Чому українці не читають книжки: дослідження з’ясувало причину, і це не гроші

В Україні презентували дослідження про те, що насправді впливає на читацькі звички. Виявилося, що головна перешкода на шляху до книжки — не її висока ціна, брак часу чи конкуренція з соцмережами. Найбільша проблема — відсутність звички читати, яка формується ще в дитинстві. Саме до такого висновку дійшли автори дослідження «Інструменти залучення читачів книжок в Україні», проведеного на замовлення Міністерства культури.

Дослідження показало: люди значно рідше відмовляються від читання через вартість книжок. Натомість ключовим бар’єром стає відсутність сформованої читацької звички.

Якщо книжка не була частиною повсякденного життя в дитинстві, у дорослому віці читання доводиться щоразу обирати серед десятків інших способів дозвілля.

У Мінкульті наголошують: читання варто розглядати не лише як особистий вибір людини, а як результат впливу сім’ї, школи та культурного середовища.

Одним із найважливіших чинників формування читача залишається сім’я.

Діти значно частіше читають у дорослому віці, якщо вдома бачили батьків із книжками, чули розмови про прочитане або регулярно відвідували книгарні та бібліотеки.

Натомість там, де книжки були лише частиною шкільних завдань або взагалі були відсутні, сформувати любов до читання значно складніше.

Багато учасників/ць дослідження, які повернулися до читання вже в дорослому віці, називали шкільний досвід однією з причин тривалих перерв.

Проблемою виявилися не лише списки обов’язкової літератури, а й сам підхід до читання — коли від учнів/ць очікують правильної відповіді замість особистого сприйняття тексту.

Саме тому експерти наголошують на важливості вільного читання без оцінок, тестів і примусу.

Саме в підлітковому віці книжка починає програвати конкуренцію соцмережам, відео та комп’ютерним іграм.

Дослідники зазначають, що боротьба точиться не лише за час, а й за увагу. Людям дедалі складніше тривалий час концентруватися на великих текстах.

Тому підлітки залишаються однією з ключових аудиторій для програм підтримки читання.

Ще один важливий висновок: люди рідко починають читати після соціальних кампаній чи закликів.

Натомість поштовхом часто стають життєві зміни:

• переїзд;
• зміна роботи;
• вигорання;
• лікування;
• дистанційна робота;
• блекаути;
• пошук нових сенсів у складний період життя.

Часто достатньо випадкової рекомендації друга, подарованої книжки або візиту до книгарні.

Дослідження підтверджує: люди частіше починають читати там, де книжки фізично присутні у щоденному житті.

Саме тому важливими залишаються:

• книгарні;
• бібліотеки;
• книжкові фестивалі;
• культурні центри;
• читацькі клуби.

Водночас у багатьох невеликих громадах доступ до такої інфраструктури досі залишається обмеженим.

Читайте також: 

Як перетворити читання на приємну звичку: поради для батьків

Попри репутацію головного конкурента книжок, соціальні мережі можуть працювати й навпаки.

Частина опитаних розповіла, що повернулася до читання саме завдяки книжковим блогерам, рекомендаціям у TikTok, Instagram чи інших соцмережах.

Для молоді книжковий контент дедалі частіше виконує роль поради від друга.

Автори дослідження звертають увагу на роль книжкових клубів, бібліотек та культурних хабів.

Саме такі простори допомагають зробити читання не лише індивідуальною практикою, а й соціальним досвідом, який підтримує мотивацію та формує відчуття причетності.

Попри позитивні зміни останніх років, у Міністерстві культури застерігають від надмірного оптимізму.

Українська книжка справді посилила свої позиції, однак цей процес ще не став незворотним. Закриття книгарень, слабка підтримка книжкової інфраструктури та втрата звички до читання можуть загальмувати позитивні зміни.

Автори дослідження нагадують: читання — це не лише спосіб отримувати інформацію.

Книжки розвивають емпатію, критичне мислення, здатність концентруватися та розуміти інших людей. В умовах війни та постійної невизначеності ці навички стають не менш важливими, ніж академічні знання.

І головний висновок дослідження простий: щоб українці/ки більше читали, недостатньо просто закликати до цього. Потрібно створювати середовище, у якому книжка стане природною частиною життя — вдома, у школі, бібліотеці та громаді.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.