«Тут як в університеті» — як громада на Львівщині створила академічний ліцей
Із 1 вересня 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи, яка є частиною «Нової української школи». Зміни торкнуться учнів й учениць 10–12-х класів. Мета проста: дати старшокласникам/цям можливість свідомо обирати, що саме вони хочуть вивчати. Усе для того, щоб якість знань зросла, а освіта відповідала їхнім особистим планам і потребам ринку праці.
Щоб це працювало, потрібно створити мережу академічних ліцеїв, які матимуть фаховий колектив і достатню кількість учнів та учениць (мінімум 100 на паралелі), аби запропонувати їм вибір профілів і курсів. Також нові академічні ліцеї мають бути відокремленими від початкових шкіл і гімназій та оснащені новим обладнанням.
Усе це вимагає не лише організаційних змін, а й нової філософії навчання. Пустомитівська громада на Львівщині вирішила не чекати дедлайнів і вже створила окремий академічний ліцей для старшокласників та старшокласниць.
Про виклики реорганізації, перетворення батьківського гніву на підтримку, роль експертної допомоги, формування профілів і добір колективу розповіли начальниця відділу освіти Пустомитівської міської ради Надія Когут та директорка новоствореного Пустомитівського ліцею імені Митрополита Володимира Стернюка Пустомитівської міської ради Людмила Паук.
РЕФОРМА СТАРШОЇ ШКОЛИ: ІЗ ЧОГО ПОЧАЛИ
Усе стартувало у 2022 році, коли департамент освіти і науки Львівської ОВА дав завдання громадам скласти дорожню карту реорганізації мережі закладів освіти.
«До початку змін освітня мережа громади виглядала цілком спроможною, — розповідає Надія Когут. — П’ять ліцеїв, що навчали дітей з 1-го до 11-го класу, малокомплектних шкіл не було, логістика налагоджена, дороги хороші».
Почали із зустрічі в жовтні 2022 року: запросили всіх директорів шкіл, голів батьківських комітетів, керівників громади, представників депутатського корпусу, департаменту освіти і науки ЛОДА та Державної служби якості освіти. Тоді визначили завдання для аналізу.
Упродовж кількох місяців вивчали демографічну ситуацію, потужність закладів освіти, їхню матеріальну базу, місце розташування, якісний і кількісний склад вчителів та вчительок, досвід успішних шкіл.
Так виявили системну проблему старшої школи. У 10-х та 11-х класах вона ставала номінальною: учні й учениці відвідували уроки «для галочки», щоб «довчитися», адже основні знання здобували в репетиторів/ок.
«Я спостерігала критичну ситуацію з відвідуванням. Діти відстають у навчанні, втікають з уроків, орієнтуються на вивчення предметів, які складатимуть на НМТ, — і вирішують вивчати їх у репетиторів. Окрім того, діти, які хочуть вчитися, страждають, адже змушені підтримувати інших однокласників, які домовляються гуртом прогулювати уроки. А ще йдеться про безпеку. Ми не знаємо, де перебувають діти, коли прогулюють уроки. І, як наслідок, навчити дитину, якої немає в школі, просто неможливо», — пояснює Людмила Паук, директорка новоствореного ліцею.
Першу дорожню карту представили в січні 2023 року. У цьому документі описали, у який спосіб має відбутися реорганізація закладів освіти, коли, де і як поступово змінять ступінь шкіл до 2027 року. Також склали графік слухань і вказали законодавчі акти щодо реформи старшої школи.
«Громаді конче потрібен був один потужний заклад, який надаватиме якісні освітні послуги. Ми організували громадські слухання в кожному із пʼяти ліцеїв. Нашою ціллю було донести батькам інформацію про суть і важливість реформування старшої школи. Звісно, не всі нас підтримали й зрозуміли. Ми дискутували, наводили аргументи за і проти, разом шукали шляхи розв’язання ситуації», — розповідає Надія Когут.
ЯК УХВАЛЮВАЛИ РІШЕННЯ В ГРОМАДІ
Найскладнішим випробуванням стала внутрішня конкуренція. У місті Пустомити працювали два потужні заклади — ліцей № 1 та ліцей № 2. Обидва колективи й батьківські спільноти прагнули, щоб саме їхній заклад освіти отримав статус академічного ліцею.
Своєю чергою робоча група детально аналізувала сильні та слабкі сторони кожного закладу освіти. Ліцей № 2 мав вищі показники НМТ, але замалу площу. Ліцей № 1 — розташований у центрі міста, спроможний вмістити майбутніх ліцеїстів/ок громади, але поступався в навчальному рейтингу.
«Думки громади розділилися. Зустрічі з батьками обох міських ліцеїв завершувалися однаково: “Наша школа має стати ліцеєм”. Ситуація загострювалася й виходила далеко за межі закладів, хоч громада була стовідсотково активною, що дуже добре», — пригадує Надія Когут.
Тоді пояснювали всім, що ліцей № 2 не має потужності розмістити велику кількість старшокласників/ць. Та й відмовлятися від початкової школи на користь профільного ліцею — теж не вихід, бо малечі доведеться добиратися до закладу освіти понад два кілометри, а це пряме порушення законодавства. Ще варіант — будувати нову школу в тому районі, де розташований ліцей № 2, але йдеться про великі витрати.
На розгляд депутатам подали такий варіант: оскільки ліцей № 1 має два корпуси, в одному можна розмістити початкову та середню школи, а в другому — 10–12-ті класи. Тоді один із депутатів запропонував зробити ліцей окремою юридичною особою з новим директором і педагогами в окремому приміщенні, юридично та адміністративно незалежним.
Тож у квітні 2024 року ухвалили відповідне рішення: із 1 січня 2025 року в громаді буде єдиний ліцей — Пустомитівський ліцей імені Митрополита Володимира Стернюка Пустомитівської міської ради.
ПІДТРИМКА ГРОМАДИ ТА ПАРТНЕРІВ
За конкурсом обрали директорку — Людмилу Паук.
«Усе своє життя я працювала в ліцеї № 1 учителькою початкових класів. Коли стартувала реформа “Нова українська школа”, я загорілася ідеями та інноваціями цієї системи навчання. У 2024 році дізналася, що в нашій громаді відкривають окремий ліцей для учнів та учениць старшої школи, й одразу вирішила: мушу використати цю можливість, щоб ідеї НУШ втілити в новому освітньому просторі», — ділиться педагогиня.
Громада мала забезпечити легітимність процесу та знайти модель для функціонування нового закладу освіти. Оскільки готових рішень для створення ліцею на базі окремого корпусу не було, важливою виявилася підтримка експертів Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
«На шляху реорганізації закладів освіти ми були першопрохідцями щодо сусідніх громад. Експерти ж конкретизували, на що варто звернути увагу, запропонували успішні моделі створення ліцеїв в інших громадах області. Ми разом їздили в новостворений Шептицький ліцей на Львівщині, спілкувалися з директором, із начальницею відділу освіти. Там ми знайшли відповіді на запитання, як правильно скласти рішення сесії, як встановити ефективні дедлайни. Питань залишилося ще немало, але ми впевнено рухалися до своєї цілі», — розповідає Надія Когут.
Сьогодні в проєкті DECIDE із консультаційної підтримки громадам у питаннях впровадження реформи середньої профільної освіти діють чотири експертні команди. Лише з березня вони провели понад 175 зустрічей наживо і 190 онлайн-консультацій. До них долучилися майже 6400 учасників/ць із 365 громад 20 областей України.
«Знаєте, було дуже важливо, що нас чули, слухали, запитували. Це була неймовірна моральна підтримка. Ми з пані Надією відчували, що не одні, що маємо до кого звернутися, запитати в разі чого, розказати про свої кроки», — акцентує Людмила Паук.
Якщо ваша громада також потребує безоплатної консультації, заповніть форму. Представники проєкту DECIDE сконтактують із вами та домовляться про час і формат зустрічі.
ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ ТА ПРОФІЛІВ
Після обрання директорки головним завданням стало формування педагогічного колективу та визначення профілів.
«Спершу ми зустрічалися з учителями кожної школи нашої громади. Хтось приймав нас із недовірою, але були й однодумці. Ми активно комунікували з учителями, інформуючи їх про майбутню структуру та місію ліцею. Паралельно проводили незалежне дослідження серед учнів й учениць, щоб виявити найбільш ефективних та популярних наставників. Це дало змогу скласти список найкращих кандидатів і кандидаток із підтвердженими успіхами та позитивними відгуками. Далі я особисто зв’язувалася з кожним обраним фахівцем, щоб з’ясувати готовність приєднатися. Реакція була різна: хтось не погодився, а хтось сприйняв наш дзвінок як довгоочікувану пропозицію», — додає Людмила Паук.
Після цього в громаді розпочався етап збору офіційних заявок: усі зацікавлені педагоги й педагогині заповнювали спеціальну анкету та надсилали резюме. Отримали їх навіть від викладачів/ок професійних коледжів.
«Потім ми провели співбесіди в дружній, невимушеній атмосфері. Я вислухала кожного й кожну — і ми ухвалили рішення. Так у нашому ліцеї сформувався педагогічний колектив, до якого увійшли вчителі й учительки нашої та сусідніх громад. Нам вдалося створити справжню команду однодумців. Я задоволена результатом, хоч шлях до цього був непростим», — розповідає директорка ліцею.
Формуванню профільних напрямів передувало особисте спілкування з учнями й ученицями громади. Так, розробили два окремі опитувальники: один — для учнівства, другий — для батьків. Важливо було почути думку кожного/ої, щоб максимально точно визначити освітні потреби молоді. В анкетах детально збирали інформацію про здібності, інтереси та нахили дитини.
Освіта — це рівносторонній трикутник: батьки, вчителі, учні. І тільки злагоджена робота всіх трьох сторін забезпечує ефективний результат.
Людмила Паук
На основі аналізу сформували чотири профілі:
- Гуманітарний (поглиблене вивчення української мови та літератури);
- Біологічний (посилені хімія та біологія);
- Інформаційно-технологічний (поглиблені українська мова, історія, математика та інформатика);
- Універсальний (звичайна програма з підсиленням історії та мови).
На етапі прийому заяв та відповідних документів від батьків кожному вступнику й кожній вступниці пропонували анкету з вибором профілю навчання. Із майбутніми учнями й ученицями ліцею спілкувалися директорка чи заступниця: відповідали на запитання, допомагали визначитися з профілем.
За спостереженнями директорки, діти обирали профілі прицільно — скласти три обов’язкові предмети НМТ. Тож у класі біологічного профілю поки навчається менше учнів та учениць, а от гуманітарний обрало багато дітей.
Читайте також:
Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіанти«На останній зустрічі з експертами DECIDE почула цікаву думку: не прив’язувати профіль до класу. Тобто в одному класі навчаються учні й учениці різних профілів, оскільки є змінні групи. Ми також згодом до цього прийдемо. Зараз це зробити складно, бо вчимося за старою програмою», — зауважує директорка ліцею.
Для учнів й учениць гуманітарного та ІТ-профілю ввели курс «Природничі науки», до якого інтегрували фізику, хімію, біологію і географію.
«Це було викликом для педагогів, бо в нашій громаді такий курс ніхто не викладав. Ще в червні я запропонувала переглянути програму трьом фахівцям, які хотіли в нас працювати, щоб зрозуміти, як реалізувати цей курс. Вони детально вивчили й проаналізували програму курсу й зробили висновок, що він цікавий, тож готові спробувати», — розповідає Людмила Паук.
Окрім усього, у ліцеї вдалося організувати різнорівневі групи для підготовки до НМТ. Запуск таких курсів не лише підвищив академічну впевненість старшокласників/ць, але й став важливою формою підтримки сімей, оскільки йдеться про якісну та доступну альтернативу індивідуальному репетиторству.
ЯК ПРАЦЮЄ АКАДЕМІЧНИЙ ЛІЦЕЙ СЬОГОДНІ
У ліцеї ставили амбітну мету — набрати 100 десятикласників/ць. Вдалося перевищити цей показник: зарахували 102 учнів та учениць.
«Найголовніше: я спостерігаю, як змінюються діти. Вони спілкуються з однолітками, креативлять, дорослішають, соціалізуються. В атмосфері відкритості й партнерства учні й учениці охоче діляться плюсами й мінусами їхнього навчання. Частина ліцеїстів і ліцеїсток зізнається, що почуває себе як в університеті», — розповідає Людмила Паук.
У ліцеї працює учнівський парламент, який вибудовує місток співпраці між педколективом та школярами. Ліцейне міністерство культури активно веде тік-ток-сторінку закладу. А міністерство спорту та дозвілля вже організувало два ліцейні турніри «Спортивний батл».
Напруга серед батьків поступово стихала. Ще на перших батьківських загальношкільних зборах директорка вкотре озвучила свої мрії, бачення розвитку ліцею. Відверта розмова розвіяла сумніви та заспокоїла батьків.
«Дедалі частіше батьки запитують: “Чим вам допомогти?”. І це не може не радувати», — ділиться Людмила Паук.
У планах — повноцінний запуск предмета «Автосправа». Ліцей уже має навчальний автомобіль, тож шукає ще один, продовжує облаштування автодрому та працює над отриманням акредитації.
«Це буде наша особливість. Ми свідомі того, що навичка керування автомобілем необхідна сучасній людині. Діти навчатимуться водіння з 16 років, а після закінчення ліцею зможуть отримати посвідчення водія», — підсумовує Людмила Паук.
Тепер уже Пустомитівська громада передає досвід реорганізації мережі та формування ліцею іншим.
«Ми спілкуємося з керівниками відділів освіти сусідніх громад — вони цікавляться, запитують, як ми проходили цей шлях. Наприклад, керівниця Сокільницької громади нещодавно приїжджала — я їй показувала наші дослідження, аналізи, анкети. Також ми хочемо влаштувати зустріч для представників сусідніх громад, запросити їх до нас і поділитися досвідом. Можливо, наша історія створення ліцею допоможе комусь упоратися з викликами реформи та знайти відповіді на запитання, що хвилюють», — підсумовує Надія Когут.
Фото з фейсбук-сторінки Пустомитівського ліцею
