Війна, окупація й Оленівка: які книжки потрапили до довгого списку премії «Воля»
Журі державної літературної премії «Воля» визначило довгий список книжок 2026 року. До нього увійшли 26 видань від 17 українських видавництв. Серед номінантів — романи про життя під час війни й окупації, документальні свідчення військових, дослідження російської культурної колонізації та книжки про історичну пам’ять України.
Про це повідомили в Міністерстві культури України.
Цьогоріч журі розглянуло 95 книжок. До участі приймали видання українською мовою, опубліковані в Україні з 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року. Номінувати їх могли українські видавництва — не більше трьох назв у кожній номінації.
Премію заснували у 2026 році Міністерство культури України та Києво-Могилянська академія за підтримки ПриватБанку. Її мета — підтримати українську літературу та привернути увагу до книжок, які осмислюють досвід війни, свободи, пам’яті й національної ідентичності.
Голова журі, літературознавець і директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків зазначив, що до довгих списків увійшли сильні видання різних жанрів, а відбір був непростим. За його словами, чимало вартісних книжок не потрапили до переліку, адже журі мало обрати ті, які підтримала більшість його членів.
РОМАНИ ПРО ВІЙНУ, ОКУПАЦІЮ ТА ПОШУК ДОМУ
У номінації «Найкраща прозова книжка» представлені десять видань:
- «Будь ласка, не бійся» — Павло Паштет Белянський (Vivat). Роман про чоловіка, чий звичний світ руйнується 24 лютого 2022 року, і вибір між порятунком близьких та збереженням себе.
- «Він повертається в неділю» — Ірена Карпа (Книголав). Історія людей, чиї долі перетинаються через війну, пошук дому та любові.
- «Євшан» — Катерина Зарембо (Віхола). Роман про українську науковицю, яка через війну опиняється в Німеччині й намагається побудувати нове життя.
- «Кінотеатр «Космос»» — Влад Нед (Видавництво Старого Лева). Міська історія про чоловіка, який повертається до Харкова та через роботу в старому кінотеатрі відкриває для себе місто й власне минуле.
- «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про батька» — Віра Курико (Лабораторія). Історія пошуку правди про родину, самотності та межі між вигадкою і реальністю.
- «Микольцьове щастя» — Мирослава Кирильчук (Видавництво Юлії Сливки). Роман про українську історію, радянську владу, колективізацію та боротьбу УПА через особисту долю людини.
- «С.К.А.М» — Аліна Сарнацька (Видавництво). Історія трьох людей, які прагнуть любові, простого щастя й повернення додому в реальності війни.
- «Тісні люде» — Галина Пагутяк (Локальна історія). Роман про старого священника, який переосмислює власне життя, спогади, провину й біль.
- «Т-щастя» — Артем Чапай (Видавництво 21). Антиутопія про Україну під окупацією та колишнього військового, який намагається зберегти свободу вибору.
- «Чобіток Зельмана» — Олена Стяжкіна (The Ukrainians Publishing). Роман про родинні конфлікти, втрати й пам’ять, через яку людина намагається зібрати історії своїх близьких.
ДОКУМЕНТАЛЬНІ КНИЖКИ ПРО ВІЙНУ ТА УКРАЇНСЬКУ ПАМ’ЯТЬ
У цій номінації — також десять видань. Вони охоплюють особистий досвід військових, історію українського сходу, культурну колонізацію та свідчення про воєнні злочини.
До довгого списку увійшли:
- «Агент із ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)» — Едуард Андрющенко (Vivat). Біографічне дослідження українського інтелектуала й агента на основі архівних матеріалів.
- «Гемінґвей нічого не знає» — Артур Дронь (Видавництво Старого Лева). Збірка короткої прози про досвід великої війни, віру, страх, братерство, любов і втрати.
- «Гра в перевдягання» — Артем Чех (Meridian Czernowitz). Есеї про внутрішній досвід українського військового, зміну цивільної ідентичності та колективну травму.
- «Донбас як метафора» — Катерина Яковленко (ist publishing). Дослідження українського сходу через мистецтво, літературу, історію, архіви та культурну пам’ять.
- «Життя на межі: Україна, культура та війна» — Тетяна Огаркова, Володимир Єрмоленко (Дух і Літера). Філософські есеї про те, як війна змінює людські цінності та уявлення про життя.
- «Його називали морем. Балада на дев’ять голосів» — Лесь Белей (Kovyла Publishing). Дев’ять особистих монологів про Великий Луг, Каховське водосховище та наслідки руйнування Каховської ГЕС.
- «Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії» — Радомир Мокрик (Локальна історія). Дослідження російсько-радянського культурного впливу, опору шістдесятників і дисидентів.
- «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» — Ганна Курцановська, Марія Климик, Оксана Расулова, Тетяна Катриченко (The Ukrainians Publishing). Документальне дослідження теракту в Оленівці, свідчень українських військовополонених та міжнародного гуманітарного права.
- «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність» — Віра Агеєва (Віхола). Збірка про роль культурної пам’яті у формуванні української ідентичності.
- «Усе на три літери» — Дмитро Крапивенко (Видавництво Ukraїner). Особисті спогади й роздуми про українське військо, службу, загиблих захисників і тих, хто продовжує боронити країну.
ІНОЗЕМНІ АВТОРИ ПРО УКРАЇНУ: ШІСТЬ КНИЖОК У ПЕРЕКЛАДІ
Окрему номінацію присвятили документальним книжкам іноземних авторів про Україну, перекладеним українською мовою. До неї потрапили шість видань:
- «В одну річку двічі. Мізогінія як зброя Росії» — Софі Оксанен (Комора). Есе про мізогінію як інструмент російської політики та сексуальне насильство як зброю у війні проти України.
- «Дельфіни і Вельзевул» — Войцех Тохман (Човен). Документальна проза про людей і тварин у зоні бойових дій та окупації.
- «Наша війна. Злочин і забуття: потреба в стратегічному мисленні» — Ніколя Тензер (Дух і Літера). Дослідження війни Росії проти України та реакції західних демократій.
- «Про свободу» — Тімоті Снайдер (Човен). Філософсько-політична книжка про свободу, відповідальність, добробут і спільні дії в суспільстві.
- «Столик із видом на Кремль» — Павел Решка (Човен). Автобіографічний репортаж польського журналіста про переосмислення Росії на тлі подій 2014–2024 років.
- «Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956» — Мирослав Шкандрій (Локальна історія). Дослідження українського націоналізму першої половини ХХ століття через політику, історію та літературу.
Довгий список сформувало журі під головуванням Ростислава Семківа. До нього також увійшли літературознавець і перекладач Уям Блекер, письменник і військовослужбовець Олександр Михед, літературна критикиня Богдана Романцова та письменниця й перекладачка Ірина Славінська.
За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики — міністерки культури України Тетяни Бережної, премія має допомогти українським книжкам знайти ширше коло читачів, а авторам — отримати підтримку для подальшої роботи.
Фото: Інфографіка Міністерства культури України
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: