Війна посилює стрес і емоційне вигорання серед українських педагогів

Війна суттєво впливає на психоемоційний стан українських педагогів/гинь. Учителі/льки та вихователі/льки працюють в умовах постійної небезпеки, невизначеності та високого професійного навантаження, що призводить до зростання рівня стресу, тривожності й емоційного виснаження. Такого висновку дійшли автори/ки дослідження психоемоційного стану працівників/ць освіти в умовах воєнного стану.

Освітяни під час війни не лише забезпечують безперервність навчання, а й часто стають для дітей джерелом психологічної підтримки. Водночас самі педагоги переживають втрати, вимушені переїзди, загрозу власній безпеці та наслідки руйнування освітньої інфраструктури.

Про масштаб проблеми свідчать і дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, пише Профспілка працівників освіти та науки України. За оцінками ВООЗ, 68% українців повідомили про погіршення стану здоров’я від початку повномасштабної війни. Понад 70% людей протягом останнього року відчували симптоми тривоги, депресії або сильного стресу. Це підтверджує, що тривале життя в умовах війни створює значне психологічне навантаження для всього суспільства, зокрема й для працівників освіти.

Автори/ки дослідження наголошують, що війна впливає не лише на безпосередніх учасників/ць бойових дій, а й на цивільне населення. Особливу роль у цих умовах відіграють працівники/ці освіти, адже вони забезпечують безперервність навчання та часто стають джерелом психологічної підтримки для дітей і підлітків.

Але самі освітяни/ки нерідко переживають втрату близьких, вимушене переселення, загрозу власній безпеці та руйнування закладів освіти, що значно погіршує їхній психоемоційний стан.

Дослідження проводили серед 95 педагогічних працівників/ць Миколаєва. За результатами опитування, більшість респондентів/ок мають помірний або високий рівень стресового навантаження.

Середній показник за шкалою сприйняття стресу (PSS-10) становив:

• 22,6 бала — серед учителів/льок гімназій;
• 24,1 бала — серед вихователів/льок дитячих садків.

На думку авторів/ок, це свідчить про виражену тенденцію до хронічного психоемоційного напруження.

За результатами оцінювання за шкалою тривожності Спілбергера—Ханіна дослідники/ці зафіксували високі показники як ситуативної, так і особистісної тривожності. Середній рівень реактивної тривожності становив:

• 41,8 бала — серед учителів/льок;
• 44,3 бала — серед вихователів/льок.

Це свідчить про значне емоційне напруження, яке педагоги/ні відчувають

Автори/ки зазначають, що робота вчителів/льок і вихователів/льок завжди пов'язана з високим емоційним навантаженням. Однак війна значно посилила ці виклики.

Серед основних причин:

• постійна загроза безпеці;
• необхідність працювати в умовах повітряних тривог та невизначеності;
• вимушена адаптація до нових форматів навчання;
• психологічна відповідальність за дітей;
• поєднання професійних і особистих криз, зокрема через втрати, переїзди чи руйнування домівок.

Окремо дослідники звертають увагу, що більшість працівників/ць освіти — жінки, які часто одночасно виконують професійні та сімейні обов'язки, що додатково підвищує ризик емоційного вигорання.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.