В Україні планують запровадити ДПА у формі ЗНО після 9-го класу: коли стартує реформа?
В Україні планують запровадити Державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) після 9-го класу. Про це повідомила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в подкасті «Що там із НУШ?».
ЯК ПЛАНУЮТЬ ЗМІНИТИ ДПА?
За словами Вакуленко, таке рішення є частиною ширшої реформи системи оцінювання у Новій українській школі (НУШ) і покликане підвищити об’єктивність та якість вимірювання навчальних результатів учнівства після базової середньої освіти.
«Такі плани є, і це питання, яке буде розглядатися поступово, у наступні роки», — додала вона.
Нагадаємо, останній раз ДПА в Україні проводили у 2019 році. З 2020-го року і до сьогодні атестація для учнів 4-х, 9-х та 11-х класів скасована. Спочатку це було пов'язано з епідемією COVID-19, а потім — із широкомасштабним вторгненням росії.
Раніше ДПА після 9-го класу проводили переважно в письмовій формі в самих школах, що викликає питання щодо об’єктивності оцінювання. Натомість модель ЗНО дасть змогу забезпечити незалежність перевірки знань і створити єдині стандарти для всіх учнів/ениць.
Як пояснила Вакуленко, впровадження ЗНО після 9 класу сприятиме:
- більш точному оцінюванню знань випускників/ць базової школи;
- усвідомленому вибору подальшої освітньої траєкторії — академічного ліцею, фахового коледжу чи профтеху;
- посиленню справедливості в доступі до освіти.
КОЛИ СТАРТУЄ НОВА СИСТЕМА?
Відповідь на це запитання можна знайти в бюджетній декларації на 2026–2028 роки. Згідно з документом, реформа відбуватиметься поетапно:
- 2026 рік — пілотне тестування, яке проходитимуть 2 000 учнів/ениць;
- 2027 рік — розширення пілоту, у якому візьмуть участь 5 000 учасників/иць;
- 2028 рік — повноцінний запуск, ДПА у форматі ЗНО складатимуть усі 388,5 тисячі дев’ятикласників/иць.
За словами Вакуленко, запровадження такого формату вимагає ретельної підготовки інфраструктури, розробки тестів, залучення експертів, а також громадського та професійного обговорення.
МОН також планує враховувати:
- специфіку предметів базової школи,
- психоемоційну готовність учнівства до стандартизованого тестування,
- можливості закладів та регіонів.
Фото Freepik