Чи буде додатковий рік навчання у професійних і фахових коледжах: пояснює МОН

Скільки років триватиме навчання в закладах професійної та фахової передвищої освіти, які профілі зможуть обирати студенти і студентки та які предмети вивчатимуть обов’язково або на вибір — про це розповів заступник міністра освіти Дмитро Завгородній під час засідання освітнього комітету Верховної Ради. Розповідаємо про ключові зміни.

У межах реформи старшої школи передбачені два напрями навчання старшокласників/ць: за академічним та професійним спрямуванням.

Наразі Міністерство освіти і науки розробляє Типову освітню програму профільної середньої освіти за професійним спрямуванням. Документ уже пройшов громадське обговорення та перебуває на етапі доопрацювання.

Типова освітня програма містить типові навчальні плани. На їх основі підготують модельні навчальні програми, що стануть основою для створення підручників і навчальних матеріалів.

Також передбачається формування близько 10 профілів, які об’єднають різні професії — зокрема технічні, аграрні, медичні та інші.

«За аналогією зі старшою профільною школою академічного спрямування, у профосвіті та фаховій передвищій освіті також будуть обов’язкові освітні компоненти для всіх профілів, обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем та вибіркові освітні компоненти, — розповів Дмитро Завгородній. — Обов’язкові освітні компоненти для всіх профілів ми якраз і хочемо зробити професійно орієнтованим підходом. Наприклад, фізику, хімію чи математику викладатимуть за різними програмами залежно від профілю: аграрного, ІТ чи транспортного напрямів. Може бути 10 різних програм для окремого профілю».

За словами заступника міністра, обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем охоплять зміст професійних стандартів та стандарту професійної освіти або стандартів фахової передвищої освіти за відповідними спеціальностями. Це дасть змогу не збільшувати термін навчання в професійних та фахових коледжах на рік, як це нині впроваджують у закладах загальної середньої освіти (12 років навчання замість 11, три з яких — це старша школа).

Години з вибіркових освітніх компонентів можна використати на підсилення профільних або позапрофільних компонентів, а також спрямувати на подолання освітніх втрат учнів та учениць.

Під час обговорення учасники/ці засідання порушили питання, чи не втратять випускники/ці закладів професійної та фахової передвищої освіти можливість вступу до університетів.

У МОН наголошують: обсяг навчання буде зіставним з академічними ліцеями, але з іншим змістом. Студенти й студентки коледжів матимуть різні освітні траєкторії залежно від профілю.

Нагадаємо, що реформа старшої школи запланована на 1 вересня 2027 року.

Фото Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер