Навчання за інтересом і “правило 8 учнів”: як змінюється старша школа в Україні

З 2027 року в Україні стартує повноцінне впровадження реформи старшої профільної школи. Вона передбачає перехід на 12-річну систему навчання та зміну самої логіки організації старших класів.

У межах реформи учні обиратимуть один із двох напрямів — академічний або професійний. Це означає, що старша школа стане більш диференційованою: частина школярів/ок готуватиметься до вступу в університети, інша — здобуватиме прикладні професійні навички.

Паралельно громади вже почали підготовку освітньої мережі: формують ліцеї, оновлюють підходи до організації навчання та матеріально-технічну базу. Оновлене Положення про ліцей закріплює нові вимоги до якості освітнього середовища та посилює роль профільного навчання.

Однією з ключових змін стане відхід від жорсткої прив’язки профілю до конкретного класу. Натомість акцент робиться на індивідуальному освітньому виборі учня/ці, який визначатиме його навчальну траєкторію.

Детальніше про те, як працюватиме нова модель старшої школи, в інтерв'ю 24 каналу розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Реформа впроваджується поетапно: з 1 вересня 2026 року нову модель тестуватимуть у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року вона має запрацювати в усіх академічних ліцеях країни.

Одна з ключових змін — відхід від принципу, коли учень чи учениця фактично “прив’язані” до свого класу і разом із ним проходять усі предмети.

Нова логіка передбачає інше: клас залишається адміністративною одиницею, але навчання з профільних предметів відбувається у змінних групах. Вони формуються не за класом, а за вибором учнів/ць.

Тобто школяр/ка більше не навчається лише зі “своїм” класом — він може переходити між різними групами залежно від предмета. Наприклад, на математику ходити з одними учнями/ми, на біологію — з іншими, а на історію — ще з іншими.

У новій системі вводиться мінімальний поріг для формування профільної групи.

Якщо на паралелі є щонайменше вісім учнів/ць, які обрали певний профільний предмет або курс, ліцей може створити окрему навчальну групу.

Водночас є ще один важливий параметр: якщо клас налічує щонайменше 16 учнів/ць, його можна поділити на кілька профільних груп. Наприклад, одна частина класу може поглиблено вивчати фізику, інша — біологію, третя — ІТ.

Малочисельні класи, де навчається 5–7 учнів/ць, на профільні групи не діляться — там зберігається традиційна форма навчання.

Ідея цього підходу — уникнути штучних профілів, які існують “на папері”, але не мають реальної кількості учнів/ць.

Щоб зрозуміти модель, достатньо уявити звичайну паралель з 48 десятикласників/ць.

У традиційній системі це два класи, які вчаться окремо. У новій моделі під час профільних предметів ситуація змінюється:

• 10 учнів обирають математичний профіль
• 12 — біолого-хімічний
• 9 — ІТ-напрям
• решта — історико-правовий

І далі школа формує не “класи”, а групи за інтересами. Учні/ці з різних класів можуть вчитися разом, якщо вони обрали той самий профіль.

Нова система не скасовує класи повністю, але розділяє навчання на два режими.

Це предмети, які залишаються спільними для всіх:

• українська мова та література
• математика (базовий курс)
• історія та громадянська освіта
• природничі дисципліни

Їх можна викладати у звичних класах або потоках — без змінної структури.

Це частина, де відбувається найбільша трансформація. Учні/ці об’єднуються у змінні групи залежно від обраного напряму. Саме тут з’являється гнучкість і персоналізація навчання.

Для адміністрації ліцеїв нова модель означає зміну самої логіки управління.

Якщо раніше головним завданням було скласти стабільний розклад для кожного класу, то тепер школа працює як система рухомих груп.

Заступник/ця директора фактично керує не класами, а потоками учнів/ць, які змінюються залежно від предметів.

Це ускладнює планування, але водночас дозволяє більш точно враховувати інтереси учнів/ць і навантаження вчителів.

Читайте також: 

Окремий елемент реформи — це освітнє середовище.

Гнучка система навчання потребує не лише нового розкладу, а й іншої інфраструктури:

• лабораторій для природничих наук
• просторів для групової роботи
• сучасних кабінетів для профільного навчання

Держава передбачає інвестиції в оновлення матеріальної бази ліцеїв, оскільки без цього змінні групи залишаться лише організаційною ідеєю.

Суть змін — перехід від “школи однакових класів” до школи індивідуальних освітніх траєкторій.

Учень/ця більше не обирає лише профіль класу — він обирає предмети і напрям свого навчання. А школа підлаштовується під цей вибір.

Фактично це спроба зробити старшу школу більш гнучкою, наближеною до інтересів учнів/ць і реальних потреб освіти.

Реформа змінює не лише розклад. Вона змінює саму логіку того, як виглядає навчання у старшій школі.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.