ЮНЕСКО пропонує долучати педагогів-біженців через дефіцит учителів

У світі бракує 44 мільйони вчителів/ок, і частково розв’язати цю проблему можуть педагоги/ні, які були змушені залишити свої країни через війни та конфлікти. Саме тому ЮНЕСКО закликає держави інтегрувати вчителів/ок-біженців/ок у національні системи освіти та спростити для них доступ до професії, пише «Освіторія».

ЮНЕСКО пропонує розглядати вчителів/ок-біженців/ок не як тимчасовий гуманітарний ресурс, а як повноцінну частину світової педагогічної спільноти. В організації переконані: це допоможе країнам одночасно розв’язувати дві проблеми:

• забезпечувати доступ до освіти в кризових умовах;
• долати нестачу педагогічних кадрів.

За оцінками організацій, до 2030 року світові системи освіти потребуватимуть ще 44 мільйони педагогів/инь. Понад половина цієї потреби пов’язана із заміною тих, хто залишає професію.

Однак є тисячі кваліфікованих учителів/ок, які були змушені покинути свої країни через війни та конфлікти, не можуть працювати за фахом через труднощі з визнанням дипломів, сертифікацією та працевлаштуванням.

У ЮНЕСКО наголошують: роль таких педагогів/инь виходить далеко за межі викладання навчальних предметів.

Вони допомагають дітям, які пережили війну та вимушене переселення, працюють у багатомовних середовищах, виступають посередниками між школами та громадами біженців/ок, а також мають досвід роботи в мультикультурних класах.

Водночас багато з них не можуть працювати за фахом через бюрократичні перепони.

Серед головних бар’єрів експерти/ки називають:

• невизнання дипломів і кваліфікацій;
• складні процедури сертифікації;
• втрату документів під час переміщення;
• правові обмеження щодо працевлаштування;
• короткострокові контракти та низьку оплату праці.

На думку учасників/ць дискусії, це призводить до парадоксальної ситуації: країни стикаються з гострим дефіцитом учителів/ок, але водночас не використовують потенціал уже підготовлених фахівців/чинь.

ЮНЕСКО закликає переходити від тимчасових рішень до повноцінної інтеграції вчителів/ок-біженців/ок у державні системи освіти.

Для цього організація рекомендує:

• спрощувати процедури визнання дипломів;
• створювати спеціальні механізми сертифікації;
• забезпечувати доступ до перепідготовки;
• визнавати попередній професійний досвід;
• включати вчителів/ок-біженців/ок до державної кадрової політики.

Українські педагоги/ні безпосередньо не згадуються в матеріалі ЮНЕСКО. Проте його висновки перегукуються з українською ситуацією після початку широкомасштабної війни.

За даними Міністерства освіти і науки, у 2022 році за кордоном опинилися близько 22–24 тисяч українських учителів та вчительок — приблизно 5 % від загальної кількості педагогів/инь країни.

Наприкінці 2025 року уряд ухвалив рішення зараховувати педагогічний стаж учителям/кам, які працюють у верифікованих українських освітніх центрах за кордоном. Наразі МОН верифікувало понад 85 таких центрів у 29 країнах світу.

Підхід ЮНЕСКО може бути актуальним і для українських педагогів/инь, які через війну були змушені виїхати за кордон та продовжують працювати з українськими дітьми в різних освітніх форматах.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.