Атестація педагогічних працівників — розбираємо спірні питання з юристом

Раз на п’ять років педагогічні працівники та працівниці проходять атестацію. Вона дає змогу просуватися по кар’єрних сходинках та одержувати вищу зарплату. Із листопада 2024 року діє нове положення про атестацію, яке осучаснює механізм оцінювання педагогів та педагогинь, а також усуває юридичні колізії. 

Оскільки новаціям лише рік, не всі педагоги й педагогині пройшли через оновлену процедуру атестації, тож мають низку запитань, зокрема:

• які нормативні документи регулюють атестацію; 
• що таке позачергова атестація та які критерії для її ініціювання; 
• чи враховують досягнення учнівства для дострокової атестації; 
• чи можна суміщати атестацію вчителя/ки й керівника/ці?

Ці та подібні запитання освітяни й освітянки обговорюють у соцмережах. «Вчися.Медіа» звернулося по роз’яснення до Володимира Божинського, юриста, наукового співробітника навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Нагадаємо, у жовтні 2025 редакція започаткувала нову рубрику — «Година з експертом (або експерткою)», у межах якої організовує онлайн-зустрічі з фахівцями та фахівчинями, а також готує письмові юридичні пояснення, щоб разом шукати відповіді на наболілі запитання освітянства. Свої питання можете поставити за лінком або через кнопку «Напишіть нам» на сайті «Вчися.Медіа». Ми неодмінно прокоментуємо їх письмово або обговоримо під час онлайн-зустрічей з експертами чи експертками.

💬 «Чим зараз регулюється дострокова атестація вчителя? Є наказ МОН № 1277 від 2024 року. Можливо, є ще якісь документи?» 

Атестація є центральною та обов’язковою процедурою в системі забезпечення якості професійної діяльності педагогічних працівників та працівниць в Україні. Її призначення полягає в регулярному підтвердженні відповідності вчителя / вчительки встановленим кваліфікаційним вимогам, що, своєю чергою, дає можливості для подальшого кар’єрного просування та підвищення матеріального забезпечення.

Згідно із законодавством, атестація визначена як обов’язкова процедура, яку педагоги/ні проходять із фіксованою періодичністю — раз на п’ять років.

Процедура атестації виконує функцію основного механізму для просування у кваліфікаційних категоріях (спеціаліст, спеціаліст другої, першої та вищої категорій), а також є прямою умовою для підвищення посадового окладу.

Систему атестації педагогічних працівників в Україні регулюють стаття 50 Закону України «Про освіту», стаття 48 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції наказу МОН від 10 вересня 2024 року № 1277, далі — Положення).

Нова редакція, що набрала чинності 05 листопада 2024 року, традиційно визначає атестацію як комплексну систему заходів, спрямованих на оцінювання педагогічної діяльності, встановлення відповідності займаній посаді, рівня кваліфікації, присвоєння кваліфікаційної категорії та педагогічного звання.

Зауважимо, що саме це Положення є основним правовим актом, який встановлює процедуру та критерії атестації для педагогів/инь. У контексті регуляторної ієрархії необхідно розрізняти нормативно-правові акти та документи, що мають лише інформаційний характер. Зокрема, листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які часто поширюють для надання роз’яснень щодо проведення атестації, не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм і слугують виключно для інформування та рекомендацій (частина друга статті 2 Закону України «Про освіту»).

Читайте також:

Платформа «EdWay» переходить до УІРО: що зміниться для освітян та освітянок

Успішне проходження атестації нерозривно пов’язане з виконанням вимог до обов’язкового підвищення кваліфікації. Ці вимоги встановлюють мінімальний поріг для всіх педагогів/инь:

1. Обсяг підвищення кваліфікації: протягом п’яти років, що є циклом між атестаціями, кожен педагог та кожна педагогиня має пройти не менше ніж 150 годин підвищення кваліфікації. 
2. Тематична спеціалізація: є чітко визначені мінімальні відсотки годин, які мають бути присвячені таким напрямам: 10 % від загального обсягу годин присвячують питанням інклюзивного навчання; 10 % — психологічній підтримці учасників/ць освітнього процесу.

Педагогічні працівники та працівниці мають право самостійно обирати форму, тематику та провайдера підвищення кваліфікації, що сприяє індивідуалізації їхнього професійного розвитку, проте підтвердження цих годин є обов’язковим для атестації (із 2026 року МОН запроваджує політику «Гроші ходять за вчителем», відповідно до якої вчительство зможе обирати провайдерів для підвищення кваліфікації на електронній платформі та оплачувати ці послуги коштами з віртуальної картки — ред.).

💬 «Чи підходять на позачергову атестацію здобутки дітей у всеукраїнських конкурсах? Чи мають бути здобутки саме педагога й чи обов’язково потрібно бути лауреатом або ж переможцем конкурсу?»

Положення розрізняє два основні види атестації: чергову та позачергову. Чергова атестація є обов’язковою і проводиться не рідше ніж один раз на п’ять років. Проте Положення деталізує умови, за яких може бути ініційована позачергова (дострокова) атестація, що є предметом особливої уваги керівництва закладів.

