Оптимізація малокомплектних шкіл: що буде з учителями, які там працюють

З 1 вересня 2025 року в Україні відбудеться оптимізація малокомплектних шкіл. Держава більше не фінансуватиме зарплати вчителів/ок у школах, де навчається менше ніж 45 дітей. Про те, якою буде подальша професійна доля педагогів/инь цих закладів і чи не втратять учні / учениці доступ до освіти, розповіла Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, в етері телемарафону, передає «УП. Життя».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ У ФІНАНСУВАННІ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ?

Як пояснили в МОН, уряд ухвалив рішення не покривати з держбюджету видатки на зарплати педагогів/инь у школах із менш ніж 45 учнями / ученицями (це не стосується початкових шкіл). Відповідальність за подальшу долю цих закладів несуть громади. Фактично є три сценарії розвитку подій:

  • Місцева влада бере фінансування на себе і продовжує утримувати школу.
  • Заклад знижує ступінь (наприклад, стає початковою школою) — у такому разі зарплати вчителів/ок початкових класів і надалі оплачуватимуть з держбюджету.
  • Школу закривають, а учнів / учениць переводять у більші заклади громади. 

Загалом наразі в Україні є понад 500 шкіл, у яких навчаються менш ніж 45 дітей. Щодо 480 із них громади вже зробили необхідні кроки:

  • змінили форму закладу на початкову школу;
  • перетворили школи на філії;
  • організували підвезення учнівства;
  • подали запити на одержання субвенції для придбання шкільних автобусів тощо.

Невизначений статус мали 57 шкіл (із понад 500). Нині відомо, що 48 із них ОТГ погодилися фінансуватимуть власним коштом, а щодо решти рішення має ухвалити МОН з урахуванням залишків освітньої субвенції та можливостей місцевих бюджетів.

Нагадаємо, через рік, із вересня 2026-го, під скорочення державного фінансування потраплять школи, де навчається менше ніж 60 дітей. 

ЯКІ РИЗИКИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ/ОК?

Як розповіла Надія Кузьмичова, ризик втрати роботи для педагогів/инь дійсно є. Утім, за її словами, МОН напрацювало механізми, які мають пом’якшити наслідки. 

«Ми пропрацьовували такий ризик з усіма областями й маємо оптимістичну картину», — додала заступниця міністра..

Наприклад, учителям/кам, чиї школи понизили ступінь або закрили, мають запропонувати вакансії в інших закладах громади. Для внутрішньо переміщених педагогів/инь — за місцем їхнього теперішнього проживання. 

Якщо ж вільних місць немає, уряд пропонує освітянам/кам доєднатися до кадрового резерву, який запрацює з 1 вересня 2025 року. 

ЩО ТАКЕ КАДРОВИЙ РЕЗЕРВ І ЯКІ ГАРАНТІЇ ВІН ДАЄ?

Кадровий резерв, як пояснила заступниця міністра, є інструментом підтримки вчителів/ок, які втратили роботу через оптимізацію шкільної мережі / внаслідок російської агресії. Згідно з програмою:

  • педагоги/ині з резерву одержуватимуть середню заробітну плату щомісяця;
  • вони зможуть підвищувати кваліфікацію, зокрема щодо роботи з освітніми втратами в дітей;
  • за потреби вчителів/ок з резерву направлятимуть на роботу в школи на деокупованих територіях або в інші громади з нестачею кадрів. 

У такий спосіб уряд намагається уникнути ситуації, коли досвідчені вчителі/ки залишають професію через скорочення. 

Читайте також:

ЧОМУ УХВАЛИЛИ ТАКЕ РІШЕННЯ?

У МОН пояснюють, що проблема малокомплектних шкіл не лише у фінансах:

  • у класах часто об’єднують учнів / учениць різних вікових груп, або ж діти змушені навчатися індивідуально. Це позбавляє їх нормальної соціалізації та командної роботи;
  • через дефіцит кадрів один педагог / одна педагогиня може викладати декілька різних предметів, навіть непрофільних;
  • рівень знань учнів / учениць із сільських шкіл відчутно нижчий. За результатами міжнародного дослідження PISA-2022, вони відстають від своїх ровесників/ць із міст у середньому на 4,5 роки. Оптимізація мережі покликана вирівняти доступ дітей до якісної освіти. 

Фото Freepik