Профілізація, а не профанація — як академічним ліцеям створити якісний профіль

Попереднє пілотування реформи профільної середньої освіти розпочнеться у вересні 2025 року. У ньому братимуть участь 30 закладів-амбасадорів, які вже є або стануть академічними ліцеями. Із вересня 2026 року до пілотування профільної школи долучаться ще понад сто закладів, а повноцінний масштабний старт реформи розпочнеться восени 2027 року. Тоді вона охопить всі без винятку академічні ліцеї.

Серед основних нововведень, які чекають на старшу школу, — профільне навчання. Учні та учениці 10–12-х класів зможуть самостійно вибудовувати індивідуальну траєкторію, обравши профіль. Натомість академічні ліцеї мають запропонувати такий асортимент профілів, який приваблюватиме учнівство та справді допоможе якісно підготуватися до вступу в університет за певним напрямом.

• Але що таке «справжній профіль»?
• Чому, наприклад, хіміко-філологічний чи фізико-літературний профілі — не надто вдале поєднання?
• Як ефективно комбінувати галузі?
• Як зробити профіль не формальним, а таким, який справді відповідатиме потребам учнівства?

Про це «Вчися.Медіа» поспілкувалося з Антоніною Макаревич, заступницею керівника Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки, а також зібрало досвід кількох закладів освіти, які братимуть участь у передпілоті реформи профільної школи.

У Державному стандарті профільної середньої освіти визначено: профіль — це «спосіб організації освітнього процесу, що передбачає поглиблене / професійне орієнтоване вивчення групи споріднених навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або кількох освітніх галузей, визначених цим Державним стандартом».

Спорідненість є ключовим словом у профілізації, акцентує Антоніна Макаревич. Що це означає?

Також назва має відображати зміст та спрямованість профілю. Не менш важливі — змістова цілісність (чіткий фокус на групі предметів чи одному предметі) та методологічна єдність (спільна методологічна основа предметів).

Крім цього, профіль має належати до одного з трьох кластерів — мовно-літературного, STEM чи соціально-гуманітарного.

Саме тому, за словами експертки, такі поєднання профілів, як, наприклад, хіміко-філологічний, фізико-літературний, психолого-історичний, не відповідають цій концепції, адже вони не є спорідненими.

«Якщо учень чи учениця, умовно кажучи, обере психолого-історичний профіль, то ким він чи вона буде — психологом чи істориком? Якщо дитина планує стати психологом, то для чого їй історія на поглибленому рівні? Можливо, її інтерес до історії може бути задоволений завдяки вибірковим курсам?

Також профіль має бути пов’язаний із майбутнім фаховим вибором. Те, що є додатковим, може бути включене у вибіркові курси й не має формувати ядро профілю. Не все потрібно вміщувати в назву — набагато важливіше, щоб назва відображала основну траєкторію навчання», — наголошує Антоніна Макаревич.

Вона додає, що не потрібно створювати штучні назви, які не відповідають реальним напрямам вищої освіти. Підхід до формування профілів має бути логічним та обґрунтованим, з урахуванням подальшого освітнього й професійного шляху учнівства.

Загалом в академічному ліцеї має бути мінімум три профілі, які можуть бути як у межах одного кластера, так і в межах двох або всіх трьох. Також профіль може бути моногалузевим або багатогалузевим.

Читайте також:

Які цікаві профілі / курси за вибором можна запропонувати дітям у старшій профільній школі – досвід Українського аграрного ліцею

Але не варто «зашивати» в назву профілю всі галузі, які є. Одна освітня галузь має відігравати роль ядра, навколо якого і формується профіль. Інші галузі можуть лише доповнювати її на основному чи поглибленому рівні.

Також, за словами Антоніни Макаревич, вибір профілю за предметами, які потрібні на НМТ (як своєрідна підготовка до тестування), — теж хибний підхід.

«Такий профіль суперечить самій ідеї профільної освіти. Освіта має передусім давати якісні знання, а не зводитися лише до підготовки до тестування. У справжньому академічному ліцеї — з якісними освітніми програмами, професійними педагогами й належною матеріальною базою — учнівство й так отримає належну підготовку до іспитів, як логічний результат системного навчання. Тому акцент варто робити саме на побудові змістовних профілів, а не на вузькій підготовці до НМТ чи ЗНО», — розповідає експертка.

Досвід Комунальної обласної спеціалізованої школи-інтернату II–III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів «Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей» (Чернівці)

У закладі, як розповідає директорка Марина Семанюк, уже визначилися з профілями, які пропонуватимуть учнівству з вересня 2025 року. Серед них такі:

• мова, культура й суспільство;
• природничо-науковий;
• комп’ютерні технології та інженерія;
• географія світу та міжнародне спілкування.

Вони охоплюють усі три кластери, зокрема, у межах STEM-кластеру пропонуватимуть одразу два профілі. Директорка каже, що особливих труднощів із вибором не було. Насамперед відштовхувалися від кадрового потенціалу та готовності самого вчительства: важливо не просто запропонувати профілі — треба продумати заздалегідь, чи зможуть учителі та вчительки їх викладати на поглибленому рівні.

«Це тішить, адже якщо в колективі немає бажання впроваджувати зміни — ніякі накази зверху не допоможуть. Але наша команда — це команда однодумців», — ділиться Марина Семанюк.

Також перед тим, як обирати профілі, у закладі промоніторили ринок праці, щоб з’ясувати, яких професій бракує. Для цього зустрічалися з різними місцевими компаніями та підприємствами. Виявилося, що найбільша потреба саме в працівниках/цях напряму STEM. Директорка зізнається, що зараз учнівство не просто зацікавити природничими науками та математикою, тож уже готують різноманітні курси за вибором у межах профілю й поза ним, які допоможуть по-новому поглянути на ці галузі.

Крім цього, Марина Семанюк наголошує на важливості регулярної комунікації з учнями / ученицями та їхніми батьками, щоб донести суть реформи.

«Відверто кажучи, спочатку було дуже складно. Ми самі ще не до кінця розуміли всі деталі змін, і тому не могли чітко відповісти на всі запитання. Батьки також були налякані: для них це щось нове, незрозуміле, незвичне. Проте ми завжди були чесними. Там, де ми знали — чітко пояснювали, де ще було невідомо — відверто говорили: “Це поки що на етапі формування”», — розповідає директорка.

За її словами, тут головне — бути чесними та відкритими до діалогу. У закладі часто проводять інформативні зустрічі з учнівством та батьками щодо останніх оновлень реформи, розповідають про всі етапи. Завдяки таким зустрічам, як зазначає Марина Семанюк, вдалося збільшити кількість охочих брати участь у передпілоті.

Якщо ще на початку минулого навчального року дев’ятикласники та дев’ятикласниці не надто хотіли йти в 10-й клас (хтось планував вступати до фахових коледжів або виїжджати за кордон), то завдяки спільній роботі закладу вдалося переконати 70 % учнів та учениць залишитися й продовжити навчання в старшій школі в межах підготовки до передпілоту.

«Тож моя порада іншим закладам, які будуть майбутніми академічними ліцеями: говоріть з учнівством та батьками просто, доступно, покроково, щоб кожен і кожна могли зрозуміти суть змін. Наразі ми вже готові до пілотування профільної школи, як і решта закладів-амбасадорів (їх 29). Упевнені, що все реально, потрібно лиш мати сильне бажання та бути відкритими до чогось нового», — наголошує директорка закладу.

Досвід Боярського академічного ліцею «Гармонія» (Київщина)

У ліцеї робота над майбутніми профілями ще триває. Планують охопити всі кластери та пропонувати декілька профілів у кожному з них. Почали з опитування самих учнів та учениць, щоб краще вивчити їхні інтереси та попит на предмети.

«Основна мета реформи — обирати, що вчити, щоб потім обирати, ким стати. Саме тому потрібно враховувати думку дітей. Наразі популярними предметами, які обирають діти, є англійська мова, історія, географія, математика. А от предмети STEM-кластеру обирають менше, тож наше завдання в межах пілотування знову зробити цей кластер популярним», — розповідає директорка закладу Віра Щеголь.

Водночас, за словами директорки, не менш важливо враховувати й кадровий потенціал закладу. Скажімо, треба проаналізувати, чи є вчителі/ки, які можуть викладати фізику, біологію, хімію чи будь-який інший предмет на поглибленому рівні або в межах різних курсів. Додамо, що курси за вибором вчительство розроблятиме самостійно. Наразі для педагогів, які братимуть участь у передпілотуванні, проводять спеціальне навчання, де розповідають про те, як створювати авторські курси.

Крім цього, варто зважати й на матеріальну базу закладу. Від цього теж залежатиме те, які профілі він пропонуватиме. Адже, наприклад, неможливо реалізувати якісний профіль зі STEM «з нуля», якщо в закладі відсутнє відповідне технічне забезпечення. Водночас наголосимо, що 30 закладів-амбасадорів, які першими пілотуватимуть реформу профільної середньої освіти у 2025–2026 навчальному році, одержали окрему субвенцію на вдосконалення матеріально-технічної бази та облаштування кабінетів.

Також директорка під час вибору профілів радить враховувати перспективу здобуття певної професії, зважаючи на потреби місцевої громади чи міста.

 «Якщо, наприклад, у вашому місті працює потужний завод, то вам потрібно також розвивати STEM-кластер, а не лише готувати гуманітаріїв. Усе-таки маємо орієнтуватися на ринок праці та потреби нашого суспільства. Водночас не можуть бути в одному місті всі ліцеї з однаковими профілями, адже в дитини має бути вибір. Якщо ж ліцей буде тільки один, тоді він має пропонувати профілі в межах усіх кластерів. Тобто громадам і закладам освіти потрібно застосовувати індивідуальний підхід», — зауважує Віра Щеголь.

Досвід освітньої території «Midgard»

У закладі для передпілотування обрали чотири профілі:

• нанопрофіль, який пов’язаний із такими галузями, як інженерія, архітектура та екологія;
• IT-філологія — тут поглиблено вивчатимуть іноземні мови, передусім англійську, з акцентом на використанні в ІТ-сфері;
• цифрова глобалістика, яка пов’язана з економікою та правом;
• техно-біологічний профіль — у його межах учнівство поглиблено вивчатиме біотехнології та медицину.

Як розповідає Ольга Погрібняк, менеджерка профільної школи в закладі, вибір таких профілів зумовлений насамперед інтересами учнівства. Це має бути в пріоритеті.

«Коли ми думали над тим, які саме профілі створювати, то першочергово провели опитування й дали можливість кожному учню та кожній учениці, які братимуть участь у пілотуванні, пройти його, щоб визначити сфери їхніх інтересів і гіпотетичні професії, які вони можуть обрати в майбутньому. Згодом ми також підкріпили результати опитування індивідуальними зустрічами, щоб почути кожну дитину. Також зустрічалися і з батьками», — пояснює співрозмовниця.

Не менш важливим аспектом, який вплинув на вибір профілів у закладі, за її словами, були професії майбутнього, які стануть актуальними через 5–10 років. Коли, наприклад, у закладі створювали нанопрофіль, то орієнтувалися на такі професії, як проєктувальник розумного середовища, будівельник розумних доріг, урбаніст-еколог тощо. Саме таких фахівців потребуватимуть у майбутньому. Також враховували й ті професії, які важливі для відбудови України.

«Очевидно, що нам потрібно відходити від поняття, що підручник — це основа навчання. Академічні ліцеї пропонуватимуть багато курсів за вибором, більшість із них буде абсолютно новою, і зрозуміло, що на всі ці курси не будуть видавати окремих підручників. Тож учительству треба бути до цього готовим», — пояснює Ольга Погрібняк.

Також, на її думку, варто відходити від практики домашніх завдань, натомість пропонувати більше проєктної роботи, де учнівство зможе самостійно спробувати, протестувати вивчене. Учитель/ка ж має лише координувати цю діяльність.

Крім цього, Ольга Погрібняк радить керівництву закладів освіти звертати увагу на потреби самих педагогів / педагогинь. На її думку, під час створення курсів за вибором потрібно підживлювати сильні сторони вчителів та вчительок, які їх розроблятимуть.

«Це будуть абсолютно новаторські курси, тож дуже важливо підтримати в цьому вчительство. Варто дати певну свободу в розробленні цих курсів, щоб учителі створили те, про що вони давно мріють, щоб вони мали змогу заглибитися у власні інтереси, щоб їм було справді цікаво викладати свій курс. Завдання ж керівництва — підтримувати вчительство та допомагати з інструментами, які можна використовувати в межах курсів», — додає співрозмовниця.

ЩЕ КІЛЬКА ПОРАД ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОФІЛІВ

«Наразі ми активно співпрацюємо із закладами освіти, щоб допомогти їм допрацювати свої профілі та сформувати виважене, обґрунтоване бачення. Основна мета цієї роботи — зробити так, щоб кожен заклад міг чітко аргументувати вибір профілю, спираючись не лише на власні уявлення, а й на конкретну методичну базу», — пояснює Антоніна Макаревич.

За її словами, важливо, щоб профілі були обґрунтовані:

• запитами учнів та учениць,
• наявним кадровим потенціалом,
• орієнтацією на професії майбутнього,
• можливостями для подальшого навчання в закладах вищої освіти.

Важливим аспектом є і коректність назв профілів. Часто трапляються сполучення, які здаються неприродними або вводять в оману — наприклад, поєднання медицини з філологією чи іноземною мовою в назві профілю. Це викликає плутанину, хоч по суті мова може бути лише допоміжною дисципліною. Іноді достатньо просто уточнити або змінити назву, щоб профіль став зрозумілим і логічно виправданим, додає Антоніна Макаревич.

«Ми також бачимо потребу в тому, щоб школи не просто формально закладали профілі, а дійсно їх “проживали” — усвідомлювали їхній зміст, мету та кінцевий результат для учня / учениці. Саме над цим ми зараз працюємо в межах затвердженої Типової освітньої програми для 10–12-х класів та складаємо навчальні плани для профільного навчання. Протягом літа ми плануємо пройти цей шлях разом із закладами, щоб на виході вони мали чітке уявлення й аргументацію щодо кожного запропонованого профілю», — акцентує експертка.

Але найголовніше, як додає Ольга Погрібняк, — це не боятися змінюватися та робити помилки.

«У нашому суспільстві досі немає розуміння, що реформи потребують часу. Коли в нас відбувається якась реформа — в освіті, у медицині чи в будь-якій іншій сфері — усі очікують миттєвих змін, хочуть бачити результат тут і зараз. Але так не буває.

Реальні реформи починають працювати через п’ять, десять і більше років. Для того, щоб ми побачили зміни, має пройти час. Це потрібно зрозуміти. І дуже добре, що зараз заклади мають змогу підготуватися до масштабного пілотування реформи профільної середньої освіти. Це допоможе нам краще відчути нову систему, виявити помилки та виправити їх, щоб потім побачити результат», — підсумувала Ольга Погрібняк.

Фото співрозмовниць та з фейсбук-сторінок згаданих у тексті закладів освіти

Головне фото Артема Галкіна, передрук фото суворо заборонений