Школи, у яких вчиться менше ніж 45 учнів та учениць, не фінансуватимуться коштом держбюджету
Після ретельного аналізу та вивчення ситуації в понад 500 школах, у яких налічується менше ніж 45 дітей, Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій ухвалив рішення, що держава їх не фінансуватиме, повідомив голова освітнього комітету Сергій Бабак.
Норма про припинення фінансування коштом державного бюджету шкіл на 45 осіб і менше набирає чинності 1 вересня 2025 року. Через рік, із 1 вересня 2026-го, держава припинить фінансувати школи, у яких вчиться менше ніж 60 учнів та учениць. Однак ця вимога не стосується початкових шкіл — держава й надалі виділятиме на них кошти.
Нещодавно частина народних обранців звернулася до освітнього комітету з вимогою внести зміни до законодавства та зберегти фінансування малокомплектних шкіл. Чому після дискусій попередні законодавчі норми однаково залишаються чинними — пояснюємо далі.
ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ В УРЯДОВІЙ ПОСТАНОВІ ЩОДО МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ
У липні 2025 року понад 80 народних депутатів/ок зареєстрували постанову № 13506 «Про забезпечення доступу до освіти». У ній парламентарі просили Кабінет Міністрів скасувати норму про припинення фінансування з державного бюджету шкіл, у яких з 1 вересня 2025 року навчатиметься менше ніж 45 осіб (крім початкових).
Для скасування такої вимоги треба внести зміни до «Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», які затверджені постановою Кабміну від 14 січня 2015 р. № 6 (в редакції постанови уряду від 5 березня 2024 р. № 245), зокрема виключити абзац сьомий пункту 10.
Власне, зареєстрована депутатами постанова стала приводом для ретельного аналізу ситуації в громадах, а також для обговорення отриманих даних в освітньому комітеті.
За словами Сергія Бабака, наразі налічується понад 500 шкіл, у яких навчаються менше, ніж 45 дітей. У 480 громад зробили необхідні кроки для збереження таких закладів:
- змінили форму закладу на початкову школу;
- перетворили школи на філії;
- організували підвезення учнівства;
- подали запити на одержання субвенції для придбання шкільних автобусів тощо.
Невизначений статут наразі мають 57 шкіл (із понад 500), це 8 % від загальної кількості закладів середньої освіти. Як пояснив Сергій Бабак, освітній комітет підготував запити в усі 57 шкіл, аби отримати від них детальні дані про кількість учнівства, можливість підвезення тощо.
З’ясувалося, що 48 громад із 57 погодилися фінансувати школи власним коштом, а щодо решти ухвалити рішення має Міністерство освіти і науки з урахуванням отриманих від громад даних про залишки освітньої субвенції та можливості місцевих бюджетів.
«Чому Уряд ухвалив рішення припинити фінансування саме таких шкіл? У Законі “Про освіту” визначено норму мінімальної наповнюваності класу. Вона складає щонайменше 5 дітей. Якщо взяти дев’ять класів, це й дає цифру в 45 учнів/иць. Існують школи з 11-річним терміном навчання, де ця кількість може бути ще меншою. Ще є випадки, коли в школі працює більше вчителів/льок, ніж навчається дітей», — пояснив голова освітнього комітету.
ЩО ЧЕКАЄ НА МАЛОКОМПЛЕКТНІ ШКОЛИ У 2026 РОЦІ?
Як уже згадувалося, з 1 вересня 2026 року держава має перестати фінансувати школи, де навчається менше ніж 60 дітей. Однак ця норма наразі некоректна щодо чинних типів закладів. Наразі в Україні є гімназії, у яких може бути 45 учнів та учениць, ліцеї повного циклу, де достатньо 55 учнів, або ж ліцеї з гімназією без початкової школи, додав Сергій Бабак.
Щоб урахувати різноманітність закладів освіти, освітній комітет вирішив, що Верховна Рада звернеться до Кабінету Міністрів із вимогою змінити «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам». Це дасть змогу увідповіднити їх із законом «Про освіту», у якому йдеться про мінімальну наповнюваність класів від п’яти дітей.
Фото Canva