До чого готуватися університетам у новому навчальному році: розповідаємо про все, що ви могли пропустити

Останнім часом у вищій освіті України відбулося чимало змін:

• модернізація мережі закладів вищої освіти (ЗВО);
• запровадження державних грантів на навчання в університетах;
• експеримент із наглядовими радами;
• оновлення програми базової військової підготовки (БЗВП) для студентства тощо.

Водночас напередодні нового навчального року Кабінет Міністрів проголосував за відставку Михайла Винницького, заступника міністра освіти і науки з вищої освіти. А Президент України Володимир Зеленський анонсував зимову вступну кампанію та підвищення стипендій.

На що чекати українським університетам? Які реформи вже в процесі й що з ними буде далі? Розповідаємо в матеріалі.

• Що буде з реформуванням мережі ЗВО у 2025–2026 навчальному році?

Нагадаємо, що ця реформа має кілька складників:

• укрупнення ЗВО,
• експеримент із наглядовими радами (а з ним і розширення автономії закладів),
• пілотування нової форми фінансування, коли університет стає неприбутковим підприємством.

Як розповідав раніше Михайло Винницький, до 2030 року в Україні мало б залишитися приблизно 100 університетів. У 2024 році десять ЗВО вже скоротили, стільки ж планували скоротити у 2025-му.

«Основною причиною перегляду мережі закладів вищої освіти є демографічна ситуація. За останні півтора десятка років середня кількість студентів на один заклад вищої освіти зменшилася із 6,5 тисяч до 3,5 тисяч. Політика укрупнення закладів вищої освіти реалізується задля поліпшення якості, посилення спроможності університетів через об’єднання їхніх ресурсів та задля залучення інвестицій в оновлення їхньої науково-навчальної інфраструктури», — пояснювали в міністерстві.

Також у межах цієї реформи дев’ять укрупнених університетів отримали фінансування на понад 13 мільйонів доларів для оновлення лабораторій. Ідеться про закупівлю сучасних лабораторних комплексів, високоточних наукових приладів, інженерного обладнання й енергетичних установок.

Водночас реформування мережі підтримують далеко не всі ЗВО — зокрема, проти виступають ті, які приєднують до складу інших. Деякі заклади бояться втратити автономію та статус національних.

Щодо майбутнього цієї реформи в МОН на запит «Вчися.Медіа» відповіли, що реформування мережі закладів освіти всіх рівнів відповідно до демографічних та економічних реалій є одним з євроінтеграційних завдань України.

• На якому етапі експеримент із наглядовими радами?

Нагадаємо, що з 2024 року в експерименті з розширення ролі наглядових рад беруть участь три українські університети:

• Запорізький національний університет (ЗНУ). Зауважимо, що у серпні наглядова рада закладу вже обрала ректорку університету — Галину Шило, завідувачку кафедри комп'ютерних наук;
• Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (від 19 червня 2025 року перейменований у Карпатський національний університет ім. В. Стефаника);
• Державний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ) — правонаступник Національного авіаційного університету (НАУ). Додамо, що нещодавно виконувачка обовʼязків ректорки закладу Ксенія Семенова стала президенткою КАІ за рішенням наглядової ради.

Пізніше до експерименту доєднався Одеський національний економічний університет.

Наглядові ради у ЗВО функціонували й раніше — та лише номінально. Експериментальний проєкт має посилити їхню роль в управлінні університетами, а також розширити автономію закладів — як фінансову, так і академічну.

У КАІ завдань ще більше: запровадити систему корпоративного управління, тобто стати прикладом університету, який працює як державне некомерційне підприємство. Це має дати більше фінансової свободи та змогу гнучкіше розпоряджатися власними коштами.

Читайте також:

Також у червні 2025 року МОН ініціювало нову процедуру призначення ректорів/ок в університетах. Тепер ключова роль у виборі керівника/ці закладу вищої освіти належить наглядовій раді. Університети, які беруть участь в експериментальному проєкті, першими пройдуть через новий механізм добору ректорів/ок.

Загалом експеримент із розширенням ролі наглядових рад в управлінні університетів запланований на два роки (із 2024-го) і триватиме до вересня 2026-го. Його розширення на інші заклади вищої освіти можливе лише за окремими рішеннями уряду, пояснили в пресслужбі МОН.

«На даному етапі дедалі більш важливою стає оцінка результативності експериментального проєкту та підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавчих актів за результатами реалізації цього проєкту», — відповіли на запит «Вчися.Медіа» в міністерстві.

• Як рухатиметься експериментальний проєкт із грантами на навчання у 2025–2026 навчальному році?

Грантова система, яку у 2024-му запровадили на два роки, стала для вступників/ць ще однією можливістю покрити витрати на навчання коштом держбюджету, а для університетів — додатковим стимулом змагатися за студентів/ок та фінансування.

У 2025 році діють два рівні грантів:

• грант першого рівня обсягом 17 000 грн передбачений для вступників/ць, які склали два предмети НМТ на 150+ балів, а для спеціальностей з особливою підтримкою — від 140+ балів (перелік можна знайти в Додатку 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році);
• грант другого рівня обсягом 25 000 грн для тих, хто склав два предмети НМТ на 170+ балів (він передбачений не для всіх спеціальностей).

Ці кошти спрямовують на часткову оплату контрактного навчання у ЗВО. Однак цьогоріч одержати грант могли лише ті вступники/ці, яким не запропонували бюджетного місця. Тим, хто відмовився від бюджету, гранту не надавали.

Чи продовжуватимуть цей проєкт у 2025–2026 навчальному році?

«Для того, щоб успішний експеримент із наданням державних грантів на здобуття вищої освіти став системним складником вступної кампанії з 2026 року, необхідно прийняти в другому читанні законопроєкт № 10399 “Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам”. Сподіваємося, що законопроєкт отримає необхідну політичну підтримку в найближчі місяці», — відповіли в МОН.

Читайте також:

Із 1 вересня 2025 року в закладах вищої освіти мала б стартувати базова загальновійськова підготовка студентів (БЗВП). Вона передбачає, що теоретична частина обов’язкова як для жінок, так і для чоловіків, а практична — лише для чоловіків (для жінок — за бажанням). Із 300 годин БЗВП 210 мали б проходити на полігонах.

Водночас Верховна Рада розглядає законопроєкт № 13347, який пропонує замість БЗВП запровадити в усі освітні програми фахової передвищої та вищої освіти обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву». Ідеться так само про військовий вишкіл студентства з блоками теорії та практики, однак із більшим акцентом на національно-патріотичному вихованні, аніж на відточуванні військових навичок.

Читайте також:

Упродовж літа заклади вищої освіти чекали від МОН пояснень, у якому форматі викладати студентству військову підготовку з вересня 2025 року. Чи очікувати на затвердження законопроєкту про «Основи національного спротиву», чи все ж починати викладати БЗВП за оприлюдненою програмою?

Від рішень МОН та Верховної Ради залежало й те, чи з’явиться військова підготовка у фахових коледжах, як це передбачає проєкт закону про дисципліну «Основи національного спротиву».

Що говорять у МОН:

Тож ЗВО з 1 вересня 2025 року мають впроваджувати БЗВП за тією програмою, яка передбачає, що:

• 210 із 300 годин — це навчання на полігонах;
• теорія обов’язкова для всіх, а практика — лише для чоловіків.

У фаховій передвищій освіті обов’язкова військова підготовка з’явиться після ухвалення згаданого законопроєкту. Станом на 1 вересня 2025 року Верховна Рада його не розглядала. Як додали в МОН, він передбачає трансформацію дисципліни «Теоретична підготовка базової загальновійськової підготовки» на «Основи національного спротиву» з 1 вересня 2026 року.

• Зимова вступна кампанія та підвищені стипендії

Нещодавно Президент Володимир Зеленський розповів, що в Україні розглядають ідею зимової вступної кампанії: «Є ідея впровадження зимової вступної кампанії до закладів вищої освіти, щоб не довелося чекати рік, якщо з якоїсь причини не вдалося вступити влітку».

Також він анонсував можливе підвищення стипендій для всіх студентів та студенток із 2026 року. Як згодом додала Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України, із 1 вересня 2025 року уряд збільшує розмір президентських стипендій:

• для студентства профтехів до 6320 грн; 
• для студентства коледжів і технікумів — 7600 грн;
• для студентства університетів — 10 000 грн; 
• для аспірантів/ок — 23 700 грн.

А школярі та школярки, які складуть НМТ на 185+ балів, одержать стипендію Президента — 10 000 грн на рік. Кількість таких стипендій збільшать до 400.

Читайте також:

• Визнання освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях

Влітку 2025 року Кабмін затвердив постанову, яка врегульовує порядок визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в АР Крим. Новий порядок охоплює професійну, фахову передвищу та вищу освіту.

Загалом послугою можуть скористатися як громадяни/ки України, так і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Перше проходження процедури — безплатне й можливе лише за однією освітньою програмою.

Процедуру визнання результатів навчання на ТОТ здійснюватиме спеціальна комісія — очно або дистанційно (із підтвердженням особи через електронну ідентифікацію). Серед можливих результатів процедури:

• скорочення тривалості навчання,
• присвоєння кваліфікації чи ступеня,
• рекомендація для вступу.

Водночас результати за окремими спеціальностями не визнаватимуть (право, безпека, військові науки, журналістика, богослов’я та педагогіка). Повний перелік можна знайти в додатках до постанови.

• Присвоєння професійних кваліфікацій без затверджених стандартів

У липні 2025 року Національне агентство кваліфікацій схвалило Рекомендації для присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності затверджених професійних стандартів. Це має допомогти університетам діяти в умовах, коли держава ще не ухвалила відповідний профстандарт, але попит на таких фахівців уже є. У рекомендаціях пропонують чіткий механізм:

• як формувати власні кваліфікаційні рішення на основі освітніх програм;
• які вимоги висувати до їх змісту й оформлення;
• як забезпечити публічність і прозорість у процесі присвоєння кваліфікацій.

• Фінансування вищої освіти

Бюджетне фінансування закладів вищої освіти наразі визначено до кінця 2025 року, розповідають у МОН.

«Очікуємо на оприлюднення проєкту Державного бюджету України на 2026 рік у вересні поточного року й на відповідне збільшення видатків на заклади вищої освіти. Проте видатки на безпеку та оборону й надалі залишатимуться першим пріоритетом державного фінансування», — ідеться у відповіді пресслужби міністерства.

Фото: Freepik,  Canva, соцмережі Української академії друкарства, КАІ, Вільне Радіо