Ці тексти змінили розмову: добірка найобговорюваніших матеріалів «Вчися.Медіа» до річниці видання
3 лютого «Вчися.Медіа» відзначає свою першу річницю з моменту запуску (спочатку ми працювали лише в соцмережах і чекали на розробку сайту).
Ми незалежне онлайн-видання, яке створила громадська організація «Вчися», щоб розповідати про головне в освіті. У фокусі нашої уваги дошкільна, середня, професійна, фахова передвища та вища освіта. Наша команда стежить за законодавчими змінами та пояснює нововведення простими словами, поширює якісні розробки навчальних матеріалів, шукає героїв і героїнь / експертів та експерток, чий досвід у розв’язанні освітніх проблем можуть перейняти заклади освіти чи громади.
За перший рік роботи наші матеріали поширювали, цитували, використовували в роботі інші медіа та освітня спільнота. А ще ми отримали офіційний статус онлайн-медіа від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й потрапили на Мапу рекомендованих медіа.
До річниці зібрали добірку найобговорюваніших текстів «Вчися.Медіа», які не лише інформували читацьку аудиторію, а й впливали на суспільну думку про освіту.
Дякуємо кожному та кожній, хто читає нас і разом долучається до освітніх змін!
ЯКІ МАТЕРІАЛИ «ВЧИСЯ.МЕДІА» НАЙБІЛЬШЕ ОБГОВОРЮВАЛИ ОСВІТЯНСЬКА ТА БАТЬКІВСЬКА СПІЛЬНОТИ
Законопроєкт про формування ліцейної мережі
Цей матеріал став знаковим для нашого новоствореного медіа, адже набрав понад 100 тисяч охоплень, кілька сотень поширень та чимало коментарів. У ньому ми одними з перших видань розповіли про новий законопроєкт № 13120, який передбачав зміни у формуванні мережі академічних ліцеїв, де мають навчатися учні й учениці за реформою старшої школи.
Як тоді пояснював Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, один з авторів законопроєкту, ішлося про те, що академічні ліцеї мають бути відокремленими від 1–4-х і бажано від 5–9-х класів (ліцеї можуть мати у своєму складі гімназію за рішенням засновника — ред.). Саме таку норму закладали ще на початку реформи НУШ.
Це спричинило широку дискусію в батьківській та освітянській спільнотах. Частина вчителів/ок та батьків просили парламент не підтримувати цього та альтернативного законопроєктів. Відповідна петиція на сайті Кабміну набрала понад 25 тисяч голосів.
Противники змін у шкільній мережі висловлювали побоювання: мовляв, через такі вимоги частина учнівства не матиме доступу до повної загальної середньої освіти, початкові школи закриють, багатодітним батькам доведеться водити дітей одночасно до різних закладів тощо. Чому це не так, «Вчися.Медіа» розповідало в матеріалі за посиланням.
Кабмін відповів на петицію та пояснив, що зміни в шкільній мережі неминучі, адже їх передбачають реформа НУШ та законодавство, тож громади мають продовжити формувати мережу академічних ліцеїв. Наразі на сайті реформи старшої школи йдеться про те, що кількість потенційних академічних ліцеїв у 2027 році становитиме 2 587 (із загальної кількості шкіл — 13 686). Однак процес триває досі.
Реформа старшої школи
Популярними серед наших матеріалів були й роз’яснення про саму реформу старшої школи.
Один із них — про пілотування реформи та шляхи навчання для учнів та учениць, які закінчуватимуть 9-ті класи у 2025–2026 навчальному році. Вони не беруть участі в реформі Нової української школи, тож у батьків виникла низка запитань, наприклад: чи потрібно дітям переходити до пілотних академічних ліцеїв або до тих закладів, які згодом реорганізують у ліцеї? Які подальші варіанти навчання варто розглядати?
Тоді «Вчися.Медіа» відвідало один із вебінарів, де Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, пояснила, які освітні траєкторії пропонуватимуть цій категорії учнівства. Докладніше з цим текстом можна ознайомитися за посиланням.
Принагідно нагадаємо, що редакція підготувала великий матеріал-роз’яснення про те, як змінюватиметься старша школа в Україні. Ми проаналізували кожен з етапів Профільної реформи — прочитати текст можна тут.
Скандальний наказ № 1112 про дистанційне навчання
«Вчися.Медіа» активно висвітлювало дискусії навколо наказу № 1112, який встановлював нові правила щодо організації дистанційного навчання. Зокрема, учні й учениці, переміщені внаслідок російської агресії (ВПО), мали б навчатися очно в школах за місцем свого фактичного перебування. Водночас дистанційні класи могли працювати за умови, що матимуть мінімум 20 учнів та учениць.
Для багатьох громад, особливо в прифронтових регіонах або тих, які працюють з учнівством із тимчасово окупованих територій, це означало закриття шкіл через переведення дітей, а ще втрату місця роботи для багатьох учителів та вчительок. Про всі ризики ми розповіли в цьому матеріалі.
Після суспільного розголосу та опору з боку освітянства, батьківства й прифронтових громад МОН скасувало наказ № 1112. Вимоги до наповнення дистанційних класів залишилися такі самі, як і для очних та змішаних (щонайменше п’ять учнів / учениць), а діти ВПО можуть і далі навчатися дистанційно у своїх школах незалежно від місця перебування.
Зарплати освітян
Найпопулярнішою на нашому сайті досі є новина про підвищення зарплат освітян у 2026 році. «Вчися.Медіа» постійно стежить за оновленнями із цієї теми. Принагідно нагадаємо: цьогоріч передбачено два етапи підвищення зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць: на 30 % із січня 2026 року та на 20 % із вересня. Як порахувати зарплату в оновленому розмірі, ви можете дізнатися за посиланням.
Права батьків та дітей у школі
У перший рік роботи «Вчися.Медіа» також запустило нову рубрику — «Година з експертом (або експерткою)», щоб разом із фахівцями та фахівчинями шукати відповіді на запитання, які найбільше хвилюють освітян/ок та батьків. На одну з таких розмов ми запросили Альону Парфьонову, юристку та голову громадської організації «Батьки SOS», яка розповіла:
- як захистити дитину від булінгу;
- що можуть зробити батьки, якщо вчитель або вчителька занижує оцінки й упереджено ставиться до учня / учениці;
- чи може школа вимагати від батьків здавати гроші на додаткові послуги, наприклад прибирання класу;
- як регулюється робота батьківського самоврядування тощо.
Ця тема викликала чимало обговорень у соцмережах, тож ділимося відеозаписом зустрічі:
Текстова версія розмови доступна за посиланням.
У межах цієї рубрики радимо також прочитати чи переглянути нашу розмову з освітньою омбудсменкою Надією Лещик, яка розповіла про права педагогів і педагогинь.
Відновлення ДПА
Також активно читали та поширювали матеріал-роз’яснення про відновлення державної підсумкової атестації (ДПА) для учнів та учениць 4-х і 9-х класів, а точніше про пілотування її оновленого формату. Уже навесні 2026 року відбудеться планове пілотування ДПА для четвертокласників/ць, а восени того самого року — для дев’ятикласників/ць. Атестація відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Оскільки в освітян та батьків такі нововведення викликали чимало запитань, «Вчися.Медіа» проаналізувало, що це означатиме для учнівства, яких завдань очікувати та на що впливатимуть результати.
Новий закон про дошкілля
Не оминали ми й теми дошкільної освіти. Серед наших читачів і читачок особливо популярним стало інтерв’ю з Анастасією Коноваловою, заступницею міністра освіти і науки, про те, як новий закон про дошкілля розв’яже проблеми зарплат та мережі садочків, у яких часто бракує вихованців/ок.
Нагадаємо, що Закон «Про дошкільну освіту» набув чинності з 1 січня 2025 року. Крім змін у порядку зарахування дітей до садочків, робочому часі та педагогічному навантаженні вихователів/ок, він передбачає нові типи та форми дошкільної освіти. Наприклад, тепер можна віддавати дітей до ясел із трьох місяців, створювати мобільні, сімейні та мінісадки. Крім того, батьки можуть отримати допомогу у вихованні малечі в центрах педагогічного партнерства. Детальніше про все розповіли в цьому матеріалі.
«єЯсла» та «єСадок»
Ще одна обговорювана тема — дві нові державні програми підтримки дошкільної освіти — «єЯсла» та «єСадок»:
- «єЯсла» — це програма фінансової підтримки для батьків дітей віком від одного до трьох років, які виходять на роботу або навчання на повний робочий день. Запуск програми був передбачений на січень 2026 року.
- «єСадок» — механізм компенсації для батьків дітей віком від трьох років, якщо громада не може забезпечити дитині місця в комунальному дитячому садку на повний день. У такому разі орган місцевого самоврядування буде зобов’язаний компенсувати батькам суму, еквівалентну виплаті за програмою «єЯсла». Реалізацію цієї програми заплановано на початок 2028 року.
Детальніше про суми виплат та про те, як і де їх можна буде використати, ми розповіли тут.
Зміни в професійній освіті
Новий Закон «Про професійну освіту» викликав чимало запитань у наших читачів і читачок. Ми завжди зважаємо на ваші запити, тож узяли інтерв’ю в Дмитра Завгороднього, заступника міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, про те, як зміниться професійна освіта з ухваленням нового закону.
Цей документ передбачає не тільки оновлення термінології (зокрема, змінюють назву сфери з «професійно-технічної» на «професійну», а «учнів / учениць» — на «студентів/ок»), а й більше автономії для закладів професійної освіти, увідповіднення підготовки до потреб ринку праці, посилення ролі наглядових рад та залучення бізнесу до освітнього процесу.
Реформа університетів в Україні
Дискусійними в наших соцмережах були новини та матеріали про укрупнення й реорганізацію закладів вищої освіти, що спричинило спротив із боку частини ректорів. На прикладі двох львівських університетів «Вчися.Медіа» розповіло про реальний досвід ЗВО, які пережили злиття, про те, які виклики постали перед ними після приєднання. Ще раз прочитати один із текстів можна за посиланням.
Звісно, це не всі матеріали, які відгукнулися вам найбільше. Ми дякуємо кожному та кожній, що читаєте та підтримуєте нас! Стежте й далі за «Вчися.Медіа», щоб бути в курсі всіх освітніх новин💙
Фото «Вчися.Медіа», а також Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено)
