Від тактичної медицини до БПЛА: як учнівство на Київщині вивчає оновлену програму «Захист України»

«Душу — Богові, життя — Україні, честь — собі» — з такими надписами на футболках юнаки та юнки зосереджено надають допомогу «пораненій»: злагоджено її евакуюють, а далі зупиняють кров і накладають бандаж. У сусідньому приміщенні дріботять об загороджувальну стінку пластмасові кульки — школярство парами відпрацьовує постріли зі страйкбольних гвинтівок та пістолетів, а трохи далі — підіймає вгору невеличкий безпілотник та тренується на симуляторах.

Юнаки та юнки готуються до змагань із військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Тренування проходять у новому освітньому осередку з викладання «Захисту України». Його відкрили на початку 2024–2025 навчального року на базі однієї зі шкіл бориспільської громади. Раніше команда посіла третє місце серед 15 шкіл і не хоче втрачати лідерські позиції, тож тренується навіть улітку.

Осередок розташовується в сховищі, заняттям нічого не заважає. А впродовж навчального року тут відточувало практичні навички учнівство з 13 шкіл бориспільської громади. Саме такий підхід передбачає оновлена програма «Захист України»: учні з кількох шкіл приїжджають у міжшкільний центр, у якому є все необхідне обладнання, де працюють підготовлені вчителі, а заняття тривають увесь день (замість години-півтори на тиждень їх можна провести одноденно впродовж шести уроків).

За таким алгоритмом цього року працювала майже тисяча міжшкільних центрів у всій Україні. Розповідаємо на прикладі осередку з Київщини:

• що змінилося в навчанні учнівства;
• хто викладає оновлений «Захист України»;
• як облаштовували міжшкільний осередок;
• у який спосіб до нього доїжджає учнівство громади;
• які перші підсумки пілотування оновленої програми;
• як Міністерство освіти і науки надалі реформуватиме «Захист України».

Із жовтня 2025 року учнівство з 13 шкіл бориспільської громади раз на місяць займається в осередку «Захисту України». Підлітки відпрацьовують практичні навички та вчать теорію за чотирма модулями:

• стрілецька підготовка;
• управління БПЛА;
• домедична допомога;
• теоретичні теми (наприклад, основи національної безпеки та інформаційної війни, загалом модельна навчальна програма має шість модулів, з яких у закладі сформували чотири).

Чотири навчальні модулі вивчають частинами впродовж навчального року: у першому семестрі школярство раз на місяць має по три години на перші два модулі, а в другому – на інші два. 

Кожен модуль викладає окремий тренер. Оксана Зарецька, директорка закладу, у якому працює міжшкільний осередок (ім’я героїні змінено з міркувань безпеки — ред.), розповідає, що запрошували до викладання предмета фахівців у певній сфері, навіть без педагогічної освіти (за статтею 56, пунктом 3, розділу VII «Закону про освіту» вчителі/ки без педагогічної освіти можуть бути призначені на посаду на один рік, після чого для продовження роботи мають пройти атестацію — ред.). Загалом в осередку викладає вісім інструкторів — два на кожен модуль.

• Про домедичну допомогу учнівству розповідають фахівці Товариства Червоного Хреста України, 
• про стрілецьку підготовку — інструктори з місцевого полігону,
• про управління безпілотниками — експерти з громадських та волонтерських організацій, які займаються БПЛА,
• а загальні теми викладають двоє майорів у відставці.

«Наші викладачі — фанати своєї справи, хоча в них немає педагогічного стажу чи відповідних категорій. Осередок — не основне місце їхньої роботи, але для них важливо ділитися з учнями своїм досвідом, — ділиться Оксана Зарецька. — Завдяки нашим викладачам ми можемо дати учнівству більше практичних навичок. Наприклад, вони вчать підлітків не просто крутити джойстики, щоб запустити безпілотники, а розповідають про те, завдяки чому апарати злітають, яке програмне забезпечення мають, як ними управляти на симуляторах та в реальних умовах.

На відточення навичок треба не так багато часу, як здається. Так, на домедичну допомогу виходить 12 годин на рік — цього достатньо, щоб навчити зупиняти масивну кровотечу, зробити легеневу реанімацію або затампонувати рану. Можливо, після занять у новому форматі хтось із підлітків вирішить стати медиком чи парамедиком або захоче вступити у військовий університет. Але більшість точно здобуде базові знання, які знадобляться в критичних ситуаціях».

Однак, беручи на роботу фахівців без педагогічної освіти, адміністрація має допомогти їм із календарним плануванням, заповненням журналу, складанням розкладу, адже такого досвіду вони не мають. Також Оксана Зарецька радить звернути увагу на спілкування нових вчителів з учнями й ученицями — наскільки їм це вдається, чи не виникає непорозумінь або конфліктів.

Залучення нових працівників, за її словами, не вплинуло на ставки інших педагогів. Адже кількість годин на викладання «Захисту України» не змінилася: було півтори години на тиждень, а тепер шість годин на місяць, що одне й те ж. Єдина відмінність у тому, що раніше ці години мала кожна школа, а тепер лише міжшкільний осередок.

Загалом його відвідує півтори тисячі підлітків, які ділять на майже 80 груп по 15–20 осіб у кожній. Центр працює у дві зміни: з 8:00 до 12:30 та з 12:30 до 19:00. Місцеве учнівство дістається до центру громадським транспортом, а підлітків із сусідніх сільських закладів привозять шкільні автобуси.

Позаяк автобуси ще й розвозять інших учнів / учениць до шкіл, це враховується в розкладі осередку. Наприклад, якщо групи із сільських шкіл їдуть на першу зміну, то спочатку автобуси збирають інших учнів до школи на 8:00, а тоді на 9:00 привозять старшокласників та старшокласниць на заняття в осередок.

В осередку є три окремих приміщення, де обладнали локації для чотирьох модулів: для домедичної допомоги, для теоретичних тем, також є спільне приміщення для стрільби та управління дронами. Тут заняття проводять по черзі: або стрілецьку справу, або управління дронами.

До облаштування осередку за реформованою програмою «Захисту України» заклад мав інтерактивний тир та дві пневматичні гвинтівки, а також масогабаритний макет зброї. Перш ніж відкрити тут міжшкільний центр директорка із заступниками аналізувала, чи достатньо велике для цього наявне приміщення, скільки учнівства зможе обслуговувати майбутній осередок та чи підтримає такі зміни місцеве управління освітою (це слушні поради для інших закладів, які планують створення подібних осередків у себе).

«Не можна вивчати “Захист України”, якщо немає приміщення для стрільби, воно має бути найбільшим. Організувати це на вулиці важко й травмонебезпечно, тому обов’язково має бути тир. Якщо підлітки вчитимуться стріляти з пневматичних гвинтівок чи страйкбольної зброї, а не пістолетів, тоді має бути витримана відстань 20–25 метрів для прицілу», — додає Оксана Зарецька.

Директорка радить мати стільки навчальних приміщень, скільки одночасно груп може займатися в осередку. Для вивчення теоретичних тем підійде будь-який кабінет, у якому є телевізор чи мультимедійна дошка. Приміщення для вивчення дронів має бути достатньо просторим, адже через закриття повітряного простору у воєнний час, польоти на дронах є обмеженими й мають проводитися в спеціальних місцях, наприклад, на полігоні чи закритому приміщенні. Шкільний двір для цього не підійде.

«На локації для домедичної допомоги можна обійтися без парт, адже йдеться про надання практичної допомоги, а не теорії. На нашу думку, найкраще мати великий простір, покритий матами: підлітки можуть роззутися, вільно рухатися на них і в такий спосіб працювати», — звертає увагу Оксана Зарецька.

Великий потік учнівства в осередку означатиме, що матеріали швидко зношуватимуться і їх треба постійно поповнювати. За словами директорки, найбільше розходяться турнікети та бандажі, також виходять із ладу навчальні дрони та страйкбольні гвинтівки.

Під час координації між багатьма закладами виникають і дрібні, але важливі питання: наприклад, хто прибиратиме осередок, коли раніше цей простір мили раз на тиждень, а тепер треба два рази на день? Або ж розв’язувати проблеми з дітьми з інших шкіл, які можуть завдати шкоди одне одному чи майну. Директорка пояснює, що це нормальний процес, до якого треба бути готовим.

Для ведення документації в закладі створили Google-таблиці на кожну з 13 шкіл, де на клас відведений свій аркуш. Інструктори мають доступ до редагування, а директори, заступники та класні керівники можуть у будь-який час переглянути оцінки та присутність своїх учнів та учениць. Наприкінці року ці журнали видрукують та зберігатимуть для звітності.

