Які школи не одержать освітню субвенцію у 2026 році? Пояснення МОН

У 2026 році не всі школи зможуть одержати фінансування з державного бюджету. Як відповіли в Міністерстві освіти і науки на запит «Вчися.Медіа», із 1 вересня цього року освітню субвенцію НЕ виділятимуть для закладів загальної середньої освіти, у яких навчаються:

• менше як 60 учнів / учениць (для закладів з 1–12-ми класами);
• менше ніж 55 учнів / учениць (для закладів з 1–11-ми класами);
• менше як 45 учнів / учениць (для закладів з 1–9-ми або 5–11-ми (12-ми) класами). Додамо, що заклади, у яких було менше як 45 учнів та учениць припинили фінансувати коштом освітньої субвенції ще з вересня 2025-го.

Як пояснили в МОН, для розрахунку мінімальної наповнюваності закладу освіти, якому надходить освітня субвенція, узяли норму Закону України «Про повну загальну середню освіту» про мінімальну кількість учнів та учениць у класі — 5 осіб. Саме з огляду на цю цифру визначили мінімальну кількість учнівства в ліцеях (заклади до 11-го(12)-го класу) і гімназіях (заклади до 9-го класу).

У МОН зауважують, що місцева влада може:

• організувати підвезення дітей малокомплектної школи до опорного закладу. У таких поїздках їх має супроводжувати вчитель/ка. Для підвезення дітей держава виділяє субвенцію на закупівлю автобусів;
• перетворити заклад на філію опорної школи (як правило, з пониженням ступеня школи: наприклад, 1–4-ті чи 1–9-ті класи замість 1–11-х (12-их) класів);
• ухвалити рішення власним коштом фінансувати таку школу (найменш бажаний сценарій, оскільки консервує ситуацію і не сприяє покращенню якості освіти для дитини).

Якщо ж місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, педагогічних працівників і працівниць можуть працевлаштувати в опорних школах із забезпеченням підвезення.

У МОН зауважують: це рішення — послідовна політика уряду щодо поліпшення якості освіти в селах. Така практика існувала й раніше, зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів та учениць.

«У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі можуть вчитися 5–6 учнів, або ж немає можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України “Про повну загальну середню освіту”). Тож діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼ'єднаних класах (початкова школа), які обʼ'єднують учнів та учениць різного віку. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування», — відповіли в МОН.

Читайте також:

Також такі міжнародні дослідження, як PISA, та результати ЗНО (НМТ) показують, що учні та учениці сільських шкіл, як правило, мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з малих і великих міст.

• Так, згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учнівство із сіл за рівнем навчальних результатів відстає від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні та учениці того самого віку з міст.
• Подібні результати показує ЗНО-2021 (останній рік, коли ЗНО складали всі випускники/ці, а не тільки вступники/ці): частка учнів та учениць із сіл, які не подолали поріг «склав / не склав», у кілька разів вища, ніж випускників/ць із міст: з української мови — 10,7 % проти 3,9 %, з математики — 40,5 % проти 20,2 %, зауважують у міністерстві.

«Окрім того, зазвичай малокомплектні школи не забезпечені вчителями повною мірою. Також часто педагоги й педагогині не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб одержувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям. Станом на вересень 2024 року три й більше предметів у селах викладали 20,72 % учителів, у містах — 6,23 %», — йдеться у відповіді МОН.

Також малокомплектні школи обходяться державі дорожче. За даними МОН, на освіту одного учня чи учениці із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання однієї дитини сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼ'язано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам/цям великої кількості шкіл, у яких навчається мало дітей.

«Тож рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями та вчительками й технічно забезпечені», — відповіли в міністерстві.

Фото з Freepik

Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер