Які результати українських учнів з читання, математики й дисциплін природничої галузі показало дослідження PISA-2025

Майже половина українського учнівства не досягає базового рівня з математики, у природничій галузі різниця із однолітками з країн ОЕСР становить півтора роки, а в читанні — два. Такими є результати міжнародного дослідження PISA-2025, до якого долучилася Україна. Ознайомитися з повним звітом можна за посиланням.

Це, однак, зовсім не вирок для української системи освіти: попри непрості умови навчання, українські 15-річні підлітки все ж стабілізували свої результати після різкого падіння, зафіксованого в попередньому циклі міжнародного дослідження — PISA-2018 (тоді був різкий спад у математичній галузі). Свіжі результати мають стати основою для глибокого аналізу на рівні держави: які проблеми з навчальними досягненнями виявляються в кожному циклі дослідження, які чинники на це впливають, крім війни, та як можна з усім цим упоратися з огляду на український контекст.

«Вчися.Медіа» зібрало головне з національного звіту PISA-2025👇

PISA (Programme for International Student Assessment, або Міжнародна програма оцінювання учнівства) — це міжнародне дослідження якості освіти, яке Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) започаткувала в 1997 році. Його проводять раз на три-чотири роки. На відміну від звичайного шкільного тестування, PISA не перевіряє, наскільки добре підлітки запам’ятали матеріал зі шкільної програми. Головне питання дослідження — чи здатні 15-річні учні й учениці застосовувати набуті знання та вміння в реальних життєвих ситуаціях.

У PISA-2025 оцінювали п’ять галузей. Основними були:

• природничо-наукова грамотність;
• математична грамотність;
• читацька грамотність.

Окрім них, цикл включав інноваційну галузь «Навчання в цифровому світі» та опційне оцінювання з іноземної мови.

У циклі PISA-2025 взяла участь 91 країна або економіка. Загалом тестування й анкетування пройшли понад 760 тисяч учасників та учасниць, які представляють приблизно 33 мільйони 15-річних підлітків у світі.

Національний звіт PISA-2025 підготували на основі міжнародної бази даних ОЕСР. У ньому поєднано результати тестування, анкетування учнівства та опитування керівників закладів освіти. Також у звіті розглядають:

• мотивацію та ставлення підлітків до навчання;
• відчуття належності до шкільної спільноти;
• залученість учнівства до навчання;
• матеріальні та цифрові ресурси закладів освіти;
• забезпеченість педагогічними кадрами;
• безпеку й досвід булінгу;
• дисциплінарний клімат;
• підтримку з боку вчительства та родини.

Завершальний розділ присвячено тому, як результати PISA-2025 можна використовувати для освітньої політики та практики в Україні. Крім того, у звіті можна знайти експертний аналіз того, як завдання виконало українське учнівство, самі завдання PISA-2025, докладні міжнародні дані та пояснення основних показників і методології дослідження.

PISA оцінює те, які знання та вміння учнівство може застосовувати на практиці. Для цього результати розподіляють за шістьма рівнями сформованості грамотності:

• 5–6 — високий рівень;
• 3–4 — середній;
• 2 — базовий;
• 1 і нижче — низький.

Особливе значення має рівень 2 — базова межа, яка показує мінімальний рівень знань і вмінь, необхідний для подальшого навчання та повноцінної участі в житті суспільства.

Окремим міжнародним орієнтиром у звіті є середній показник країн ОЕСР. Він дає змогу зрозуміти, наскільки результати українських підлітків відрізняються від середнього рівня в економічно розвинених країнах, які беруть участь у PISA.

Бальна шкала PISA побудована так, що середній результат країн ОЕСР у базовому циклі становить приблизно 500 балів, а стандартне відхилення — 100 балів. Приблизно дві третини учнівства країн ОЕСР мають результати від 400 до 600 балів.

Для приблизного пояснення різниці між результатами іноді використовують орієнтир 20 балів PISA ≈ один умовний рік навчання. Однак це не точна формула, а лише спосіб оцінити масштаб відмінностей.

Для аналізу результатів Україна також використовує групу референтних країн. Це держави, з якими показники України можна змістовно порівнювати з огляду на подібність соціально-економічного розвитку, культурну або історичну спорідненість. До цієї групи увійшли:

• Болгарія;
• Естонія;
• Словацька Республіка;
• Молдова;
• Грузія;
• Польща.

Дослідження також враховує умови, в яких навчається дитина. Для цього використовують ESCS — індекс економічного, соціального та культурного статусу, який бере до уваги освіту й професію батьків або опікунів, а також ресурси, доступні вдома.

PISA-2025 була для України третім циклом участі в міжнародному дослідженні якості освіти. До цього українські підлітки проходили оцінювання у 2018 та 2022 роках. Загалом дослідження охопило 17 регіонів України. Через безпекову ситуацію PISA-2025 не проводили в:

• Дніпропетровській області;
• Донецькій області;
• Запорізькій області;
• Луганській області;
• Миколаївській області;
• Сумській області;
• Харківській області;
• Херсонській області;
• Автономній Республіці Крим;
• Севастополі.

Основний етап збирання даних тривав із 17 березня до 4 травня 2025 року. За цей час у закладах освіти провели приблизно 1000 сесій оцінювання. Загалом до міжнародної бази даних увійшли результати 8962 учасників та учасниць із 297 закладів освіти України.

Більшість підлітків навчалася в містах — 77,2 %. Частка учнівства із сільської місцевості становила 22,8 %. За типом закладу освіти українська вибірка розподілилася так:

• 77,5 % — учні й учениці закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО);
• 14,8 % — закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО);
• 7,7 % — закладів професійної освіти (ЗПО).

За статтю вибірка була майже рівною: 49,2 % хлопців і 50,8 % дівчат.

Однак для розуміння результатів PISA-2025 важливо подивитися й на те, яким був освітній шлях підлітків. Це покоління навчалося в період, коли українська освіта пережила одразу кілька масштабних потрясінь. Учасники й учасниці дослідження пішли до першого класу у 2016 році. У 2020-му, коли вони навчалися в п’ятому класі, освітній процес змінила пандемія COVID-19. А у 2022 році, на початку навчання в сьомому класі, діти опинилися в умовах широкомасштабної війни. В УЦОЯО також наголошують: результати PISA-2025 не варто автоматично пов’язувати з оцінюванням реформи «Нова українська школа». Учасники/ці цього циклу розпочали навчання ще до системного впровадження реформи в 5–9-х класах.

За результатами PISA-2025, найкраще українські підлітки впоралися із завданнями з природничо-наукових дисциплін — середній результат становить 448 балів (середній результат країн ОЕСР — 482 бали). Із математики Україна отримала 431 бал (у країнах ОЕСР — 463 бали), а з читання — 418 балів (у країнах ОЕСР — 461 бал).

У всіх трьох галузях українські результати нижчі за середні показники країн ОЕСР:

• на 34 бали (півтора року навчання) — з природничо-наукових дисциплін;
• на 32 бали (півтора року навчання) — з математики;
• на 43 бали (два роки навчання) — з читання.

Серед референтних країн Україна випереджає Болгарію, Молдову та Грузію, але поступається Словацькій Республіці, Польщі й Естонії в усіх трьох галузях.

Не менш показовим є те, яка частка підлітків досягає базового, другого рівня PISA. В Україні таких учнів та учениць:

• 65 % — у природничо-наукових дисциплінах;
• 54 % — у математиці;
• 55 % — у читанні.

Ті, хто досягає другого рівня, уже здатні пояснювати прості знайомі явища та відрізняти наукове пояснення від ненаукового; інтерпретувати нескладні зв’язки в даних і знаходити докази на графіках чи в таблицях; оцінювати прості елементи дизайну дослідження; застосовувати базові критерії для визначення достовірності джерела.

Відповідно, щонайменше третина українського учнівства не долає базового рівня в кожній із галузей:

• 35 % — у природничо-наукових дисциплінах;
• 46 % — у математиці;
• 45 % — у читанні.

Натомість високих результатів (п’ятого або шостого рівня) досягає лише невелика частка підлітків:

• 2 % — у природничо-наукових дисциплінах;
• 2,6 % — у математиці;
• 0,7 % — у читанні.

Дані PISA дають змогу подивитися й на те, як результати з різних галузей перетинаються. І тут помітна важлива тенденція: труднощі в одній галузі часто супроводжуються труднощами в інших. 56,4 % українського учнівства не досягають базового рівня хоча б в одній із трьох галузей. Водночас 29,3 % мають результат нижче від другого рівня одразу з природничо-наукових дисциплін, математики та читання. Це понад половина тих, хто має низький результат хоча б з однієї галузі.

Якщо розглянути окремі поєднання, то нижче від базового рівня перебувають:

• 7,8 % — лише з математики;
• 7,5 % — лише з читання;
• 0,6 % — лише з природничо-наукових дисциплін;
• 6,3 % — з математики та читання;
• 2,6 % — з природничо-наукових дисциплін та математики;
• 2,3 % — з природничо-наукових дисциплін та читання.

Високі результати, навпаки, є рідкісними та переважно стосуються однієї галузі. Так, 3,6 % українського учнівства досягає п’ятого або шостого рівня хоча б з одного напряму, і лише 0,3 % демонструють такий результат одразу в усіх трьох.

Результати PISA показують, що після помітного падіння навчальних досягнень у 2022 році результати українських підлітків у 2025-му стабілізувалися, але не почали відновлюватися. У жодній із трьох галузей (природничо-наукових дисциплінах, математиці та читанні) зміни між циклами не є статистично значущими.

Якщо порівнювати результати 2025 року з показниками 2018-го, коли Україна вперше взяла участь у PISA, падіння становить:

• 21 бал — з природничо-наукових дисциплін;
• 22 бали — з математики;
• 48 балів — із читання.

Водночас ці цифри потрібно інтерпретувати обережно: територіальне охоплення дослідження у 2018, 2022 та 2025 роках відрізнялося. Тому пряме порівняння результатів 2018 року з наступними циклами має обмеження. Натомість дані за 2022 і 2025 роки є зіставними.

Результати PISA-2025 показують помітні відмінності в навчальних досягненнях хлопців і дівчат.

• Найбільше вони виявляються в читанні, де дівчата в середньому випереджають хлопців на 32 бали.
• У математиці, навпаки, перевага на боці хлопців — 8 балів.
• У природничо-наукових дисциплінах дівчата мають на 4 бали більше, однак ця різниця статистично незначуща.

Окремі відмінності помітні й у складниках природничо-наукової грамотності. Хлопці дещо краще виконують завдання, пов’язані з поясненням явищ, проте ця різниця також не є статистично значущою. Натомість дівчата мають відчутну перевагу в інших двох складниках:

• оцінюванні та використанні наукової інформації — +16 балів на користь дівчат;
• завданнях енвайронментологічного змісту (присвячених екології, охороні природи, взаємодії людини з довкіллям та сталому розвитку) — +9 балів на користь дівчат.

Особливо показовою є динаміка читацьких результатів. Між PISA-2022 та PISA-2025 показник хлопців знизився з 415 до 402 балів, через що розрив із дівчатами збільшився з 23 до 32 балів. При цьому в природничо-наукових дисциплінах і математиці статистично значущих змін у результатах хлопців чи дівчат за цей період не зафіксували.

На навчальні результати учнівства помітно впливає соціально-економічна ситуація. Загальна тенденція чітка: що сприятливіші умови, то вищі навчальні результати. Наприклад, базового другого рівня або вище досягають:

• 80 % учнівства зі сприятливими передумовами з природничо-наукових дисциплін проти 53 % — із несприятливими;
• 69 % проти 41 % — з математики;
• 70 % проти 43 % — із читання.

У природничо-науковій галузі різниця між цими двома групами становить 66 балів PISA. Для порівняння: середній розрив у країнах ОЕСР — 85 балів.

Водночас українські дані демонструють і приклади академічної стійкості. Навіть серед учнівства з несприятливими соціально-економічними передумовами 15 % досягають високих результатів у природничо-наукових дисциплінах. У середньому в країнах ОЕСР цей показник становить 12 %.

За роки участі України в PISA цей розрив дещо скоротився. Порівняно з 2018 роком різниця між учнівством зі сприятливими та несприятливими передумовами зменшилася в усіх трьох галузях. Скорочення розриву не означає покращення результатів учнівства з менш сприятливими умовами. Переважно воно стало наслідком погіршення показників учнівства зі сприятливішими соціально-економічними передумовами.

Результати PISA-2025 демонструють помітну різницю в навчальних досягненнях залежно від того, де розташований заклад освіти: що більший населений пункт, то вищі результати учнівства. Це видно і за часткою учнів та учениць, які досягли базового другого рівня або вище (на рисунку нижче).

Якщо порівнювати результати учнів / учениць із сіл та селищ з показниками їхніх однолітків із великих міст, розрив становить:

• 56 балів — із математики;
• 63 — з читання;
• 65 — із природничо-наукових дисциплін. 

Умовно це відповідає приблизно трьом рокам навчання.

Після суттєвого падіння результатів між 2018 і 2022 роками у 2025-му показники більшості груп загалом стабілізувалися. Єдиною статистично значущою зміною стало зниження результату з математики у великих містах — із 501 до 460 балів.

Помітні відмінності є і між типами закладів освіти. У природничо-наукових дисциплінах середні результати учнівства становлять:

• 377 балів — у закладах професійної освіти;
• 449 балів — у закладах фахової передвищої освіти;
• 454 бали — у закладах загальної середньої освіти.

Однак ці цифри не означають, що сам тип закладу визначає успішність учнівства. На результати впливає поєднання кількох чинників, зокрема місцевість, соціально-економічні передумови та особливості освітнього середовища. Наприклад, нижчі середні результати закладів професійної освіти частково пов’язані із соціально-економічним складом їх учнівства. Водночас жоден окремий чинник не пояснює результатів повністю. Навіть заклади одного типу, розташовані в схожій місцевості та з близькими соціально-економічними показниками, можуть демонструвати різну успішність. Ба більше, деякі сільські заклади випереджають за результатами чимало міських.

PISA-2025 оцінює також те, як підлітки ставляться до навчання, наскільки готові докладати зусиль, хто підтримує їх у цьому процесі та яким є освітнє середовище. Водночас ці дані мають важливе застереження: вони базуються на відповідях самих підлітків в анкетах, тому відображають їхні суб’єктивні оцінки та сприйняття.

Серед мотиваційних характеристик PISA-2025 виокремлює три:

1. допитливість — інтерес до пізнання нового та бажання дізнаватися більше;
2. наполегливість — готовність докладати додаткових зусиль, навіть коли виникають труднощі;
3. мислення зростання — переконання, що інтелектуальні здібності не є сталими й можуть розвиватися.

Усі три характеристики мають позитивний зв’язок із результатами з природничо-наукової грамотності. Причому цей зв’язок зберігається навіть після врахування соціально-економічного статусу учнівства.

Найпомітніша різниця пов’язана саме з мисленням зростання. Збільшення відповідного індексу на одну одиницю пов’язане в середньому з підвищенням результату PISA на:

• 38 балів — до врахування соціально-економічного статусу;
• 31 бал — після його врахування.

Для допитливості цей показник становить 20 і 16 балів відповідно, а для наполегливості — 14 і 10 балів.

За двома з трьох характеристик українські учні та учениці дещо поступаються середнім показникам країн ОЕСР. Водночас щодо мислення зростання різниці фактично немає:

• допитливість — 63 % в Україні проти 69 % у середньому по ОЕСР;
• наполегливість — 54 % проти 60 %;
• мислення зростання — 68 % і в Україні, і в середньому по ОЕСР.

Водночас мотивація розподілена між різними групами учнівства нерівномірно. За всіма трьома характеристиками вищі показники мають дівчата та підлітки з вищим соціально-економічним статусом. Наприклад, мислення зростання демонструють:

• 71 % дівчат проти 65 % хлопців;
• 73 % учнівства з високим індексом ESCS проти 64 % учнівства з низьким.

Під час опитування 66,6 % українського учнівства повідомили, що члени родини щонайменше раз на тиждень запитують їх, що вони робили в закладі освіти. Середній показник по ОЕСР становить 71,2 %. Водночас українські підлітки частіше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, обговорюють із родиною шкільні проблеми та своє подальше навчання.

Вища підтримка з боку родини пов’язана одразу з кількома позитивними показниками: більшою задоволеністю життям, сильнішим відчуттям приналежності до закладу освіти та вищими результатами в природничо-науковій галузі. При цьому відчуття родинної підтримки теж різниться між групами:

• учнівство з вищими навчальними результатами та вищим соціально-економічним статусом частіше повідомляє про підтримку родини;
• дівчата відчувають більше підтримки вдома, ніж хлопці;
• залежно від типу місцевості значущих відмінностей дослідники не виявили.

Результати PISA-2025 демонструють, що для більшості українського учнівства заклад освіти залишається важливим простором спілкування та відчуття належності до спільноти. І це особливо показово з огляду на контекст, у якому навчаються українські підлітки. Так, 85 % учнівства повідомили, що почуваються на своєму місці в закладі освіти. Це найвищий показник серед референтних країн. Ще 82 % зазначили, що їм легко знаходити друзів.

Порівняння з попередніми циклами PISA свідчить про поступове посилення цього відчуття. Частка учнівства, яка відчуває себе частиною освітньої спільноти, зростала від циклу до циклу:

• легко знаходять друзів: 75 % у 2018 році, 77 % у 2022-му та 82 % у 2025 році;
• почуваються на своєму місці в закладі освіти: 78 % у 2018 році, 84 % у 2022-му та 85 % у 2025 році.

Порівнювати дані 2025 року з результатами 2018-го варто обережно через різне територіальне охоплення дослідження. Цікаво, що, на відміну від більшості референтних країн, в Україні статистично значущої різниці у відчутті приналежності між дівчатами та хлопцями не виявили.

Водночас позитивне ставлення до закладу освіти не завжди означає однаково високу оцінку практичної цінності навчання. 62 % українського учнівства вважають, що заклад освіти дав їм знання та навички, які знадобляться в майбутній професії. Це нижче за середній показник країн ОЕСР, де так відповіли 67 % учнівства. Серед референтних країн нижчі показники зафіксували лише в Грузії та Польщі.

Одним із найпомітніших показників PISA-2025 для України стала частота пропусків занять. Протягом двох тижнів перед тестуванням:

• 73 % українського учнівства хоча б раз пропустили урок або навчальний день;
• 54 % хоча б раз запізнилися на заняття.

Для порівняння, у середньому в країнах ОЕСР хоча б один урок або навчальний день пропустили 34 % учнівства, а запізнювалися на заняття 50 %.

Проте ці цифри не можна автоматично пояснювати низькою навчальною мотивацією або небажанням відвідувати заняття. Українська освітня система працює в умовах війни, а на регулярність навчання впливають повітряні тривоги, безпекові обмеження, вимушені переміщення родин і змішаний формат навчання.