Позачергову атестацію може ініціювати як керівник/ця закладу, якщо виявлено зниження якості педагогічної діяльності, так і педагогічний/а працівник/ця. Право на позачергову атестацію за ініціативою педагога/ині виникає лише за чітко визначених умов, що підтверджують високий рівень професійної компетентності.

Можливість позачергової атестації (для підвищення кваліфікаційної категорії чи присвоєння звання) є важливим стимулом для професійного розвитку. Згідно з пунктом 5 розділу І Положення, педагогічний/а працівник/ця може ініціювати позачергову атестацію, якщо його / її освітній рівень та стаж роботи відповідають вимогам — або за наявності однієї з трьох ключових умов:

• успішне проходження сертифікації; 
• наявність освітньо-наукового, освітньо-творчого чи наукового ступеня;
• визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних, регіональних фахових конкурсів.

Визначальним елементом у питанні про позачергову атестацію є юридична точність формулювання критерію. Положення вимагає визнання працівника/ці переможцем / переможницею або лауреатом / лауреаткою саме фахових конкурсів. Фахові конкурси — це заходи, які оцінюють безпосередньо професійну майстерність, методичну компетентність, інноваційні підходи та педагогічну кваліфікацію самого/ї вчителя/ки (наприклад, «Учитель року», фахові олімпіади серед педагогів/инь).

Здобутки дітей (учнівства) у всеукраїнських, міжнародних чи регіональних конкурсах, олімпіадах або змаганнях, навіть видатні, не є прямою, самодостатньою підставою для ініціювання педагогом / педагогинею позачергової атестації для підвищення кваліфікаційної категорії. Досягнення учнів та учениць свідчать про високу результативність педагогічної діяльності, але Положення вимагає, щоб суб’єктом визнання зовнішніми структурами (через лауреатство) була особа педагога/ині в контексті його / її професійної діяльності. Положення не визначає перемоги учнів / учениць як пряму підставу для дострокового підвищення категорії.

Попри те, що здобутки учнівства не дають автоматичного права на позачергову атестацію, вони залишаються критичним показником якості роботи. Атестаційні комісії враховують ці досягнення, комплексного оцінюючи педагогічну діяльність під час чергової атестації.

Крім того, високі результати та системна робота з поширення досвіду можуть бути підставою для присвоєння педагогічних звань (наприклад, «учитель-методист» або «старший учитель»). У такому разі комісії звертають увагу на впровадження та поширення методики компетентнісного навчання, нових освітніх технологій та надання професійної підтримки іншим педагогам/иням (наставництво). Тож успіхи учнів та учениць є невіддільною частиною оцінки, але не замінюють вимоги до особистого фахового визнання для дострокової атестації.

Читайте також:

Як зміниться сертифікація вчительства з вересня: розповідаємо про головні нововведення

💬 «Як проводиться атестація бібліотекаря (0,5 ставки за сумісництвом, основна посада — вчитель, стаж роботи на посаді бібліотекаря закладу — чотири роки)? На що звернути увагу, на яку нормативну базу?»

Згідно з пунктом 12 Положення, педагогічні працівники та працівниці, які працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах. Але ситуація з атестацією бібліотекаря, який є сумісником, вимагає чіткого розмежування нормативних актів, оскільки посада бібліотекаря (навіть у закладі освіти) належить до непедагогічних працівників.

Атестацію непедагогічних працівників, якими є бібліотекарі, регулює не Положення, а інші акти, зокрема, досі чинне Положення про проведення атестації працівників установ, організацій та закладів галузі культури, затверджене наказом Міністерства культури й туризму України від 16 липня 2007 року № 44.

Працівник/ця, який/а має основну посаду вчителя/ки та працює бібліотекарем/кою за сумісництвом, має проходити атестацію за кожною посадою окремо:

• посада вчителя / учительки (основна): атестується відповідно до Положення; 
• посада бібліотекаря / бібліотекарки (сумісництво): згідно з Положенням, що регулює атестацію працівників культури.

Оскільки в регулюванні атестації бібліотекарів закладів освіти нічого не змінилося у зв’язку з ухваленням Положення, то варто звернути увагу на відповідну позицію Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки.

💬 «Директор має пройти в цьому році атестацію як учитель, але ще не настав час для атестації як директора. Він має атестуватися комісією І рівня в цьому році як учитель і ще раз у наступному — комісією II рівня як директор? Чи можна одночасно атестуватися комісією II рівня як директор і як учитель? Чи може це бути підставою для перенесення атестації на рік як учителя? Які будуть негативні наслідки, якщо не атестуватися як учитель у цьому році?»

Абзац шостий пункту 12 розділу І Положення установлює, що керівник/ця закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник/ця керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного/ї працівника/ці, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження, атестується за цією посадою в порядку, визначеному цим Положенням.

Водночас відповідно до пункту 8 розділу II Положення атестаційна комісія II рівня ухвалює рішення про відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам, а також присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).

Тож атестація керівників/ць закладів загальної середньої освіти, які мають навчальне навантаження з певних предметів навчального плану, як учителів/ок здійснюється одночасно за цими обома посадами комісіями II рівня.

