Реформа старшої профільної школи: які результати пілоту в ліцеях

В Україні триває підготовка до впровадження старшої профільної школи в межах реформи Нової української школи. З 1 вересня 2025 року пілотування окремих елементів реформи розпочали 30 ліцеїв-амбасадорів із 19 регіонів, а держава вже інвестувала майже 1 млрд грн у модернізацію освітніх просторів. Про це повідомив керівник Офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний на брифінгу МОН. 

За його словами, з огляду на масштаб і важливість змін у старшій школі, пілотування розпочали раніше, ніж зазвичай це відбувалося в межах реформи Нової української школи.

З 1 вересня 2025 року 30 ліцеїв із 19 регіонів України почали пілотування окремих елементів реформи. Отримані результати та напрацювання мають стати основою для вдосконалення підходів у 2026 році та подальшого загальнонаціонального впровадження реформи.

Окрім оновленого змісту навчання, кожен із пілотних ліцеїв одержав по 10 млн грн на розвиток матеріально-технічної бази. Перші проміжні результати пілоту дали змогу ухвалити рішення про його розширення: з 1 вересня 2026 року до нього планують залучити 150 ліцеїв. Станом на сьогодні вже відібрали 104 заклади, а на початку 2026 року оголосять додатковий добір, щоб досягти запланованої кількості.

Важливим здобутком 2025 року, за словами Ігоря Хворостяного, стало те, що до початку масштабного пілоту вже підготували нормативну базу для реформи. Зокрема, затвердили 36 модельних навчальних програм, які формують ядро обов’язкових освітніх компонентів академічних ліцеїв, а також розробили Типову освітню програму — рамковий документ для впровадження змін безпосередньо в закладах освіти. Також модернізували 136 освітніх просторів на загальну суму майже 1 млрд грн.

Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова додала, що у 2025 році важливу роль у підготовці до впровадження старшої профільної школи відіграла спеціальна STEM-субвенція. Держава спрямувала майже пів мільярда гривень на облаштування майбутніх академічних ліцеїв. Кошти розподілялися за відкритим рейтингом, у якому громади з усієї країни подавали обґрунтовані заявки. Кожна область мала власний ліміт фінансування — до 22,7 млн грн.

За словами Надії Кузьмичової, області могли самостійно визначати, як розподіляти кошти: спрямувати всю суму на один об’єкт або ж подати кілька проєктів із залученням співфінансування. Основний акцент держава зробила на створенні сучасних лабораторій, адже саме там учні й учениці можуть здобувати практичний досвід, експериментувати та формувати ключові компетентності, необхідні для подальшого професійного вибору.

Такі оновлені освітні простори вже з’явилися у 109 закладах освіти в різних громадах України. У МОН наголошують, що мета полягає в тому, щоб якомога більше громад відчули зміни та отримали ресурси для підготовки до переходу на старшу профільну школу з 2027 року. 

Фото Canva