Як навчити учнівство розрізняти фейки та протидіяти дезінформації — ділимося прикладами завдань
У світі, де фейки поширюють швидше, ніж людина відстежує їх, важливо розвивати базові навички протидії дезінформації. Для цього є низка універсальних інструментів. Пропонуємо вивчати їх зі своїми учнями та ученицями вже зараз. Далі — приклади завдань, які в цьому допоможуть.
НА ЧОМУ БАЗУЄТЬСЯ ДЕЗІНФОРМАЦІЯ
Завдання: ознайомити дітей із особливостями дезінформації та навчити використовувати ці знання для протидії неправді.
Для початку ініціюйте обговорення та обмін думками:
- Що таке дезінформація?
- Яка етимологія цього слова?
- Якою буває дезінформація?
- Хто, коли й чому може її поширювати? Наведіть приклади.
Після обговорення опрацюйте визначення.
Дезінформація (фр. des — заперечення, фр. information — інформація) — спосіб психологічного впливу для надання суб’єктові такої інформації, яка введе його в оману щодо справжнього стану справ і створить викривлену реальність.
Практика. Запропонуйте класу пригадати або знайти в інтернеті приклад дезінформації, використовуючи ресурси:
Обговоріть ознаки дезінформації та її вплив, виконавши вправу «Де? Який? Яка? Які? та Як?»:
- Де поширено?
- Який вплив?
- Яка мета?
- Яке джерело?
- Які наслідки?
- Як діагностувати, що це дезінформація та спростувати її (що виглядає сумнівно та як і де перевірити інформацію)?
КОНТЕКСТ ТА ЙОГО СЕНСИ
Завдання: дослідити поняття «контексту», його впливу на сприйняття інформації та протидію дезінформації.
Запропонуйте учнівству дати визначення контексту:
- Як ви розумієте поняття «контекст»? Де ви чули це слово? Що воно означає і де використовується? Наведіть приклад ситуації, у якій залежно від контексту, поданого автором/кою новини, вона сприймається по-іншому?
- Чи можна маніпулювати контекстом?
- Чи може контекст передаватися об’єктивно? За яких умов? Наведіть приклад ситуації, новини, коли нерозуміння контексту (або його спотворення) сприяло поширенню дезінформації.
Після обговорення опрацюйте визначення.
Контекст — це термін, який використовують для позначення різних чинників, пов’язаних із певною ситуацією, об’єктом чи подією. Загалом контекст можна визначити як обставини або умови, які надають чомусь (якійсь події) значення та впливають на їх сприйняття. Залежно від контексту один і той об’єкт, подія чи ситуація може мати різні інтерпретації.
Беремо на замітку важливе правило: робота з контекстом — це складова критичного мислення. Одну й ту ситуацію можна подати з різних поглядів та виокремити різні факти. Одні й ті ж умови можна подати як багатонадійливі або песимістичні. Контекст вирішує все! І це залежить від автора/ки та його / її цілей.
Контекстом легко маніпулювати, загалом — це про суб’єктивність бачення події очима конкретної людини з явною чи прихованою метою.
Протидіяти суб’єктивізації та дезінформації — означає дотримуватися стандартів журналістики.
Якщо подавати інформацію об’єктивно та без маніпуляцій, контекст дає чітку картину, стає об’єктивним інструментом для висвітлення правди. Тож завжди перевіряємо, яке джерело відображає контекст.
Запропонуйте дітям пригадати різновиди неправдивої інформації: дезінформація, місінформація та малінформація.
Питання для міркування: який із цих видів неправди найбільше ґрунтується на викривленні чи перекручуванні контексту?
Практика. Нехай діти проаналізують фото з новини та контекст, із яким її подали фальсифікатори.
Визначте з учнівством, до якої категорії належить цей кейс і чому: дезінформація, місінформація та малінформація.
ЯК НАВЧИТИ УЧНІВСТВО ПРОТИДІЯТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
На закріплення матеріалу запропонуйте класу пройти квіз (разом або самостійно).
Перш ніж відповідати та перевіряти відповіді, обговоріть з учнями та ученицями:
- Що ви бачите?
- Про що ця новина?
- Які маркери свідчать про її правдивість / неправдивість?
- Як можна перевірити цю інформацію?
Зверніть увагу, що квіз англомовний. Це завдання можна виконати у співпраці з учителькою / учителем англійської мови або запропонувати дітям скористатися перекладачами, вбудованими в браузер вашого ПК (для демонстрації на екрані), якщо разом працюватимете в аудиторії.
Для індивідуальної або групової роботи над завданням порекомендуйте дітям користуватися індивідуальними перекладачами, наприклад: для перекладу тексту (працює з використанням ШІ) або для перекладу тексту на фото, оголошеннях, вирізках газет тощо.
За підсумками заняття проведіть дебрифінг: запропонуйте учням та ученицям поділитися враженнями, що цінного та нового навчилися, що було незрозумілим або що вони б змінили. Попросіть їх поміркувати, як здобуті знання можна використати в побуті та в навчанні.
ДЕКІЛЬКА МЕТОДИЧНИХ ПОРАД
Описані вище завдання можна використати як опорний конспект для проведення занять у класі: годин спілкування, розмовного клубу, розкриття теми з інтегрованого курсу або для колаборації з колегами та міжпредметного вивчення тем із різних дисциплін.
Використовуючи цей матеріал, акцентуйте на діяльності та висловлюванні дітей. Створіть простір відкритої та довірливої взаємодії, де учні й учениці можуть вільно висловлюватися, а всі думки цінуються.
Якщо під час обговорення та дискусій виникатимуть запитання чи розмова відхилиться від теми — не оминайте увагою ці думки. Занотуйте найцінніші на фліпчарті або дошці. Питання, які виникли та потребують додаткового часу, запишіть окремо з позначкою «Для обговорення / Для дослідження». Зазначте, що повернетеся до них наприкінці заняття або ініціюєте їх обговорення на наступному. Також можна запропонувати дітям дослідити ці питання самостійно та представити у формі есе, презентації, замітки в шкільну газету, інфографіки або короткого спітчу під час вивчення близької за сенсами теми.
Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено
