Пільговий вступ та адаптація: що варто змінити для підтримки вступників із ТОТ

Попри полегшену процедуру вступу для абітурієнтів/ок з тимчасово окупованих територій, молодь стикається з низкою проблем, пов’язаних зі збором документів, взаємодією із закладами освіти та визнанням результатів навчання на ТОТ.

Діна Уріх, директорка благодійного фонду «Компас мрії», що допомагає евакуюватися з ТОТ і розпочати нове життя у вільній Україні, розповіла про те, з якими викликами стикається молодь, скільки людей, з досвіду роботи організації, хочуть здобути українську освіту і що в процедурі вступу має покращити держава. 

Діна Уріх із весни 2022 року займається евакуацією українців та українок з тимчасово окупованих територій, а також допомагає їм із реінтеграцією в Україні. Зараз волонтерка в проєкті «Компас мрії» зосередилася на молоді та вже майже рік разом із командою евакуює з ТОТ людей віком 18–25 років. Також фонд супроводжує їх в адаптації та в процесі отримання документів і допомагає вступити до закладів освіти.

Як розповідає Діна Уріх, ідея зосередитися саме на молоді виникла тоді, коли програми реінтеграції охоплювали лише дітей до 18 років, а окремих програм для старшої молоді не було. Наразі підтримку після повернення надають і дітям, і молодим людям до 23 років у межах ініціативи президента Bring Kids Back, із якою співпрацює проєкт «Компас мрії». 

«Саме ця категорія, від 18 до 25 років, має унікальне поєднання вразливості й мотивації. З одного боку, вони дуже цілеспрямовані: хоч росли в окупації, але зберігають українську ідентичність, хочуть жити, працювати, навчатися й будувати майбутнє у вільній Україні. З іншого боку, вони вразливі: в окупації проходило їхнє дорослішання, побудова соціальних зв’язків, а в Україні вони зазвичай нікого не мають — у найкращому разі це якийсь родич, із яким знайомі онлайн», — додає Діна Уріх.

Волонтери радять виїжджати з ТОТ через Білорусь — попри недружність країни, консульство України в Мінську видає посвідчення на повернення дуже швидко, в межах одного дня. Натомість в інших країнах доводиться чекати місяцями й навіть роками.

Нагадаємо, що молодь від 18 до 23 років, яка евакуювалася після 6 червня 2025 року, може одержати одноразову виплату від держави в розмірі 50 тисяч гривень.

Після виїзду молоді люди нерідко залишаються сам на сам із дорослим життям: потрібно оплачувати рахунки, орендувати житло, користуватися онлайн-сервісами. Волонтерка наголошує, що підтримка в цей період є критично важливою, адже багато викликів доводиться долати самотужки.

Окрема проблема — отримання документів: для оформлення паспорту вперше після 18 років молодь із ТОТ має пройти процедуру встановлення особи, яка триває два місяці, а в окремих випадках і довше. За цей час треба зібрати пакет документів і знайти тих, хто зможе підтвердити особу. Родичі на ТОТ часто не хочуть бути такими свідками, що суттєво затримує процес.

«Увесь цей час людина дуже потребує підтримки: вона перебуває фактично без документів, не може отримати благодійну допомогу чи допомогу від держави, на яку без податкового номера розраховувати неможливо. Банківську картку також не можна відкрити», — пояснює Діна Уріх.

За майже рік роботи команда організації встигла допомогти приблизно 300 особам від 18 до 25–26 років. Близько 20 з них вступили до закладів освіти.

«Кількість вступників могла б бути більшою, але минулого року ми почали активно працювати вже після завершення вступної кампанії. Зараз маємо кількох молодих людей, які зацікавлені у вступі, однак більшість ще не замислювалася над цим, хоч виїхала з ТОТ раніше, ніж почалася вступна кампанія», — зауважує волонтерка. 

Проєкт «Компас мрії» залучає до роботи з молоддю фахівців різних напрямів: юристів, координаторів, які допомагають організувати маршрут виїзду, та кейс-менеджерів, що супроводжують людей після евакуації і закривають їхні нагальні потреби. У команді також є кар’єрна консультантка, яка допомагає молоді зорієнтуватися в можливостях навчання та професійного розвитку.

По кар’єрну консультацію переважно звертаються ті, хто не планує вступати найближчим часом, додає волонтерка. Молоді люди нерідко орієнтуються на роботу, де можна одразу отримувати гроші без тривалого попереднього навчання: найчастіше у сфері обслуговування чи на будівництві. Втім, про вступ їм все одно розповідають, адже важливо окреслити довгострокову перспективу для перебування в Україні. 

Загалом фонд створив таку систему допомоги й супроводу після евакуації:

1. Спочатку — консультація щодо кар’єри або вступу до ЗВО, фахових чи професійних коледжів: нормативні положення, деталі, умови.
2. Потім кейс-менеджери працюють з окремими випадками, допомагають з оформленням документів, можуть організувати абітурієнту/ці репетитора/ку. 
3. Далі — тимчасове розміщення та закриття базових потреб на період оформлення документів і вступу. 
4. Останній етап — допомога з грошима на перший час та робота із запитами після вступу: за потреби допомагають з працевлаштуванням та іншими питаннями.

У межах кар’єрної консультації спеціалістка говорить із людиною, дізнається, що їй подобається, що хочеться робити, які навички має, розповідає Діна Уріх. Такі розмови допомагають молоді дізнатися більше про ринок праці та скласти покроковий план дій для пошуку роботи.

Наприклад, людині пояснюють: якщо вона не хоче здобувати вищу освіту, то може вступити до професійного чи фахового коледжу або ж на курси, щоб опанувати певну професію і швидше вийти на ринок праці. 

«Ті, хто розглядає вступ, зазвичай дуже вмотивовані навчатися в Україні. Водночас їх лякає кількість бюрократичних процедур. Багато молодих людей помилково вважають, що їм доведеться екстерном складати програму всієї школи або що для вступу до університету обов’язково потрібен паспорт. Водночас гострою залишається проблема інформування: на ТОТ діє російська пропаганда й існує інформаційний вакуум, тому українській інформації складно туди потрапити», — додає волонтерка. 

Мета консультації, наголошує Діна Уріх, не зробити все за людину, а допомогти їй зорієнтуватися, супроводити на шляху до мети й повернути відчуття контролю над життям. Під час консультацій кейс-менеджер/ка та кар’єрна консультантка допомагають визначитися з освітньою траєкторією та обрати заклад освіти відповідно до інтересів і планів молодої людини. 

«Якщо людина перебуває в стабільному психологічному стані й може самостійно робити необхідні кроки, ми проактивно заохочуємо її до цього. Ми поруч з абітурієнтом на кожному етапі, але не робимо всього за нього й не приносимо готового рішення. Ми консультуємо, супроводжуємо й підтримуємо, щоб людина крок за кроком самостійно проходила цей шлях», — зауважує Діна Уріх. 

Діна Уріх виокремлює декілька векторів покращення системи вступу молоді з ТОТ. 

1. Сприяти отриманню свідоцтв про повну загальну середню освіту.

Як розповідає волонтерка, часто молодь, яка опинилася в окупації у 2022 році і в той самий рік закінчувала 9-й чи 11-й клас, встигла отримати свідоцтво, але на руках його не має. 

Більшість вступників/ць контактують із людьми зі свого закладу освіти, які можуть порадити, до кого звернутися щодо отримання документа. Утім, системи, за якою можна було б визначити, де тепер працює школа та до кого звертатися щодо освітньої документації, немає, і це ускладнює процес.

«Було б добре мати змогу зателефонувати, наприклад, на гарячу лінію МОН, спитати назву закладу на тимчасово окупованій території, дізнатися, куди він релокований, хто зараз ним керує і до кого звертатися щодо освітніх документів, які можуть там зберігатися з 2022 року», — акцентує Діна Уріх. 

Зауважимо, що Міністерство освіти і науки України вже спростило процес визнання результатів навчання на тимчасово окупованих територіях: відтепер заклади можуть це робити на підставі заяви абітурієнта/ки в довільній формі.

2. Змінити умови пільгового вступу.

Після деокупації молоді треба дати час на адаптацію, але при цьому зберегти право на спрощену процедуру зарахування до закладів освіти. Можливість вступити за спрощеною системою без НМТ діє для тих, хто виїхав після 1 жовтня 2025, але нерідко молодь спочатку хоче адаптуватися до нового життя. Тож коли вона вже відчуває готовність до вступу — спрощена система не діє, треба складати НМТ. 

«Ми разом з іншими громадськими організаціями маємо спільну позицію: пільговий вступ варто подовжити, дати час освоїтися, щоб молодь не мусила складати через рік всі предмети на НМТ», — пояснює Діна Уріх. 

Нагадаємо, що для вступників/ць із ТОТ або населених пунктів, віднесених до територій активних бойових дій, працює квота-2, що передбачає бюджетні місця. На квоту-2 може розраховувати молодь:

• яка перебуває на ТОТ або в населених пунктах, віднесених до територій активних бойових дій;
• яка виїхала з ТОТ після 1 жовтня року, що передує року вступу. У цьому випадку такі вступники/ці також мають право на співбесіду замість НМТ;
• яка виїхала з ТОТ до 1 жовтня 2025 року. Вступ у такому випадку буде за результатами НМТ, але зберігається право на квоту-2.

3. Розширити програму нульового курсу. 

Волонтерка звертає увагу, що програма «Зимовий вступ» дуже корисна й абітурієнтам/кам із ТОТ. Вона передбачає навчання на так званому «нульовому курсі», який допоможе вступникам і вступницям підготуватися до складання НМТ. Програма триває від трьох до шести місяців й охоплює підготовку до вступу, проживання в гуртожитку та щомісячну допомогу (у 2026 році — 3328 грн). 

Утім, на думку Діни Уріх, програма потребує доопрацювання та адаптації до потреб молоді з територій, які перебувають в окупації з 2014 року. Такі вступники та вступниці часто мають суттєві прогалини в знаннях через тривале навчання за іншими освітніми стандартами, тому можуть потребувати довшої підготовки й додаткової підтримки.

«Також потребує змін грантова підтримка молоді з ТОТ. Наразі людина вступає до університету на контракт і може одержати грант для компенсації частини вартості навчання. Та доки немає ідентифікаційного коду й паспорту, грант неможливо одержати. Треба це врахувати, щоб програма була доступнішою для недокументованих молодих людей із ТОТ, наприклад, як це працює зі вступом до закладів освіти за свідоцтвом про народження замість паспорта», — пояснює волонтерка. 

Діна Уріх ділиться історіями двох молодих людей, що виїхали з ТОТ і прагнули здобути освіту в Україні. 

«Минулого року до нас звернувся хлопець із Херсонщини, який хотів вступати до коледжу. До завершення вступної кампанії на бюджет залишалося лише три дні. На той момент небагато технічних закладів освіти брали участь у програмі, до того ж потрібно було знайти його свідоцтво про освіту. Ми звернулися до колег із громадського сектору, до департаменту освіти в Херсоні, Міністерства освіти і науки. Зрештою хлопець вступив до коледжу в Києві і зараз завершує перший курс. 

Наразі ми підтримуємо дівчину, яка нещодавно виїхала з ТОТ. Вона хоче вступати до українського закладу освіти, тож прагнула якнайшвидше розпочати підготовку. Ми допомогли знайти репетиторів, і майже одразу після виїзду вона почала готуватися до НМТ», — розповідає Діна Уріх. 

Підтримка молоді не завершується після вступу. Команда організації залишається на зв’язку зі студентами/ками та допомагає вирішувати різні питання — від забезпечення технікою для навчання до консультацій щодо документів. Деякі з тих, кому свого часу допомогли виїхати з окупації, сьогодні самі долучаються до команди волонтерів і підтримують інших молодих людей на шляху до освіти та нового життя у вільній Україні. 

Фото Magnific

Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю «Вчися.Медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу. 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.