Дводенний НМТ, повернення ДПА та зимова вступна кампанія — розпитали Тетяну Вакуленко про найважливіші зміни в незалежному оцінюванні

У 2025 році було чимало дискусій навколо національного мультипредметного тесту. Хтось скаржився на надмірне навантаження, мовляв, складати чотири предмети в один день важко не тільки фізично, а й психологічно. Інші закликали скасувати чи полегшити НМТ для абітурієнтів та абітурієнток із прифронтових територій.

Згодом у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій запропонували проводити дводенне тестування (наголосимо, що це рішення ще не остаточне).

• Що кажуть про формат НМТ в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)?
• Чи вплине зміна формату на зміст та структуру завдань НМТ?
• Що відомо про відновлення державної підсумкової атестації для 4-х та 9-х класів, яка була скасована ще з 2020 року через пандемію, а потім через повномасштабну війну?
• Як виглядатиме ДПА у формі ЗНО й чим відрізнятиметься від попередніх атестацій?

«Вчися.Медіа» поспілкувалося з Тетяною Вакуленко, директоркою Українського центру оцінювання якості освіти, про основні зміни в системі оцінювання.

— У 2025 році вступні випробування вкотре пройшли у форматі НМТ. Як ви оцінюєте проведення національного мультипредметного тесту та його результати порівняно з попередніми роками?

— Проведення НМТ у 2025 році, як і в попередні роки, в умовах повномасштабної війни, — ще той виклик. Але Український і регіональні центри вже вчетверте проводять тестування в цих обставинах.

Звісно, кожен рік має свої особливості. Якщо минулого року основним викликом були проблеми, пов’язані з вимкненням електроенергії в багатьох тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ), то цьогоріч, безперечно, найбільшим викликом стали масовані нічні, а в деяких регіонах цілодобові атаки по цивільній інфраструктурі.

Та попри це сесії НМТ відбувалися безперервно. Зокрема, усі ТЕЦ були розміщені в закладах із відповідно облаштованими укриттями, а в окремих регіонах тестування проводили безпосередньо в укриттях, щоб абітурієнти й абітурієнтки могли працювати над завданнями попри тривоги.

Нашим першочерговим завданням було забезпечити умови для проведення вступної кампанії, тобто надати об’єктивні, неупереджені, прозорі результати вступних випробувань для формування конкурсних балів і роботи системи вступу. Ми це зробили й точно можемо цим пишатися.

[Як пояснювали в УЦОЯО раніше, НМТ 2025 року — це випробування лише для тих, хто планує вступати на бакалаврат до закладів вищої освіти. Ці дані не є показником успішності всієї сукупності здобувачів і здобувачок повної загальної середньої освіти, які закінчили навчання у 2024–2025 навчальному році. Результати НМТ не можна використовувати й для складання регіональних чи шкільних рейтингів — ред.].

Читайте також:

Звіт за результатами НМТ-2025: УЦОЯО оприлюднив дані

— Частина освітянської та батьківської спільнот, зокрема, критикувала, обов’язковість математики на НМТ, мовляв, навіщо цей предмет знати гуманітаріям. Яка позиція УЦОЯО щодо цього?

— Для нас не існує ніякого поділу на гуманітаріїв і математиків. Є обов’язкові предмети, передбачені законодавством. Кожного року ВРУ ухвалює Закон про проведення НМТ, де й цьогоріч були вказані обов’язкові предмети: українська мова, математика та історія України. Тестування із цих предметів мають проходити всі, адже це фундаментальні галузі. Математика, зокрема, важлива тим, що розвиває логічне мислення людини, уміння аналізувати, систематизувати.

— Чимало зауважень було й щодо одноденного формату тестування, коли абітурієнти й абітурієнтки мали складати всі чотири предмети в один день. Як рішення під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій запропонували проводити НМТ у два дні. Чи готовий до цього УЦОЯО і як може виглядати така модель тестування?

— Маємо розуміти, що формат одноденного тестування — вимушений крок, на який ми пішли через війну. Що більше днів ми виділятимемо на НМТ, то більша ймовірність, що тестування перериватимуть повітряні тривоги. Також маємо велику кількість вступників і вступниць із прифронтових регіонів, тимчасово окупованих територій, за кордоном. Оскільки ми не можемо створити ТЕЦ в усіх місцях їхнього перебування, вони мають доїжджати до інших населених пунктів. Це все час, питання проживання й підвищені безпекові ризики, зокрема для учасників та учасниць на території України.

Утім, якщо Уряд усе ж ухвалить рішення про запровадження дводенної моделі НМТ, то ми готові її реалізувати, хоч потрібно буде врахувати низку викликів:

1. Найімовірніше дводенна модель тестування проходитиме у дві зміни: частина абітурієнтів та абітурієнток складатиме НМТ у першій половині дня, частина — після обіду.

