Серпнева конференція-2025: зібрали найголовніші меседжі

Безпечне навчання, нові освітні простори, підтримка вчительства та учнівства, а також оновлення змісту дошкільної, шкільної, професійно-технічної та фахової передвищої освіти — про такі пріоритети на 2025–2026 навчальний рік розповіло Міністерство освіти і науки в межах конференції «Серпнева-2025».

Які ключові теми обговорювали під час події та яких змін чекати — розповідаємо далі.

Попри війну, Україна продовжує вкладати значні ресурси в освіту, розглядаючи її як фундамент для відновлення та розвитку держави. Адже, як наголосив, Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, система освіти має не лише вистояти в надзвичайних умовах, а і стати драйвером культурних і суспільних змін.

«Світ змінюється швидше, ніж ми можемо собі уявити. Нові технології, моделі поведінки, суспільні очікування — усе розвивається експоненційно. Один лише штучний інтелект — це революція, яка спричиняє технологічні прориви кожні декілька місяців […] Усе це сьогодні формує нові виклики для держав і для освіти зокрема. Через це ми змушені змінюватися швидше, ніж будь-коли. Ми маємо бути мобільнішими, гнучкішими та випереджати інших», — наголосив Лісовий.

Крім того, за його словами, війна змінила суть педагогічної професії. Учитель/ка перестав/ла бути лише носієм знань. Сьогодні він / вона — це «ментор, точка опори для дитини, приклад стійкості».

Водночас одним із ключових напрямів, які будуть у фокусі й наступного навчального року, як розповів міністр, є створення безпечних умов для навчання. В Україні вже збудували й відкрили десятки підземних шкіл, а загалом їхня кількість має перевищити 170.

«Ми залишаємо для наших дітей можливості для розвитку навіть у прифронтових громадах. Це колосальні інвестиції. Але на кону безпека учня та вчителя, спокій батьків, майбутнє цієї дитини та відповідно майбутнє й успіх країни», — сказав міністр.

Водночас держава фінансуватиме підвезення школярів до закладів освіти та забезпечуватиме гаджетами тих, хто тимчасово не може з безпекових причин навчатися очно. Так, за підтримки партнерів педагогам/иням та учням/еницям уже передали понад 270 тисяч пристроїв (без залучення бюджетних коштів).

Упродовж двох років уряд інвестував рекордну суму в освітню інфраструктуру — 22,56 млрд гривень. Міністр наголосив, що кожна інвестиція в освітню інфраструктуру має стати не лише матеріальним покращенням, а й інструментом ціннісних змін:

• 210 нових харчоблоків — не просто модернізація їдалень, а нова культура харчування, яка формує турботу про дитину;
• приблизно 140 оновлених лабораторій — це осередки сучасного навчання, де змінюється взаємодія між учителем/кою, учнем/еницею і навчальними інструментами.

«Ці об’єкти є еталонами, на які орієнтуються громади. І навіть якщо ми не будуємо одразу 12 тисяч лабораторій для всіх шкіл, то створюємо взірці, які будуть масштабовані по всій країні», — пояснив Лісовий.

Освітня реформа не зупинилася і триває в усіх ланках. Учні/ениці з 1-го до 8-го класу вже навчаються за стандартами Нової української школи. Дев’ятикласники — у пілотних закладах. Наступний етап — запуск профільної середньої освіти, підготовка до якої активно ведеться. Адже з 2027 року в старшій профільній школі «почне діяти новий зміст професійного стрімлайну».

Зміни стосуються не лише структури, а і змісту навчання. Зокрема:

• створили 10 концепцій освітніх галузей, які стануть основою для нових підручників і курсів для вчителів/льок. Із вересня 2025 року в 5-х класах пілотних шкіл розпочинається впровадження концепцій освітніх галузей у природничій, технологічній та мистецькій сферах. Ці зміни є частиною державної політики «Освіта для життя»;

Про оновлення уроку технологій розповідали раніше:

Яким має бути урок технологій? Зібрали думки вчителів-практиків та пропозиції МОН

• оновлюють ключові предмети, зокрема «Захист України», орієнтований на практичні навички: домедичну допомогу, дії в екстремальних ситуаціях, використання сучасних технологій;
• приділятимуть особливу увагу дітям, які перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях. Для них затвердили нові типові освітні програми, впровадили механізми педагогічного патронажу та розробили програму українознавчого компонента, що дає змогу зберегти зв’язок із рідною культурою і освітою;
• надалі впроваджуватимуть політику «Освіта для життя», згідно з якою знання мають поєднуватися з уміннями, критичним мисленням і розвитком «м’яких» навичок.

