Які цікаві профілі / курси за вибором можна запропонувати дітям у старшій профільній школі – досвід Українського аграрного ліцею

А що якби в старшій школі учні вивчали, як створити равликову ферму в сільській місцевості, або ж вирощувати й продавати мікрогрін чи тепличні квіти, прописувати та отримувати гранти на свої ідеї від великих агрохолдингів?

Такі курси з аграрним спрямуванням уже давно впроваджує Український аграрний ліцей від ГО «СвітОсвіт». Тепер, у межах підготовки до реформи профільної освіти (10–12 класи), яка масово впроваджуватиметься з вересня 2027 року, вони також планують пропонувати схожі курси за вибором поза основним профілем.

Директорка ліцею Олена Ярошинська каже, що в Україні досі існує певне стереотипне уявлення про сучасний аграрний сектор. Але більшість просто не розуміє, що до нього дотичні понад 150 різних професій. Тож, щоби показати дітям усі можливості аграрної сфери, яка нині потребує чимало фахівців в Україні, у ліцеї впроваджують різні тематичні курси, а також передають свій досвід і іншим школам.

Більше про те, як можна цікаво розповісти дітям про аграрну сферу та які тематичні курси за вибором можна запропонувати в старшій школі, читайте в матеріалі «Вчися.Медіа».

Багато хто й досі думає, що сільське господарство – це щось не дуже перспективне, де не заробиш багато грошей, каже Алла Товкес, методологиня ГО  «СвітОсвіт».

«Колись ми проводили опитування серед дітей. Запитали їх, яка професія асоціюється в них із сільським господарством. 90 % назвали професію агроном, навіть не підозрюючи, скільки ще спеціальностей є в цій сфері.

Тому ми вирішили розробити такі курси, де б не просто пояснювали, що зараз сільське господарство може бути сучасною та прибутковою сферою, а й давали учням практичні завдання, які дозволяють спробувати себе в цій галузі та навіть заробити трохи грошей ще під час навчання», – розповідає вона.

Один із таких курсів «Агросфера». 

Цей курс у ліцеї впроваджують ще з 2020 року. Його можуть вивчати як учні 8–9-х класів, так і 10–11-х, а згодом і 12-х. Його також впроваджують ще понад 100 закладів освіти (програмами та електронними версіями посібників, які розробили в ГО «СвітОсвіт», зі школами діляться безплатно).

Зараз команда працює над оновленням курсу та його адаптацією до трирічної старшої школи. Адже, за словами Алли Товкес, від початку старту курсу пройшло чимало часу, з’явилися нові виклики в сільському господарстві, зокрема замінування сільськогосподарських земель та проблеми з логістикою, тож усе це варто врахувати.

• Цей курс є інтегрованим і поєднує декілька дисциплін, серед яких біологія, географія, хімія, екологія та економіка, продовжує методологиня.
• Біологія охоплює теми, пов’язані з розвитком рослин і вегетацією, географія містить економічні аспекти, аналіз ґрунтів, кліматичні зони та відповідність рослин для різних регіонів України.
• У деяких темах присутні основи хімії, зокрема питання захисту рослин і впливу хімічних засобів на довкілля та здоров’я людини.
• Екологія дає змогу глибше зрозуміти взаємозв’язок між природою і людиною, а економічний складник (особливо тема «Комунікації та маркетинг в аграрній сфері») мотивує дітей спробувати себе в ролі підприємців у сільському господарстві.
• Окрему увагу приділили фінансовій грамотності, що допомагає учням усвідомити економічні можливості агросектору.

Курс «Агросфера», як пояснює Алла Товкес, також передбачає роботу з різними проєктами, які допомагають учням на практиці ознайомитися з аграрною сферою на різних рівнях:

• домогосподарства, де можна вирощувати мікрозелень, малину, горіхи чи навіть створювати равликові ферми;
• фермерські господарства, що працюють на місцевий ринок;
• великі аграрні підприємства, які орендують землі та вирощують продукцію в промислових масштабах.

Так учні можуть вибрати власний шлях у цій сфері – від ведення сімейного бізнесу до роботи в агрохолдингах.

Курс  «Земля України» - це теж інтегрований курс, який містить такі предмети як правознавство, екологія, економіка. Цей курс, за словами методистки, зосереджений на можливостях землі в різних аспектах, і не лише у сфері сільського господарства.

Він охоплює питання, пов’язані з володінням землею, її правовим та економічним статусом. Учні дізнаються, які податки треба сплачувати за землю, які правила діють під час будівництва, як оформлюється купівля-продаж, оренда чи передача землі в спадок, а також які можливості земля відкриває для підприємницької діяльності, пояснює Олена Ярошинська.

Однією з ключових особливостей цих аграрних курсів, за словами директорки, є практичний компонент. Наприклад, під час вивчення курсу «Агросфера» учні працюють над своїми бізнес-проєктами, вчаться шукати на них фінансування від агрохолдингів-партнерів чи місцевих фермерів.

Так, великою популярністю серед учнів користується вирощування мікрогріну, який вони потім продають місцевим підприємствам. Школярі об’єднуються в команди, розподіляють між собою ролі (координатори проєкту, агрономи, маркетологи та агротехнологи), у межах яких кожен виконуватиме власне завдання.

Ще один із бізнес-проєктів, який учні можуть розвивати в межах агрокурсів, – вирощування квітів чи овочів у теплицях.

Ще один напрям – перероблення продукції. У межах курсів з аграрним спрямуванням школярі займаються сушінням фруктів, виготовленням пастили, медових виробів із додаванням горіхів тощо.

За словами директорки, такі проєкти дають змогу не лише отримувати дохід, а й формувати підприємницьке мислення. Бізнес-проєкти, які реалізують учні, передбачають ведення чіткої документації, залучення спонсорських коштів, інвестицій. Школярів вчать звертатися до меценатів та потенційних інвесторів, аргументовано презентувати свої ідеї та залучати додаткову підтримку.

Також тут долучається і маркетинговий складник, адже учні вчаться продавати свою продукцію, а для цього потрібно розвивати соцмережі, сайт, щоб рекламувати товар.

Особливістю всіх бізнес-проєктів, які втілюють учні в межах аграрних курсів, є їхній соціальний компонент. Кожен із них передбачає певний відсоток доходу, який спрямовується на благодійність (допомога ЗСУ, дітям, які потребують лікування, тваринним притулкам тощо).

«Залежно від напряму проєкту, на благодійні цілі може відраховуватися від 10 до 20 % прибутку. Так діти не лише опановують основи підприємництва, а й вчаться соціальної відповідальності, що є важливим кроком до формування свідомих і активних громадян», – акцентує Олена Ярошинська.

«У межах цих курсів ми закликаємо школи співпрацювати з місцевими сільськогосподарськими підприємствами та фермерами: влаштовувати екскурсії на сучасні місцеві агрохолдинги, запрошувати їхніх експертів на заняття.

Що чекає на мережу профтехів та коледжів?

Наприклад, коли учні вивчають тему посадки газонів, то отримують демонстраційний проєкт – виростити на маленькій ділянці свій газон. Далі до закладу запрошуємо спеціаліста з вирощування газонів, який може поговорити з класом про способи висадки, особливості догляду тощо», – пояснює директорка ліцею.

За її словами, такий підхід не лише змінює сприйняття агросфери серед молоді, а й дає нові можливості для розвитку місцевих громад.

«Якщо ще зі шкільних класів навчати дітей бачити перспективи в сільській місцевості та заохочувати до підприємницької діяльності, це може стати потужним рушієм для змін. За підтримки громади такі ініціативи сприятимуть створенню нових підприємств, робочих місць і, зрештою, зміцненню місцевої економіки. Це дасть змогу не лише зменшити відтік молоді до міст, а й зробити села та маленькі містечка привабливими для життя та розвитку», – підсумувала Олена Ярошинська.

Фото надані співрозмовницями