Освітня омбудсменка подала пропозиції до Антикорупційної програми МОН на 2024–2026 роки

Освітня омбудсменка України Надія Лещик подала свої пропозиції до проєкту змін до Антикорупційної програми Міністерства освіти і науки України на 2024–2026 роки. Документ наразі перебуває на етапі громадського обговорення, яке завершується 28 жовтня.

За словами Надії Лещик, вона опрацювала проєкт змін до Антикорупційної програми, яку МОН затвердило наказом від 28 березня 2024 року №408, і подала лист із пропозиціями до міністерства. Омбудсменка наголосила на необхідності уточнення формулювань корупційних ризиків у низці сфер освітньої діяльності.

Зокрема, запропонувала доповнити документ пунктами, що стосуються таких проблемних питань:

  • призначення керівників/ць закладів освіти без конкурсного відбору під час воєнного стану;
  • корупційні ризики у сфері ліцензування освітньої діяльності;
  • перекладання відповідальності за проведення будівельних і ремонтних робіт у школах та укриттях на керівників/ць закладів;
  • неповідомлення про конфлікт інтересів при роботі близьких осіб або під час преміювання, встановлення надбавок і доплат;
  • порушення у сфері роботи за сумісництвом у закладах освіти.

Омбудсменка нагадала, що відповідно до статті 19 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми мають визначати засади відомчої політики із запобігання корупції, заходи для їх реалізації, а також механізми виконання антикорупційної стратегії та державної програми.

Нагадаємо, що раніше омбудсменка повідомляла про проблему перекладання відповідальності за організацію будівельних і ремонтних робіт, зокрема в укриттях, на керівників і керівниць шкіл та працівників органів управління освітою. За її словами, така практика є неправомірною та неефективною, оскільки освітні управлінці не мають фахових знань у сфері будівництва, експертизи чи технічного нагляду.

Вона зазначила, що в публічному просторі регулярно з’являються повідомлення про кримінальні провадження проти директорів/ок шкіл через нібито порушення будівельних норм або нецільове використання коштів. Найчастіше такі справи пов’язані із закупівлею неякісних товарів, порушенням безпекових умов або зловживаннями з боку підрядників.

Фото Canva