Чи вміють українські учні мислити нешаблонно: аналіз результатів PISA з креативного мислення

Креативне мислення — це не абстрактна творчість чи художні таланти, а практична здатність шукати нестандартні, різноманітні рішення для розв’язання особистісних, соціальних і наукових проблем. За даними дослідження PISA-2022, для розвитку креативності учнівству бракує практичних завдань у підручниках, а вчителям/кам — розуміння, як інтегрувати методики розвитку креативного мислення в щоденне викладання.

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, розповіла, як на розвиток креативності впливають соціальний статус, гендер, тип закладу освіти та які підходи допоможуть школам навчити дітей мислити нешаблонно (лекція відбулася в межах навчання для вчительства 5-х класів у Національному проєкті «Пишемо есе»).

Нагадаємо, що міжнародне дослідження PISA проводять раз на три, а з наступного циклу на чотири роки, у понад 90 країнах світу. У фокусі дослідників — математична, читацька та природнича галузі, а також інноваційні сфери. У 2022 році такою було креативне мислення, а у 2025-му — навчання в цифровому світі. Головне питання дослідження — чи здатні 15-річні підлітки застосовувати набуті знання і вміння в реальних життєвих ситуаціях. Нещодавно відбулася презентація результатів дослідження PISA-2025; ознайомитися з ними можна за посиланням.

PISA визначає креативне мислення як компетентність особистості продуктивно залучатися до генерування, оцінювання і вдосконалювання ідей, результатом чого може стати ухвалення оригінальних та ефективних рішень, поступ у знаннях і дієвий вияв фантазії.

«Креативне мислення — це про здатність генерувати нові ідеї і вдосконалювати вже наявні, пропонувати оригінальні думки, такі, що відрізнятимуться від думок інших людей, аби знаходити ефективні способи розв’язанні різноманітних проблем», — пояснила Тетяна Вакуленко.

PISA охоплює дві змістові категорії:

• «Креативне вираження» (тут креативну діяльність характеризують оригінальність, естетичність, фантазія, афективний намір і реакція).
• «Створення знань і креативне розв’язання проблем» (тут креативна діяльність — це створення оригінальних, інноваційних, ефективних і корисних рішень).

У межах кожної змістової категорії виокремлюють по дві галузі, де людина може виявити креативність: письмове й візуальне вираження та розв’язання соціальних і наукових проблем.

PISA оцінює, які знання та вміння учнівство може застосовувати на практиці. Для цього результати розподіляють за шістьма рівнями сформованості грамотності:

• 5–6 — високий рівень;
• 3–4 — середній;
• 2 — базовий;
• 1 і нижче — низький.

В Україні рівня 3 і вищих у галузі креативного мислення досягли 60 % учнівства (у країнах ОЕСР — 78 %). Спроможність виявляти креативність на рівнях 5 або 6 засвідчили 13 % українських учнів і учениць (у країнах ОЕСР — 27 %), а на рівні 1 і нижче опинилися 18 % українських підлітків (порівняно із 7 % у країнах ОЕСР).

Під час дослідження креативного мислення в межах PISA-2022, учнівство працювало із завданнями різних форм, переважно відкритої форми відповіді, де часткові відповіді демонструють, що підлітки можуть генерувати відповідні завданню і релевантні ідеї, але не повною мірою оригінальні або різноманітні. Загалом на базовому рівні, якого досягли 60 % українських підлітків, учні й учениці можуть:

• генерувати одну або кілька придатних ідей для простих або помірно складних завдань на вираження і розв’язання проблем;
• пропонувати ідеї, які спираються на очевидні асоціації;
• демонструвати початкову спроможність генерувати оригінальні рішення повсякденних проблем, які мають соціальну спрямованість.

Учні/ці, які досягають високого рівня (таких в Україні 13 %), є найбільш успішними в креативності. Вони можуть:

• генерувати креативні ідеї, оцінювати й удосконалювати їх у різноманітних і складних завданнях (завдання з дизайну, незнайомі сценарії розв’язання наукових і соціальних проблем);
• спиратися на ідеї інших у пошуках оптимальних рішень для соціальних і наукових проблем;
• оригінально виражати уяву (фантазію), додавати нетипові деталі, пропонувати дві-три якісно різні ідеї.

«Підлітки на 5-му та 6-му рівнях здатні виконати майже будь-яке креативне завдання: вони бачать систему цілісно й генерують ідеї відповідно до її потреб. Натомість учню чи учениці  з рівнем нижче базового (рівень 3) важко вигадати щось нове — такі підлітки  повторюватимуть шаблонні, тобто поширені, тривіальні думки, а ще доволі часто продукуватимуть ідеї, які не стосуються змісту завдання», — зазначає Тетяна Вакуленко.

Лекторка зазначає — креативність не тотожна творчості. Креативність є прагматичною: рішення підлітка  має відповідати темі, завданню, яке потребує виконання, мати декілька різноманітних розв’язків.

Результати тестування показують: успішність у трьох ключових галузях PISA — математиці, читанні та природничих науках — значно сильніше корелює між собою, ніж із результатами з креативного мислення. За словами спікерки, це свідчить, що оцінювання креативності охоплює принципово інший набір навичок.

«Креативність пов’язана з базовими предметами, але не визначається ними, хоча низькі результати в одному зазвичай обмежують інші. Математика — це інструмент надважливий для роз’язання задач зфізики, біології чи хімії. А креативність виявляється на глибокому розумінні особою того, що і як можна зробити, що досконалити, щоб знайти оптимальний розв’язок», — наголошує експертка.

Для України частка варіації результатів з креативного мислення, яка зумовлена відмінностями між закладами освіти, становить 31 % (середнє в країнах ОЕСР, які брали участь у дослідженні PISA-2022 — 26 %).

«Варіативність результатів усередині шкіл і між ними показує, що є визначальним: сама школа чи зусилля учня. В Україні висока саме внутрішня варіативність. Це означає, що успішні діти є в різних закладах, а навіть у хорошій школі можуть навчатися учні як із дуже високими, так і з дуже низькими результатами. Утім, у випадку з математикою якість закладу, тобто те, що школа може запропонувати учнівству, є визначною: якщо підліток навчається в хорошому, то його результати із цього предмета вищі», — зазначає Тетяна Вакуленко.

Також в Україні, як і в більшості інших країн-учасниць PISA, дівчата мають вищі результати з креативності, хоча ця перевага менша, ніж у країнах ОЕСР. Тестування показує: відмінності за статтю в креативному мисленні подібні до відмінностей у читанні, ніж в інших предметних галузях. Дівчата перевершують хлопців у креативному мисленні, особливо в завданнях на креативне самовираження і вдосконалення ідей інших. Дівчата також мають позитивніші переконання щодо креативності загалом, наприклад, що її можна розвивати,  і в їхній власній здатності до креативної праці.

«У читанні дівчата традиційно випереджають хлопців. Серед причин, зокрема, брак у шкільній програмі книжок про науку й технології, які більше цікавлять хлопців,. Натомість у математиці лідерство за  хлопцями. Оскільки особи обох статей навчаються однаково, важливо мотивувати дівчат іти в інженерні й технічні галузі — це важливо для економіки, натомість хлопців варто спонукати до читання, більш активного креативного самовираження, що теж, безперечно, сприятиме їхній діяльності в багатьох сферах соціального й економічного життя. 

Тестування показує: що вищий соціально-економічний статус має учнівство, то вищі результати з креативного мислення воно демонструє.

«Високий соціально-економічний статус, який зокрема включає  культурне тло вдома в підлітка, суттєво підвищують шанси на високі результати як у базових предметах, так і в креативному мисленні. Таким чином, важливим є не тільки вплив школи», — зазначає Тетяна Вакуленко.

