Не просто читати, а розуміти: у 5-х класах запускають новий курс «Читання як суперсила»

З нового навчального року п’ятикласники в українських школах зможуть вивчати новий вибірковий інтегрований курс із читацької грамотності «Читання як суперсила». Його мета — навчити дітей не просто читати тексти, а розуміти їх, аналізувати інформацію, помічати маніпуляції та використовувати прочитане для розв’язання реальних життєвих завдань.

Модельну програму розробили Олена Кецмур, Ірина Сітькова та Валентина Ткач за підтримки ЮНЕСКО в межах програм професійного розвитку вчителів/ок. Цей курс рекомендований МОН.

Поштовхом до посилення уваги до читацької грамотності стали, зокрема, результати міжнародного дослідження PISA. Вони показують, що сучасне читання — це значно більше, ніж здатність зрозуміти сюжет або переказати текст.

Школяр/ка має вміти знайти потрібну інформацію, зіставити кілька джерел, оцінити достовірність повідомлення, відрізнити факт від судження та сформулювати власний висновок.

Саме на таких уміннях і зосереджується новий курс.

Його розробники хочуть подолати розрив між «я прочитав» і «я зрозумів, що з цим робити».

«Читання як суперсила» розрахований на 35 навчальних годин на рік — одну годину на тиждень.

На заняттях школярі/ки працюватимуть не лише з художніми творами. Програма передбачає міфи, оповідання, науково-популярні статті, медіатексти та інші матеріали.

Замість того щоб витрачати уроки на прочитання великих за обсягом творів, учні/ці аналізуватимуть коротші тексти та окремі фрагменти безпосередньо під час занять.

Такий формат має дати можливість детальніше розібратися, як побудований текст, які аргументи використовує автор/ка, що можна зрозуміти між рядками і наскільки інформації можна довіряти.

Окрему увагу в програмі приділяють так званій графічній грамотності.

Учні/ці працюватимуть не лише зі словами, а й із:

• інфографікою;
• картами;
• схемами;
• діаграмами;
• коміксами;
• іншими візуальними джерелами.

Це відповідає тому, як сьогодні люди споживають інформацію: текст дедалі частіше поєднується із зображеннями, графіками, відео та іншими цифровими форматами.

Тому школяреві важливо вміти прочитати не лише сторінку книжки, а й графік у новині, карту, інфографіку чи візуалізацію даних.

Ще один напрям курсу — медіаграмотність.

П’ятикласники/ці вчитимуться розрізняти факти та судження, помічати ознаки маніпуляцій, аналізувати медіатексти та виявляти фейки й пропагандистські повідомлення.

Для українських школярів/ок, які щодня стикаються з величезним потоком інформації, це вже не додаткова навичка, а частина базової грамотності.

Програма фактично пропонує вчити дітей ставити до тексту прості, але важливі запитання: хто це сказав? На чому ґрунтується твердження? Які докази наведено? Чи може автор намагатися на мене вплинути?

Авторки програми також відмовилися від підходу, за якого читання існує окремо від повсякденного життя.

Теми курсу мають бути близькими до досвіду підлітків. Серед них — «Співіснування людини і природи», «Скарби моєї родини», «Сила порозуміння», «Голос мистецтва», «Медіаграмотність для початківців» та «Маршрути на мапі».

Учні/ці працюватимуть із текстами, які дають можливість не лише виконати завдання, а й обговорювати проблеми, ухвалювати рішення та застосовувати отриману інформацію.

У програмі передбачено сучасні стратегії активного читання — зокрема INSERT, «Фішбоун», «Квадрат Декарта», «Дерево рішень», РАФТ і «Щоденник подвійних нотаток».

Оцінювання також відбуватиметься не лише через традиційні перевірочні роботи.

Підсумком навчання можуть стати практичні проєкти — наприклад, порадник, плакат, путівник або комікс.

Таким чином, учень/ця має не просто показати, чи зрозумів текст, а продемонструвати, що здатен використати отриману інформацію та створити на її основі власний продукт.

Окреме місце в програмі відводять шкільній бібліотеці.

Її пропонують використовувати як інформаційний простір, де учні/ці можуть шукати джерела, досліджувати теми та добирати книжки для самостійного читання.

Це також частина ширшого бачення шкільної бібліотеки — не лише як місця зберігання книжкового фонду, а як простору для навчання, пошуку та роботи з інформацією.

У 2026/2027 навчальному році курс почнуть упроваджувати для учнів/ць 5-х класів.

Водночас модельна програма розрахована на 5–6 класи закладів загальної середньої освіти.

МОН позиціонує її як частину реалізації концепції Нової української школи та політики «Освіта для життя».

«Курс  «Читання як суперсила» створений як відповідь на цей виклик. Він допомагає учням/цям працювати з різними типами текстів і застосовувати прочитане в реальних ситуаціях. Важливо, щоб читання було не лише активністю на уроках літератури, а інструментом пізнання, критичного мислення та самостійного ухвалення рішень», — зазначила Катерина Молодик, координаторка розроблення змісту освіти Офісу впровадження НУШ. 

Головна зміна підходу полягає в тому, що читання розглядають не лише як частину уроків української чи зарубіжної літератури.

Це навичка, яка потрібна дитині практично всюди — від навчання й пошуку інформації до критичного оцінювання новин та ухвалення власних рішень.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.