Інакше нам просто не вистачить днів, щоб вчасно видати результати до початку вступної кампанії, а кількість вступників навряд чи зменшиться (і це, звісно, добре, бо свідчить про те, що наша молодь хоче навчатися в закладах вищої освіти України). Загалом у межах однієї сесії ми можемо провести тестування для приблизно 22 000 осіб. Це пов’язано з інфраструктурою та кількістю облаштованих робочих місць у ТЕЦ.

До речі, двозмінне тестування ми вже проводили у 2022–2023 роках — і тоді побачили, що воно доволі проблемне. Наприклад, якщо під час першої зміни була тривала повітряна тривога, то це зменшувало шанси пройти тестування для вступників із другої зміни, адже перша зміна мала дописати тестування після завершення тривоги. Тож чимало вступників тоді записувалися на додаткову сесію, оскільки не змогли пройти чи завершити тестування. Водночас за одноденної моделі кількість таких абітурієнтів значно скоротилася.

2. Крім цього, на Сході, Півночі та Півдні України через безпекову ситуацію ми не маємо ТЕЦ, наближених до кордону, тобто поблизу зон активних бойових дій і підвищеного ризику. Тож поділ НМТ на два дні може ще більше ускладнити подорож абітурієнтів та абітурієнток із цих регіонів.

Наприклад, на Херсонщині ми взагалі не проводимо оцінювання. Це означає, що абітурієнтам та абітурієнткам потрібно буде доїжджати до сусідніх областей. Якщо в межах одноденної моделі така складна подорож для них була потрібна максимум двічі (основна й додаткова сесії), то за дводенної моделі вони матимуть зробити вже чотири виїзди (перший і другий день у межах основної сесії — і так само два дні в межах додаткової, якщо буде така потреба).

3. Труднощі з логістикою можуть бути й у вступників, які перебувають за кордоном.

Попри широкий вибір локацій для наших ТЕЦ за кордоном (у 2025 році 55 міст надали нам свої можливості, а це 33 країни), не всі закордонні заклади освіти можуть бути готові до тривалого оцінювання в межах дводенної моделі. Також не всі вступники мають змогу двічі приїхати, щоб пройти оцінювання, адже логістика може бути досить складною. Наприклад, у США та Канаді в нас мало ТЕЦ, тож потрібно довго добиратися до них.

Але ми також розуміємо, що навчання з довготривалими перервами, з потребою ходити в укриття, виконувати домашні завдання під звук сирен утомлює. І тому для багатьох вступників, можливо, емоційно буде спокійніше проходити тестування в межах двох днів. Тож ми готові адаптуватися до нової моделі, якщо таке рішення буде вчасно ухвалене.

Водночас наголошу, що ми не плануємо змінювати структуру тестів. Так само навряд чи зміняться терміни вступної кампанії. Якщо це все ж буде дводенна модель, вона НЕ передбачатиме додаткової кількості предметів, більшої кількості завдань чи зміни їх формату. А терміни проведення НМТ у 2026-му будуть наближені до попередніх років.

Читайте також:

В Україні можуть запровадити дводенний НМТ та окремий блок з природничих наук

— Ви згадували про труднощі з логістикою, зокрема, для вступників із прифронтових територій. Раніше від депутатів можна було почути пропозиції скасувати або полегшити НМТ для абітурієнтів та абітурієнток із прифронтових регіонів з огляду на безпекову ситуацію. Але тоді втрачається вся суть ЗНО / НМТ — зробити вступ однаковим для всіх. Чи загалом в умовах війни можливий полегшений формат тестування, який задовольнить більшість його учасників та учасниць?

— Національний мультипредметний тест якраз і створений для того, щоб у непростих умовах забезпечити можливість вступу для всіх абітурієнтів та абітурієнток. Також наголошу, що статистика результатів свідчить: рівень складання НМТ серед вступників із територій, де тривають бойові дії, чи з наближених до них доволі високий. Абітурієнти й абітурієнтки із Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської областей приходять у ТЕЦ, отримують свої результати і вступають.

Крім цього, у нас передбачена можливість вступу й без НМТ, наприклад, для тих абітурієнтів, які проживають на тимчасово окупованих територіях і не можуть фізично приїхати до ТЕЦ. Також це стосується осіб з особливими освітніми потребами. Тож статистично ми не бачимо необхідності якось диференціювати завдання й формати НМТ відповідно до місць проживання вступників і вступниць.

Так, вони можуть спричиняти стрес у підлітків, тому що це щось нове для них, що частково визначає майбутнє. І тому дуже важливо, щоб підлітки відчували підтримку з боку батьків. А ми зі свого боку створюємо всі умови, щоб абітурієнти й абітурієнтки могли реалізувати своє право на вступ.

— Міністерство освіти і науки планує запустити в листопаді «нульовий курс» для абітурієнтів та абітурієнток, які не склали НМТ. Раніше Президент Володимир Зеленський анонсував зимову вступну кампанію. Яким може бути її формат? Як до цього готується УЦОЯО?

— Наразі докладної інформації щодо зимової вступної кампанії немає. Наскільки я розумію, поки що йдеться про те, що ті вступники, які не змогли добре підготуватися й успішно скласти НМТ у 2025 році, матимуть спеціальні курси, на яких вони краще підготуються, а потім з усіма проходитимуть оцінювання в травні-червні 2026 року. Про те, де проходитимуть ці курси, мені складно говорити, адже Український центр оцінювання якості освіти не опікується цим питанням. Ми не навчаємо й не готуємо вступників до проходження тестувань. Наше завдання — провести оцінювання й забезпечити рівні умови вступу.

— З огляду на Стратегію розвитку оцінювання в Україні до 2030 року ДПА в 4-х та 9-х класах має відбуватися у форматі ЗНО. Однак через пандемію, а потім повномасштабну війну державну підсумкову атестацію не проводили з 2020 року.

Нещодавно з’явилася інформація, що ДПА у формі ЗНО все ж буде обов’язковим для 4-х класів із 2027 року, а навесні 2026 проведуть апробацію. Розкажіть, будь ласка, як це працюватиме?

— Цю Стратегію в Україні затвердили ще у 2019 році. Ішлося про те, що потрібно проводити стандартизовані іспити для здобувачів початкової, базової і профільної середньої освіти. Реалізація цих положень мала б бути поступовою, однак пандемія COVID-19, а згодом повномасштабне вторгнення завадили імплементації відповідно до визначеного в Стратегії графіка. Лише у 2023 році ми змогли розпочати роботу щодо нових підходів до ДПА — і з того часу провели два пілотування нового формату в 4-х класах.

Так само, як і раніше, оцінювання проводитимуть у закладах освіти, де навчаються учні й учениці. Як і раніше, не буде жодного впливу на учнівство за результатами ДПА, адже в початковій школі ми проводимо атестацію лише з метою моніторингу та надання зворотного зв’язку, а не з метою контролю.

Єдина відмінність нового формату ДПА в тому, що тепер завдання та інструменти, які заклади освіти використовуватимуть для проведення атестації, надаватиме УЦОЯО, а не розроблятимуть самі школи. Держава збиратиме інформацію про результати цього оцінювання через спеціальну онлайн-платформу, над створенням якої ми зараз працюємо, і повертатиме їх назад у школи для того, щоб педагогічні колективи могли зрозуміти, де найчастіше в їхніх четвертокласників помітні проблеми, із чим потрібно попрацювати.

• Учительству це дасть змогу вдосконалити свої педагогічні методики.
• Також ці дані отримуватимуть батьки та їхні діти. Для цього ми плануємо використовувати інструменти штучного інтелекту, які б формували прості й зрозумілі для всіх звіти про кожного учня й ученицю: що йому чи їй вдається, а що — ні.
• Так, переходячи до 5-го класу, дитина й батьки знатимуть, над чим ще варто попрацювати, щоб у новому навчальному році було комфортніше навчатися. А вчительство розумітиме, на яких темах варто зупинитися на початку навчання, чому приділити більше уваги.
• Цю інформацію в узагальненому вигляді отримуватимуть засновники закладів освіти та управління освітою — вони зможуть побачити ситуацію в одному чи кількох закладах освіти.

Загалом така практика оцінювання існує в багатьох країнах. Наприклад, у Великій Британії дітей взагалі оцінюють щороку. У нас поки такої спроможності немає. Але ці інструменти однозначно корисні — передусім для того, щоб пізніше не виникало ситуації, коли умовний вступник уперше дізнається про те, що не може розв’язати завдання з дробами, в 11-му класі. Це можна було з’ясувати набагато раніше й виправити ситуацію саме завдяки ось такому оцінюванню, яке показувало б зони росту та потенційного розвитку дитини.

— А як зміниться структура самих завдань ДПА для четвертокласників?

— ДПА, яке ми двічі пілотували в 4-х класах, побудоване не лише на тестах, хоч такі форми завдань теж є. Ми також додали усний формат відповіді, адже людина має вміти не тільки обирати правильний варіант із наданих, а й самостійно формулювати відповідь й обстоювати свою думку.

Крім цього, додали такий елемент роботи як математичне дослідження. Це поетапне розв’язання проблеми, яка пов’язана із математичними обрахунками. Такі завдання передбачають, що дитина не лише знає певні формули, але й розуміє побудову математичної моделі. Також у частині читання є завдання, які перевіряють розуміння тексту, здатність виокремлювати головне та другорядне, структурувати текст тощо.

Завдяки пілотуванню ДПА ми змогли побачити, що нова модель цілком реалістична, а учнівство здатне впоратися із завданнями. Водночас визначили й те, що потрібно доопрацювати: у нас було забагато завдань у тестових блоках, тож будемо зменшувати цю кількість. Також під час пілотування відстежили, що, наприклад, вправи на говоріння добре працюють, однак не в усіх школах такі практики раніше застосовували. Були ситуації, коли дітей чи не вперше просили висловити свою думку на певну тему.

Тож нині ми вдосконалюємо цю модель і незабаром будемо обирати заклади для апробації ДПА-4 у 2026 році.

(Більше про ДПА для четвертокласників також можна почитати тут). 

— А що з державною підсумковою атестацією в 9-х класах?

— Паралельно ми також готуємося до впровадження формату ДПА у формі ЗНО і для 9-х класів. Це частина реформи НУШ. Те, що ми зараз пілотуємо із 4-ми класами, стане базисом для 9-х. Наразі ми говоримо про те, що це мають бути компетентнісно орієнтовані завдання, зокрема з розгорнутими й усними формами відповідей.

Але поки ще немає повної лінійки всіх навчальних матеріалів для учнівства 5–9-х класів (масово в 9-ті класи реформа НУШ зайде у 2026–2027 навчальному році — ред.), ми не можемо остаточно говорити про всі нюанси проведення ДПА для цієї вікової категорії: система оцінювання не може випереджати систему навчання.

Також формат ДПА в 9-х класах залежатиме й від моделі профільної школи: чи буде конкурс до ліцеїв академічного та професійного спрямування. Якщо конкурсу не буде, то основною метою такого оцінювання стане зворотний зв’язок і самовдосконалення. Якщо буде конкурс, то результати цього оцінювання можуть бути ще й використані для конкурсу вступників до академічних ліцеїв.

Тож ми поки вивчаємо матеріали. Плануємо, що у 2026 році проведемо апробацію ДПА в 9-х класах у вибірці закладів освіти для орієнтовно 2000 учнів та учениць. Ідеться про апробацію завдань із мовно-літературної та математичної освітніх галузей. Далі продовжимо працювати над розробленням матеріалів для решти галузей (ДПА має охоплювати всі освітні галузі на різних ланках освіти — ред.).

Наголошу, що такі великі процеси неможливо провести швидко. Важливо ретельно пропрацювати всі інструменти й апробувати їх, інакше поспіх може зашкодити цілій системі.

Читайте також:

В Україні планують запровадити ДПА у формі ЗНО після 9-го класу: коли стартує реформа?

— Як УЦОЯО готується до реформи профільної середньої освіти і як загалом має змінитися система незалежного оцінювання в Україні?

— Ми вже розуміємо, що з огляду на систему академічних і професійних ліцеїв потрібно буде переосмислити підхід до зовнішнього незалежного оцінювання, адже, наприклад, в академічних ліцеях будуть обов’язкові предмети — і ті, які учнівство вивчатиме поглиблено. Однак про зміст такого оцінювання говорити зарано, адже поки що робота над концепцією майбутніх ліцеїв триває.

Чекаємо відповіді на питання, який саме інструмент нам розробляти: для вступу чи для оцінювання. Сподіваємося, нам вистачить одного інструмента, щоб забезпечити випуск і вступ, але питання в тому, яка основна його мета. На сьогодні НМТ виконує лише функцію вступу. Це означає, що ми не зобов’язані охоплювати всі теми програми, показувати деталізовані результати в розрізі конкретних тем, понять, класів, явищ. Натомість, якщо робити акцент на випускних оцінюваннях, передусім важливо забезпечити зворотний зв’язок із закладом освіти, тобто повідомити про те, які саме розділи програм були засвоєні, на якому рівні, які труднощі виникали у випускників. Тож це питання про те, що є пріоритетним.

Насамкінець додам, що сьогодні УЦОЯО має напрацювати абсолютно нові стандартизовані оцінювання на всіх ланках освіти. Вони важливі, адже забезпечують зворотний зв’язок між закладами освіти, учительством, учнівством, батьківством і сприяють формуванню індивідуальних освітніх траєкторій. 

А ще це щорічні об’єктивні дані, які держава матиме про якість освіти на різних її рівнях, що дасть змогу вчасно реагувати на виклики, підтримувати тих, хто цього потребує. Напрацювання цієї системи — те масштабне завдання, яке стоїть перед нами. Створити щось, чого не існує, — це велика амбіція, а враховуючи виклики війни, вона виглядає ще ризикованішою, але ми готові до роботи.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено