Зарплати педагогів у 2026 році: що змінюється і на що звернути увагу

Оплата праці педагогів і педагогинь зростатиме впродовж 2026 року. Зокрема, у бюджеті-2026 передбачені два етапи підвищення зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць: на 30 % із січня та на 20 % із вересня. Напередодні нового року в освітян та освітянок виникає чимало запитань щодо надбавок, доплат, оплати замін тощо. «Вчися.Медіа» звернулося по роз’яснення до Володимира Божинського, юриста, наукового співробітника навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Далі читайте:

  • чи зберігають категорію при переведенні вчителя / вчительки; 
  • як оплачують заміни уроків у школі; 
  • чи мають право вихователі/ки групи подовженого дня на доплати;
  • чи буде підвищення зарплат для педагогів і педагогинь центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Нагадаємо: нещодавно редакція започаткувала нову рубрику — «Година з експертом (або експерткою)», у межах якої організовує онлайн-зустрічі з фахівцями та фахівчинями, а також готує письмові юридичні пояснення, щоб разом шукати відповіді на наболілі питання освітянства. Свої запитання можете поставити за лінком або через кнопку «Напишіть нам» на сайті «Вчися.Медіа». Ми неодмінно прокоментуємо їх письмово або обговоримо під час онлайн-зустрічей з експертами чи експертками.

ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШІ ПОСАДИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ

💭 У 2026 році в мене останній випуск учнів початкових класів у ліцеї. Залишається рік до пенсії. Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист. Як буде здійснюватися оплата праці в разі переведення на іншу посаду за умови курсової перепідготовки?

Ця ситуація стосується педагогічного/ї працівника/ці, який/а має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель-методист» і планує переведення з посади вчителя/ки початкових класів на іншу посаду (наприклад, вихователя/ки групи подовженого дня — ГПД). Ключовим аспектом тут є збереження рівня оплати праці, що критично впливає на розрахунок пенсійних виплат та соціальні гарантії.

Наразі в Україні діє оновлене Положення про атестацію педагогічних працівників/ць, затверджене наказом Міністерства освіти й науки України № 805 від 9 вересня 2022 року (далі — Положення № 805). Згідно з пунктом 14 Розділу I цього положення встановлено, що:

«У разі переведення (призначення) педагогічного працівника на іншу посаду в тому самому чи в іншому закладі освіти за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне звання до наступної атестації».

Переведення на іншу посаду не скасовує здобутих освітянами й освітянками звань

Згідно із цією нормою, додаткового рішення атестаційної комісії в момент переведення не потрібно. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» автоматично поширюється на нову посаду (наприклад, вихователя/ки ГПД), навіть якщо попередня атестація відбувалася за посадою вчителя/ки початкових класів. Водночас зберігається надане педагогічне звання. Це створює ситуацію, у якій працівник/ця обіймає посаду вихователя/ки, але одержує доплату за педагогічне звання «учитель-методист».

Варто зауважити: якщо вчитель/ка переходить на посаду вихователя/ки, то проходження відповідних курсів підвищення кваліфікації підтверджує його / її компетентність на новій посаді, але при цьому не є обов’язковою умовою поширення кваліфікаційної категорії на нову посаду.

💡Чи зберігається кваліфікаційна категорія при переведенні педагога?

Так, категорія і звання зберігаються до наступної атестації, навіть при зміні посади (наприклад, учитель/ка → вихователь/ка ГПД).

НАДБАВКИ ЗА ПРЕСТИЖНІСТЬ І НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ

💭 Чи правомірно управління освітою знизило відсоток за престижність тільки тому, що місцева влада не спромоглася за три роки широкомасштабної війни завершити будівництво укриття в закладі, тож доводиться працювати з використанням дистанційних технологій?

Надбавку за престижність педагогічної праці регулює постанова Кабінету Міністрів України № 373 (зі змінами) від 23 березня 2011 року. Цей нормативний акт встановлює «вилку» надбавки: від 5 % до 30 % посадового окладу.

Ключовий нюанс полягає в тому, що конкретний розмір надбавки встановлює керівник/ця закладу освіти в межах фонду оплати праці. Це означає, що юридично керівник/ця має право варіювати цей відсоток щомісяця або щороку — залежно від фінансових можливостей закладу, які формуються на основі освітньої субвенції.

