професійні училища, центри професійно-технічної освіти та інші) тепер називають професійними коледжами, а учні та учениці мають статус студентів і студенток.
Докладніше про зміни, які передбачає закон про профосвіту, читайте за посиланнями:
Не ПТУ, а професійні коледжі. Які зміни принесе новий Закон «Про професійну освіту»? Професійна освіта в Україні: заступник міністра розповів, що чекає на профтехи в найближчому майбутньомуУ професійних коледжах студенти та студентки здобувають професійні кваліфікації. Тут можна обирати предмети, пов’язані з майбутньою зайнятістю, та швидше вийти на ринок праці.
Щоб вступити до закладу профосвіти, треба мати свідоцтво про базову або повну загальну середню освіту. Далі можна обрати заклад освіти за напрямами та вподобаннями — перелік можна переглянути на сайті про профосвіту від Міністерства освіти і науки. Тут представлені професії за орієнтовно 40 напрямами, є розподіл за областями.
Для вступу не потрібно складати НМТ, але кожен заклад може проводити конкурсний відбір. Також професійні коледжі беруть до уваги рейтинг вступника/ці, який складають за середнім балом свідоцтва зі школи.
Студенти та студентки професійних коледжів мають нагоду пройти виробниче навчання й практику в реальних роботодавців, одразу застосовуючи набуті знання. Також у деяких закладах є інтегровані програми, за якими послідовно можна здобути дві-три професії.
Після завершення навчання в закладі профосвіти випускник/ця отримує свідоцтво про повну загальну середню освіту, яку здобуває одночасно з навичками обраної професії, а також диплом про професійну освіту, де вказана здобута освітня кваліфікація — «Спеціаліст», а також одна або кілька професійних кваліфікацій.
Завершивши навчання в профтеху, можна скласти НМТ та вступити до закладу вищої освіти. Без складання НМТ можна вступити до фахового коледжу на основі диплома спеціаліста.
Фахові коледжі
Заклади фахової передвищої освіти дають змогу здобути необхідні для професійної діяльності знання та навички в коротший термін, аніж стандартна програма бакалаврату в університеті (термін навчання у фаховому коледжі залежить від спеціальності). За Національною рамкою кваліфікацій фахова передвища освіта відповідає п’ятому рівню.
Тут можна здобувати освіту на основі базової (9-х класів) та повної (11–12-ти класів) загальної середньої освіти, а також із дипломом спеціаліста (кваліфікованого робітника), який отримують після закінчення професійного коледжу. Результати НМТ, як і в профтех, для вступу не потрібні. Фахову передвищу освіту здебільшого надають фахові коледжі, але можуть і заклади професійної освіти за ліцензією.
Фахові коледжі проводять вступні випробування в очному, змішаному або дистанційному форматі (як іспит, співбесіду чи конкурс). Знайти бажаний заклад можна на сайті ЄДЕБО.
Вступники та вступниці, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти (дев’яти класів), як і в профтесі, зобов’язані виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування. Після завершення фахового коледжу випускник/ця отримує диплом державного зразка за рівнем освіти «Фаховий молодший бакалавр».
Після завершення навчання у фаховому коледжі абітурієнт/ка може вступити до ЗВО на підставі диплома фахового молодшого бакалавра та пройти навчання на ступінь бакалавра за скороченою програмою — терміни залежатимуть від закладу та спеціальності.
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ОСВІТА
Якщо учень чи учениця хочуть розвиватися в спорті, мистецтві, науці чи військовій справі, можна розглянути спеціалізовані заклади освіти. Утім, таке спрямування треба обирати з молодшого віку — набір на навчання, як правило, тут відбувається з 5-го, 7-го чи 8-го класу, а пізніше можливий лише донабір. Тож спеціалізований заклад освіти після 9-го класу — це варіант продовження вже початого спеціалізованого навчання.
Освітній процес у таких закладах максимально зосереджений на спеціальній підготовці (відповідно до закону «Про освіту», статті 21), але реформа старшої школи передбачає, що й ці заклади пропонуватимуть учням та ученицям профільні предмети в межах трьох кластерів (STEM, мовно-літературного або соціально-гуманітарного).
Мистецька освіта має декілька рівнів:
- початкова — її здобувають одночасно з початковою та / або базовою середньою освітою;
- профільна — здобувають на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;
- фахова передвища — на основі початкової мистецької та базової середньої освіти (дев’яти класів) з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти (11–12 класів);
- вища — на основі профільної або фахової передвищої мистецької освіти та повної загальної середньої освіти.
Отже, випускники та випускниці 9-го класу можуть піти в мистецький фаховий коледж лише за умови, що мають мистецьку початкову та профільну освіту.
Спортивна освіта передбачає засвоєння освітньої програми з певного виду спорту та набуття професійних компетентностей, тобто дає змогу набути спеціалізації в обраному виді спорту. Якщо учні та учениці навчалися в спортивній школі до 9-го класу, то далі можуть піти до спортивного профтеху або фахового коледжу.