Формування розкладу стало викликом, адже в кожній зі шкіл є два-три класи на паралелі, які для занять ще ділять на групи. Лише проведення занять для дітей закладу, де розташований осередок, займає два дні у дві зміни. Облаштування осередку в сховищі убезпечує від повітряних тривог, а це допомагає дотримуватися розкладу, бо якщо з нього випаде один день, організувати заняття в інший час не вийде.

Під час відвідин осередку підлітки весь день проводять у ньому. Якщо на цей же день планувалися інші уроки, учнівство відпрацьовує їх протягом тижня в асинхронному режимі: виконує завдання, які вчителі дають наперед.

Вподобання в учнівства різні, часто це залежить від особистості тренера, його захопленості предметом та готовності до діалогу.

«Найбільше діти люблять стрілецьку справу — це поза конкурсом, друга в рейтингу домедична допомога, а на третьому місці — літальні апарати, адже на симуляторах літати цікавіше, ніж вивчати теорію. В учнівства мотивація різна, але формується когорта підлітків, яким це цікаво і які з величезним задоволенням займаються в осередку», — розповідає Оксана Зарецька.

Учениця 11-го класу Ксенія ділиться, що не очікувала на велику кількість практики й мінімум записів у зошитах. За словами дівчини, на заняттях із медицини практикують накладання турнікетів чи зупинку кровотечі відразу на собі або на манекенах. Завдяки цьому вона певна, що впорається в критичній ситуації і зможе за потреби надати першу медичну допомогу.

Майже всі підлітки позитивно відгукуються про заняття з домедичної допомоги, розуміючи, що цей досвід їм може знадобитися в реальному житті. Трохи тяжче їм опанувати дрони, але всі зазначають, що винесли з уроків надзвичайно корисні навички.

«Першочергово я робив певні висновки для себе, як для людини, а потім сприймав «Захист України» як навчальний предмет. Найважче мені давалися дрони, бо це майже те саме, що вчитися ходити знову. А стрільба — це насамперед робота над собою, врівноваження дихання та боротьба із занепокоєнням. Це допомагає в житті й під час іспитів», — додає одинадцятикласник Максим.

На думку Оксани Зарецької, нова програма «Захисту України» аж ніяк не мілітаризована, як декому здається. Вона допомагає відточити навички, які потрібні кожному й кожній, наприклад, надання домедичної допомоги. А тренери, додає директорка, вчать дітей важливим правилам: піклуватися про себе й надавати допомогу лише за умови, що відсутня загроза власному здоров’ю та життю.

«Щодо стрільби — вона завжди була в програмі, і чесно, для дітей — це насамперед гра. Згадайте, скільки в нас страйкбольних клубів, де стріляють фарбою чи кульками. У травні багато дітей бігало по школі з водяними пістолетами. Вони не сприймають це воєнізовано. Наші тренери навпаки вчать, що це серйозно та небезпечно, і якщо ви взяли до рук зброю, то потенційно готові вбити. Звичайно, зараз на всьому є відтінок мілітаризованості. Але де його немає? Ми привчаємо дітей спускатися до сховища на кожну повітряну тривогу, переживаємо обстріли й обговорюємо це наступного ранку — хіба це не мілітаризація?», — каже директорка.

Мініреформа «Захисту України» має декілька складників. Насамперед Міністерство освіти і науки підготувало нову модельну навчальну програму «Захист України. Інтегрований курс».

Програма має по 6 модулів для 10-го та 11-го класів. Десятикласники вчать:

• основи національної безпеки України;
• основи управління та планування;
• озброєння та військову техніку;
• стрілецьку підготовку;
• орієнтування на місцевості;
• інженерну фортифікацію;
• домедичну допомогу в умовах бою.

Програма 11-го класу, зазначають у МОН, є більш спеціалізованою і зосереджена на сучасних викликах. Вона спирається на знання, здобуті в 10-му класі, але поглиблює їх та додає специфічні навички, зокрема про:

• військові технології та БПЛА;
• інформаційну війну;
• домедичну допомогу в умовах бою;
• цивільне населення в умовах кризи;
• плануємо майбутнє: особиста роль в обороні країни.

Докладніше зі змістом можна ознайомитися тут. 

Упродовж 2024–2026 років програма пілотується в межах всеукраїнського педагогічного експерименту. Із 2027 року вона буде обов’язковою для всіх закладів середньої освіти України. За даними МОН, за новою програмою наразі навчається 281 744 старшокласників/ць (65 % від усіх учнів 10–11-х класів).

А також, зазначають у МОН, учні та учениці старшої профільної школи зможуть обирати окремі модулі для поглибленого навчання відповідно до своїх інтересів та професійних планів.

Оновлена програма має декілька важливих змін, наприклад, дівчата та хлопці відтепер мають вчитися разом. Ті школи, які зараз працюють за старою програмою, теж мають відмовитися від гендерного розподілу на групи.

Другий складник мініреформи — створення міжшкільних осередків. Уроки «Захисту України» мають проводитися в облаштованому осередку раз на місяць протягом дня або ж два дні по 4 години — формат на розсуд закладів. Наразі тренувальним обладнанням оснастили 964 осередків: 796 у закладах загальної середньої освіти та 168 у професійно‑технічних закладах та коледжах.

До 2027 року планують дооблаштувати ще 500 осередків, на що потрібно додатково виділити з бюджету півтора мільярда гривень, зазначив на брифінгу Михайло Альохін, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН.

МОН радить облаштувати в осередках декілька зон, на яких можуть паралельно займатися декілька груп:

• зона тактичної медицини: тут мають бути професійні манекени та симулятори, на яких учнівство відпрацьовуватиме накладання бандажів та турнікетів, знерухомлення переломів, зупинку кровотеч;
• зона для навчання управління дронами з комп’ютерними симуляторами та однодюймовими FPV-дронами. Юнаки та юнки спочатку вивчають теорію, а згодом переходять до практики;
• стрілецька зона: тут можуть бути лазерні тири та електронні мішені. Учнівство вчать техніки безпеки та правильного користування зброєю. Окремо в осередках можуть бути зони для стрільби з пневматичних гвинтівок.

На облаштування осередків та навчання вчителів/льок (ще один складник мініреформи) у 2024 році уряд виділив субвенцію в обсязі 1,74 мільярда гривень, з яких 1,64 мільярда спрямували на закупівлю обладнання, а 100 мільйонів — на професійний розвиток та навчання вчителів.

Для навчання вчителів МОН розробило три програми підвищення кваліфікації:

1) комплексну типову програму підвищення кваліфікації на 150 годин, яка включає всі модулі оновленої програми (обов’язкова для всіх);

2) типову програму підвищення кваліфікації з поглибленим вивченням модуля «Основи пілотування БПЛА мультироторного типу із системою FPV» на 80 годин (опціонально за потреби);

3) основи стрілецької та тактичної підготовки на 58 годин (опціонально за потреби).

«Такі модулі, як основа національної безпеки, планування майбутнього, інформаційна війна та військове управління і планування, є специфічними. Носієм цієї експертизи є обмежене коло людей, тому вони навчали тренерів, а ті своєю чергою — учителів і вчительок, які викладають предмет у школах. Таке навчання відбувалося торік у дві хвилі», — пояснили в МОН на запит «Вчися.Медіа».

Решта модулів (загальновійськові) викладають в інститутах післядипломної освіти із залученням експертів. Нині стартує друга хвиля добору тренерів для навчання вчительства.

Наразі, за даними МОН, 4137 вчителів працює за оновленою програмою, з яких 443 – ветерани. За задумом міністерства, викладання «Захисту України» має займати 100 % робочого часу профільних педагогів, що відкриває можливості для працевлаштування демобілізованих військових, які зможуть передавати юнакам і юнкам практичний досвід.

Також протягом навчального року МОН запровадило систему добровільної супервізії: вчительство може звернутися по допомогу, якщо виникають певні питання щодо викладання предмета.

Для відстеження результатів впровадження оновленої програми в МОН є моніторингова команда, яка навідується до осередків. Наразі, каже Михайло Альохін, здійснили 50 моніторингових візитів у 12 областей. Насамперед звертають увагу на те, якими навичками володіють підлітки, які займаються в осередках.

За підсумками першого пілотного року в МОН опрацюють результати моніторингів, оновлять перелік обладнання для осередків, а також проведуть додаткові навчання для тренерів і вчителів. Крім цього, до нового навчального року в МОН підготують методичні відеоматеріали: до 1 вересня з’являться методички для тем першого семестру, а до 20 грудня — для другого.

Фото Міністерства освіти і науки та Катерини Бортняк