Попри війну, переважна більшість учнівства повідомляє про відчуття безпеки в повсякденному освітньому середовищі. Понад 93 % підлітків почуваються безпечно дорогою до закладу освіти й додому, а також у класі.

Водночас 14 % українського учнівства зазначають: щонайменше кілька разів на місяць зазнають хоча б одного виду булінгу. Це менше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, де такий досвід має близько 20 % учнівства.

Поширеність регулярного булінгу в Україні зменшилася порівняно з 2018 роком:

• 2018 рік — 22,3 %;
• 2022 рік — 14,7 %;
• 2025 рік — 14,3 %.

Водночас відчуття безпеки та досвід булінгу по-різному розподіляються між групами учнівства. Хлопці частіше почуваються безпечніше за дівчат, але водночас частіше повідомляють про регулярний досвід булінгу. Учнівство з вищим соціально-економічним статусом також частіше відчуває себе в безпеці, хоч суттєвих відмінностей у поширеності булінгу залежно від соціально-економічних умов не зафіксували.

Учнівство сільських закладів освіти частіше повідомляє про відчуття безпеки, ніж їхні однолітки з великих міст. Водночас регулярний досвід булінгу в сільській місцевості трапляється частіше. Загалом вищий рівень відчуття безпеки пов’язаний із більшою задоволеністю життям, сильнішим відчуттям приналежності до закладу освіти та вищими результатами в природничо-науковій галузі. Частіший досвід булінгу, навпаки, пов’язаний із нижчими показниками за всіма трьома напрямами.

Водночас ці результати потрібно тлумачити з важливим застереженням: запитання анкети PISA не були спеціально розроблені для оцінювання безпеки в умовах війни. Тому відповіді учнівства відображають насамперед суб’єктивне відчуття безпеки в повсякденних ситуаціях, а не рівень воєнних ризиків.

Ще одним важливим складником освітнього середовища є атмосфера на уроках. Українське учнівство загалом рідше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, повідомляє про порушення дисципліни, хоч є один помітний виняток — цифрові відволікання. Наприклад, про те, що на більшості або на всіх уроках природничо-наукових дисциплін учні / учениці не слухають учителя/ку, повідомили:

• 24,5 % учнівства в Україні;
• 28,9 % у середньому в країнах ОЕСР.

Натомість відволікання через цифрові пристрої та ресурси в Україні трапляються частіше:

• 34,2 % в Україні;
• 28,4 % у середньому в країнах ОЕСР.

Загалом індекс дисциплінарного клімату в Україні становить 0,50, тоді як середній показник країн ОЕСР — 0,14. Це найвищий результат серед референтних країн.

Водночас українське учнівство досить високо оцінює підтримку з боку вчительства. Зокрема, 77,9 % повідомляють, що на більшості або на всіх уроках природничо-наукових дисциплін можуть вільно висловлювати власні думки. У середньому в країнах ОЕСР цей показник становить 70,4 %. Вищими за середні по ОЕСР є також показники, пов’язані з:

• інтересом учителів й учительок до навчання кожного учня й учениці;
• готовністю допомагати під час навчання;
• поясненням матеріалу до того моменту, поки він не стане зрозумілим.

І дисциплінарний клімат, і підтримка з боку вчительства пов’язані з вищою задоволеністю життям та сильнішим відчуттям приналежності до закладу освіти. Однак із кращими результатами в природничо-науковій галузі статистично пов’язаний саме сприятливіший дисциплінарний клімат.

Результати учнівства неможливо повністю відокремити від ресурсів, які має освітня система. За даними PISA-2025, Україна спрямовує на освіту порівняно значну частку свого валового внутрішнього продукту. Водночас у перерахунку на одного учня чи ученицю сукупний обсяг фінансування залишається одним із найнижчих серед референтних країн. Зокрема:

• приблизно 39 тисяч доларів США за паритетом купівельної спроможності — сукупні витрати на одного учня або ученицю протягом теоретичної тривалості навчання;
• 5,14 % ВВП Україна спрямовувала на освіту у 2021 році.

Показник сукупних витрат на одного учня чи ученицю був другим найнижчим серед референтних країн (менший лише в Молдові). Водночас 5,14 % ВВП — це один із найвищих показників серед референтних країн, більший за орієнтир Цілі сталого розвитку № 4, який передбачає спрямування на освіту щонайменше 4 % ВВП.

На перший погляд, ці два показники можуть здаватися суперечливими. Насправді вони вимірюють різні речі. Частка ВВП показує, наскільки значне місце освіта посідає у видатках країни щодо розміру всієї економіки. Натомість витрати на одного учня чи ученицю відображають фактичний обсяг ресурсів, який припадає на навчання однієї людини. Саме тому країна може спрямовувати на освіту велику частку свого ВВП, але через менший загальний розмір економіки витрачати на одного учня або одну ученицю значно менше коштів, ніж економічно потужніші держави.

Прямої універсальної залежності тут немає: більше фінансування саме собою не гарантує автоматичного зростання результатів PISA. Водночас у країнах із порівняно невисокими витратами на освіту, до яких належить і Україна, збільшення фінансування загалом пов’язане з вищими навчальними результатами.

Після досягнення певного рівня витрат цей зв’язок поступово слабшає. Тоді більшого значення набуває не лише кількість грошей у системі, а й те, наскільки ефективно їх розподіляють і використовують. На результати учнівства дедалі більше впливають:

• якість викладання;
• ефективність розподілу ресурсів;
• умови навчання;
• управління освітньою системою.

Понад половина українського учнівства навчається в закладах освіти, де, за оцінками керівників, брак ресурсів певною або значною мірою ускладнює навчальний процес. За обома показниками частка таких учнів й учениць в Україні більш ніж удвічі перевищує середній рівень країн ОЕСР.

Зокрема, у закладах, де відчувають брак навчальних засобів, навчається 61 % українського учнівства — проти 27 % у середньому в країнах ОЕСР. Про брак цифрових ресурсів повідомили керівники закладів, де навчається 54 % учнівства в Україні, тоді як середній показник ОЕСР становить 22 %.

Водночас зв’язок між ресурсним забезпеченням і навчальними результатами не є настільки прямолінійним, адже учнівство із закладів, де бракує навчальних матеріалів, у середньому демонструє дещо нижчі результати в природничо-науковій галузі, однак ця різниця статистично незначуща. Найпомітніша проблема нестачі ресурсів в закладах професійної освіти, а також у селах і селищах.

Крім того, українські заклади освіти частіше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, мають формалізовані правила використання цифрових пристроїв. Водночас значно рідше впроваджують програми, спрямовані на формування відповідальної поведінки учнівства в інтернеті та підтримку вчительства у використанні цифрових технологій.

Лише приблизно 10 % українського учнівства навчається в закладах, де використання мобільних телефонів заборонено. Для порівняння: у середньому в країнах ОЕСР таких підлітків майже 50 %.

Приблизно третина українського учнівства навчається в закладах, де, за повідомленнями керівників, брак педагогічних працівників та працівниць ускладнює освітній процес. Загалом цей показник близький до середнього в країнах ОЕСР.

Учнівство із закладів, де бракує педагогів і педагогинь, у середньому має дещо нижчі результати в природничо-науковій галузі. Такий зв’язок зберігається навіть після врахування соціально-економічного статусу учнівства й самого закладу освіти, хоч статистично значущим він не є. Найгостріша кадрова проблема:

• у закладах професійної освіти;
• у великих містах.

Найменше проблема браку кадрів помітна в сільській місцевості. Водночас в умовах широкомасштабної війни, вимушеного переміщення населення та фахівців кадровий дефіцит є одним із важливих викликів для української освіти.

Фото з Magnific; скриншоти з мінізвіту PISA-2025

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.