Наукові ліцеї (заклади наукового спрямування) спрямовані на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської чи винахідницької діяльності. Навчання в таких закладах можливе з 5-го до 9-го класу (базова освіта), а також у старшій школі за обраними профілями (10–12-ті класи). Однак, якщо вступати до наукового ліцею після 9-го класу «звичайної школи», треба скласти вступні випробування.
Студенти та студентки військових закладів освіти опановують навички відповідно до військової спеціалізації. Військову освіту можна здобувати в профільних академічних ліцеях, професійних та фахових коледжах, а далі в університетах. Зауважимо, що, як інші заклади спеціалізованої освіти, військові ліцеї чи коледжі беруть випускників/иць 9-х класів на основі вступних випробувань.
Крім цього, є ліцеї безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання, які першочергово беруть на навчання в 10–11-х класах дітей військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового й начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки й оборони.
ЧИ МОЖНА НІКУДИ НЕ ВСТУПАТИ ПІСЛЯ 9-ГО КЛАСУ?
За законодавством України повна загальна середня освіта є обов’язковою для всіх громадян (ст. 53 Конституції України; ст. 12 Закону «Про освіту»). Закінчивши 9-й клас, тобто здобувши базову середню освіту, учень або учениця повинні продовжити навчання далі — в академічному чи спеціалізованому ліцеї, у закладі професійної чи фахової передвищої освіти.
Володимир Божинський, юрист, науковий співробітник навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, нагадує, що держава гарантує кожному випускнику/ці 9-го класу право на продовження навчання: кожен учень і кожна учениця мають змогу здобути повну загальну середню освіту. Якщо випускник/ця 9-го класу не заявив/ла про бажання припинити навчання, його / її автоматично переводять до 10-го класу своєї школи (наказом про переведення, відповідно до Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).
* Однак зміни в мережі закладів середньої освіти, які відбуваються в межах реформи старшої школи, зроблять такі переведення неможливими. Частина закладів стане початковими школами, частина — гімназіями або академічними ліцеями, що передбачає перехід з одного закладу до іншого.
Докладніше про це читайте в матеріалі:
Реформа старшої школи: що зміниться для випускників 9-х класів у 2026 році та куди їх переводити, якщо заклад змінює свій типПовну загальну середню освіту повинні здобути всі учні та учениці. Якщо вони не мають змоги відвідувати школу, то можуть обирати альтернативні форми здобуття освіти. Закон «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що освіту можна здобувати не тільки очно, а й дистанційно, на екстернатній або сімейній (домашній) формі навчання.
«Навіть якщо випускник 9-го класу не вступив до 10-го класу у звичайному закладі, він може продовжувати навчання як екстерн чи на домашній формі. Отже, за законом “не вступати нікуди” просто означає вибір індивідуальної форми: обов’язковість освіти передбачена для всіх», — наголошує Володимир Божинський.
Він акцентує: закон чітко покладає зобов’язання на батьків (чи інших законних представників) щодо здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.
- Зокрема, Сімейний кодекс вимагає, щоб батьки «забезпечили здобуття дитиною повної загальної середньої освіти».
- Закон «Про повну загальну середню освіту» встановлює, що на батьків учнів / учениць покладається відповідальність за те, щоб діти здобули повну загальну середню освіту.
Тож саме батьки відповідають за те, щоб дитина навчалася після 9-го класу.
Якщо дитина без поважних причин не здобуває повної загальної середньої освіти (наприклад, не відвідує школи й не здобуває альтернативної освіти), це розцінюють як ухилення батьків від обов’язків, що карається штрафом. За невиконання батьківських обов’язків щодо навчання дітей передбачена адміністративна відповідальність. Згідно зі статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «ухилення батьків (осіб, які їх замінюють) від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов навчання» дітей тягне за собою попередження або штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850–1700 грн). За повторне порушення протягом року — штраф від 100 до 300 мінімумів (1700–5100 грн).
«Отже, якщо учень після 9-го класу не вступає до 10-го класу академічного ліцею, до закладу професійної чи фахової передвищої освіти, освіта для нього не припиняється. Випускник 9-го класу отримує свідоцтво про базову середню освіту, яке засвідчує пройдений рівень. Це дає йому право продовжити освіту за будь‑яких форм і навіть працювати чи здобувати професію, але не звільняє від обов’язку здобути повну загальну середню освіту», — пояснює Володимир Божинський.
Тож після 9-го класу випускники й випускниці можуть обирати академічні або спеціалізовані ліцеї, профтехи чи фахові коледжі. Усі вони дають змогу здобути обов’язкову повну загальну середню освіту. Відмінність лише в тому, що академічні ліцеї цілеспрямовано готують учнів та учениць до вступу в університети, а коледжі дають змогу отримати разом зі свідоцтвом про повну загальну середню освіту ще й практичні навички. Однак після завершення профтеху чи фахового коледжу також можна скласти НМТ і вступити до закладу вищої освіти.
Фото Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, Freepik
