Зарплати, оцінювання та реформа старшої школи — основні події 2025 року очима вчителя

На порозі 2026 рік. Педагоги України аналізують 2025 рік й обирають у ньому ті події, які багато важили чи вплинуть у майбутньому на вчителів та їхню діяльність. У своїй колонці для «Вчися.Медіа» учитель історії, громадянської освіти, основ здоров’я та інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» Заліщицької державної гімназії, заслужений учитель України, переможець національної премії «Global Teacher Prize Ukraine-2020» Василь Дяків зібрав ТОП-7 подій, які запам’яталися найбільше.

Вшанування Героїв та Героїнь, усіх, кого забрала війна. Хвилина мовчання та молитва — це те, що творить суспільну пам’ять, яка є невіддільною частиною духу опору та боротьби.

Волонтерство — це обов’язок кожного громадянина й кожної громадянки України, бо демонструє солідарність, єдність та нескореність Держави й Нації. Для педагогів це можливість творити нову генерацію Нації, яка продовжуватиме боротьбу за незалежність.

Постійні повітряні тривоги, ракетні та дронові обстріли, руйнування цивільних споруд, блекаути, травмування та загибель співгромадян — це щоденна реальність. У таких умовах освіта України існує і виживає.

Читайте також:

Ідея незалежності має жити в школі протягом року: ділимося порадами, як цього досягти

Напевне, одна з ТОП новин для педагогів — підвищення заробітної плати на 30 % із січня 2026 року. Через війну грошей на освіту в державному бюджеті менше, учнівства теж меншає, а кількість педагогів та шкіл залишається майже без змін. Тож є побоювання, що дефіцит бюджету 2026 року на 50 млрд доларів може спричинити до того, що декларування підвищення заробітної плати педагогам залишиться, але їх гарантування і реалізація буде в підвішеному стані. Ми це проходили у 1990-х.

Пошуки шляхів вивільнення (економії) коштів для підвищення заробітної плати педагогів — це друга новина. Підвищення з 18 до 22 годин ставки педагогічного навантаження, запровадження для педагогічних посад строкового договору, фінансування з місцевого бюджету частини надбавок і доплат педагогам, зменшення фінансування коштом державної освітньої субвенції малокомплектних шкіл — усі ці пропозиції педагоги справедливо відкинули. Їхні протести дали результат, адже частину цих змін не запровадили в державному бюджеті 2026 року.

За кордоном є ефективні профспілки, які представляють і захищають перед державою інтереси та задоволення потреб представників конкретної професії чи галузі. Але не просто підготовкою документа, який опротестовує дії влади, а конкретними пропозиціями, які відстоюють під час погоджувальних зустрічей. Для нас поки що це terra incognita.

Активно йде підготовка до пілотування і повноцінного запровадження трирічної профільної школи відповідно до реформи Нової української школи. Уже є концептуальна нормативна база:

• Державний стандарт профільної середньої школи;
• Типова освітня програма для 10–12-х класів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням;
• внесення змін до Положення про ліцей.

У межах реформи старшої школи триває оптимізація мережі академічних та професійних ліцеїв. Загалом ліцеїв академічного спрямування має бути менше, ніж нині, а здобувачів освіти в них також буде менше через різні чинники. Кількість годин у вчителів може теж зменшуватися. Перспектива вивільнення педагогів таки проглядається. Держава мала б запропонувати вчителям варіанти в разі їх вивільнення / звільнення через оптимізацію…

Для мене одним із найбільших досягнень у 2025 році стало створення платформи, на якій розміщені розроблені модельні та навчальні програми для запровадження різних курсів у профільній школі НУШ. 

Ще один позитив у цьому процесі — держава виділила субвенцію на придбання сучасних навчальних кабінетів із повним обладнанням для викладання предметів природничої та математичної галузей (це підтримка ліцеїв-амбасадорів, які з 1 вересня 2025 року пілотують профільну реформу — ред.). 

Формується конкурентне середовище підвищення кваліфікації педагогів для викладання у 5–9-х класах НУШ. До нього залучені різні суб’єкти, зокрема громадська спілка «Освіторія», яка реалізовує проєкт «Майстерклас: навчання для тренерів НУШ у 7–9 класах» спільно з ЮНЕСКО в межах заходів із підтримки професійного розвитку вчителів в Україні. Якісна підготовка педагогів — це важлива й невід’ємна частина успішності реформи.

Тема оцінювання залишається дражливою і такою, що сприймається педагогами неоднозначно. Але мені вдалося знайти в ній «плюси». У межах проєкту «Майстерклас: навчання для тренерів НУШ у 7–9 класах» команди обраних педагогів, яких підготували методисти, розробили компетентнісні завдання з різних навчальних предметів для учнів 7–8-х класів і розмістили на платформі для використання педагогами.

Уніфікація та стандартизація завдань підсумкових робіт — це, на мою думку, крок уперед. Це допомагатиме набувати об’єктивності в оцінюванні педагогам, а учням та батькам поступово розуміти критерії оцінювання. Цей процес буде тривалим та складним, але… Якщо хочемо якісної освіти, то вимірний результат досягнень здобувачів освіти повинен бути зрозумілий усім учасникам освітнього процесу.

Тепер у кожній галузі є когорта педагогів, яку вчили розробляти компетентнісні завдання. Вони можуть ділитися досвідом зі своїми колегами. Хоч цей крок і корисний, але він запізнілий, бо НУШ пілотують у 9-му класі.

Читайте також:

Оцінювання за групами результатів не скасовують — МОН

За даними Нацполіції, у 2025 році інспектори служби освітньої безпеки (СОБ) задокументували 1561 адміністративне правопорушення за участю учнів та учениць. Такі цифри наводять на роздуми. З одного боку, інспектори СОБ — це підвищення рівня безпеки учасників освітнього процесу. З іншого, це свідчить про те, що безпекова ситуація в освітньому закладі може бути небезпековою і педагоги з їхніми посадовими обов’язками не можуть забезпечити безпеку учням і ученицям. І що робити педагогам у тих закладах освіти, де інспекторів СОБ бракує?

Маємо звертати увагу й на світові тенденції. В Австралії заборонили соціальні мережі дітям віком до 16 років. Це радикальний крок уряду для збереження та розвитку когнітивного мислення учнівства.

Швеція повертається до паперових шкільних підручників. Звичайно, крім зниження результатів у дослідженні міжнародної читацької грамотності (PIRLS), опублікованими у 2021 році, у якому труднощі із читанням серед 10-річних дітей у Швеції за п’ять років зросли з 12 % до 19 %, є інші чинники, але…

Цікаво, чи наступного року ці тенденції так і залишаться тенденціями в українській освіті, чи матимуть таки конкретний, а не потенційний вимір у межах нормативних документів. Хотілося б, щоб держава не тільки визнала проблему, але й ухвалила рішення, яке б продемонструвало її зацікавленість у збереженні психічного та соціального здоров’я учасників освітнього процесу.

Фото Артема Галкіна, передрук суворо заборонено