Дизайнуємо уроки з картками «Scaffold» — як це унаочнює зв’язок компетентностей із навчанням
Розвиток компетентностей — основа концепції «Нової української школи», утім, освітянам/кам не завжди вдається інтегрувати компетентності в навчальний процес. Набір карток «Scaffold» допоможе поєднати теоретичні знання про компетентності з реальною навчальною діяльністю. Крім цього, картки полегшують планування уроків і курсів, а також допомагають зі створенням програм для надолуження освітніх втрат або розробки індивідуальних консультацій з учнівством.
Оксана Пасічник та Ірина Унгурян, розробниці курсу «Scaffold: як інтегрувати ключові компетентності в освітню практику», розповіли «Вчися.Медіа», як саме гра може стати помічником для вчительства.
«SCAFFOLD» ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОЗРОБКИ УРОКІВ ТА КУРСІВ
Інструмент «Scaffold» має полегшити освітянам/кам використання європейських рамок компетентностей — завдяки поєднанню діяльності за змістом уроку з основними знаннями про кожну компетентність. Нагадаємо, що європейські рамки компетентностей у навчанні визначають основні знання, уміння та ставлення (цінності), якими мають володіти всі громадяни. Це, наприклад, навчання впродовж життя, комунікація та взаємодія з іншими людьми, цифрові уміння, підприємливість тощо. Із картками можна комплексно підійти до розвитку цих компетентностей як у формальному, так і в неформальному контекстах.
До слова, переліки компетентностей в українському та європейському законодавстві дещо відрізняються, але ідейно й концептуально все ж перегукуються.
«Учителі/ки мають хорошу теоретичну базу про ключові компетентності, але на практиці їм складно зрозуміти, у який спосіб компетентності інтегруються безпосередньо в освітній процес. Для полегшення цієї інтеграції і створили “Scaffold”», — пояснює Оксана Пасічник, учителька інформатики ліцею «Сихівській» у Львові, розробниця курсу з користування картками.
У колоді 120 карток, які об’єднані за категоріями:
- горизонтальні картки — для планування уроку чи курсу;
- вертикальні картки «бібліотек» — для добору тематичних та наскрізних компетентностей;
- картки методів викладання та оцінювання.
Починати роботу треба з горизонтальних карток планування та налаштування — вони дають учителю/ці засновки уроку, наприклад, допомагають обрати мету, методи, визначити ключові потреби, які має задовольнити учнівство, а також окреслити реальні проблеми, які має розв’язати навчальна діяльність.
«Вертикальні картки “бібліотек” дають змогу вчителям обирати різні ключові моменти свого уроку до вже вибудованого горизонтального процесу. Цими моментами найперше є компетентності. Перед тим, як починати роботу з картками, учителі та вчительки мають зрозуміти, яку саме компетентність хотіли б відстежити й розвинути в учнівства певною діяльністю», — розповідає Ірина Унгурян, завідувачка кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, а також розробниця курсу з користування картками «Scaffold».
Вертикальні картки потрібно додавати до кожного кроку, який був розкладений у горизонтальних картках планування. Разом горизонтальні та вертикальні картки формують шлях, яким учитель/ка можуть іти, щоб сформувати навчальну діяльність.
«Scaffold» також пропонує набір наскрізних компетентностей, які спільні для всіх європейських рамок, наприклад, критичне мислення, розв’язання проблем, командна робота, уміння вести переговори. Інструмент допомагає освітянству визначати та групувати результати навчання відповідно до цілей, наявних ресурсів, навчального простору та тривалості занять.
ЧИМ КОРИСНІ КАРТКИ В ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ
Набір карток підходить для будь-яких предметів, його можна використовувати на різних рівнях освіти, а також для неформального навчання. Картки слугують «цеглинками», які допомагають освітянам/кам творчо будувати навчальний процес відповідно до їхніх цілей та потреб учнівства.
«Із цим інструментом можна проєктувати освітній процес як для дітей, так і для дорослих. У нас є приклади застосування карток у закладах для майбутніх педагогів. Картки універсальні з погляду предметів, оскільки в державних стандартах для кожної освітньої галузі передбачений розвиток усіх ключових компетентностей. Застосування карток не має обмежень щодо тем, класів чи рівнів освіти», — додає Оксана Пасічник.
Наразі картки використовують на тренінгах в інститутах післядипломної педагогічної освіти, після чого навчатимуть учителів/ок 30 ліцеїв-амбасадорів, які у 2025–2026 навчальному році пілотуватимуть реформу старшої школи.
«Ми б дуже хотіли, щоб учителі цих шкіл використовували “Scaffold” для планування діяльності, — ділиться Ірина Унгурян. — У березні ми навчили групу національних тренерів, які зможуть використовувати картки самі й навчати інших. Також очікуємо, що вони долучаться як ментори до команд авторів, розробників матеріалів чи курсів, що дасть змогу точніше використовувати картки».
Освітянки наголошують, що з допомогою карток можна створити курси за вибором для профільної школи.
Оксана Пасічник
Цей інструмент дає змогу планувати як досить великі за обсягом освітні продукти, так і дуже локальні. Наприклад, цілий навчальний курс — ніхто не обмежує його тривалість.
«Картки допоможуть розпланувати окрему тему або міжгалузеві проєкти, які передбачають взаємодію кількох педагогів. Також картки стануть у пригоді під час підтримки учнівства з надолуження освітніх втрат чи проведення індивідуальних консультацій», — пояснює Оксана Пасічник.
Інструмент дає змогу сфокусуватися на окремих галузевих компетентностях, які той чи той курс за вибором покликаний розвинути.
Ірина Унгурян
Ми рекомендуємо вчителям передпілотів зосередитися на важливих для профілю компетентностях. Наприклад, визначити три-чотири основні, які будуть важливими майбутньому математику, і будувати діяльність згідно з ними.
Картки допомагають структурувати підхід до інтеграції компетентностей і спонукають підійти до процесу не дуже формалізовано.
«Набір дає змогу повернутися до попереднього етапу й переграти те, що ми визначили на початку. Водночас треба мати на увазі, що це не той інструмент, який зробить усе за вчителя чи вчительку, бо методи роботи й оцінювання, які пропонують на картках, потребують певних зусиль. Головними в цьому процесі залишаються педагоги, і для користування інструментом їм потрібен час для освоєння та планування», — звертає увагу Оксана Пасічник.
ЯКІ ВАРІАНТИ ІНТЕГРАЦІЇ «SCAFFOLD» ПРОПОНУЮТЬ МЕТОДИСТИ
Катерина Молодик, учителька української мови та літератури, Заслужений учитель України та методистка, пройшла курс із користування картками для національних тренерів і звертає увагу, що набір детально демонструє взаємозвʼязок компетентностей та наскрізних умінь із конкретними результатами й видами діяльності.
«Я багато спілкуюся з учителями на різних тренінгах, й одним із найпоширеніших запитів завжди було прохання показати цей взаємозвʼязок. На перший погляд, доволі неочевидно, що в конкретних результатах навчання “зашиті” ключові компетентності та наскрізні вміння. Я дуже очікувала на появу “Scaffold” в Україні, щоб не тільки для себе навчитися використовувати картки для планування занять, але й показати вчительству, як полегшити підготовку, дизайнуючи уроки за допомогою карток», — акцентує Катерина Молодик.
Також картки можуть стати корисним інструментом для проведення педрад чи методичних обʼєднань, щоб дослідити різні рамки компетентностей або ж Державний стандарт профільної середньої освіти.
«Цікавою спробою буде інтеграція карток в урок або у взаємодію “класний керівник/ця (тьютор/ка) — учень / учениця”. Запропонуйте учнівству підхід класифікації та ранжування й накладіть цей алгоритм із карток на планування навчальної діяльності в межах предмета чи розвитку певних компетентностей. Наприклад, що мені потрібно для розвитку тайм-менеджменту, щоб якісно підготуватися до НМТ? Адаптуйте з учнівством картки для цього завдання. Певна, буде дуже цікаво та дієво», — радить Катерина Молодик.
Юлія Топольницька, викладачка, методистка та кандидатка історичних наук, також пройшла навчання для національних тренерів щодо використання карток «Scaffold» у навчальному процесі. Вона вже застосовує інструмент для роботи зі студентами.
«Курс “Scaffold” надав мені конкретні інструменти для організації проєктної діяльності — від формулювання дослідницьких питань до планування етапів реалізації. Тож після навчання я застосувала картки зі студентами четвертого курсу, майбутніми вчителями історії та громадянської освіти, на практичному занятті в межах дисципліни “Організація науково-дослідної роботи учнів з історії”», — ділиться Юлія Топольницька.
Студенти й студентки, розповідає викладачка, працювали в групах із 4–5 осіб та використовували картки для розробки власних дослідницьких проєктів з історії. За 80 хвилин кожна група змогла чітко сформулювати тему дослідження, визначити цільову аудиторію, спланувати етапи роботи, методи оцінювання й викладання. Також студентство ознайомилося з європейською рамкою компетентностей і спробувало встановити відповідність між нею та українськими ключовими компетентностями, передбаченими в Державному стандарті базової середньої освіти.
«Використання карток “Scaffold” допомогло студентам і студенткам уникнути типових помилок: занадто широких тем чи нереалістичних термінів виконання. Мій особистий інсайт — картки працюють на різних рівнях освіти: для майбутніх учителів (як мої студенти) — це практичний досвід створення проєктів, який вони зможуть використати з учнями та ученицями. Для вчителів-практиків — це готовий інструмент для організації проєктної роботи в класі. Для викладачів ЗВО — структурований підхід до курсових та дипломних робіт. Водночас, за моїми спостереженнями, викладачам варто знайомити студентство зі “Scaffold” якомога раніше — на першому-другому курсі бакалаврату», — каже Юлія Топольницька.
«Scaffold», упевнена викладачка, це не лише інструмент для створення компетентнісно орієнтованих завдань, але й орієнтир, який допомагає майбутньому вчительству планувати свою професійну діяльність.
(Курс «Scaffold: як інтегрувати ключові компетентності в освітню практику» створило Міністерство освіти і науки України в співпраці з Європейським фондом освіти (ETF) за підтримки європейської платформи онлайн-навчання EU Academy та Об’єднаного дослідницького центру (JRC) Європейської комісії.
Картки доступні українською мовою на сайті ETF.
Над адаптацією курсу для українських освітян/ок працювала команда європейських фахівців:
- Олена Бех, лідерка напряму інновацій у викладанні й навчанні в рамках стратегії ETF, очолює роботу зі «Scaffold»: від створення до впровадження в освітні системи різних країн, насамперед для підтримки реформи НУШ в Україні;
- Нельсон Рібейро, педагогічний дизайнер, який забезпечив технологічне втілення навчального шляху слухачів/ок на платформі EU Academy, де розміщений курс;
- Кріс Афкер та його креативна команда підготували відеоролики, які супроводжують курс і знайомлять слухачів із європейськими рамками компетентностей).
Фото Анастасії Загідулліної, Оксани Пасічник, Ірини Унгурян, Юлії Топольницької та Європейського фонду освіти