Зниження надбавки управлінням освітою, аргументоване тим, що «заклад працює дистанційно через відсутність укриття», є маніпулятивним, хоч формально може вписуватися в межі «від 5 до 30 %».

Освітні управлінці часом маніпулюють розмірами доплат

Освітню субвенцію обчислюють на основі формули, яка включає розрахункову наповнюваність класів та середню зарплату. У формулу закладають певний «буфер» для виплати надбавок. Якщо місцева влада не змогла освоїти кошти на будівництво укриття, це не впливає на обсяг освітньої субвенції, яка вже надійшла з держбюджету на зарплати.

Дії управління є формально законними (якщо виплата не нижче ніж 5 %), але необґрунтованими по суті.

Додатково варто врахувати позицію Держпраці із цього питання. Вона полягає в тому, що «зменшувати розмір надбавки в установі або скасовувати її в цілому може керівник установи за наказом. Без відповідного наказу нараховувати надбавку в зменшеному розмірі або взагалі не нараховувати заборонено».

💭 Чи буде надалі (у 2026 році — ред.) нараховуватися оплата за несприятливі умови праці (2600 грн із вересня 2025-го — ред.)?

Доплата, про яку йдеться, передбачена постановою уряду № 1286 від 8 листопада 2024 року та має визначену динаміку зростання:

  • із 1 січня 2025 року — у розмірі 1300 гривень; 
  • із 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, у якому припинено або скасовано воєнний стан, — у розмірі 2600 гривень, а педагогічним працівникам/цям закладів загальної середньої освіти, освітній процес у яких організований в очній (змішаній) формі, які безпосередньо виконують свої обов’язки та завдання на територіях окремих територіальних громад прифронтових і прикордонних областей згідно з додатком, — у розмірі 5200 гривень.

Ця виплата не є тимчасовою «премією». Уряд позиціонує її як системний крок до підвищення зарплат учителів/ок у перехідний період до впровадження нової моделі оплати праці.

💭 Усім педагогам нашої ОТГ із вересня 2025 року не виплачують надбавку за несприятливі умови праці — чи правомірно це?

Постанова Кабінету Міністрів України № 1286 від 8 листопада 2024 року встановлює цю виплату як обов’язкову. Формулювання постанови не містить умов на кшталт «за наявності коштів місцевого бюджету». Оскільки цю виплату фінансують коштом трансфертів із державного бюджету, то найчастішою причиною є технічні затримки в перерахуванні субвенції або нецільове використання коштів.

Проте це не звільняє роботодавця від обов’язку виплати. Надбавка є складовою заробітної плати, тож її невиплата — це порушення права на оплату праці. Згідно зі статтями 2, 36 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата має виплачуватися повністю, а за порушення законодавства винних осіб притягують до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Наприклад, порушення прав робітників/ць на оплату праці може потягнути за собою відповідальність винних осіб за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення

  • стаття 41. Недотримання норм трудового законодавства; 
  • стаття 41-2. Порушення або невиконання умов колективної угоди.

Обов’язок складання протоколів про адміністративні проступки, пов’язаних із несплатою, несвоєчасною або неповною сплатою заробітної плати, покладають на інспекторів Держпраці, тому педагогічному колективу необхідно звернутися зі скаргою до відповідного управління Держпраці.

💡Чи законно зменшувати надбавку за престижність через дистанційну роботу?

Так, керівник/ця може варіювати надбавку від 5 до 30 %, але причини повинні бути обґрунтовані та відповідати законодавству.

💡Чи буде доплата за несприятливі умови у 2026 році?

Так, її номінальний розмір становитиме 2600 грн.

У 2026 році нарахування доплати в розмірі 2600 грн триватиме

ОПЛАТА ЗАМІНИ УРОКІВ

💭 Чому вихователям заміни оплачують не на 100 %?

Питання оплати заміни уроків регулює Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ Міністерства освіти і науки України № 102 від 15 квітня 1993 року, далі — Інструкція № 102).

Різниця в оплаті, яка сприймається як «не 100 %», виникає через різні методики розрахунку для постійної роботи та тимчасової заміни.

Є два режими оплати заміни:

  • заміна тривалістю понад два місяці — оплату здійснюють за тарифікацією (п. 68 Інструкції № 102), навантаження вчителя/ки перераховують, і він / вона одержує повну зарплату; 
  • заміна тривалістю до двох місяців — оплату здійснюють погодинно (п. 73 Інструкції № 102).

При тарифікації (звичайна зарплата) ставка вчителя/ки ділиться на 18 годин (тижнева норма), але ця оплата покриває не лише 18 уроків, а й оплачувані відпустки. При погодинній оплаті застосовують спеціальний розрахунок. Годинну ставку визначають шляхом ділення місячної тарифної ставки на середньомісячну норму годин. Для 18-годинного робочого тижня середньомісячна норма становить 76,2 години (або інший коефіцієнт залежно від року, наприклад 75,6).

При тарифікації вчитель/ка отримує ставку за 72 години уроків на місяць (4 тижні х 18 годин). При погодинній оплаті дільник є більшим, ніж фактична кількість навчальних годин у місяці, оскільки він враховує робочий час, а не лише навчальний. Крім цього, погодинна оплата не включає відпускних. «Тарифікована» гривня містить у собі частинку майбутньої відпустки, а «погодинна» гривня — це оплата тут і зараз лише за факт проведення уроку. Тож фактична сума за один урок заміни виходить меншою, ніж вартість одного уроку в тарифікації.

💡Чому заміну уроків оплачують не на 100 %?

Через різні методики розрахунку для постійної роботи й тимчасової заміни (тарифікація / погодинна оплата).

Різні підходи до обрахунку впливають на оплату заміни уроків

ДОПЛАТИ ВИХОВАТЕЛЯМ ГПД ТА РОБОТА З ІНКЛЮЗІЄЮ

💭Чи має право вихователь/ка ГПД на надбавку, чи передбачений асистент/ка, якщо в групі є дитина з ООП? На які нормативні акти, документи спиратися?

Вихователь/ка групи подовженого дня має право на доплату за роботу в інклюзивній групі, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1391 від 28 грудня 2021 року, що встановлює доплату за роботу в інклюзивних класах (групах) — 20 % посадового окладу.

Доплату здійснюють за години роботи безпосередньо в інклюзивній групі. Оскільки вихователь/ка ГПД працює із цією групою весь свій робочий час (30 годин на тиждень), доплату нараховують на все навантаження.

Аргументи на кшталт «ГПД — це не урок» є необґрунтованими, оскільки постанова говорить про «роботу в інклюзивних класах (групах)», а ГПД офіційно створюють наказом по школі як інклюзивну згідно з Порядком створення груп подовженого дня в державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 677 від 25 червня 2018 року).

Ключовим документом, який детально роз’яснює питання оплати праці саме вихователів/ок ГПД, є лист МОН № 1/11-8349 «Щодо оплати праці вихователя групи подовженого дня» від 16 вересня 2019 року. Попри те, що лист датований 2019 роком і містить посилання на постанову № 1096, що замінена постановою № 1391, викладена в ньому логіка та правові принципи залишаються чинними, оскільки нова постанова закріпила та посилила ці норми.

Питання оплати праці регулює лист МОН «Щодо оплати праці вихователя групи подовженого дня»

У цьому листі міністерство підтверджує, що вихователі/ки ГПД мають право на доплату за роботу в інклюзивних групах. Доплату встановлюють педагогічним працівникам/цям та помічникам/цям вихователів/ок тільки за години роботи в інклюзивних класах (групах). Цей принцип перейшов і в нове законодавство.

Ситуація з асистентом/кою вихователя/ки ГПД складна, оскільки Закон України «Про повну загальну середню освіту» гарантує дитині з ООП супровід асистента/ки вчителя/ки. Посада «асистент вихователя» нормативно закріплена за закладами дошкільної освіти, а в Типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України № 1205 від 6 грудня 2010 року) посада «асистент вихователя ГПД» відсутня.

Водночас засновник закладу освіти має право ввести додаткову посаду асистента/ки вихователя/ки в штатний розпис коштом місцевого бюджету, наприклад, керуючись нормою згаданого вище наказу № 1205: «У разі виробничої необхідності за рахунок коштів місцевого бюджету та/або власних надходжень закладів загальної середньої освіти до штатних розписів закладів можуть бути введені додаткові посади (штатні одиниці) понад норми, визначені цими штатними нормативами, та/або інші посади, не передбачені цими штатними нормативами».