Читайте також:

Вчителі в Україні та світі стикаються з перевантаженням і низькою оплатою праці — дослідження

У разі надходження від педагогічного/ї працівника/ці заяви про перенесення строків чергової атестації, поданої в паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем особисто чи надсиланням на поштову адресу згідно з рішенням суб’єкта створення атестаційної комісії, атестаційна комісія ухвалює рішення про таке перенесення за наявності підстав, визначених цим Положенням, у строк, що не перевищує 10 календарних днів із дня отримання заяви, та інформує про ухвалене рішення педагогічного/у працівника/цю.

У разі тимчасової непрацездатності педагогічного/ї працівника/ці, який/а атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його / її волі та перешкоджають проходженню атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним/ою працівником/цею зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження атестації в порядку, визначеному Положенням.

Загалом є можливість перенесення атестації у зв’язку з обставинами, які не залежать від педагогічного/ої працівника/ці (наприклад, воєнний стан, необхідність узгодження двох атестаційних процесів тощо), але комісія має ухвалити відповідне рішення, і жодних негативних наслідків не буде.

💬 «Чи є відсутність спеціальної освіти підставою для неатестації та звільнення за невідповідність посаді? Стаж роботи на посаді соціального педагога — два роки. Освіта — вчитель мови та літератури».

Ситуація, коли соціальний педагог або соціальна педагогиня має освіту вчителя / учительки мови та літератури (педагогічна спеціальність), але працює на іншій педагогічній посаді, не є підставою для негайного звільнення за невідповідність посаді чи для неатестації.

Педагогічні працівники/ці, які були прийняті на посади до того, як набрав чинності наказ МОН від 9 вересня 2022 року № 805 «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» (тобто до 1 вересня 2023-го), далі працюють у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам (інтегрованим курсам, дисциплінам), які вони викладають, або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту (пп.2 п.3 наказу).

💬 «Чи потрібно атестувати вчителя цьогоріч (диплом із вищої математики, не педспеціальність, прийнята 1 вересня 2024 року) на відповідність займаній посаді та присвоєння спеціаліста?»

Згідно з Положенням, особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки та працюють на посадах педагогічних працівників закладів освіти, можуть атестуватися без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії за таких умов:

• «спеціаліст другої категорії» — за наявності не менше ніж двох років такого стажу роботи; 
• «спеціаліст першої категорії» — не менше ніж п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» — не менше ніж семи років.

Атестація таких осіб, які призначені на посади педагогічних працівників у заклади загальної середньої освіти, проводиться не раніше ніж через один рік після призначення. Водночас формулювання «не раніше» зовсім не означає, що атестуватися потрібно на другий рік роботи. Педагогічний/а працівник/ця проходить чергову атестацію один раз на п’ять років, крім випадків, визначених Положенням (фактично — крім випадків позачергової атестації).

Щодо стажу роботи в одній із галузей економіки, то якщо вчитель/ка вже має, наприклад, два роки стажу роботи, є сенс атестувати його / її у 2025–2026 навчальному році, оскільки йому / їй можна присвоїти другу кваліфікаційну категорію. 

Читайте також:

Сертифікація 2026: хто може взяти участь та як зареєструватися

💬 «Якщо вчитель хоче атестуватися, має відповідну освіту та стаж роботи, але не має сертифікації чи нагород, чи має він на це право?»

У цьому випадку, напевно, ідеться про позачергову атестацію. Запит щодо права педагогічного/ої працівника/ці на позачергову атестацію, якщо він має необхідну освіту та стаж, але не має сертифікації чи особистих нагород, потребує фактично дослівного аналізу пункту 6 розділу І Положення.

«6. Позачергова атестація педагогічного працівника за його ініціативою може проводитися у випадках, якщо його освітній рівень, стаж роботи на посадах педагогічних працівників відповідає вимогам, визначеним у пунктах 8, 9 цього розділу, або за наявності однієї з таких умов:

• визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних, регіональних фахових конкурсів;
• наявності освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступеня; успішного проходження сертифікації».

Отже, педагогічний/а працівник/ця має право на ініціативу, тобто може ініціювати позачергову атестацію для підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання, якщо його / її освітній рівень та стаж роботи на посадах педагогічних працівників/ць відповідає вимогам, встановленим для відповідної кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання.

Завдяки наявності «або» в пункті 6 розділу І Положення наявність успішно пройденої сертифікації, наукового ступеня або визнання переможцем / лауреатом фінальних етапів фахових конкурсів є альтернативою, фактично окремими, незалежними умовами, які також надають право на позачергову атестацію.

Отже, щоб ініціювати позачергову атестацію, не обов’язково мати сертифікацію чи бути лауреатами / переможцями фахового конкурсу. Якщо вчитель/ка відповідає всім базовим вимогам щодо освітнього рівня та необхідного стажу роботи для тієї категорії, на яку претендує (три роки для другої категорії, п’ять — для першої, сім — для вищої), то має повне право подати заяву на позачергову атестацію.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено