Мистецтво для життя: як оновлена програма з мистецької галузі навчатиме учнівство розуміти культуру
Більше формувального підходу, створення власного портфоліо й вивчення мистецтва цілісно та світоглядно — такі зміни пропонує нова модельна навчальна програма «Мистецтво. 5–6 класи (інтегрований курс)», розроблена в межах політики «Освіта для життя». Її вже пілотують у 62 школах: учні й учениці вивчають сучасне мистецтво та його історію, архітектуру, дизайн, кіно та інші теми. За задумом авторів/ок, у такий спосіб учнівство формуватиме культурну компетентність та вчитиметься цінувати й розуміти мистецтво.
Що саме пропонує нова програма з мистецтва, у чому її особливості, чи потрібне спеціальне навчання педагогів — про це «Вчися.Медіа» розповіли Ольга Балашова, експертка робочої групи мистецької освітньої галузі, одна з авторок згаданої програми, мистецтвознавиця, PhD, кураторка, викладачка, співзасновниця ГО «Музей сучасного мистецтва», а також Катерина Молодик, координаторка розроблення змісту освіти в Офісі впровадження НУШ, заслужена вчителька України.
ПІЛОТУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ІЗ МИСТЕЦЬКОЇ ГАЛУЗІ
Оновлення мистецької галузі — це частина політики «Освіта для життя», яка має навчити школярство використовувати набуті знання для розв’язання прикладних життєвих задач: наприклад, як написати резюме, розрахувати сімейний бюджет, бути самозарадними в стресових ситуаціях тощо.
Наразі МОН затвердило концепції освітніх галузей, тож оновлення зачеплять, окрім мистецької, інші вісім: технологічну, математичну, природничу, громадянську та історичну, мовно-літературну, інформатичну, соціальну і здоров’язбережувальну та фізичну культуру. У межах оновлення кожної з них переформатовують цілі навчання та підходи до викладання, осучаснюють майстерні й кабінети.
Із вересня триває пілотування програм із мистецької, природничої та технологічної галузей (решту пропілотують упродовж наступних трьох років). Нові модельні навчальні програми апробують у 5-х класах 62 шкіл. Їх відібрали зі 145 закладів, які беруть участь у пілотуванні НУШ.
«У відібраних школах створять простори для трьох галузей, у яких діти зможуть взаємодіяти, а вчителі — втілювати зміст оновленої програми. Для пілотних галузей, включно з мистецькою, ми написали оновлені модельні навчальні програми, які мають показати, як зміст пов’язаний з обладнанням та простором. Основний фокус програм — компетентнісно орієнтоване навчання, діяльнісний та проєктний підходи й максимальне включення дітей як суб’єктів цієї взаємодії», — розповідає Катерина Молодик.
Перед пілотуванням команда Офісу впровадження НУШ провела онлайн-навчання, під час якого вчителі та вчительки ознайомилися зі змістом програм, особливостями оцінювання та компетентнісного підходу. У листопаді вчительство пройде офлайн-навчання із заглибленням у компетентнісний підхід, а також опанує курс із використання карток «Scaffold».
«Під час очного навчання вчителі зануряться в методику, практичні інструменти, проєктне навчання та діяльнісний підхід. Протягом цього року пілотування всіх вчителів за кожною галуззю супроводжують методисти, ми збираємо зворотний зв’язок та працюємо з директорами», — додає Катерина Молодик.
Наразі нові модельні програми за трьома галузями не обов’язкові — школи можуть викладати за старими. Але для тих вчителів/ок та шкіл, які оберуть нові програми, це нагода збагатити свою методичну скарбничку.
ЯК ЗМІНИЛАСЯ ПРОГРАМА МИСТЕЦЬКОЇ ГАЛУЗІ
Нова програма з мистецької галузі — це інтегрований курс, який має кілька ключових аспектів (про них Ольга Балашова розповіла на освітній конференції «Серпнева-2025»):
- Зміна фокуса: від технічного відтворення — до смислу, авторства й інтерпретації.
- Перехрестя знань: знання з різних сфер перетворюються на досвід, що має особистісний та культурний сенс.
- Світоглядні теми: програма вибудувана навколо важливих життєвих питань.
- Проєктний і діяльнісний підходи: засвоєння знань відбувається в грі, дослідженні та співтворенні.
- Гнучка структура: конструктор уроків, адаптивний до класу та контексту.
«Наше завдання — зробити конструктор, з якого вчительство самостійно може скласти курс на одну-дві години на тиждень і зацікавити ним учнівство. На виході зі школи ми не хочемо мати виключно художників, які вміють гарно малювати котиків чи натюрморти. Наша мета — діти, які обізнані з культурою, цінують спадщину й чекають на зустріч із мистецтвом у різній формі», — пояснює Ольга Балашова.
Програма містить 10 тем на рік, які покликані розкривати різні контексти та поєднувати знання з життєвим досвідом. Наприклад, у 5–6-х класах учнівство вивчатиме теми «Колір», «Звук і ритм», «Фольклор як культурна практика», «Громадянство», «Екологічне мислення», «Хто такий автор» та інші. Мета цих занять — зрозуміти, що стоїть за твором та як він функціонує в сучасному світі, як працює мистецька індустрія та як створюють культурні продукти.
Учні та учениці також знайомитимуться з прикладами української та світової мистецької спадщини. Скажімо, тему «Колір» вивчатимуть разом із музикою, як варіант — за піснями Біллі Айліш та творами української композиторки Лесі Дичко.
«Додали й екзистенційні теми, як-от тілесність та екологічне мислення і його зв’язок із гучністю звуку або прослуховуванням російської музики в публічних місцях, а не лише з важливістю сортування сміття. Ми також прагнемо дати розуміння, що мистецтво буває різної якості, а не тільки вишукане, яке можна почути у філармонії чи побачити в музеї. Нам важливо показати, як різні мистецькі практики взаємодіють між собою і як влаштовані індустрії, які їх продукують», — розповідає Ольга Балашова.
Також у програму заклали профорієнтаційний аспект, адже мистецькі професії — це продюсери/ки, оператори/ки, блогер/ки й інші творці й творчині культури, а не лише співаки/чки чи художники/ці.
Катерина Молодик додає, що один з основних запитів, який чули під час роботи над новою програмою, — це готові рішення, бажання яких зумовлене надмірним навантаженням на вчительство. Тож у межах пілотування програми розробляють конспекти, презентації для педагогів/инь, а також робочі аркуші для учнів та учениць. А згодом планують створити «відкритий банк уроків».
«Учительство може варіювати розроблені матеріали на свій розсуд і використовувати додаткові матеріали, щоб адаптувати план навчання для своїх груп та дітей, адже в пілоті є школи на дистанційній формі, на прифронтових територіях — зберігається вибірка зі всієї України», — зазначає Катерина Молодик.
«УРОК МИСТЕЦТВА — ТЕРИТОРІЯ СВОБОДИ»
Команда творців/чинь нової програми ставить за мету впровадження демократичних підходів.
«Якщо діти хочуть малювати, співати чи сидіти на підлозі — нехай це роблять. Урок мистецтва має бути територією, де практикують свободу. Вона має окреслюватися внутрішньою відповідальністю, а не чиїмись догмами зверху. Звісно, ми не можемо змінити це за один урок, але хочемо, щоб такі зміни відбувалися», — додає Ольга Балашова.
Найважливіше для вчителя/ки — розпізнати здібну дитину й допомогти їй розвинути талант: ідеться не про те, як навчити краще співати чи малювати, а про те, щоб дати учню / учениці ширший світогляд, познайомити з джерелами, за допомогою яких можна розвивати свої знання про мистецтво. Також учителі та вчительки можуть звертати увагу батьків на таланти дітей.
Інструментом, який допоможе відстежувати поступ учнівства, стане портфоліо: створюючи його самостійно, діти додаватимуть те, що, на їхню думку, найкраще представляє їхній доробок. Також за концепцією мистецької галузі для оцінки поступу учнів та учениць можна використовувати парадигму «Я-орієнтирів» («Я можу…», «Я застосовую…»).
«Раз на чверть діти могли б приходити до вчителя із цим портфоліо й говорити про те, що в ньому є. Мета — поцікавитися в дитини, що для неї було важливо й цінно протягом навчання, зібрати фідбек і дати відповідь», — акцентує Ольга Балашова.
Також вона звертає увагу, що під час навчання варто створювати для дітей такі умови, щоб їм хотілося щось презентувати: наприклад, заспівати пісню чи зробити мінівиставку малюнків у шкільному коридорі. Як ідеться в концепції мистецької галузі, організація публічних презентацій учнівських робіт — від шкільного фестивалю до національної виставки — має слугувати видимим результатом навчання.
Такий формат був би цікавим та доречним як для широкої аудиторії, так і для дітей, яким це дає можливість виставлятися на серйозному майданчику. Це хороша мотивація, зокрема для тих, хто б хотів професійно пов’язати своє життя з мистецтвом.
Ольга Балашова
МИСТЕЦТВО ВАЖЛИВЕ, ЯК І МАТЕМАТИКА
Одним із викликів для викладання нової програми з мистецтва Ольга Балашова називає інтерактивні онлайн-інструменти, наприклад, аудіо- та відеотури або цифрові гайди. Вони передбачені програмою, але їх створення потребує чимало часу та ресурсів.
Серед інших проблем — низька довіра до галузі загалом й слабке уявлення про роль мистецтва в системі освіти.
«Частина батьків, учителів та адміністрацій шкіл вважає, що уроки мистецтва мають меншу вагу, ніж математики чи української мови. Немає усвідомлення навчальної місткості мистецтва і того, як з його допомогою можна освоювати культуру. Ми хотіли б запросити креативну агенцію і зробити велику всеукраїнську інформаційну кампанію, яка б допомогла змінити це уявлення. Це виклик, який потребує креативного підходу. Але це має змінити ставлення до мистецької галузі, щоб на неї почали виділяти принаймні дві години на тиждень (наразі на мистецтво передбачена мінімум одна година на тиждень, рекомендована кількість — дві, а максимальна — три — ред.), а вчителі інших галузей інтегрували б мистецький досвід у свої уроки», — зауважує Ольга Балашова.
На її думку, учні та учениці, які вивчатимуть мистецтво за новими підходами (передбаченими в концепції мистецької галузі):
- вважатимуть культуру частиною життя. Розгалужена система інституцій (музеїв, філармоній, галерей, виставкових просторів, кінотеатрів) буде місцем, де дитина шукатиме натхнення, поживу для розуму та спільноту однодумців;
- матимуть потребу в культурному розвитку, яку потім можна конвертувати в професійну діяльність. Треба навчитися цінувати мистецтво й насолоджуватися ним, а оновлена програма стане в пригоді — вона пояснює, на що звертати увагу, як розрізняти різні прояви мистецтва.
«Наша головна задача — розвинути культурну компетентність, а те, чи буде людина гарно передавати на площині якісь фігури, потрапляти в ноти, коли співає, не є пріоритетом. Ми націлені на розвиток базових знань: наприклад, як дивитися виставку або що потрібно прочитати перед тим, як іти в оперу. Для нас було важливо наповнити програму такими речами, щоб учні та учениці здобували в школі досвід, який стане їхнім навігатором у культурі», — резюмує Ольга Балашова.
Фото спікерок, Canva та Артема Галкіна, передрук суворо заборонено