Зверніть увагу, що в Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 11 лютого 2025 року), посада «асистент вихователя» наявна. Крім цього, щодо введення посади асистента/ки вихователя/ки групи подовженого дня в закладах загальної середньої освіти є новий лист МОН № 1/17666-25 від 26 серпня 2025 року «Про організацію освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році».

💡Чи має вихователь/ка ГПД право на доплату за інклюзію?

Так, доплату нараховують за години роботи з дітьми з ООП у групі.

💡Чи передбачена посада асистента/ки вихователя/ки ГПД?

Норма відсутня в типовому штаті, але засновник закладу може вводити додаткову посаду коштом місцевого бюджету.

ПЕДАГОГИ ЦПРПП ТА ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ

💭 Відповідно до постанови КМУ № 963 від 14 червня 2000 року посади працівників центрів професійного розвитку педагогічних працівників (директор, консультант та психолог) належать до педагогічних. Проте з 1 січня 2026 року для цих категорій педагогічних працівників підвищення заробітної плати не передбачено (у правках до Держбюджету на 2026 № 987, 1076). До якої категорії педагогічних працівників належать працівники центрів, якщо ми не внесені до жодної із зазначених: педагоги закладу загальної середньої освіти, педагоги фахової передвищої освіти, науково-педагогічні працівники?

Відповідно до статті 61 пункту 2 Закону України «Про освіту» передбачено, що посадовий оклад педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Наразі посадові оклади працівників центру встановлені на рівні 14–15 тарифних розрядів та з урахуванням підвищень (Постанов КМУ № 1391 від 28 грудня 2021 року та № 22 від 11 січня 2018 року) становлять: 14 тарифний розряд — 9278,40; 15 тарифний розряд — 9891,60. Чи можливо передбачити в переліку педагогів, яким буде здійснено підвищення, «педагогічних працівників центрів професійного розвитку»?

Так, відповідно до вже згаданого Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників/ць, посади директора/ки, консультанта/ки та психолога/ині центру професійного розвитку педагогічних працівників (далі — ЦПРПП) належать до посад педагогічних працівників/ць. Проблема виключення педагогічних працівників/ць ЦПРПП з автоматичних механізмів підвищення заробітної плати, передбачених Держбюджетом-2026, лежить у площині бюджетного законодавства.

Згідно зі статтею 103-2 Бюджетного кодексу України, кошти освітньої субвенції спрямовують винятково на оплату праці педагогічних працівників/ць закладів загальної середньої освіти. 

Центри професійного розвитку є установами освіти, а не закладами освіти, тому фінансування підвищення їхніх окладів коштом державного трансферту є неможливим (нецільове використання коштів).

Фінансування ЦПРПП здійснюють із місцевих бюджетів відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України.

Анонсоване підвищення заробітної плати педагогічних працівників/ць (на 30 % з 1 січня та на 20 % з 1 вересня 2026 року), вочевидь, буде реалізоване через внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки (зокрема, це постанова № 1298). Коли Уряд затверджує підвищення тарифних коефіцієнтів або посадових окладів для категорії «педагогічні працівники» загалом, органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити це підвищення для працівників ЦПРПП, оскільки це є державною гарантією оплати праці.

Загалом у такій ситуації можна рекомендувати педагогічним працівникам/цям ЦПРПП звернутися до МОН щодо врегулювання цього питання у відповідному акті Уряду про підвищення у 2026 році.

Щодо статті 61 Закону України «Про освіту», то норму про встановлення найменшого посадового окладу на рівні трьох мінімальних заробітних плат юридично зупинив Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Посилання на цю статтю як на підставу для перерахунку зарплати не має судової перспективи.

💡Чи належать працівники ЦПРПП до категорії педагогів для підвищення зарплати?

Так, працівники/ці ЦПРПП належать до педагогічних за Переліком посад педагогічних працівників/ць, але їх фінансують із місцевого бюджету. Наразі підвищення коштом держави не передбачено. 

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено

Інші статті

Переглянути все
Переглянути все