Також на результати впливає тип місцевості, де розташований заклад освіти. Сільські заклади освіти мають низькі показники соціально-економічного статусу учнівства й нижчі результати успішності порівняно із закладами з великих міст. Що в більшому населеному пункті розташований заклад, то в середньому вищий соціально-економічний статус учнів/ць, які у ньому навчаються.

«У великих містах соціально-економічний статус є зазвичай вищим, адже дітям доступні книги, бібліотеки, театри. Це перевага дітей з міст. Ми можемо створити класну школу (і маємо такі приклади) і в сільській місцевості, але дати доступ до культурних та освітніх послуг тут набагато складніше. Утім навчання в сільській школі не вирок, результати PISA засвідчують, що і в сільській місцевості є школи, де підлітки досягають доволі високих результатів з провідних галузей, а також з креативного мислення», — зауважує Тетяна Вакуленко.

Також дослідження звертає увагу на тип закладу освіти:

• середня школа, навчальний комплекс;
• ліцей, гімназія, спеціалізована школа;
• професійни або фаховий коледж.

«Учнівство звичайних шкіл і коледжів зазвичай має нижчий соціально-економічний статус і нижчі показники з креативного мислення, ніж їхні однолітки з ліцеїв, гімназій чи спеціалізованих шкіл. Утім, тип закладу не є однозначною гарантією якості: високі результати трапляються і поза престижними школами, хоч і рідше», — підсумовує Тетяна Вакуленко.

Які внутрішні ресурси підтримують креативне мислення?

• Креативна самоефективність. Характеризує переконання особи щодо її здатності успішно виконувати творчу роботу.
• Відкритість до мистецтва та рефлексії. Характеризує сприйнятливість до нових ідей, уяви та фантазії. Відкритість — ключова риса особистості серед креативних людей.
• Уява та дух пригодництва. Характеризує дивергентне мислення, яке виявляється в  здатності висувати оригінальні ідеї, установлювати гнучкі зв’язки між ідеями або частинами інформації, а також вільно оперувати асоціаціями та уявленнями.

«В Україні учнівство оцінює свою уяву та схильність до пригодництва дещо нижче, ніж у середньому в країнах ОЕСР. Це цілком можна зрозуміти, зокрема, зважаючи на безпекову ситуацію і непередбачуваність майбутнього. Дівчата повідомляють про вищий рівень уяви та духу пригодництва, ніж хлопці, так само як і учнівство з високим соціально-економічним статусом порівняно з менш забезпеченими однолітками», — додає Тетяна Вакуленко.

• Відкритість до інтелекту. Характеризує сприйнятливість до оцінки та взаємодії з абстрактною або складною інформацією, насамперед через міркування.

«У нас індекс відкритості до інтелекту трохи вищий за середній по ОЕСР. Ця характеристика сильно пов’язана із соціально-економічним статусом учнівства. У всіх країнах учнівство з високим соціально-економічним статусом більше любить складні завдання та проєкти, вчити щось нове тощо, ніж їх менш забезпечені однолітки», — коментує Тетяна Вакуленко.

Лекторка підкреслює: педагогам/иням варто передавати учнівству переконання про можливість розвитку креативності. За даними країни ОЕСР, 90 % керівників/ць закладів вважають креативність навичкою, яку можна тренувати. Це вдвічі більше, ніж частка учнівства (47 %), яке вірить у здатність змінювати власний рівень креативності.

«Головне, що в цьому питанні майже немає соціально-економічної різниці між закладами: як у маленьких сільських школах, так і в закладах великих міст упевнені, що креативність можна розвивати», — додає Тетяна Вакуленко.

В Україні значна частка учнівства вважає, що їхні вчителі/ки цінують креативних учнів/иць, заклад освіти дає їм можливість висловлювати власні ідеї, а педагоги/ні заохочують креативне мислення в класі. Частіше про це повідомляє учнівство з високим соціально-економічним статусом і дівчата.

«Педагогічними підходами, спрямованими на креативність, учительство часто називає організацію конкурсів зі співів та танців і здебільшого не бачить потенціалу креативності у звичайному викладанні. Важливо розуміти, що креативність — це не стільки про творчість, а про здатність знаходити ефективні способи, інструменти розв’язання різноманітних життєвих проблем і завдань», — наголошує експертка.

За даними тестування, учнівство, яке бере участь у креативних заходах приблизно один-два рази на тиждень, у середньому має кращі результати з креативного мислення, ніж те, яке відвідує такі заходи рідше або робить це більш інтенсивно чи несистемно.

Розвивати креативне мислення заважають певні проблеми, зокрема:

• схильність до узагальнень і абстрактних міркувань;
• нездатність розрізнити важливі сюжетотворчі деталі й просто декоративні;
• брак навичок використовувати графічні інструменти для створення візуальних продуктів;
• добре розвинена фантазія за відсутності практики пояснювати свої ідеї;
• нерозуміння, що креативне мислення — це дієвий інструмент для розв’язання проблеми;
• відсутність чіткого розуміння принципів рекламних зображень як способу вплинути на реципієнта;
• погана обізнаність із соціальними проблемами й ускладнення з пошуком дієвих варіантів їх розв’язання через креативність;
• брак навички пропонувати науково обґрунтовані міркування, робити умовиводи в межах наукових проблем, пропонувати наукові гіпотези або удосконалювати чужі ідеї в науковій площині;
• обмежена кількість завдань на розвиток креативного мислення у форматі PISA у шкільних підручниках.

Проблеми з розвитком читацької грамотності є подібними:

• схильність до узагальнень і моралізаторства;
• нездатність концентруватися на деталях і знаходити в тексті фрагменти інформації, що відображають саме ці деталі, враховуючи обмеження, зазначені в завданні;
• невміння працювати з графічними об’єктами як носієм інформації.

«Кореляція не така висока, але є стандартні проблеми, які ми з читання переносимо на креативне мислення. Наприклад, відповідати на запитання, яке вам не ставили, або замість відповіді характеризувати персонажів, надавати оцінку, якої не просили», — зауважує Тетяна Вакуленко.

• Формувати в учнівства потребу та інтерес до навчання.
• Формувати в учнівства глибокі предметні знання і вміння як базу для застосування креативності. 
• Долучати учнівство до спільної розробки продукту.
• Пропонувати до розв’язання проблеми, на які можна дивитися з різних точок зору.
• Залишати місце для несподіванок.
• Передбачати простір і час для рефлексії, а також для надання та отримання зворотного зв’язку.

Що можна втілити на уроці?

1. Посилити роботу з вивчення сюжетних елементів і деталей на уроках літератури або в межах інтегрованих курсів. Пропонувати завдання на:

• продовження художнього твору або певної сюжетної лінії;
• порівняння творів і зіставлення їхніх частин;
• створення письмових текстів на основі певних нетипових зображень або відеосюжетів.

2. Збільшити кількість завдань, спрямованих на розв’язання конкретних проблем або потреб, які допоможуть учнівству усвідомити важливість креативного мислення не лише для творчої самореалізації, але й для досягнення успіху в різних видах діяльності.
3. Пропонувати учнівству теми для обговорень і дискусій на соціально й науково важливі теми в межах різних дисциплін, а також моделювати ситуації, у яких підлітки зможуть самі шукати способи розв’язання і вибудовувати гіпотези, застосовуючи креативне мислення.

Тож креативне мислення учнів і учениць можна й треба розвивати, адже від цього залежить їхній добробут у дорослому житті. Уміння шукати нестандартні рішення і розв’язувати проблеми різної складності — це те, що точно знадобиться кожній людині. 

***

Національний проєкт «Пишемо есе» — це інноваційне навчання письма для вчительства та учнівства, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українського школярства.

Пілотування курсу «Пишемо есе» для 5-х класів здійснює ГО «Вчися» за підтримки Фундації Множина. 

Над текстом працювали Катерина Бортняк й Ірина Троян

Фото Юлії Кот і Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.