Крім цього, восени 2025 року стартує реєстрація педагогів/инь на пілотування нової моделі підвищення кваліфікації «Гроші ходять за вчителем». Учасники та учасниці пілоту зможуть одержати фіксовану суму на свій віртуальний рахунок і обрати програму підвищення кваліфікації через цифрову платформу.

Докладніше про нову модель фінансування розвитку освітян/ок читайте тут: 

«Гроші ходять за вчителем» — як МОН змінює модель фінансування професійного розвитку освітян/ок

У сфері дошкільної освіти, як нагадав Оксен Лісовий, торік ухвалили новий закон та підзаконні акти, які надають громадам більше свободи у формуванні мережі садочків і визначенні рівня зарплат вихователів/льок. Важливим кроком, за його словами, також стане створення окремої субвенції на укриття для дитсадків.

Наразі ключові завдання — оновлення змісту дошкільної освіти, а також завершення розробки низки нормативно-правих актів для впровадження нового закону.

У червні міністерство затвердило оновлені Типові штатні нормативи для закладів дошкільної освіти. Це перший великий перегляд із 2010 року, що враховує сучасні виклики й потреби.

Нові штатні розписи дають змогу:

• гнучко формувати штат залежно від типу закладу, кількості груп і філій;
• використовувати формульний норматив для визначення кількості вихователів, асистентів і помічників вихователя, що дає змогу розрахувати необхідну кількість штатних одиниць для всіх режимів роботи закладу (груп);
• додавати посади, потрібні для організації навчання дітей з особливими освітніми потребами залежно від їхніх рівнів підтримки;
• збільшити кількість ставок практичного психолога, вихователя-методиста, вчителя-логопеда, інструктора з фізкультури тощо;
• вводити нові посади: адміністратор сайту, фахівець із закупівель тощо.

Читайте також:

Нові штатні нормативи для дитсадків — розповідаємо про основні зміни

Ще один пріоритет МОН — затвердити до кінця 2025 року новий Державний стандарт дошкільної освіти. У проєкті стандарту ідеться про важливість дитиноцентризму, гри як основної діяльності в дошкільному віці, гендерної чутливості, розвитку обдарованості, а також ролі родини в досягненні освітніх результатів.

За словами Оксена Лісового, особливу увагу в наступному навчальному році також приділятимуть профтехосвіті. Уже створили понад 200 нових майстерень у понад 70 закладах, оснащених сучасним обладнанням. Ця робота триватиме й надалі.

21 серпня депутати проголосували за оновлений Закон «Про професійно-технічну освіту», який зробить цей напрям не запасним варіантом, а швидким шляхом до кар’єрного зростання та власної справи.

Закон передбачає:

• модернізацію системи профосвіти — запровадять один рівень професійної освіти, замість ПТУ будуть професійні коледжі та навчальні центри, зменшать бюрократичне навантаження через скасовування атестації закладів професійної освіти та спрощення ліцензійних процедур;
• збільшення фінансової, кадрової та управлінської автономії та посилення взаємодії з бізнесом — заклади можуть функціонувати як некомерційні товариства;
• оновлення змісту освіти — ідеться про запровадження єдиного рамкового стандарту професійної освіти, посилення ролі роботодавців у формуванні освітніх програм через наглядові ради, незалежне й прозоре оцінювання результатів навчання через кваліфікаційні центри.

Читайте також:

Професійна освіта в Україні: заступник міністра розповів, що чекає на профтехи в найближчому майбутньому

За словами Оксена Лісового, попри війну, Україна здійснює, можливо, найбільші освітні зміни за часів незалежності. Вони охоплюють усі рівні — від дошкілля до науки. І, як наголосив міністр, усе це залишатиметься у фокусі й у наступному навчальному році.

«Освітнє середовище, яке супроводжує людину впродовж усього її життя […] має постійно динамічно переосмислюватись. […] Ми не відмовляємося від цих змін попри війну. Навпаки — вони стануть способом гарантувати стабільність і подальший розвиток нашої країни. Ми не знецінюємо того, що ми маємо, ми використовуємо наявний досвід», — наголосив Лісовий.

Над текстом працювали Анастасія Загідулліна й Інна Лиховид

Фото Катерини Бортняк та пресслужби МОН